Чорновіл Тарас Вячеславович
Тара́с Вячесла́вович Чорнові́л (нар. 1 червня 1964, Львів) — український політолог[1][2][3], політичний діяч.
Тарас Вячеславович Чорновіл | |
---|---|
Народився | 1 червня 1964 (60 років) Львів, Українська РСР |
Країна | СРСР Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | Київ |
Діяльність | політолог, політичний діяч |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Знання мов | українська |
Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання |
Посада | народний депутат України |
Термін | III, IV, V, VI скликання. |
Партія | безпартійний |
Конфесія | Українська Греко-Католицька Церква |
Батько | Вячеслав Чорновіл |
Мати | Олена Антонів |
Родичі | Андрій (старший єдинокровний брат) Атена Пашко (мачуха) |
У шлюбі з | Марія |
Діти | Максим, Богдан, Маркіян |
Автограф | |
Сайт | chornovil.openua.net |
Народний депутат України III, IV, V, VI скликань Верховної Ради України.
Життєпис
ред.Народився 1 червня 1964 року в місті Львів. Батько — політичний діяч, радянський дисидент, журналіст, один із засновників Народного Руху України Вячеслав Чорновіл (1937—1999). Мати — українська культурна і церковна діячка, медик Олена Антонів (1937—1986).
- 1981—1982 — лаборант кафедри прикладної геодезії Львівського політехнічного інституту[4].
- 1982—1984 — служба в армії, смт Озерне Житомирська область.
- 1984—1989 — санітар операційного відділення Львівської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
- 1986—1991 — студент біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (не закінчив)[5].
- 1987—1988 — технічний редактор самвидавного журналу «Український вісник».
- 1988—1990 — видавець і головний редактор самвидавної газети «Молода Україна».
- Член УГГ (1987—1988), УГС (1988—1989), СНУМ (1988—1990). Учасник Львівського дискусійного клубу (1988—1989), Українського культурологічного клубу (1988—1989).
- 1990—1994 — депутат Львівської обласної ради.
- 1990—1992 — керівник Української незалежної видавничо-інформаційної спілки.
- 1993—1997 — заступник директора, пізніше директор, науково-видавничого підприємства «Мета».
- 1993—1997 — головний редактор видавництва «Стрім».
- 1998—1999 — радник голови НРУ В. Чорновола.
- З травня 1999 — керівник агітаційного відділу НРУ, помічник-консультант народного депутата України Г. Удовенка.
- З 1999 — головний редактор газети «Час».
- З грудня 2000 — член президії Громадського комітету опору «За правду».
- З лютого 2001 — член ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку».
- З травня 2001 — член ПРП.
- Активно долучався до масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» у 2002—2003 рр.
- Грудень 2004 — січень 2005 — довірена особа кандидата на пост Президента України Януковича, керівник виборчого штабу. За перехід у команду Януковича представники демократичних сил назвали Тараса зрадником. Громадська організація «Пора» визнала його переможцем у номінації «Зрадник року»[6][7].
- Серпень 2005 — 2006 — заступник керівника виборчого штабу Партії регіонів.
- Жовтень 2006 — грудень 2007 — радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах[8][9].
- У 2009 році виключений з Партії регіонів за переговори з партією Юлії Тимошенко.
Освіта
ред.- 1986—1991 — Львівський національний університет, біологічний факультет (не закінчив)[5].
- Біля року навчався заочно в Українській академії друкарства[5]
- 2001—2005 — Інститут підвищення кваліфікації при Львівському національному університеті (спеціальність — «міжнародне право») (відрахований у 2005 році)[5].
Парламентська діяльність
ред.Народний депутат України 3-го скликання з липня 2000 по травень 2002, виборчий округ № 115, Львівська область. На час виборів: головний редактор газети «Час», член НРУ. Член фракції НРУ (липень 2000 — лютий 2001), член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» (з лютого 2001). Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з липня 2000)[10].
Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 по травень 2006, виборчий округ № 116, Львівська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». За 65,99 %, 9 суперників. На час виборів: народний депутат України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2004), позафракційний (березень — квітень 2004), уповноважений представник групи «Центр» (квітень — грудень 2004), уповноважений представник фракції «Регіони України» (грудень 2004 — вересень 2005), член фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005). Голова підкомітету з питань бюджетного забезпечення органів місцевого самоврядування Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з червня 2002).
Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 по листопад 2007 від Партії регіонів, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з липня 2006).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (листопад 2007 — червень 2009), позафракційний (червень 2009 — лютий 2011), групи «Реформи заради майбутнього» (лютий 2011 — лютий 2012), позафракційний (з лютого 2012). Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з грудня 2007).
2 жовтня 2008 року ухвалив рішення покинути ряди Партії регіонів.
9 червня 2009 року політрада Партії регіонів виключила Чорновола зі своєї фракції.
16 лютого 2011 року увійшов до депутатської групи «Реформи заради майбутнього». Вийшов з неї 9 лютого 2012 року через скандал навколо записів Романа Забзалюка[11].
Родина
ред.Дружина Марія — програмістка.
Діти. Від першого шлюбу двійнята Максим та Богдан (1988 р.н.) з трьох років живуть у Німеччині.
Від другого шлюбу Маркіян (1998 р.н.).[12]
Нагороди
ред.- Почесна грамота Верховної Ради України (грудень 2005).
- Нагороджений грамотою президії ПП «Партія регіонів» (грудень 2005) за активну розбудову партійних осередків.
Інше
ред.- Володіє російською та польською мовами.
- Захоплення: гірський і автотуризм, фотографія.[джерело?]
Цитати
ред.…Коли я бачу, як Янукович розправляється з тими, хто є невигідними партнерами для Росії або для групи Хорошковсього-Льовочкіна, і як він боїться слово сказати цим людям, то у мене з'являється відчуття, що насправді керують усім напряму приставлені до нього «смотрящие», а він — так, весільний генерал[13]. |
…Всі, хто працює в Росії (трудові мігранти з України), за рідкісним винятком, підписали угоду про співпрацю з ФСБ. Це навіть не обговорюється. Немає жодного поїхавшого на заробітки в РФ українця, якого б там не завербувала ФСБ[14][15]. |
Скандали
ред.1 червня 2023 року Тарас Чорновіл образив голову медслужби «Вовків Да Вінчі» Аліну Михайлову[16][17][18]. 13 червня 2023 року група молодиків біля будинку Тараса Чорновола напала на екснардепа: його облили з пляшки сечею, зеленкою, після чого четверо молодиків його схопили й викинули у контейнер для сміття[19]. Сам Чорновіл назвав цей напад замовленням Офісу Президента за критику влади[20].
Примітки
ред.- ↑ СИЛОВІ СТРУКТУРИ у кривавих руках ТАТАРОВА | Чому захід не довіряє ГУР? / ЧОРНОВІЛ // Телеканал Прямий. — 2022. — 19 липня.
- ↑ Тарас Чорновіл. Політолог // СТОПКОР.
- ↑ Тарас Чорновіл // Гордон.
- ↑ Черновол Тарас
- ↑ а б в г Чорновіл Тарас
- ↑ Чорновола назвали зрадником і нагадали, що режим його кандидата вбив його батька
- ↑ Василь Базів: отруювали цілу українську націю
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2006 року № 1504 «Про призначення Чорновола Т.В. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2007 року № 1150-р «Про звільнення Чорновола Т.В. від виконання обов'язків радника Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 6 липня 2000 року № 1843-III «Про обрання народного депутата України Чорновола Т.В. членом Комітету Верховної Ради України»
- ↑ Чорновіл не хоче «бруднитися» об плівки Забзалюка
- ↑ "Попри німецьке громадянство мої сини — українці". www.golos.com.ua (укр.). 17 червня 2010. Процитовано 14 червня 2023.
- ↑ Тарас Чорновіл: «Янукович не керує країною». Главком. 14 мая 2010. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 вересня 2010.
- ↑ Всі українці, які працюють в РФ, завербовані ФСБ, — Чорновіл. ukranews.com. Українські новини. 11 квітня 2017.
- ↑ Нет ни одного поехавшего на заработки в РФ украинца, которого бы там не завербовала ФСБ — Чорновил. gordonua.com. Українські новини. 11 квітня 2017.
- ↑ Тарас Чорновіл образив голову медслужби Вовків Да Вінчі Аліну Михайлову — вона відповіла. nv.ua (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
- ↑ Тарас Чорновіл: Я не маю претензій до Аліни Михайлової. Главком | Glavcom (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
- ↑ facebook.com/apostrophe.ua. Екснардепа Тараса Чорновола вкинули до смітника і облили зеленкою: що обурило українців, відео. Апостроф (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
- ↑ У Києві екснардепа Чорновола облили сечею і викинули у смітник (фото, відео). Конкурент (укр.). Процитовано 14 червня 2023.
- ↑ Тарас Чорновіл дав коментар після того, як його викинули у смітник: каже про «особисту помсту». Вечірній Київ (укр.). 13 червня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
Посилання
ред.- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
- Сторінка на сайті Верховної Ради
- Тарас Чорновіл: Всі очікували повернення «кучмізму», а виявилось все набагато гірше // 19 січня 2011
- Мар'яна Олійник: Чужий серед чужих // Український тиждень № 25(86) від 26 червня 2009
- Отже, Тарас Чорновіл іде в «науку»?.. // Народна газета, № 42 (840), 13.11 — 19.11 2008 р.
- Верховна Рада України 3-го скликання
- Верховна Рада України 4-го скликання
- Верховна Рада України 5-го скликання
- Верховна Рада України 6-го скликання