Вікіпедія

Список основних бойових танків за поколіннями

стаття-список у проєкті Вікімедіа
Див. також: Класифікація танків

Основні бойові танки часто класифікуються за належністю до певного покоління, хоча фактичне визначення та належність до цих поколінь чітко не визначені. Радянські військові систематизували танки називаючи першим поколінням танки до 1945 року та чотирма наступними поколіннями танків[1] (з першим основним бойовим танком третього покоління Т-64), тоді як канадські військові поділяють основні бойові танки на три покоління.[2] Військові КНР також виділяють три покоління власних танків.

Танк Mk 3 Centurion австралійської армії

Поділ за поколіннями

ред.

У 1983 році Рольф Гілмес виділив три покоління танків і три «проміжних покоління», які складалися в основному з модернізованих танків.[3] Перше покоління основних бойових танків базувалося на конструкціях часів Другої світової війни або похідних від них, особливо радянський Т-34 і німецькі середні танки Panther.[4] Друге покоління було оснащене захистом від зброї масового ураження (лише іноді), інфрачервоними приладами нічного бачення, стабілізацією головної гармати і принаймні механічною системою управління вогнем.[4] Третє покоління визначається використанням тепловізорів, цифрових систем управління вогнем і спеціальної (композитної) броні.[4]

Однак Гілмес визнав, що танки неможливо остаточно згрупувати за поколіннями, оскільки кожна країна-виробник танків розробляє та приймає на озброєння свої танки відповідно до власних ідей та потреб. Він також зазначає, що розбивка післявоєнних танків за поколіннями базується на часових і технічних факторах, що є підґрунтям для подальшої дискусії.[5]

Стратегічна концепція Канадського управління сухопутних військ визначає три покоління основних бойових танків. Перше покоління основних бойових танків після Другої світової війни включає американські M48/M60, німецькі Leopard 1 і британські Centurion і Chieftain. Друге покоління включає більшість 120-мм основних бойових танків, таких як американський M1A1, німецький Leopard 2 і британський Challenger. Що стосується основного бойового танка третього покоління, то він включає новітні „цифрові“ танки, такі як французький Leclerc і, можливо, американський M1A2 і німецький Leopard 2A5.[2]

Перше покоління

ред.
Назва Взято на озброєння Походження Вироблено одиниць Маса Потужність двигуна Запас ходу Примітки
Centurion[3][6] 1946   Велика Британія 4 423[7] 51 тонна 650 к.с. 52-100 км Перший «універсальний танк» (ОБТ). «Кульмінація» крейсерських танків Другої світової війни.
Т-54[3][6] 1947   СРСР 35 000 36 тонн 520 к.с. 330-440 км Перше покоління ОБТ СРСР.
M47 Patton 1951   США 8 576 46 тонн 810 к.с. 130-160 км Подальший розвиток танків M46 Patton і M26 Pershing.
M48 Patton 1952   США 12 000 45-49 тонн 750-825 к.с. 110-480 км Подальший розвиток танка M47 Patton.
FV4202 1955   Велика Британія 3 41 тонна 520 к.с. 50-100 км Прототип, що використовувався для розробки різних концепцій, пізніше використаних у Chieftain.
Т-54 1956   Польща 3 000 36 тонн 520 к.с. 330-440 км Вироблявся за ліцензією в Польщі.
T-54A[en] 1957   Чехословаччина 2 700 36 тонн 520 к.с. 330-440 км Вироблявся за ліцензією в Чехословаччині.
Strv 101 1958   Швеція 110 52 тонни 650 к.с. 52-100 км Позначення шведської армії для Mk 10 Centurions (105-мм L7) зі шведськими кулеметами, приладами, радіостанціями тощо.
Т-55[3][6] 1958   СРСР 27 500 36 тонн 581 к.с. 400-530 км Покращений Т-54.
Тип 59 1959   КНР 13 000 36 тонн 520 к.с. 450-600 км Версія радянського танка Т-54А китайського виробництва, рання модель поширеної серії Т-54/55.
Шот 1960   Ізраїль 390 51 тонна 650 к.с. 52-100 км Ізраїльське позначення танка Centurion озброєного 105-мм гарматою L7.
Тип 61[3] 1961   Японська імперія 560 35 тонн 570 к.с. 200 км Перший основний бойовий танк, що був розроблений і використовувався Сухопутними військами Японії, збудований Mitsubishi Heavy Industries.
Т-55 1964   Польща 7 000 36 тонн 581 к.с. 400-530 км Вироблявся за ліцензією в Польщі.
Т-55 1964   Чехословаччина 8 300 36 тонн 581 к.с. 400-530 км Вироблявся за ліцензією в Чехословаччині.

Друге покоління

ред.

Друге покоління мало розширені можливості ведення нічних боїв і, в більшості випадків, захист від зброї масового ураження. Більшість західних танків цього покоління озброювалися 105-мм танковою гарматою Royal Ordnance L7 або похідними від неї.

Назва Взято на озброєння Походження Вироблено одиниць Маса Потужність двигуна Запас ходу Примітки
M60 1959   США 15 000 46-52 тонни 750 к.с. 450-500 км Подальший розвиток танка M48 Patton. Пізніші моделі (M60A2 і M60A3) вважаються першим проміжним поколінням.
Т-62 1961   СРСР 22 700 37 тонн 581-620 к.с. 320-650 км

Подальший розвиток Т-55, головним чином оновлена 115-мм гармата та збільшене шасі. Перший танк був оснащений гладкоствольною танковою гарматою, яка могла стріляти бронебійними опереними підкаліберними снарядам.

Leopard 1 1965   ФРН 6 565 40-42 тонни 820 к.с. 450-600 км Основний бойовий танк, що був розроблений і вироблявся у Західній Німеччині, вперше прийнятий на озброєння в 1965 році.
Panzer 61[en] 1965   Швейцарія 150 39 тонн 630 к.с. 250 км Подальший розвиток танка Panzer 58[en].
MBT-70 1965   США
  ФРН 		14 50 тонн 1470-1500 к.с. 644 км Спільний американсько-західнонімецький проєкт із розробки нового основного бойового танка. Ніколи не був прийнятий на озброєння.
Vickers MBT 1965   Велика Британія 376 38 тонн 535 к.с. 480 км Експортний танк британського приватного підприємства.
Віджаянта 1965   Індія 2 200 39 тонн 535 к.с. 530 км Індійська ліцензійна версія британського Vickers MBT.
AMX-30 1966   Франція 3 571 36-39 тонн 700-750 к.с. 450-500 км AMX 30 слугував основним основним бойовим танком для французької армії.
Т-64 1966   СРСР 13 000 38-42 тонни 700-1000 к.с. 500-700 км Перший у світі композитно-броньований танк, пізніші версії Т-64 можна вважати третім поколінням.
FV 4201 Chieftain 1967   Велика Британія 1 896 52-55 тонн 650-750 к.с. 400-500 км Оснащений британською 120-мм гарматою Royal Ordnance L11A5.
Магах 3 1967   США
  Ізраїль 		300 50 тонн 750 к.с. 480 км Модернізований M48A1/A2C/A3. Модифікації включають британську 105-мм гармату L7, низькопрофільну командирську башточку, модернізований комплекс зв'язку, дизельний двигун Continental AVDS-1790-2A[en] потужністю 750 к.с. із трансмісією Allison CD-850-6. Зрештою вони були оснащені динамічною бронею Blazer.
Strv 103 1967 (1964)   Швеція 290 37-43 тонни 540-780 к.с. 390 км Перший у світі танк з турбінним двигуном (як дизельний, так і газотурбінний двигун), безбаштова конструкція, розроблена та використана виключно у Швеції.
WZ-122[8] 1970   КНР Лише кілька, проєкт скасовано 38 тонн 650-680 к.с. Н/Д Основний бойовий танк розробки Китайської Народної Республіки. Його розробка почалася в березні 1970 року. Після створення кількох прототипів проєкт було скасовано в 1974 році.
AMX-30E 1970   Франція
  Іспанія 		299 36 тонн 670 к.с. 400 км Іспанський основний бойовий танк на базі французького AMX-30. 280 одиниць було виготовлено компанією Santa Bárbara Sistemas[en] для Сухопутних військ Іспанії між 1974 і 1983 роками.
Panzer 68[en] 1971   Швейцарія 390 41 тонна 660 к.с. 200 км Швейцарський основний бойовий танк (ОБТ) на базі Panzer 61[en].
M60A2 1972   США 526-540 52 тонни 750 к.с. 450 км Варіант основного бойового танка M60 Patton, що розроблений як підсилення для підрозділів, які мають на озброєнні танки M60A1. M60A2 був укомплектований новою баштою, яка містить 152-мм гармату/пускову установку M162.
Т-72 1973   СРСР 25 000 37-45 тонн 780-840 к.с. 460-700 км Гілмес відносить Т-72 до першого проміжного покоління. Модернізовані версії після 1990-х років класифікуються як третє покоління.
Olifant Mk 1 1974   Південно-Африканський Союз 153 52 тонни 650 к.с. 50-100 км Подальший розвиток танка Centurion.
Тип 74 1975   Японія 873 38 тонн 750 к.с. 300 км Гілмес відносить Тип 74 до першого проміжного покоління.
Магах 5 1976   США
  Ізраїль 		150 50 тонн 750 к.с. 480 км M48A5 в оригінальній комплектації. В цілому схожий на Магах 3, але має дещо інший двигун і трансмісію Continental AVDS-1790-2D[en] і Allison CD-850-6A відповідно. Зрештою вони були оснащені динамічною бронею Blazer ERA.
Vickers MBT Mark 3[en] 1977   Велика Британія 212 39 тонн 720 к.с. 400 км Основний бойовий танк Vickers Mk III є подальшим розвитком Vickers Mk I MBT. Він був розроблений приватним підприємством, озброєний британською повністю стабілізованою 105-мм нарізною гарматою L7A1. Ця гармата стріляє всіма боєприпасами НАТО. Така ж гармата використовувалася на Vickers Mk I, однак Mk III має нову систему управління вогнем. Танк оснащений турбованим дизельним двигуном Detroit Diesel 12V-71T потужністю 720 кінських сил.
M60A3 1978   США 7 948 52 тонни 750 к.с. 450 км General Dynamics M60A3 Patton є останнім танком серії Patton, виробленим у Сполучених Штатах, а також останнім основним бойовим танком цієї серії, який використовувався армією США.
TR-77-580[9] 1979   Соціалістична Республіка Румунія 405 42 тонни 580 к.с. 400-450 км Румунська розробка на базі модифікації T-54/55[en], із подовженим шасі та 6 опорними катками, що спочатку передбачала використання того ж двигуна, що й Leopard 1. Відмова Краус-Мафай постачати технологію до держави-учасниці Варшавського пакту та політичне бажання досягти певних показників виробництва призвели до того, що замість нього використовувався двигун В-55 від Т-54/55. 226 TR-580 були на озброєнні становм на 2010 рік.
Меркава Mark I 1979   Ізраїль 250 63 тонни 908 к.с. 500 км Перший основний бойовий танк, розроблений для використання Армією оборони Ізраїлю.
Тип 80/Тип 88 1980   КНР 3 500 38 тонн 730 к.с. 400-500 км Варіанти танків включають Тип 85.
Чхонмахо[en] 1980   СРСР
  Північна Корея 		1 200 40 тонн 750 к.с. 450 км Копія танку Т-62; пізніші версії містять оновлення.
OF-40 1981   Італія 39 46 тонн 820 к.с. 600 км Основний бойовий танк, який використовується Об'єднаними Арабськими Еміратами.
T-55AI Igman[en] 1981   СФРЮ 600 37-45 тонн Н/Д Н/Д Югославська модернізація Т-55А, призначена для модернізації застарілого парку Т-55 Югославської Народної Армії. У ньому використані перевірені компоненти від M-84, передових версій Т-72 місцевого виробництва, з якими він розроблявся паралельно. Основні удосконалення включали зовнішнє кріплення 2-х напрямних для ракет AT-3 Sagger, двигун від Т-72, спрощений SUV з метеодатчиком і лазерними далекомірами від М-84, додано рознесену броню на башті та передній частині корпусу та встановлення генератори диму.
T-72M/M1[en] 1981   Чехословаччина 1 700 43,5 тонни 850 к.с. 480 км Ця модель була створена за ліцензією ZTS Martin. У західних джерелах його часто називають T-72G, що може бути позначенням версії, що експортується на Близький Схід. Наприкінці 1980-х танки, що випускалися для чехословацької армії, а також для експорту, були оснащені деякими вдосконаленнями радянської програми Т-72А, включаючи гумові бортові «спідниці» (замість «зябрової броні») і димові гранатомети 902Б «Туча».
T-72M/M1[en] 1982   Польща 382 43,5 тонни 850 к.с. 480 км Ця експортна версія Т-72 була створена за ліцензією компанією Бумар-Лабенди в Глівіце, починаючи з 1982 року. Як і радянські танки, польський Т-72М спочатку був оснащений «зяберною» бронею; пізніше танки були модернізовані гумовими бортами та димовими гранатометами 902В «Туча». У пізніх серійних моделях на верхній пластині глазіса, як у Т-72М1, приварений додатковий сталевий лист товщиною 16 мм.
T-55 Enigma[en] 1982   Ірак 8 41 тонна 520 к.с. 300 км Модернізовані танки Т-55, Тип 59 і Тип 69 на озброєнні збройних сил Іраку.
Тип 69/Тип 79 1982   КНР 3 200 37 тонн 580 к.с. 440 км Подальший розвиток танка Тип 59. Найдосконаліший варіант Тип 79 оснащений 105-мм нарізною гарматою, яка також встановлена на танку Тип 80.
AMX-32 1982   Франція 6 38-40 тонн 800 к.с. 530 км AMX-32 був французьким прототипом основного бойового танка, розроблений AMX[en] і APX[en] наприкінці 1970-х років як експортний танк, щоб відповідати певній ринковій ніші країн з невеликими оборонними бюджетами.
Tanque Argentino Mediano 1983   Аргентина 280 31 тонна 720 к.с. 590-800 км Середній танк (основний бойовий танк), що стоїть на озброєнні аргентинської армії.
Bernardini MB-3 Tamoyo[en][10] 1983   Бразилія Лише декілька 30 тонн 500 к.с. 550 км Основний бойовий танк розробки компанії Bernardini[en]; однак він так і не надійшов у масове виробництво і так залишився прототипом. Остання модель Tamoyo III була озброєна 105-мм нарізною основною гарматою НАТО L7.
Меркава Mark II 1983   Ізраїль 580 60 тонн 908 к.с. 500 км Удосконалена версія Меркава Mark I.
TR-85 1986   Соціалістична Республіка Румунія 617 42,2 тонни 830 к.с. 400 км Основний бойовий танк на базі TR-77-580, розроблений для сухопутних військ Румунії. У 2017 році на озброєнні було 227 TR-85.
CM-11 Brave Tiger[en] 1990   Тайвань 450 50 тонн 750 к.с. 480 км Похідний від M48 Patton.
CM-12[en] 1990   Тайвань 100 49 тонн 750 к.с. 203 км Похідний від M48 Patton.
M-55S[en] 1992   Словенія 30 38 тонн 600 к.с. 580 км Модернізація Т-54/Т-55 розроблена компанією STO RAVNE та інженерами ізраїльської компанії Elbit Systems. Словенія модернізувала 30 танків Т-55, які є на озброєнні її збройних сил. Останній Т-55 був модернізований до M-55S у травні 1999 року.
Зульфікар I 1994   Іран 400 52 тонни 780-1000 к.с. 450 км Понад 150 збудованих, не враховуючи 6 прототипів.
Тип 72Z[en] 1997   Іран 400 36 тонн 780 к.с. 440 км Глибоко модернізована версія танків Тип 59 і T-54/T-55, яка була реалізована Організацією оборонної промисловості Ірану.
Тип 96 1997   КНР 2 500+ 41-43 тонни 730-1000 к.с. 400 км Китайська версія танку Тип 85-IIM, пізніше відома як Тип 96.
Leopard C2 2000   Німеччина
  Канада 		114 43 тонни 830 к.с. 600 км Основний бойовий танк Leopard C2 є канадською модернізацією німецького Leopard 1.
Olifant Mk 2 2003   ПАР 26 60 тонн 1040 к.с. 500 км Покращений танк Olifant Mk 1.
Аль-Заррар 2004   КНР
  Пакистан 		750 44 тонни 730 к.с. 450 км Модернізація застарілих китайських танків Тип 59 із Пакистану, здійснена за підтримки України та реалізована компанією Heavy Industries Taxila[en], із 125-мм гладкоствольною гарматою як основною зброєю.
Ramses II[en] 2005   Єгипет 425 48 тонн 908 к.с. 530 км Глибока модернізація основного бойового танку Т-55, розроблена і використовуваний Збройними силами Єгипту.
Tifon 2a[en] 2010   Україна
  Перу 		4 46 тонн 1050 к.с. Н/Д Основний бойовий танк на базі радянського танка Т-54/Т-55, розроблений і виготовлений спільно перуанською компанією DICSAC (Diseños Casanave Corporation S.A.C. of Peru) і Харківським конструкторським бюро машинобудування імені Морозова, Україна. На сьогодні завершені лише випробування/розробка, у серійне виробництво не надійшов.
Sabalan 2014   Іран 170 50 тонн 750 к.с. 500 км Іранська модернізована версія американського M47 Patton, що має бічні борти та новозбудовану башту, оснащену 105-мм гарматою, лазерним далекоміром, новою системою управління вогнем та обладнанням зв'язку. Ніколи не використовувався в активній службі.
Тип 59G(BD) Durjoy[en] 2015   КНР
  Бангладеш 		174 42 тонни 730 к.с. 450 км Модернізований варіант китайського танка Тип 59 для Сухопутних військ Бангладеш.
Т-55АГМ 2016   Україна 4 46 тонн 850 к.с. Н/Д Українська модернізація Т-54/Т-55. Модернізація переводить танки Т-54/Т-55 до стандарту Т-80. Модернізацію також можна застосувати до Типу 59 китайського виробництва та радянських Т-62. Він оснащений двотактним багатопаливним дизельним двигуном з рідинним охолодженням і наддувом 5ТДФМ з протилежними поршнями, який розвиває потужність 850 к.с. (634 кВт), удосконаленою ходовою частиною, автоматизованою системою управління рухом з рульовим керуванням, додатковим пасивним захистом, вбудованим динамічним захистом, системою протидії, новою системою пожежогасіння з перемиканням на командирському місці, автоматом заряджання на 18 набоїв і зенітним кулеметом, який можна наводити і вести вогонь зсередини вежі під повним броньовим захистом.

Третє покоління

ред.

Третє покоління основних бойових танків характеризується композитною бронею та комп'ютерно стабілізованими системами управління вогнем, які дозволяють вести вогонь на ходу, а також дуже високу ймовірність першого попадання по цілях на відстані до 2000 метрів.

Назва Взято на озброєння Походження Вироблено одиниць Примітки
Т-80[11] 1976   СРСР 5 400+ Перший у світі танк, оснащений виключно турбінним двигуном (шведський Strv 103, який надійшов на озброєння в 1960-х роках, використовував турбінний двигун поряд з дизелем). Найбільш ранні моделі вважаються проміжним другим поколінням, тоді як моделі, починаючи з Т-80У (1986) і далі, є третім поколінням.
Leopard 2[12] 1979   ФРН 3 600 Розробка основного бойового танка Leopard 2 почалася в 1970 році. Це було лише через пару років після того, як попередній Leopard 1 був прийнятий на озброєння. Озброєний повністю стабілізованою гладкоствольною гарматою Rheinmetall RH-M-120 калібру 120 мм.
MBT-80 1980   Велика Британія 17 прототипів FV4601 MBT-80[13] був британським експериментальним основним бойовим танком третього покоління, розробленим наприкінці 1970-х років для заміни танка Chieftain. Зрештою його розробку скасували на користь Challenger 1, який сам по собі є еволюцією дизайну Chieftain.
M1 Abrams 1980   США 10 400 Виробництво почалося (на Chrysler) у 1979 році і тривало до 1985 року (на General Dynamics) (3273 вироблено для США).
FV4030/4 Challenger 1 1983   Велика Британія 420 Заміна FV 4201 Chieftain. Challenger 1 озброєний повністю стабілізованою британською нарізною гарматою L11A5 калібру 120 мм. Це значно вдосконалена версія гармати Chieftain. Він надзвичайно точний, однак цей ОБТ був оснащений повільною системою управління вогнем. ОБТ Challenger 1 оснащений дизельним двигуном Rolls-Royce Condor CV12-1200TCA з турбонаддувом потужністю 1200 к.с.
AMX-40[en] 1983   Франція Кілька прототипів AMX-40 був французьким основним бойовим танком, розробленим GIAT на останніх етапах холодної війни як експортний танк для заміни попереднього AMX-32. Розроблений як недорогий танк, орієнтований на армію з невеликим оборонним бюджетом, AMX-40 мав легкоброньований корпус і хорошу рухливість, що нагадувало попередні французькі ОБТ з потужною 120-мм гарматою[en]. Однак він не привернув інтересу, що призвело до провалу проєкту, який був припинений у 1990 році.
M-84 1984   СФРЮ 650 Основний бойовий танк М-84 — це, по суті, радянський Т-72, що вироблявся за ліцензією. Однак він має ряд югославських підсистем. Виробництво ОБТ М-84 почалося в 1983 році, а перші танки надійшли на озброєння в 1984 році. До 1992 року було виготовлено понад 600 таких ОБТ. Зараз він стоїть на озброєнні деяких країн колишньої Югославії та Кувейту.
EE-T1/EE-T2 Osório[en] 1985   Бразилія 2 прототипи Engesa EE-T1 Osório — бразильський прототип основного бойового танка, розроблений компанією Engesa[en]. Танк передбачалося спочатку продати арабським та іншим країнам Третього світу, що дало бразильській армії змогу згодом розміщувати власні замовлення без фінансування витрат на розробку. Розробка танка спочатку фінансувалася Engesa за приватні кошти, але проблеми з грошовими потоками зрештою призвели до того, що бразильський уряд[en] надав позику для підтримки програми. Було побудовано два прототипи танка, але EE-T1 так і не був прийнятий на озброєння.
M1A1 Abrams 1986   США 6 109 Покращений M1 Abrams. Виробництво почалося в 1985 році і тривало до 1992 року. Покращення охоплювали герметизовану систему ядерного, біологічного та хімічного захисту, задній багажник для кращого розміщення припасів і речей екіпажу, перероблені панелі здуву та 120-мм гладкоствольну гармату M256 (4 976 виготовлено для армії США, 221 для Корпусу морської піхоти США, 59 M1A1 AIM SA продано Австралії).
Panzer 87 1987   Швейцарія 380 Ліцензійне виробництво Leopard 2A4 у Швейцарії. Ця версія мала 7,5-мм кулемети MG 87 швейцарського виробництва, обладнання зв'язку та покращену систему ядерного, біологічного та хімічного захисту. У Швейцарії було 380 танків Panzer 87 на озброєнні.
K1 88 1987   Південна Корея 1 027 Перший основний бойовий танк на озброєнні Збройних сил Республіки Корея, розроблений General Dynamics.[14]
TR-125 1987   Соціалістична Республіка Румунія 5-10 Прототип основного бойового танка — модернізований Т-72 румунського виробництва лише з румунськими компонентами. Тепер він позначається P-125 («P» означає прототип від англ. Prototype).
Т-80УД «Береза» 1987   СРСР 500-800 Українська дизельна версія з двигуном 6ТД потужністю 1000 к.с. і дистанційно керованим зенітним кулеметом.
Lion of Babylon[en] 1989   Ірак 500-750 Ліцензійна копія Т-72.
Меркава Mark III 1989   Ізраїль 780 Станом на 2022 рік Меркава III був знятий із озброєння, але все ще залишається найчисленнішим танком в арсеналі ЦАГАЛю. Порівняно з Меркава Mark II, він має модернізацію мосту, силового агрегату, озброєння та електронних систем. Найпомітнішим доповненням було встановлення 120-мм гармати IMI місцевої розробки.
Тип 90 1990   Японія 341 Розробка нового японського основного бойового танка (ОБТ) почалася в 1976 році. Він мав замінити середні танки Тип 61, які перебувають на озброєнні Сухопутних Сил Самооборони Японії. Новий танк був розроблений Mitsubishi Heavy Industries у співпраці з німецькими виробниками танків Краус-Мафай і MaK. Цей ОБТ озброєний німецькою гладкоствольною гарматою Rheinmetall RH-M-120 калібру 120 мм, яка вироблялася в Японії за ліцензією Japan Steel Works. Він стріляє багатоцільовими фугасними протитанковими снарядами і бронебійними опереними трасуючими підкаліберними снарядами, але також сумісний з усіма стандартними 120-мм танковими боєприпасами НАТО.
М-91 Вихор 1991   СФРЮ 2 прототипи М-91 Вихор — прототип югославського основного бойового танка, створеного на базі M-84, який є ліцензійною югославською копією танка Т-72. Через розпад Югославії він так і не надійшов у масове виробництво, і було виготовлено лише кілька прототипів, в основному для випробувань. Його розробка пізніше призвела до випуску M-95 Degman.
Покпхунхо II 1992   Північна Корея 200-500 Подальший розвиток танка Чхонмахо[en]. Танк може містити технології ОБТ Т-62, Т-72 і Чхонмахо[en]. Відомо, що Покпхунхо використовується лише в Північній Кореї.
M1A2 Abrams 1992   США 2 855 Покращений M1A1 Abrams. Виробництво почалося в 1986 році і танк надійшов на озброєння в 1992 році (77 виготовлено для США і понад 600 M1 модернізовано до M1A2, 315 для Саудівської Аравії, 1005 для Єгипту, 218 для Кувейту). M1A2 має для командира танка незалежний тепловізійний приціл і здатність швидко стріляти по двох цілях без необхідності отримувати кожну по черзі, а також компоненти броні 2-го покоління зі збідненого урану.
Leclerc 1992   Франція 862 Замінив AMX-30. Основний бойовий танк Leclerc був розроблений GIAT Industries. Його розробка почалася в 1978 році, а перші прототипи були побудовані в 1989 році. Виробництво ОБТ Leclerc почалося в 1991 році. Він названий на честь генерала Філіпа Леклерка, командувача французькою бронетанковою дивізією під час Другої світової війни. Перебуває на озброєнні Франції (406) і Об'єднаних Арабських Еміратів (388).
Tank Technology Demonstrator (TTD) 1992   Південно-Африканський Союз 1 прототип Прототип основного бойового танка TTD або Tank Technology Demonstrator був завершений на початку 1990-х років. Він використовував деякі німецькі технології Leopard 2 і мав замінити застарілі південноафриканські ОБТ. Було створено лише прототип, а TTD так і не надійшов на озброєння через обмежене фінансування. Деякі підсистеми TTD були застосовані у Olifant Mk 2. Очікується, що ці модернізовані ОБТ надійдуть на озброєння в 21 столітті.
Т-90 1992   Росія 750–1 000 Глибока модернізація Т-72Б[en]. Спочатку прийнятий на озброєння в жовтні 1992 року як Т-72БУ, але перейменований на Т-90.
PT-91 Twardy 1995   Польща 285 Подальша розробка Т-72М1. PT-91 Twardy (укр. жорсткий) — вдосконалений варіант радянського основного бойового танка Т-72. PT-91 був розроблений у Польщі на початку 1990-х років. Виробництво танків PT-91 Twardy для Війська Польського було завершено у 2002 році. Всього було поставлено 233 танки. Наразі польська армія також експлуатує 120 старих танків Т-72М1 (додатково 470 танків законсервовано, фактична кількість машин у робочому стані невідома).
Ariete 1995   Італія 200 Основний бойовий танк Ariete (також відомий як C1) був розроблений компаніями Iveco та OTO Melara. Названий на честь італійської бронетанкової дивізії Аріете, яка воювала під час Другої світової війни. Цей основний бойовий танк був призначений для заміни застарілого парку M60A1, що перебуває на озброєнні італійської армії. Перший прототип C1 Ariete був представлений у 1986 році, а шість передсерійних танків було виготовлено в 1989 році. Він надійшов на озброєння італійської армії в 1995 році. Італія експлуатує 200 ОБТ цього типу.
M-95 Degman 1995   Хорватія 2 (прототипи) M-95 Degman — хорватський прототип основного бойового танка, розроблений компанією Джуро Джакович і значною мірою базується на танку M-91 Вихор, який базується на танку M-84. Degman M-95 не надійшла в серійне виробництво.
Stridsvagn 122 1997   Швеція 120 Шведський основний бойовий танк на базі німецького варіанту Leopard 2 Improved із використанням новітніх технологій, таких як системи командування, управління та управління вогнем, а також посилена броня та довготривала бойова здатність.
TR-85M1 Bizonul 1997   Румунія 54 Вперше побудований у 1985 році, модернізований варіант TR-85M1 «Bizonul» (укр. Бізон) був оновлений у 1996 році, щоб привести його до стандартів танків держав-членів НАТО. Проєкт був результатом співпраці Aerospatiale-Matra, SAGEM[en], Kolmorgen-Artus, Racal[en] та румунських фабрик, таких як ROMARM, METRA, I.O.R.[en] і Aerostar[en].
Зульфікар II 1997   Іран Кілька прототипів Подальший розвиток Zulfiqar I. Це проміжний ОБТ, який служив випробувальним стендом для Zulfiqar III. Він мав подовжений корпус і був оснащений новим двигуном. Він також має нову башту з похилими передньою та задньою частинами. Це може означати видалення автозавантажувача або, можливо, новий автозавантажувач. Прототип, ніколи не був прийнятий на озброєння.
FV4034 Challenger 2 1998   Велика Британія 447 Подальший розвиток Challenger 1. Новий основний бойовий танк значно потужніший, ніж його попередник. Він надійшов на озброєння британської армії в 1994 році. Зараз Challenger 2 перебуває на озброєнні Великої Британії (386) і Оману (38). Озброєний британською 120-мм нарізною гарматою L30.
M1A2 Abrams SEP 1999   США 3 273 System Enhancement Package (SEP) — це оновлення компонентів броні зі збідненого урану третього покоління з графітовим покриттям (240 нових, 300 M1A2 модернізованих до M1A2 SEP для США, також невідома кількість оновлених базових M1 та M1IP, також 400 найстаріших M1A1 модернізовано до M1A2 SEP).
Чорний орел 1999   Росія 1 Танк «Чорний орел» (рос. Чёрный Орёл або Об'єкт 640 за класифікацією ГАБТУ) був передбачуваним прототипом основного бойового танка, виробленого в Росії. Вважається, що він був розроблений конструкторським бюро КБТМ в Омську в кінці 1990-х років. Серійна версія цього танка ніколи публічно не демонструвалася. Проєкт «Чорний орел» був скасований, а все виробництво та розробка зупинені. Це варіант танку Т-80, який допоміг розробити Т-14 «Армата».
T-95 2000   Росія Н/Д Т-95 або «Об'єкт 195» — загальне неофіційне позначення російського основного бойового танка, який розроблявся на Уралвагонзаводі з 1988 року до скасування проєкту в 2010 році. Про танк відомо небагато. Роботи з розробки Об'єкта 195 були під час розробки Об'єкта 148, пізніше класифікованого як Т-14 «Армата», виробництво якого почалося в 2016 році.
Т-84 «Оплот» 2000   Україна 10 Основний танк, подальший розвиток Т-80УД. Відрізняється українськими складниками, новим динамічним захистом та КОЕП «Штора».
Зульфікар III 2000   Іран 750 Найдосконаліший варіант сімейства Зульфікар, обраний для виробництва, візуально дуже подібний до американського M1 Abrams. Він має значні модернізації системи управління вогнем, шасі, двигуна та основної гармати. Новий варіант оснащений 125-мм гладкоствольною гарматою 2А46 з автоматом заряджання, лазерним далекоміром і новою системою управління вогнем. Він також оснащений посиленою баштою, а колеса прикриті броньованою «спідницею».
M60-2000[en] 2001   США
  Туреччина 		1 (лише прототип 120S) M60-2000 або 120S спочатку були розроблені на запит командування сухопутних військ Туреччини для модернізації M60, але цей тендер згодом виграла ізраїльська корпорація Israel Military Industries із модернізацією Sabra II. Єгипетська армія розглядала цю пропозицію, поки її остаточно не відхилили на користь ліцензійного контракту на виробництво M1 в Єгипті.[15] Був виготовлений лише один прототип.
K1A1 2001   Південна Корея 484 Основний бойовий танк K1A1 є вдосконаленою версією K1 88-Tank. Він був розроблений у Південній Кореї компанією Hyundai Rotem. Він загалом схожий на американський M1A1 Abrams в частині вогневої міці та захисту. Перший серійний танк був вироблений в 1996 році, однак вій прийнятий на озброєння армії Південної Кореї лише в 2001 році. Виробництво припинилося в 2010 році. Повідомлялося, що в цілому було виготовлено 484 таких танків.
Тип 99 2001   КНР 1 200 Основний бойовий танк Тип 99 є подальшим розвитком ОБТ Тип 98. Загалом він схожий на Тип 98, але має низку вдосконалень. Тип 99 був представлений у 2000 році та прийнятий на озброєння китайської армії у 2001 році. Цей основний бойовий танк демонструє суміш російського та західного впливу у своїй конструкції та технологіях. Станом на 2017 рік вдосконалену версію цього танка випускають у Китаї. На сьогодні це найсучасніший китайський основний бойовий танк.
MBT-2000/Al-Khalid[16] 2002   КНР
  Пакистан 		994 Основний бойовий танк Al Khalid був спільно розроблений Китаєм і Пакистаном. Це подальший розвиток китайського танка Тип 90-II, який не був прийнятий на озброєння китайської армії. Наприкінці 1990-х років він експортувався як MBT-2000. Пакистан придбав ліцензію на виробництво цього ОБТ. Al Khalid названий на честь легендарного генерала Халіда ібн аль-Валіда. Перші поставки цього танка були здійснені в 2002 році. Зараз Al Khalid стоїть на озброєнні Пакистану.
Tank EX[en] 2002   Індія 8 прототипів Експериментальний гібридний прототип з баштою від Арджун і корпусом від Т-72. Він пройшов шість місяців випробувань, але згодом був відхилений індійською армією.
Покпхунхо III 2002   Північна Корея 200-500 Зовнішні джерела дають танку кодову назву М-2002, оскільки танк пройшов бойові випробування 16 лютого 2002 року (що було офіційно підтверджено зовнішніми джерелами), хоча танк міг існувати з 1992 року.
T-72M4CZ[17] 2003   Чехія 30 Модернізований чеський варіант танка Т-72. Основний бойовий танк Т-72 випускався за ліцензією в колишній Чехословаччині. Він надійшов на озброєння чехословацької армії в 1981 році. Після розпаду Чехословаччини на початку 1990-х років у Чехії та Словаччині були розроблені програми модернізації, щоб зберегти працездатність і боєздатність своїх парків ОБТ Т-72.
Leopard 2E[en] 2003   Німеччина
  Іспанія 		219 Похідна модель від Leopard 2A6 з підвищеним захистом броні, розроблена в рамках програми спільного виробництва між оборонними промисловостями Іспанії та Німеччини.
M60 Phoenix 2004   Йорданія 182 M60 Phoenix — йорданська модернізація основного бойового танка M60A3. Його розробила King Abdullah Design and Development Bureau[en] (KADDB). Повідомлялося, що загалом 182 йорданські танки M60A3 були модернізовані до стандарту Phoenix. 105-мм нарізна гармата була замінена швейцарською гладкоствольною гарматою RUAG CTG калібру 120 мм/L50. Він сумісний з усіма стандартними 120-мм танковими боєприпасами НАТО. Йорданський M60 Phoenix відрізняється більшою потужністю, ніж інші вдосконалені M60, які мають гармати калібру 120 мм/L44.
Арджун Mk 1 2004   Індія 141 Перший прототип основного бойового танка «Арджун» був побудований в 1989 році, 15 передсерійних прототипів були побудовані до 1996 року. Серійний варіант під назвою Арджун MK1 прийнятий на озброєння армії Індії в 2004 році. Варіант Арджун MK1A був розроблений і прийнятий на озброєння індійської армії в 2021 році.
Меркава Mark IV 2004   Ізраїль 360 Основний бойовий танк Меркава Mk IV прийнятий на озброєння Армії оборони Ізраїлю в 2004 році. Це подальший розвиток Меркави Mark III. Зараз ним озброюють ізраїлькі 460-у навчальну бригаду та 4-ту резервну бригаду. Довгий час ці танки не експортувалися, хоча деякі системи та вузли танка пропонувалися експортним замовникам. Однак у 2014 році повідомлялося, що Ізраїль експортує певну кількість цих танків невідомому замовнику, можливо, Колумбії.
M-84AS 2004   Сербія 1 Модернізований югославський варіант танка M-84. M-84AS іноді називають M-84AB1 і M-2001.
C2 Ariete 2005   Італія 200 C2 Ariete був представлений у 2005 році. Він має модульну броню, 120-мм гладкоствольну гармату з автоматом заряджання, гідропневматичну підвіску, двигун потужністю 1500 к.с. і вдосконалену систему управління вогнем.
Тип 96A/B 2006   КНР 2 500 Тип 96G (також згадується як Тип 96A). Це модернізована версія танка Тип 96, оснащена динамічною бронею та тепловізійною системою для роботи в будь-яку погоду, та будь-який час доби. Він був представлений у 2006 році. Вважається, що модернізовані танки наближаються до Типу 99 за рівнем захисту, вогневої міці та мобільності. Маса модернізованого ОБТ зросла до 42,8 т. Усі танки Типу 96 можуть бути модернізовані до цього стандарту. Цей танк також пропонується для експортних замовників як VT2B. У 2016 році з'явилася нова версія Type 96G, яка, скоріш за все, оснащена новим двигуном.
Mobarez[en] 2006   Іран 50 Іранська версія британського танка Chieftain.
Sabra Mk I 2007   США
  Ізраїль 		630 Суттєво модернізований танк M60 Patton, розроблений Israel Military Industries.
Al-Khalid I 2009   КНР
  Пакистан 		150 Оновлений варіант зі збільшеним боєкомплектом до 49 125-мм пострілів, 1 500 12,7-мм пострілів і 7 100 7,62-мм пострілів. Включає в себе модифікації системи управління вогнем, яка тепер є вдосконаленим багатопроцесорним комп'ютером управління вогнем із ефективною дальністю ідентифікації до 7 км.
Sabra Mk II/M60T 2009   Ізраїль
  Туреччина 		450 На озброєнні Туреччини Sabra Mk II відома як M60T.
Leopard 2A4M CAN 2010   Німеччина
  Канада 		20 Leopard 2A4M CAN є модернізованою канадською версією танка Leopard 2A4, отриманого з надлишків Королівської армії Нідерландів. Leopard 2A4M CAN спеціально розроблений для війни в Афганістані на базі досвіду, отриманого операторами Leopard 2.
PT-16 2016   Польща 233 Подальший розвиток танка PT-91 Twardy. Заявлені запропоновані оновлення включають покращену броню, озброєння та мобільність. Єдиний нефункціональний макет, коли-небудь створений. Прототип так і не був збудований.
M-84AS1[en] 2017   Сербія 10 M-84AS1 і M-84AS2 є суттєво модернізованими версіями основного бойового танка M-84, розробленого Військово-технічним інститутом Белграда[en] і виготовленого Технічним ремонтним інститутом «Čačak» в Сербії. Перша версія, позначена як M-84AS1, була представлена в 2017 році. Пізніші версії містять численні вдосконалення і були представлені в 2020 і 2021 роках.
M-84D 2018   Хорватія 16 Модернізована версія танка M-84 з покращенням броні, озброєння, мобільності та електроніки. 75 одиинць буде модернізовано, можливо замінивши 125-мм гармату 2A46 на 120-мм гармату НАТО.
M60A3 SLEP 2019   Тайвань Н/Д Модульне оновлення танка M60A3 в рамках Тайваньської програми подовження терміну служби (SLEP) 2019 року спільно з Elbit Systems. Оновлення охоплюють 120-мм гармату MG251/L44 із напівавтоматичним допоміжним заряджанням, незалежну систему керування вогнем Elbit Knight (IFCS) із незалежним тепловізійним прицілом командира, лазерним далекоміром, системою попередження RWR/IR та електричним приводом башти Curtis-Wright. Покращена підвіска корпусу, вдосконалена система РХБ-захисту та модульні пакети активної та динамічної броні.

Модернізовані

ред.

Це танки третього покоління, модернізовані за технологією четвертого покоління.

Назва Взято на озброєння Походження Вироблено одиниць Примітки
Меркава IVm Windbreaker 2011   Ізраїль 300 Меркава Mark IV оснащений системою активного захисту Trophy, що отримав позначення «Meil Ruach» (івр. מעיל רוח‎; «Вітрозахисна куртка» або «Вітровка»). Меркавою IVm наразі оснащені всі діючі бойові бригади.
БМ «Оплот» 2009   Україна 54 Найновіша і найдосконаліша версія Т-84 — це модернізована версія Т-84 «Оплот», яка має досконаліше бронювання, нові системи радіоелектронної протидії тощо. Однією з помітних особливостей є новий панорамний танковий приціл ПНК-6. Т-84 «Оплот-Т» є експортною версією для Таїланду.
T-90МС/М 2020   Росія 67+ Основні особливості включають модернізацію старої конструкції башти, яка оснащена новою вдосконаленою системою управління вогнем «Каліна» (з інтегрованою бойовою інформаційно-керуючою системою), покращене бронювання на каруселі боєприпасів та нову модернізовану гармату 2А46М-5, а також дистанційно керовану зенітну установка «УДП Т05БВ-1». Т-90МС — експортна версія, також відома як Т-90СМ.
K1A2 2013   Південна Корея 480 Модернізований варіант K1A1 з технологією K2 Black Panther. Він оснащений додатковими системами, такими як цифрова система керування полем бою[en], система «свій — чужий», а також передньою та задньою камерами огляду[en]. Покращено обмін інформацією в режимі реального часу, роботу між бойовими машинами, запобігання дружнього вогню та керованость водія.[18]
Тип 99A 2014   КНР 600 Тип 99G — китайський основний бойовий танк. Це вдосконалена версія Типу 99, яка була прийнята на озброєння китайської армії ще в 2001 році. Цей танк також називають Тип 99A, Тип 99A1 і Тип 99A2. Він має низку вдосконалень порівняно з базовим Типом 99, пов'язаних із системами управління вогнем, націлюванням і протидією, а також модифікованою підвіскою.
Leopard 2A7+ 2014   Німеччина 106 Leopard 2A7+ є вдосконаленим танком третього покоління, який був випробуваний Бундесвером під назвою UrbOp (Urban Operations).
VT-4 2016   КНР 214 VT4 — китайський основний бойовий танк, розроблений спеціально для експорту. Він також відомий як MBT-3000. Його продає компанія NORINCO. Цей танк можна розглядати як спрощену експортну версію Типу 99G, яка стоіть на озброєнні армії Китаю. VT4 є подальшим розвитком VT1A, який, у свою чергу, є спрощеною експортною версією Типу 99.
Т-80БВМ[en] 2020   Росія 220+ До 300 одиниць, новий вибуховий динамічний захист «Релікт», приціл навідника ПНМ «Сосна-У» (як у Т-90 і Т-72Б3), вдосконалена 125-мм гармата 2А46М-4, модернізований газотурбінний двигун, модернізовані різні системи. Наразі виробляється.
M1A2 SEPv3 (раніше M1A2C) 2017   США 154 Прототипи почали тестувати в 2015 році, а перший танк поставлено в жовтні 2017 року.
Каррар 2017   Іран невідомо Іранський ОБТ, який, як заявлено, не поступається російським Т-90М і американським М1А2. І Іран, і Росія, однак, заперечують будь-яку участь Росії в проєкті за винятком оригінального виробництва корпусу.
Leopard 2PL[19] 2018   Польща 142 Модернізована версія танка Leopard 2A4, який стоїть на озброєнні збройних сил Польщі.
Арджун MK 1A 2021   Індія 17 Арджун Mk 1A є вдосконаленим варіантом основного бойового танка Арджун. Він має перероблену башту, захищену композитною бронею Kanchan, вибуховим динамічним захистом та невибуховою динамічною бронею. Він має систему активного захисту ALWCS і розроблену DRDO систему моніторингу стану здоров'я. Арджун MK1A має здатність стріляти індійськими гарматними ракетами подвійного призначення, а саме SAMHO. Арджун MK1A надійшов на озброєння індійської армії у 2021 році.
M1A2 SEPv4 (раніше M1A2D) 2021   США - На етапі розробки станом на 29 березня 2022 року.
Ariete AMV 2022[20]   Італія - Ariete AMV — це оновлення середнього терміну експлуатації (італ. Ammodernamento di Mezza Vita) Ariete для 125 одиниць і включає: оновлений IVECO V12 MTCA з уприскуванням Common Rail і потужністю 1500 к.с., оновлену трансмісію, нові гусеничні стрічки, нову електроніку та оптику (LOTHAR SD для навідник, Multispectral ATTILA D для командира), додаткову броню та протимінний захист та інтеграцію системи керування полем бою SICCONA.
Al-Khalid II 2023   Пакистан Н/Д Оновлений варіант, що включає оновлену башту, збільшену вагу, оновлений модульний пакет броні та датчиків, покращений боєприпас і нову силову установку, що розвиває потужність 1500 к.с.
Меркава IV Barak 2023   Ізраїль Н/Д Меркава Mark 4 «Barak» (Блискавка) планується прийняти на озброєння в 2023 році. Танк матиме модернізовану ситаме активного захисту Trophy, 360-градусне охоплення камери вдень/вночі для покращення ситуаційної обізнаності, дисплей у стилі винищувача для командир танка та нові датчики, які дозволяють йому самостійно отримувати цілі та швидко вражати їх, а також присутні засоби радіоелектронної боротьби та передові системи обробки, системи спрямованої енергії, здатні перехоплювати безпілотники та крилаті ракети.

Четверте/наступне покоління

ред.

Танки наступного[21] або четвертого покоління все ще знаходяться в стадії розробки або на ранніх стадіях свого створення. Хоча термін «(четверте) наступного покоління» не має офіційного підґрунтя, ці основні бойові танки використовують найновіші технології та конструкції, щоб конкурувати в сучасних передових бойових умовах.

Назва Взято на озброєння Походження Вироблено одиниць Примітки
Тип 10[22] 2012   Японія 106
K2 Black Panther[22][23] 2014   Південна Корея 260
Leclerc XLR 2022   Франція Н/Д Найновіший пакет оновлення в рамках програми SCORPION. Включення нових тактичних інтерфейсів, нових пакетів броні, башти RWS, а також кількох додаткових датчиків і гранатометів. Перші одиниці мали бути поставлені в 2022 році, а загальний парк із 200 Leclerc XLR мав бути взятий на озброєння до 2030 року.
AbramsX 2022   США Демонстрація технологій серії M1 Abrams, AbramsX включає в себе автомат заряджання, безпілотну башту, гібридну дизель-електричну силову установку, яка забезпечує на 50 % більшу паливну ефективність, 30-мм стрічкову гармату на віддаленій станції управління, системи активного захисту та безшумний режим при роботі від електроенергії.
Panther KF51[24] 2022   Німеччина 3
Т-14 «Армата» невідомо   Росія Перша партія з 12 танків була поставлена в 2015 році. У 2018 році російська армія замовила партію зі 100 танків. У грудні 2021 року державна корпорація «Ростех» оголосила про початок серійного виробництва 40 танків. Його двигун розвиває потужність 1 350 к.с. (пікова 1 500 к.с.). Він має нову додаткову вибухову динамічну броню «Малахіт». Він використовує електричну стабілізацію озброєння з дистанційно-керованою баштою. Танк озброєний 125-мм гладкоствольною гарматою 2А82, здатною вести вогонь програмованими боєприпасами (протитанковими керованими ракетами, що запускаються з гармати, здатними вражати інші танки чи вертольоти).
Altay[25] 2023   Туреччина
  Південна Корея
FMBT[26] 2025   Індія
Challenger 3 2027   Велика Британія Подальший розвиток Challenger 2, Challenger 3 має абсолютно нову башту з покращеним корпусом. 120-мм нарізну гармату L30A1 було замінено на нову 120-мм гладкоствольну гармату Rheinmetall L55A1 стандарту НАТО; вона є похідною 120-мм гармати Rheinmetall Rh-120, яка зараз використовується в Leopard 2A6 і Leopard 2A7. Challenger 3 має бути прийнятий на озброєння у 2027 році, а загальний парк налічуватиме 148 танків.
Main Ground Combat System[27] 2035   Франція
  Німеччина
  Італія
Decisive Lethality Platform[28] 2035   США

Див. також

ред.

Виноски

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Стівен «Кукі» Сьюелл (1998). Why Three tanks? (PDF). Armor (англ.). Бронетанковий центр армії США, Форт-Нокс, штат Кентуккі. 108 (4): 46. Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2007. The Soviets saw tank generations in this manner: 1920–1945, first generation; 1946–1960, second generation; 1961–1980, third generation; and 1981–present, fourth generation. Since the last really new tank design, the T-80, came out in 1976, they feel that they have not produced a true Fourth Generation Tank Design. In comparison, they count the M1, Challenger, and Leopard 2 as Fourth Generation and the LeClerc as Fifth Generation.
  2. ↑ а б Ламонтань 2003, сс. 7–8.
  3. ↑ а б в г д Рольф Гілмс (1983). Kampfpanzer der Die Entwickelungen der Nachkriegszeit (нім.). Verlag Soldat und Technik. ISBN 3-524-89001-6, с. 7.
  4. ↑ а б в Гілмс 1983, с. 8.
  5. ↑ Гілмс 1983, с. 10.
  6. ↑ а б в Czołgi (пол.), Pancerni.net, с. 2, архів оригіналу за 21 лютого 2009, процитовано 3 липня 2008
  7. ↑ Centurion (A41) – Main Battle Tank – History, Specs and Pictures – Military Tanks, Vehicles and Artillery (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
  8. ↑ The WZ-122 Main Battle Tank (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 22 серпня 2020.
  9. ↑ ROMANIAN TANK — A HISTORY (рум.)
  10. ↑ MB-3 Tamoyo Specifications (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2020.
  11. ↑ Start - Pancerni.net (пол.). Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 3 липня 2008.
  12. ↑ Czołgi (пол.), Pancerni.net, с. 3, архів оригіналу за 3 липня 2008, процитовано 3 липня 2008
  13. ↑ MBT-80 (англ.). Global Security.
  14. ↑ K1A1 Main Battle Tank, South Korea. Army Technology (англ.). Army-Technology. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 18 серпня 2009.
  15. ↑ Egypt - Co-production of M1A1 Abrams Tank | Defense Security Cooperation Agency (англ.).
  16. ↑ Pakistan's tool of war: Al-Khalid Main Battle Tank – the armoured fist (англ.). 10 листопада 2015. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 29 березня 2017.
  17. ↑ Tank T-72M4 CZ (чес.). Army of the Czech Republic official website. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
  18. ↑ K1A2·K1E1, 성능개량으로 강해지는 전차! (кор.). Hyundai Rotem. 22 травня 2020. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
  19. ↑ Leopard 2PL (англ.)
  20. ↑ Italian army starts trials of upgraded C1 Ariete AMV MBT Main Battle Tank [Архівовано 2023-01-24 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. ↑ Джон Келлер (4 лютого 2014). General Dynamics gets contract to build 12 advanced main battle tanks with digital vetronics (англ.). Military & Aerospace Electronics. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  22. ↑ а б Competition Tank Asian countries: China Satellite Compass may be supported 99A (англ.). Military of China, force comment. 31 серпня 2011. Архів оригіналу за 23 лютого 2012.
  23. ↑ K2 Black Panther Main Battle Tank, South Korea. Army technology. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  24. ↑ Rheinmetall. www.rheinmetall.com (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  25. ↑ ALTAY | TRACKED ARMOURED | MILITARY VEHICLES | Products | Otokar (англ.). 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 5 травня 2022.
  26. ↑ Аджай Шукла (10 серпня 2010). DRDO to develop army's next-generation tank. Business Standard India (англ.). Процитовано 5 травня 2022.
  27. ↑ Leopard 3. www.globalsecurity.org (англ.). Процитовано 5 травня 2022.
  28. ↑ Decisive Lethality Platform (PDF) (англ.).

Література

ред.
  • Ж. Г. П'єр Ламонтань (2003). Are the Days of the Main Battle Tank Over? (PDF) (англ.). Торонто, Онтаріо, Канадський військовий коледж.
  • Р. П. Ганікутт (1984). Patton: A History of the American Main Battle Tank (англ.). ISBN 0-89141-230-1.
  • Рольф Гілмс (1983). Kampfpanzer der Die Entwickelungen der Nachkriegszeit (нім.). ISBN 3-524-89001-6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_основних_бойових_танків_за_поколіннями&oldid=43341669