Відкрити головне меню

Нові Петликівці

село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області.

Нові́ Пе́тликівці — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на північному сході району. Населення 756 осіб (2003).

село Нові Петликівці
Beauplan special fragment 7 Buchach.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Новопетликівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121284001
Облікова картка Нові Петликівці 
Основні дані
Засноване 1806
Населення 666
Територія 2.430 км²
Густота населення 274.07 осіб/км²
Поштовий індекс 48405
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056Координати: 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056
Водойми Вільховець
Місцева влада
Адреса ради 48411, с. Нові Петликівці
Веб-сторінка novip.tk
Сільський голова Єднак Тарас Іванович[1]
Карта
Нові Петликівці. Карта розташування: Україна
Нові Петликівці
Нові Петликівці
Нові Петликівці. Карта розташування: Тернопільська область
Нові Петликівці
Нові Петликівці

Підпорядковане Новопетликівській сільраді. Розташоване за 18 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач.

Працює ЗОШ.

Історія селаРедагувати

 
Петликівці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Село Нові Петликівці Бучацького району Тернопільської області, підпорядковане Новопетликівській сільській раді.

Вам, напевне, доводилось їхати з Бучача до Тернополя. За Зеленою, в яру, під лісом, криються від людського ока та від подільських вітрів і сніговиць Старі Петликівці. Село може похвалитися своїм багатим історичним минулим.

На північно — східних полях від Старих Петликовець трохи далі від тернопільської траси на рівнинній території виросли Нові Петликівці. Сьогодні територія села займає 321 га з кількістю дворів 214.

«Slovnik Geograficzny…» із 1887 року подає, що Петликівці — це селище в степу. Лежить воно на південних границях струсівських степів, які тепер заорані.

Назву села можна було б взяти від слова «Петрик», а його «р» під впливом польської мови перейшло на «л». Найімовірніша назва села походить від слова «петля». Петля, зашморг на аркані чи мотузка носити сіно, солому, ріща, — це був би корінь назви. Імовірно, тут виробляли петлі з лика й волосіння.

Іншою версією є походження назви Петликівці від нащадків Петлика. Корінь — формант пет — в давнину означав літати, звідси петелиця (рос.) — тола, петеліске (балт.) — метелик. Отже, Петлик можна пояснювати, як загальне літаючий, або конкретне поляр, пасічник.

За переказами старожилів ще однією версією назви села є назва, що походить від слова «питлювати» або «молоти». Адже у Старих Петликівцях на річці Стрипа був млин. Сюди возили молоти і жителі нашого села Нові Петликівці.

З розповіді жителя села Знака Дмитра Григоровича 1923 року народження Нові Петликівці були засновані в 1805—1810 роках. Про це він знає від свого батька.

В той час на полях, які сьогодні належать Новим Петликівцям, були селянські наділи Старих Петликовець, Білявинець, Осівець, Бобулинець, а також тут були панські поля.

І ймовірно на своїх полях почали селитися люди. Адже дуже багато однакових прізвищ є в наших селах сьогодні.

Першими заселили село Добрянські, Романчуки з Романівки і Луці з Бобулинець. Поселилися вони на місці сучасної вулиці Шкільної. Потім прийшли сюди жити Неділеньки, Єднаки, Знаки з Білявинець, Приймаки, Мулики, Литвинки зі Старих Петликовець, Яцишин, Вонсяки, Когути з Бобулинець, Явнюки, Теленюки з Осівець, Крушельницькі з Киданова.

Також селилися тут люди, які працювали в панів форналями (слугами). Вони женилися, виходили заміж і залишалися вже у Нових Петликівцях. Це Романіви із Зубреця і, звичайно, інші.

На місці сучасної вулиці Фільвароцька був фільварок графа Коритовського. Звідси і назва вулиці. Сам граф жив у Заліщиках, а тут були його поля. На полях люди відробляли панщину до 1848 року, безпосередньо керували господарством посесори.

У західній частині села виросла вулиця Киданівська, мабуть тому, що розміщена вона в сторону сусіднього села Киданів.

Вздовж північно — східної частини села простягаються луги, що і стало приводом назви вулиці Лугової. Ця вулиця заселилася найпізніше. З переселенням до села поляків виникла вулиця Варшавська. Тут жили Домбровські, Мишковські, Домські, Гречинські.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати