Святилівка

село Святилівка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Градизька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53020050230014154
Основні дані
Населення	1594
Площа	6,559 км²
Густота населення	243,02 осіб/км²
Поштовий індекс	39020
Телефонний код	+380 5365
День села	14 жовтня
Географічні дані
Географічні координати	49°27′51″ пн. ш. 32°49′14″ сх. д. / 49.46417° пн. ш. 32.82056° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	83 м
Водойми	рр Дніпро, Сула, Крива Руда
Місцева влада
Карта
	Святилівка
	Святилівка
Мапа

Свя́тилівка — село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 1594 осіб. Колишній центр Святилівської сільської ради. День села 14 жовтня.^[1]

Географія

Розташоване в північно-західній частині району, за 45 км від м. Глобине^[1], на лівому березі Сульського лиману Кременчуцького водосховища в місці впадання в неї річки Крива Руда, вище за течією якої на відстані 1 км розташовано село Крива Руда. Село з трьох сторін оточено водою.

Площа населеного пункту — 656 га.^[1]

На заході села протікає річка Крива Руда (місцева назва — Рудка), яка впадає в Кременчуцьке водосховище, на сході проходить берег озера Лиман, яке живиться джерелами підземних вод. Грязь озера Лиман має лікувальні властивості.^[1]

Більшість будівель у селі цегляні, але ще залишились і глиняні хати під очеретом, які були типовими в минулому.^[1]

Історія та походження назви

Письмових джерел про походження села Святилівка не виявлено, але існують дві легенди. В одній з них (за свідченням старожилів села) назва села походить від слова «святити». Як твердить історія козацького поселення, козаки, що вели боротьбу з турками на укріпленнях «Воїнь» та «Кізівер», побудували церкву, на вівтарі якої стояв підсвічник з написом Святителю". Саме під цим підсвічником вся козацька округа святила зброю, даючи клятву з честю відстояти рідну землю. Ішов козак святити зброю, а повертаючись казав: «Іду з Святилівки». Так і залишилась ця назва за поселенням, де пізніше і виникло село. Інша легенда оповідає, що село було назване в честь першого його поселенця, прізвище якого було Святелик.^[1]

Населення

Населення села станом на 1 січня 2011 року складає — 1286 у 605 дворах.^[1]

2001 — 1594
2011 — 1286

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1530	95.99%
російська	56	3.51%
румунська	5	0.32%
білоруська	1	0.06%
угорська	1	0.06%
інші/не вказали	1	0.06%
Усього	1594	100%

Економіка

На території села Святилівка діють^[1]:

ВП «А/Ф ім. Шевченка»
фермерські господарства

Освіта

Святилівська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор Торяник Віра Іванівна ^[1]

Медицина

Заклади медичних послуг, що діють на території села^[1]:

Святилівська дільнична лікарня ветеринарної медицини
Святилівське КП «Ветеран»
аптека № 107
амбулаторія ЗПСМ

Інфраструктура

Заклади культури та надання інших послуг для населення^[1]:

Святилівський сільський будинок культури
Оболонська дільниця Черкаського регіонального управління водних ресурсів
поштове відділення зв'язку
бібліотека
п'ять магазинів
кафе

Пам'ятники

У центрі села у 1956 році зведено пам'ятник «Воїну-визволителю» та у 1967 році — Пам'ятник «Героям Громадянської війни».^[1] Також присутні дві козацькі могили XVIII ст. поруч яких було збудовано краєзнавчий музей (аварійний стан)^[3].

На території села знаходиться 12 курганів скіфської доби.

Відомі люди

Торяник Матвій Мефодійович (1894 р.н.) с.Святилівка українець, освіта початкова. Заарештований 16.12.1937 р. Засуджений особливою трійкою при нквд срср 08.02.1938 р. за ст.54-6 КК урср до розстрілу. Вирок виконано 02.04.1938 р. Реабілітований військовим трибуналом КВО 24.04.1959 р. РІ-4 Полтавської області https://ua.openlist.wiki
Торяник Максим Олексійович (1900 р.н.) с.Святилівка українець, освіта початкова. Заарештований 19.07.1938 р. Засуджений Полтавським облсудом 21.03.1939 за ст. 54-10 ч.1, ст. 54-11 КК урср до 3-х років позбавлення волі. Реабілітовано Верховним Судом усрср 01.07.1961 р. https://ua.openlist.wiki
Торяник Наталія Костянтинівна (1903 р.н.) с. Святилівка українка, освіта початкова, заарештована 05.09.1941. Засуджена військовим трибуналом 37 кінної дивізії південно-західного фронту 07.09.1941 р.за ст. 54-10 ч.2 КК урср до 7 років позбавлення волі. Реабілітована Верховним Судом урср 1961 року. https://ua.openlist.wiki
Павлиш Яків Степанович (1886—1938) — українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Святилівка. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 квітня 1959 р.^[4].
Олексієнко Андрій Іванович - радянський офіцер-артилерист. Під час Корсунь-Шевченківської операції (1944 р.) - начальник розвідки дивізіону 97-ї важкої гаубичної артилерійської бригади. Безпосередній учасник важких триденних боїв за с. Петропавлівка Черкаської області (5-7 лютого 1944 р.).
Проценко Іван Юхимович (1944) — український науковець, фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
Шпаковський Сергій Петрович (1918 — 1991) — радянський розвідник, Герой Радянського Союзу^[5].