Калагарівка

село в Україні, в Гусятинському районі Тернопільської області.

Калага́рівка — село Гримайлівської селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, на правому березі річки Збруч (на лівому березі сусідом Калагарівки є селище міського типу Сатанів). Центр сільради, якій підпорядковані села Волиця та Крутилів. До Калагарівки приєднано хутір Чехова.

село Калагарівка
Kalaharivka, gerb.png Kalaharivka, prapor.png
Герб Прапор
Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Село Калагарівка. По центру церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Гусятинський район
Рада Калагарівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121681801
Основні дані
Засноване 1581
Населення 685
Територія 1.540 км²
Густота населення 444.81 осіб/км²
Поштовий індекс 48233
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д. / 49.25500° пн. ш. 26.24139° сх. д. / 49.25500; 26.24139Координати: 49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д. / 49.25500° пн. ш. 26.24139° сх. д. / 49.25500; 26.24139
Середня висота
над рівнем моря
251 м[1]
Водойми Збруч
Відстань до
районного центру
32 км
Найближча залізнична станція Гримайлів
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 48233, с. Калагарівка
Сільський голова Вейко Володимир Богданович[2]
Карта
Калагарівка. Карта розташування: Україна
Калагарівка
Калагарівка
Калагарівка. Карта розташування: Тернопільська область
Калагарівка
Калагарівка
Мапа

CMNS: Калагарівка у Вікісховищі

Населення — 711 осіб (2003).

ІсторіяРедагувати

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1560.

До 1939 року діяли «Просвіта» та інші українські товариства.

1947 року ланковому місцевого колгоспу імені Сталіна Петрові Бабію першому в історії комсомольської організації Тернопільської області надали звання Героя Соціалістичної Праці. Бабій зібрав по 619 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 2 гектари [3][4].

СимволікаРедагувати

Затверджений 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.

ГербРедагувати

Щит перетятий хвилясто зеленим і срібним, у першій частині три срібні квітки яблуні, одна і дві, у другій червона мурована стіна з відчиненою брамою, у брамі чорний смолоскип із золотим полум'ям з червоною облямівкою. Унизу картуша напис "КАЛАГАРІВКА" і рік першої згадки "1560".

Герб означає розташування в Медоборах біля річки Збруч, сади біля села, а також легенду про підземний хід до Сатанова.

ПрапорРедагувати

Квадратне полотнище, розділене хвилястою горизонтальною смужкою на три частини – зелену, білу і муровану червону (57:6:57). На верхній смузі три білі квітки яблуні в горизонтальний ряд.

Пам'ятки та пам'ятникиРедагувати

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1920).

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу борцям за волю України (1992).

За переказами, у селі є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча — до Сатанівської фортеці [5].


Соціальна сфераРедагувати

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Охорона природиРедагувати

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі мешканціРедагувати

УродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. weather.in.ua
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересень 2012. Процитовано 27 вересень 2010. 
  3. Тернопільська область після війни. Архів оригіналу за 15 квітень 2010. Процитовано 3 липень 2010. 
  4. Івасюта М. К. Нариси історії колгоспного виробництва в західних областях Української РСР. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. — С. 119—120.
  5. Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю. Архів оригіналу за 31 грудень 2011. Процитовано 3 липень 2010. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати