Старі Петликівці

село у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна

Старі́ Пе́тликівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, в північно-західній частині району. Центр колишньої сільради, якій було підпорядковане с. Білявинці.

село Старі Петликівці
Костел Старі Петликівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070360060638
Облікова картка Старі Петликівці 
Основні дані
Населення 941
Територія 3.327 км²
Густота населення 307.78 осіб/км²
Поштовий індекс 48413
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°08′00″ пн. ш. 25°22′21″ сх. д. / 49.13333° пн. ш. 25.37250° сх. д. / 49.13333; 25.37250Координати: 49°08′00″ пн. ш. 25°22′21″ сх. д. / 49.13333° пн. ш. 25.37250° сх. д. / 49.13333; 25.37250

Староста села=Оксана Захарчишин

Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Пишківці
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста Захарчишин Оксана Володимирівна
Карта
Старі Петликівці. Карта розташування: Україна
Старі Петликівці
Старі Петликівці
Старі Петликівці. Карта розташування: Тернопільська область
Старі Петликівці
Старі Петликівці
Мапа
Мапа

CMNS: Старі Петликівці у Вікісховищі

Населення — 1065 осіб (2007 р.).

Походження назви

ред.

Про походження назви села існує кілька версій:

  • від слова петлювати - що значить молоти (в давнину був великий млин)
  • від слова Петрик (відбулась зміна букви р на л)[1]
  • від слова петля. Петля - зашморг на аркані, чи мотузка, за допомогою якої носили сіно та солому. Ймовірно тут виробляли петлі з лика і волосіння. [2]

Історія

ред.
 
Старі Петликівці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.

Перші жителі села були вихідцями з давнього поселення Вільше.

Документ Бернардинського архіву з 1421 р. засвідчує, що Петликівці були містом.

Того ж року, 14 серпня, Альберт, дідич Петликовець, заснував тут латинську парохію. Петликівський парох Петро підписався у 1467 р. як свідок на фундації парохії у Язлівці.

Згадується 4 березня 1437 року в книгах галицького суду[3].

Петликівці згадує й М.Грушевський, коли наводить хроніку зустрічі Богдана Хмельницького з кримським ханом, 1655 р. А саме те, що хан, вертаючись в Крим, заночував у четвер 25 листопада 1655 р. під Петликівцями.

1788 року власницею села була Констанція Бекерська[4] гербу Ястребець[5] (галицька каштелянова,[6] друга дружина Юзефа Бєльського з Ольбрахциць[7] і Каспера Рогалінського,[8]), на цвинтарі в Білявинцях їй встановлений мистецький надгробок, ймовірно, роботи Гартмана Вітвера[9].

За описом 1880 р. в містечку діяла римо-католицька парафія, яка адміністративно підпорядковувалась Чортківському деканату РКЦ.[10]

1916 року згорів костел, який мав понад 300 років. Можна припустити, що церква була тут значно раніше, адже з тверджень о.Гука - метрикальні книги української парохії у 1928 р. вже тоді мали близько 150 років.

Діяли філії українських товариств «Просвіта» (головою, зокрема, був Чорний Данило Андрійович), «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших, кооператива.

До 1971 р. функціонували:

  • сирзавод
  • горілчаний завод (на території лісу, так звана «Ґуральня»).
    До сьогодні функціонує водяний сільський млин, від якого пішла назва села — "петлювали"борошно.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[11].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[12].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1024 100%

Політика

ред.

Парламентські вибори, 2019

ред.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610191, розташована у приміщенні клубу.

Результати

Соціальна сфера

ред.

Працюють Старопетликівська ЗОШ I-II ступенів, Дитячий садок "Дюймовочка", Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, торгові заклади.

Пам'ятки

ред.
 
Костел
 
Дзвіниця костелу

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Перебували, проживали

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина.Історично-мемуарний збірник… с.619
  2. Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці… с.619
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.20, № 166 (лат.)
  4. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 364. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9
  5. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: skł. gł Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 149. (пол.)
  6. Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego… — S. 283.
  7. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : skł. gł. Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — 390 s. — S. 236. (пол.)
  8. Dygdała J. Rogaliński Kasper h. Łodzia (ok. 1725—1788), wojewoda inflancki [Архівовано 2016-12-27 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 1988—1989. — T. XXXI. — S. 407.
  9. Czyż A. S., Gutowski B. (Warszawa). Cmentarze Podola — źródło do badań nad sztuką i historią [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]. — S. 169—170.
  10. Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 57.
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  13. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  15. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  16. Петликівці Старі // Бучач і Бучаччина… С. 618

Література

ред.

Посилання

ред.