Сула (притока Дніпра)
Сула́ — річка в Україні, в межах Сумської області (Сумський та Роменський райони), Полтавської області (Миргородський, Лубенський, Кременчуцький р-ни) та Черкаської області (Золотоніський район). Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря).
Сула | |
---|---|
Сула біля села Стара Мусіївка | |
49°33′19″ пн. ш. 32°45′16″ сх. д. / 49.55527778° пн. ш. 32.75444444° сх. д. | |
Витік | біля с. Сули |
• координати | 50°50′49″ пн. ш. 34°29′00″ сх. д. / 50.847033° пн. ш. 34.483293° сх. д. |
Гирло | Дніпро (Кременчуцьке водосховище) |
• координати | 49°33′19″ пн. ш. 32°45′16″ сх. д. / 49.555277777778° пн. ш. 32.754444444444° сх. д. |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: | Україна Сумська область Полтавська область |
Регіон | Полтавська область |
Довжина | 363 км |
Площа басейну: | 19 600 км² |
Середньорічний стік | 29 м³/с |
Притоки: | Терн, Хусь, Бишкінь, Хмелівка, Борозенка, Ромен, Лозова, Рашівка, Олава, Бугайчиха, Голенька, Лохвиця, Сулиця, Удай, Сліпорід, Оржиця, Булатець (праві); Сулка, Попадя, Трокмашівка, Багачка, Артополот, Бобрик, Солониця, Бодаква (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
ред.Довжина річки 363 км, площа басейну 19 600 км². Долина трапецієподібна, часто асиметрична; її ширина від верхів'я до пониззя поступово зростає від 0,4—0,5 км до 10—11 км (найбільша — 15 км), лише на ділянці між гирлами Лохвиці та Удаю долина звужується до 4 км. Річище на всій протяжності звивисте, подекуди розгалужене, його пересічна ширина 10—75 м (на плесах до — 250 м), глибина пересічно 1,5—2 м. Заплава частково заболочена, є торфовища. Похил річки 0,2 м/км. Основне живлення — снігове. Замерзає у грудні, скресає з кінця березня — на початку квітня. Середня багаторічна витрата води р. Сула (м. Лубни) становить 29,5 м³/с. Мінералізація води змінюється протягом року: весняна повінь — 659 мг/дм³; літньо-осіння межень — 812 мг/дм³; зимова межень — 871 мг/дм³. Використовується для водопостачання; багата на рибу; в нижній течії (від Лубен) судноплавна. Є водосховища і чимало ставків.
Розташування
ред.Сула бере початок на південно-західних схилах Середньоруської височини, далі протікає Придніпровською низовиною. Тече спершу на захід, згодом поступово повертає на південний захід і південь. На проміжку від гирла Лохвиці до міста Заводське річка тече на схід, після чого різко повертає на південний захід; у пригирловій частині тече на південь. Впадає до Дніпра (у Кременчуцьке водосховище) на захід від села Дем'янівки.
Основні притоки
ред.Праві: Терн, Хусь, Бишкінь, Хмелівка, Борозенка, Ромен, Лозова, Рашівка, Олава, Бугайчиха, Голенька, Лохвиця, Сулиця, Удай, Сліпорід, Оржиця, Булатець
Ліві: Сулка, Вільшанка, Попадя, Трокмашівка, Дригайлиха, Бобрик, Багачка, Артополот, Солониця, Бодаква.
Великі населені пункти над Сулою
ред.Природоохоронні території
ред.У мистецтві
ред.У творчості Євгена Гребінки є байка Рибалка, у якій в алегоричній формі йдеться про Оржицю та Сулу. «Слово про похід Ігорів, Ігоря Святославича, внука Олегового» містить згадку [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] про Сулу: «Коні іржуть за Сулою, Дзвенить слава в Києві, Труби трублять в Новгороді, Стоять стяги в Путивлі».
Сула на відео
ред.Джерела
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
- Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / за ред. В .К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К. : Ніка-Центр, 2014. — 230 с. — ISBN 978-966-521-107-5.
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (липень 2017) |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |