Відкрити головне меню

Самара (притока Дніпра)

ріка в Україні, притока Дніпра

Сама́ра, або Самар (заст. Самарь), — річка в Україні, в межах Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей. Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря).

Самара
Samara.jpg
Самара в пониззі
Посамар'я.png
48°28′50″ пн. ш. 35°09′12″ сх. д. / 48.48083333002777806° пн. ш. 35.153611110028° сх. д. / 48.48083333002777806; 35.153611110028
Витік с. Мар'ївка (Донецька область)
Гирло Дніпро
• координати 48°28′51″ пн. ш. 35°09′13″ сх. д. / 48.48083° пн. ш. 35.15361° сх. д. / 48.48083; 35.15361Координати: 48°28′51″ пн. ш. 35°09′13″ сх. д. / 48.48083° пн. ш. 35.15361° сх. д. / 48.48083; 35.15361
Басейн басейн Дніпраd
Країни: Україна Україна
Донецька область
Харківська область
Дніпропетровська область
Регіон Дніпропетровська область
Харківська область
Довжина 320 км
Площа басейну: 22660
Середньорічний стік 17 м³/с
Притоки:
GeoNames, Global Geosites 694876
CMNS: Самара на Вікісховищі

ОписРедагувати

Довжина 311 км, площа басейну 22660 км². Похил річки 0,33 м/км. Долина трапецієподібна, асиметрична, на окремих ділянках неясно виражена, її ширина зростає від 2,5—3 до 12 км. Ширина річища до впадіння річки Вовчої 15—40 м, нижче — 40—80 м, найбільша — 300 м. Пригирлова ділянка Самари затоплена водами водосховища — озера Самарська Затока. Заплава двостороння, переважна ширина 3—4 км (максимальна 6 км); є стариці.

Живлення переважно снігове; замерзає в грудні, скресає у березні.

Мінералізація води Самари висока — в середньому за багаторіччя становить: весняна повінь — 1750 мг/дм³; літньо-осіння межень — 2135 мг/дм³; зимова межень — 2447 мг/дм³[1].

Використовується для водопостачання і зрошення. Споруджено чимало ставків (у верхній течії). У пониззі — судноплавна.

РозташуванняРедагувати

Самара бере початок на західних схилах Донецького кряжу, в селі Мар'ївка. Далі тече Придніпровською низовиною переважно на захід. Впадає до Дніпра (у Дніпровське водосховище) в межах міста Дніпра.[2]

НазваРедагувати

За руськими літописами носила назву Сніпород, Снопород.

Українські і козацькі джерела позначають річки як Самар (заст. Самарь). Пізніше, із захопленням України Росією, річку почали називати Самара.

ПритокиРедагувати

 
Басейн річки Самара на гідрографічній мапі України

Найбільші притоки Самари: Вовча (323 км), Бик (101 км) та Тернівка (80 км).

ПравіРедагувати

Опалиха, Тернівка, Свідівок (Свідовок), Мала Тернівка, В'язовок, Бобрівка, Вільнянка, Кільчень, Кримка.

ЛівіРедагувати

Водяна, Гнилуша, Бик, Лозова, Чаплина, Суха Чаплина, Гніздка, Кочерга, Вовча, Піщана, Підпільна, Татарка та Маячка.

ПротокаРедагувати

У гирлі існує єдина ліва протока Шиянка, що утворює Ігренський острів.

Населені пункти над річкоюРедагувати

Забруднення річкиРедагувати

Найхарактернішим забрудненням Самари є висока мінералізація її води, яка зумовлена скидом високомінералізованих шахтних вод Донецької області та ДХК «Павлоградвугілля». Високе значення сухого залишку (1790—3936 мг/дм³), вмісту хлоридів (240—783 мг/дм³) та сульфатів (652—1590 мг/дм³) спостерігається по всій течії річки від створу на кордоні області до гирла, незначні коливання якого залежать від періодичних скидів шахтних вод ДКХ «Павлоградвугілля» по балках Косьмінна та Свідовок.

Для всіх створів р. Самара характерні високі значення ХСК, забруднення води завислими речовинами, залізом, нафтопродуктами, марганцем, нікелем, кобальтом, кадмієм. У деяких створах Самари відзначають підвищений вміст нітритів та амонію. Лише за незначною кількістю показників (нітратів, фосфатів, цинку, СПАР) якість води річки відповідає нормативам ГДК для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4
  2. Сибирьова Л. Загадкова річка козацтва. Архів оригіналу за 19 серпень 2013. Процитовано 30 квітень 2019. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати