Відкрити головне меню

Скалатський повіт (Західноукраїнська Народна Республіка)

II Річ Посполита

Скалатський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Територія сучасного Підволочиського району і частини Гусятинського району Тернопільської області.

Скалатський повіт
Powiat skałacki
POL powiat skałacki map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Скалат
Населення: 89 200
Площа: 876
Густота: 102


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 3
місько-сільські
сільські 10
Адміністрація
Мапа

Адміністративний центр — місто Скалат, населення якого становило 7200 мешканців.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Територія становила 917 км², населення — 85 326 осіб (1931).

Скалатський повіт на сході по річці Збруч межував із Російською імперією (пізніше — з Радянським Союзом), на півночі зі Збаразьким, на північному заході з Тернопільським, на південному заході з Теребовлянським, на півдні з Копичинецьким повітами.

У складі ЗУНРРедагувати

У листопаді 1918 року увійшов до складу новопроголошеної української держави — ЗУНР. Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

У складі Тарнопільського воєводстваРедагувати

Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Адміністративний поділРедагувати

 
Скалатський повіт

1 січня 1926 р. із сільської гміни (самоврядної громади) Криве Скалатського повіту вилучена територія розпарцельованого (розділеного) фільварку «Малинівка біля Кривого» і з неї утворено самостійну гміну Малинівка[1], із сільської гміни (самоврядної громади) Богданівка вилучений присілок Футор, збудований на частині території розпарцельованого фільварку «Богданівка» і з неї утворено самостійну гміну Футор[2].

Розпорядженням Ради міністрів вилучено 1 квітня 1929 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Сорока зі Скалатського повіту і приєднано до Копичинецького повіту[3].

15 червня 1934 р. село Сороцьке передане зі Скалатського повіту до Теребовлянського[4].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 року «Про поділ повіту Скалатського у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»[5], 1 серпня 1934 року у Скалатському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. містечко Скалат — місто з 1934 р.
  2. містечко Гжималув (Гримайлів) — місто з 1934 р.
  3. містечко Підволочиськ — місто з 1934 р.

Сільські ґміниРедагувати

Кількість:

1920—1926 рр. — 59

1926—1929 рр. — 61

1929—1934 рр. — 60

1934 р. — 59

1934—1939 рр. — 10

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Богданувка БогданівкаКам'янкиМовчанівка, Футор (з 01.01.1926) 4
2 Ґміна Гжималув Білітівка, БуцикиГлібів, Гнила Пізнанка, ЕлеонорівкаЛежанівка, Пізнанка Гетьманська 7
3 Ґміна Качанувка ІванівкаКачанівка, Оріховець, Чернишівка 4
4 Ґміна Колодзеювка Галущинці, Жеребки Королівські, Жеребки Шляхетські, Колодіївка, МагдалівкаПанасівка 6
5 Ґміна Красне ВолицяЗелене, КраснеКалагарівкаКозинаПаївкаСаджівкаСтавки 8
6 Ґміна Остап'є Вікно, Городниця, Зарубинці, Криве, Малинівка (з 01.01.1926), Остап'є 6
7 Ґміна Подволочиска Дорофіївка, Заднишівка, КоршилівкаМисловаРосохуватецьСтароміщинаСупранівка 7
8 Ґміна Скалат Стари Новосілка СкалатськаПолупанівка, Старий СкалатХмелиська 4
9 Ґміна Тоусте Дубківці, Малі БіркиНовосілка Гримайлівська, Пшекалець, Раштівці, Товстецький Кут, Товсте 7
10 Ґміна Турувка КокошинціМала ЛукаРожиськТарноруда, ТурівкаФащівка 6
передано до Копичинецького повіту Сорока (до 01.04.1929) 1
передано до Теребовлянського повіту Сороцьке (до 15.06.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

НаселенняРедагувати

У 1907 році українці-грекокатолики становили 52 % населення повіту[6].

У 1939 році в повіті проживало 94 670 мешканців (46 295 українців-грекокатоликів — 48,9 %, 25 350 українців-римокатоликів — 26,78 %, 12 105 поляків — 12,79 %, 2 180 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,3 %, 8 740 євреїв — 9,23 %)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 72 021 населення ніби-то було аж 60 091 (67,35 %) поляків при 25 369 (28,44 %) українців, 3 654 (4,1 %) євреїв і 84 (0,09 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСРРедагувати

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[8].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Скалатський, Гримайлівський і Підволочиський райони.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати