Березовець Тарас Валерійович

український журналіст

Тара́с Вале́рійович Березове́ць (нар.1 березня 1975 Керч, УРСР) — український політтехнолог, журналіст, майор 1-шої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Директор компанії персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communications». Член «UK-Ukraine Partnership Network» (2004) та Незалежної медіа-профспілки України (2006)[2].

Тарас Березовець
Березовець Тарас
Прізвисько«Tarantino»
Народився1 березня 1975(1975-03-01) (49 років)
Керч, Кримська область, Українська РСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналіст, телеведучий, політтехнолог, політолог, політик, публіцист
Галузьполітика[1], журналістика[1] і видавнича справа[1]
Відомий завдякиполіттехнолог
Alma materКиївський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики
Знання мовукраїнська[1] і російська
Військове звання Майор
Нагороди
ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Життєпис

ред.

Народився 1 березня 1975 року в Керчі, Кримська область.

У 1982—1987 роках навчався у середній школі № 12.

У 1992 році закінчив школу-гімназію № 3 ім. В. Г. Короленка у м. Керч.

Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики у 1997 році.

У 2003 році закінчив з відзнакою Королівський коледж оборонних наук у Лондоні.

Закінчив у 2004 році Кінгс-коледж Лондонського університету, магістр міжнародних відносин.

Вільно володіє українською, російською, польською та англійською мовами[2].

Кар'єра

ред.

Починаючи з 1994 року, брав участь як політтехнолог і керівник більш ніж у 30 виборчих кампаніях і політичних проектах[3]. Керівник агітаційного напрямку регіонального штабу в президентській кампанії 1994 року.

Працював прес-секретарем постійного представника президента України у Верховній Раді Романа Безсмертного з лютого 1997 по червень 1998 року. Був старшим консультантом Національного інституту українсько-російських відносин при РНБО з червня 1998 по вересень 1999 року. Березовець працював головним консультантом Управління зовнішньополітичної безпеки Ради національної безпеки і оборони з вересня 1999 по листопад 2002 року.

З березня 2004 по березень 2005 року — держексперт Управління зовнішньополітичної безпеки Ради національної безпеки і оборони. У 2000—2002 роках член міжвідомчої групи Секретарів рад безпеки України, Росії, Польщі та Білорусі.

З березня 2005 по лютий 2007 року був директором департаменту політконсалтінгу «Martin group», керівником агітаційного і PR напряму в регіональному штабі. Керівник трьох регіональних кампаній на виборах мерів та до місцевих рад.

У червні 2006 року став шеф-редактор аналітичного проекту «Polittech». З лютого 2007 по червень 2010 року — директор PR-групи «Polittech».

У червні 2010 року створив і очолив компанію персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communications»[2][4].

З 2011 року Березовець є національним координатором в Україні програми «John Smith Memorial Trust Programme». Викладає практику політичного PR та політичних технологій у низці українських та європейських навчальних закладів.

У липні 2014 року створив і очолив Київське урбаністичне бюро (КУБ). Після анексії українського Криму Російською Федерацією, активно висловив свою громадянську позицію проти окупації. У грудні 2014 року започаткував ініціативу Free Crimea, покликану інформувати про порушення прав людини у Криму. З липня 2015 року — голова ГО «Фонд національних стратегій». У травні 2016 року став співзасновником think tank Український інстутут майбутнього разом з 5 іншими провідними политиками та експертами. З червня 2017 року Т.Березовець став ведучим телеканалу «Прямий», де є автором та ведучим щоденної програми «Ситуація» та «The Week» разом з американським експертом Пітером Залмаєвим[en].

Протягом декількох років співпрацював з Блоком Юлії Тимошенко. Преса писала про його зближення з Андрієм Клюєвим[5].

Тарас Березовець прихильник вступу України в НАТО та Євросоюз[6].

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до ЗСУ. Майор 1-шої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна, позивний «Tarantino.[7][8]

Інтереси та захоплення

ред.

Професійні інтереси — зовнішня політика, іміджмейкінг, політична реклама, теорія пропаганди. Захоплюється айкідо, давньоримською історією, нумізматикою, любить подорожувати. У 2017 році Березовець увійшов до рейтингу 50 найбільш стильних чоловіків України за версією журналу Elle [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Доробок

ред.

Видав монографію «Політична реклама та проблема Формування іміджу політичного лідера в Україні» (2002), є автором дослідження «A controlled media environment. The propagandist component of counter-terrorist operation after 9/11 in the media of leading countries of the coalition» (2003, Велика Британія) та практичного посібника «Політичний консалтинг в Україні» (2005). У вересні 2015 року у видавництві «Брайт Стар Паблішинг» вийде його книга «Анексія: Острів Крим. Хроніки „гібридної війни“», яка вперше буде презентована 11 вересня 2015 року на Львівському книжковому форумі[9].

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в Тарас Березовець, блог на Українській правді. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
  3. Тарас Березовець на Українській правді. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
  4. Сайт компанії «Berta Communications». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014. [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.]
  5. Янукович позбавив олігархів можливості керувати Україною — Тарас Березовець, політтехнолог. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014. [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.]
  6. Тарас Березовець на Liga.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2014.
  7. Березовець Тарас. LB.ua. 16 квітня 2019. Процитовано 4 січня 2024.
  8. "Це було фізично неможливо": офіцер пояснив, що завадило проривному наступу ЗСУ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 4 січня 2024.
  9. «Анексія: Острів Крим. Хроніки „гібридної війни“». Уривок з книги Тараса Березовця. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 336/2016

Посилання =

ред.