Відкрити головне меню

Новаківський Михайло (1871[1]/1872 — 1941, Словацька Республіка) — український політик в Австро-Угорщині (посол до Галицького Сейму). Військовик доби Перших визвольних змагань, дипломат, правник, письменник. Один з організаторів Леґіону Українських Січових Стрільців. Член президії Української Національної Ради ЗУНР.

Михайло Новаківський
Novakivs'kyy M.jpg
Народження 1872(1872)
Смерть 1941(1941)
Flag of Slovakia (1939–1945).svg Перша словацька республіка
Приналежність USS kokarda.svg УСС
Звання OF-1 USR Leutnant.svg Четар (лейтенант)
Командування повітовий комісар ЗУНР Скалатського повіту
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919

Молодший брат Степана Новаківського. Чоловік засновниці першого осередку ОУН на Закарпатті Стефанії Новаківської.

ЖиттєписРедагувати

Навчався на правничому факультеті Львівського університету, закінчив 1895 року. Працював адвокатом у Богородчанах. Обирався послом до Галицького сейму (1913—1914 роки, округ Богородчани, IV курія, входив до «Українського соймового клубу»[2]).

З серпня 1914 року як старшина австрійського війська був переведений до легіону УСС, звання — четар. З 1917 року комісар Поборової сотні.[1]

В період ЗУНР (1918—1919) — комісар Скалатського повіту й член президії Української Національної Ради ЗУНР. Згодом член дипломатичної місії УНР у Варшаві.

У міжвоєнний час — громадський діяч у Словаччині та Карпатській Україні. Після поразки тодішнього етапу визвольних змагань переїхав до Закарпаття. Був активним діячем «Просвіти».

Після угорської окупації в березні 1939 року емігрував до Словаччини, де помер у 1941 році.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Новаковський Михайло… — С. 638.
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 114—115.

ДжерелаРедагувати