Старі Петликівці

село Старі Петликівці
	Костел Старі Петликівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070360060638
Облікова картка	Старі Петликівці
Основні дані
Населення	941
Територія	3.327 км²
Густота населення	307.78 осіб/км²
Поштовий індекс	48413
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°8′0″ пн. ш. 25°22′21″ сх. д. / 49.13333° пн. ш. 25.37250° сх. д.
Водойми	Стрипа
Відстань до; районного центру	10 км
Найближча залізнична станція	Пишківці
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Захарчишин Оксана Володимирівна
Карта
	Старі Петликівці
	Старі Петликівці
Мапа
	Старі Петликівці у Вікісховищі

Старі́ Пе́тликівці — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, в північно-західній частині району. Центр колишньої сільради, якій було підпорядковане с. Білявинці.

Населення — 1065 осіб (2007 р.).

Походження назви

Про походження назви села існує кілька версій:

від слова петлювати - що значить молоти (в давнину був великий млин)
від слова Петрик (відбулась зміна букви р на л)^[1]
від слова петля. Петля - зашморг на аркані, чи мотузка, за допомогою якої носили сіно та солому. Ймовірно тут виробляли петлі з лика і волосіння. ^[2]

Історія

Старі Петликівці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.

Перші жителі села були вихідцями з давнього поселення Вільше.

Документ Бернардинського архіву з 1421 р. засвідчує, що Петликівці були містом.

Того ж року, 14 серпня, Альберт, дідич Петликовець, заснував тут латинську парохію. Петликівський парох Петро підписався у 1467 р. як свідок на фундації парохії у Язлівці.

Згадується 4 березня 1437 року в книгах галицького суду^[3].

Петликівці згадує й М.Грушевський, коли наводить хроніку зустрічі Богдана Хмельницького з кримським ханом, 1655 р. А саме те, що хан, вертаючись в Крим, заночував у четвер 25 листопада 1655 р. під Петликівцями.

1788 року власницею села була Констанція Бекерська^[4] гербу Ястребець^[5] (галицька каштелянова,^[6] друга дружина Юзефа Бєльського з Ольбрахциць^[7] і Каспера Рогалінського,^[8]), на цвинтарі в Білявинцях їй встановлений мистецький надгробок, ймовірно, роботи Гартмана Вітвера^[9].

За описом 1880 р. в містечку діяла римо-католицька парафія, яка адміністративно підпорядковувалась Чортківському деканату РКЦ.^[10]

1916 року згорів костел, який мав понад 300 років. Можна припустити, що церква була тут значно раніше, адже з тверджень о.Гука - метрикальні книги української парохії у 1928 р. вже тоді мали близько 150 років.

Діяли філії українських товариств «Просвіта» (головою, зокрема, був Чорний Данило Андрійович), «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших, кооператива.

9 липня 1967 року опергрупою Управління КГБ в Тернопільській області в господарстві Щербань Петрунелії була виявлена криївка, в якій 20 років переховувався повстанець Черкавський Володимир «Зір»^[11].

До 1971 р. функціонували:

сирзавод
горілчаний завод (на території лісу, так звана «Ґуральня»).
До сьогодні функціонує водяний сільський млин, від якого пішла назва села — "петлювали"борошно.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади^[12].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[13].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[14].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[15]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1024	100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610191, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстровано 708 виборців, явка 65,11%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,79%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,96%, за «Європейську Солідарність» — 12,66%.^[16] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 46,14%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 16,11%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,67%^[17].

Соціальна сфера

Працюють Старопетликівська ЗОШ I-II ступенів, Дитячий садок "Дюймовочка", Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, торгові заклади.

Пам'ятки

Костел

Дзвіниця костелу

Церква Святого Великомученика Димитрія Солунського (1875^[18], реставрований 1991, мурована, ПЦУ)
Церква Пратулинських мучеників (1992, мурована, УГКЦ)
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1931)
Капличка з «фігурою» Матері Божої
Символічна могила Борцям за волю України (1993 р.)
Символічна могила на місці перезахоронення вояків УПА (1996 р.)
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967 р.)

Відомі люди

Народилися

релігійний діяч, меценат Інокентій Лотоцький (ЧСВВ)
український композитор-аматор, художник Савин Абрисовський.
український релігійний діяч Шимчій Доротей Дмитро (1915-2016)
офіцер польської армії Войцех Бліхарський^[pl] (1889–1940)

Перебували, проживали

родина Соломії Крушельницької.

Див. також

Нові Петликівці

Примітки

↑ Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина.Історично-мемуарний збірник… с.619
↑ Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці… с.619
↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.20, № 166 (лат.)
↑ Biernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 364. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9
↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: skł. gł Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 149. (пол.)
↑ Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego… — S. 283.
↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : skł. gł. Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — 390 s. — S. 236. (пол.)
↑ Dygdała J. Rogaliński Kasper h. Łodzia (ok. 1725—1788), wojewoda inflancki [Архівовано 2016-12-27 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 1988—1989. — T. XXXI. — S. 407.
↑ Czyż A. S., Gutowski B. (Warszawa). Cmentarze Podola — źródło do badań nad sztuką i historią [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]. — S. 169—170.
↑ Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 57.
↑ Останні самураї УПА: тернопільський слід. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 3 квітня 2025.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Петликівці Старі // Бучач і Бучаччина… С. 618

Література

Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
Бігус М., Уніят В. Старі Петликівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 334—335. — ISBN 978-966-528-279-2.
Германюк М., Уніят В. Старі Петликівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 655—656. — ISBN 978-966-457-246-7.
Старі Петликівці [Текст] / Д. Шимчій // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 619-624.
Село Старі Петликівці. Краєзнавчо-пошукова експедиція. Зібрала Германюк Марія // 2008. — 32 с.
21 рік у Старих Петликівцях переховувала дружина свого чоловіка-повстанця [Текст] : [П. Щербань переховувала свого чоловіка В. Черкавського; В. Черкавський у 1944 р. вступив до сотні УПА "Орли" під командуванням "Коца". Після розформування відділу у 1947 р. перейшов у глибоке підпілля і переховувався в криївці до 1967 р.] / О. Павлюк // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2022. — № 18 (11 трав.). — С. 6.
Владики освятили престоли [Текст] : [освячення митрополитом Василієм Семенюком престолу на парафії УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці у с. Уритва Козівського деканату та парафіяльного будинку у с. Цебрів; освячення архієпископом Нестором престолу та храму ПЦУ у с. Старі Петликівці] // Свобода плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 49 (30 черв.). — С. 1 : фот.
Петликівці Старі [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 618.
Владика Інокентій Лотоцький [Текст] : [в Чикаго помер єпископ-емерит УГКЦ кир Інокентій Лотоцький, уродженець с. Старі Петликівці Бучац. р-ну] / А. Кармелюк // Шлях перемоги. — 2013. — № 31 (7 серп.). — С. 7.
Любити Бога та Україну [Текст] : [100-ліття заслуж. василіанського священика отця Доротея Шимчія] / розмовляла [із священиком] Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2015 . — № 85 (21 жовт.). — С. 11.
Petlikowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 24. (пол.) — S. 24. (пол.)

Посилання

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина.Історично-мемуарний збірник… с.619

[2] Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці… с.619

[3] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.20, № 166 (лат.)

[4] Biernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 364. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9

[5] Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: skł. gł Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 149. (пол.)

[ВВ83-6] Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego… — S. 283.

[7] Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : skł. gł. Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — 390 s. — S. 236. (пол.)

[8] Dygdała J. Rogaliński Kasper h. Łodzia (ok. 1725—1788), wojewoda inflancki [Архівовано 2016-12-27 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 1988—1989. — T. XXXI. — S. 407.

[CG9-9] Czyż A. S., Gutowski B. (Warszawa). Cmentarze Podola — źródło do badań nad sztuką i historią [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]. — S. 169—170.

[10] Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 57.

[11] Останні самураї УПА: тернопільський слід. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 3 квітня 2025.

[12] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[13] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[14] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»

[ukr-socialdata-mova-2001-15] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-16] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-17] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[18] Петликівці Старі // Бучач і Бучаччина… С. 618

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]