Волиця (Чортківський район)
Во́лиця — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на північному сході району. До 2020 підпорядковане Калагарівській сільраді.
| село Волиця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Чортківський район | ||||
| Тер. громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61060110050078221 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1782 | ||||
| Населення | 303 | ||||
| Територія | 1.610 км² | ||||
| Густота населення | 188.2 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48233 | ||||
| Телефонний код | +380 3557 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°16′28″ пн. ш. 26°13′2″ сх. д. / 49.27444° пн. ш. 26.21722° сх. д. | ||||
| Водойми | Збруч | ||||
| Відстань до районного центру |
47 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
| Відстань до залізничної станції |
23 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 | ||||
| Карта | |||||
  Волиця | |||||
 Волиця | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.[1]
Населення — 285 осіб (2003).
Символіка
ред.Затверджена 23 жовтня 2020 року рішенням № 1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори — В. М. Напиткін, С. В. Ткачов, К. М. Богатов. Герб є промовистим.
Герб
ред.У зеленому щиті із чорною трикутною главою, відділеною срібною ниткою і обтяженою золотою восьмипроменевою зіркою, срібне колесо воза, супроводжуване по сторонах золотими рогами вола. Унизу картуша напис «ВОЛИЦЯ» і рік першої згадки «1574».
Роги вола і колесо чумацького воза — символ назви села, золота зірка — символ Полярної зорі, дороговказу для чумаків.
Прапор
ред.На зеленому квадратному полотнищі з верхніх кутів до середини прапора виходить чорний трикутник, відділений тонкою білою смугою. На трикутнику жовта восьмипроменева зірка, на зеленому полі — біле колесо воза.
Історія
ред.Перша письмова згадка — 1574 р. Назва походить, імовірно, від слова «віл»: за переказами, на території села було велике пасовище для волів.
Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул). У 19 ст. — власність Кімельманнів. Протягом 1863—1920 рр. село — Скалатського повіту.
У листопаді 1918 р. в селі проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921—1939 рр. село Скалатського повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії «Просвіти» та інших товариств.
У роки німецько-радянської війни в Червоній армії загинуло 23 чоловіки із села. 24 квітня 1949 р. у Волиці та сусідньому с. Калагарівка розповсюджені агітаційні антиколгоспні листівки. Репресій зазнали 44 мешканці села, зокрема, було засуджено до 10-25 років ув'язнення, 19 осіб закатовані у тюрмах і концтаборах НКВС); депортовано у Сибір 20 осіб.
Із березня 1959 р. до грудня 1962 р. село належало до Скалатського району, згодом до січня 1965 р. — Підволочиського. До 2020 — Гусятинського району.
Політика
ред.Парламентські вибори, 2019
ред.На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610208, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 194 виборці, явка 64,95%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,58%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,13%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 14,52%.[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 50,00%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,13%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 10,48%[3].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 302 | 99.67% |
| російська | 1 | 0.33% |
| Усього | 303 | 100% |
Пам'ятки
ред.Аннозачатіївська церква, перша пол. XVII ст. Пам'ятка архітектури національного значення. Охоронний № 1576. Дзвіниця, дерев'яна.
-
Церква споруджена на початку 1990-х, на місці старої дерев'яної церкви 1750р. -
Дерев'яна дзвіниця
Пам'ятники
ред.Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 р. (відновлений у 1990 p.); насипана символічна могила Борцям за волю України (відновлена у 1992 p.).
Примітки
ред.- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Література
ред.
- Гаджук, В. Волиця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 297. — ISBN 966-528-197-6.
- Гаджук В., Щавінський, В. Волиця // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 48-49. — ISBN 978-966-457-228-3.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |