Сте́пань — селище в Україні, у Степанській селищній громаді Сарненського району Рівненської області, на річці Горинь (притока Прип'яті), за 19 км від залізничної станції Малинськ на лінії Рівне — Сарни. Селищем проходять автошляхи територіального значення Т 1817 і Т 1826. Населення становить 4160 осіб (2019)[1].

Селище Степань
Герб Степані Прапор Степані
Панорама смт Степань
Панорама смт Степань
Панорама смт Степань
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Степанська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1005
Статус із 2024 року
Площа 8,1 км²
Населення 4160 (01.01.2019)[1]
Густота 1233,6 осіб/км²;
Поштовий індекс 34560
Телефонний код +380 3655
Географічні координати 51°07′42″ пн. ш. 26°18′15″ сх. д.H G O
Водойма річка Горинь (притока Прип'яті)


Відстань
Найближча залізнична станція: Малинськ
До станції: 19 км
До райцентру:
 - автошляхами: 55 км
Селищна влада
Адреса 34560, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт Степань, площа Незалежності, 1
Карта
Степань. Карта розташування: Україна
Степань
Степань
Степань. Карта розташування: Рівненська область
Степань
Степань
Мапа

Степань у Вікісховищі

Географія ред.

Клімат ред.

Клімат у Степані вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[2]. Опадів 598 мм на рік[2]. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм[2]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 83 мм[2]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 55 мм[2]. Пересічна температура січня — −5,4 °C, липня — 18,7 °C[2]. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C[2].

Клімат Степані
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,4 −1,3 3,3 12,4 19,2 22,8 24,0 23,1 18,3 12,0 5,0 0,0 11,4
Середня температура, °C −5,4 −4,5 −0,3 7,5 13,6 17,4 18,7 17,7 13,3 7,9 2,4 −2,5 7,2
Середній мінімум, °C −8,4 −7,6 −3,9 2,6 8,1 12,1 13,4 12,3 8,3 3,8 −0,1 −5 3,0
Норма опадів, мм 34 30 28 40 58 83 81 65 55 42 41 41 598
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія ред.

Степань належить до найстарода́вніших поселень Полісся, добре укріплене княже місто часів Київської Русі, торговий і культурний центр упродовж багатьох століть. Кам'яні знаряддя праці, знайдені в його околицях, свідчать, що люди тут жили з давніх часів. Перша письмова згадка про поселення датується 1290 роком[3].

Степань (Stepan) на карті Європи Герарда Меркатора, 1554 рік
Степань (Stepan) на карті Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore Wencelslao Godreccio, 1580 рік

Степань розміщувалася на імовірному торговому шляху — «молочній дорозі руських і литовських князів». У нинішньому сквері селища раніше був майдан, куди звідусіль з'їжджалися купці, які привозили заморські товари, а в Степані купували полотна, вишиванки, вироби гончарів, бондарів, зброярів. Зараз на цьому місці братська могила радянських воїнів, а на самому майдані нещодавно встановили пам'ятник у вигляді хреста на честь воїнів-односельців, які боролися за волю і державність України.

Наприкінці XVII століття належало дружині гетьмана Радзивілла Катерині, на прохання міщан міста, король Польщі Ян III Собеський 17 травня 1682 року дозволяє влаштовувати два ярмарки на рік[4].

1775 року в місті налічувався 521 будинок[5].

У 1900 році єврейське населення Степані склало 1854 особи.

У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Унаслідок поразки Перших визвольних змагань та підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору, всупереч домовленостям з УНР, Степань входить до складу Польської республіки.

У 1929 р. на Степань поширені правила міської забудови[6].

У вересні 1939 року в ході Другої світової війни, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, Степань захоплено СРСР. Під час німецько-радянської війни гітлерівці створили в селі єврейське гетто, де було вбито майже 3000 євреїв.

У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Степані поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[7]. Степань входила до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[8].

10 квітня 1943 року УПА атакувала Степань (переодягнувшись у радянських партизанів). Поштове відділення та міська адміністрація були розтрощені. Загинули німецький жандарм та кілька поляків[9].

У 1960 році Степань отримав статус селища міського типу.

З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Степанської селищної громади[10].

Археологічні пам'ятки ред.

Степань, згідно зі статтею 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», входить до списку історичних населених місць України[11]. На території населеного пункту розташовані 1 пам'ятка археології, 5 — історії місцевого та 3 — архітектури національного значення.

На території селища знайдені залишки городища літописного міста, що датується IX—XIII століттям і є пам'яткою археології України[12]. Є також залишки колись могутнього Степанського замку.

Населення ред.

Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 4160 осіб[1].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Відсоток
Українська 99,41 %
Російська 0,47 %
Румунська 0,02 %

Церкви ред.

1949 року у стилі бароко зведений Преображенський (Спаський) храм. У 1963 році його зруйнували більшовики. Нині проводиться відбудова церкви[14].

 
Троїцька церква

1759 року у Степані побудовані Свято-Троїцька церква та дзвіниця. Згодом храм став соборним. При ньому відкрили школу і богодільню. Це єдина споруда, що збереглася до тепер у первинному вигляді і найстарішою у Степані. Будівлі належать до пам'яток архітектури.

1775 року побудована Миколаївська церква. У 1960-х роках церкву перетворили на клуб, а пізніше — більярдну. Сьогодні, завдяки громадськості, цей храм відбудований і діючий.

Туризм ред.

Степань входить до переліку курортних населених пунктів України[15]. У селищі функціонує санаторій «Горинь» (лікувальні води і грязі).

Відомі уродженці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

  1. а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 62. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  2. а б в г д е ж Stepan climate: Average Temperature, weather by month, Stepan weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  3. Максимович М. А. Город ныне местечко Степань //Журнал Министерства внутренних дел. — 1848. — Ч. 22, май, № 5. — С. 187—196; Перепечатано: Максимович М. А. О городе Степан и Степанском монастыре //Киевлянин. — 1850. — Кн. 3. — С. 45-50
  4. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 67, д.203.
  5. ІМіС УРСР, 1973, с. 16.
  6. Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347[недоступне посилання](пол.)
  7. Ігор Марчук (2 червня 2017). Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці “Костопільську Січ” створювали. Історична правда. Процитовано 9 вересня 2019.
  8. Коротун, 1996, с. 13.
  9. Grzegorz Motyka, Ukraińska partyzantka 1942—1960, Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 2006, s. 199—200
  10. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 4 жовтня 2021.
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878
  12. http://wikimediaukraine.files.wordpress.com/2012/03/d180d196d0b2d0bdd0b5d0bdd181d18cd0bad0b0-d0bed0b1d0bb.doc
  13. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 грудня 2018.
  14. Стаття «Степанськими валами милувався король Карл ХІІ», № 10089, 13 серпня 2013 р.
  15. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. № 1576

Книги ред.

Література ред.

Посилання ред.