Петропавлівка (Синельниківський район)

Селище Петропавлівка
Герб Петропавлівки (смт)	Прапор Петропавлівки (смт)
	Свято-Петропавлівська церкваСвято-Петропавлівська церква
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Синельниківський район
Рада	Петропавлівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка	Петропавлівка
Основні дані
Засновано	1775
Статус	із 2024 року
Населення	▼ 6 651 (01.01.2022)
Поштовий індекс	52700—52704
Телефонний код	+380 5631
Географічні координати	48°27′15″ пн. ш. 36°26′25″ сх. д. / 48.45417° пн. ш. 36.44028° сх. д.Координати: 48°27′15″ пн. ш. 36°26′25″ сх. д. / 48.45417° пн. ш. 36.44028° сх. д.
Висота над рівнем моря	80 м
Водойма	р. Самара, Бик ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Петропавлівка
До станції:	3 км
	До обл. центру:
- автошляхами:	132 км
Селищна влада
Адреса	52700, смт Петропавлівка, вул. Героїв України, 53
Голова селищної ради	Яблуновський Максим Миколайович
Карта
	Петропавлівка
	Петропавлівка
	Петропавлівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Петропавлівка.

Петропа́влівка — селище Дніпропетровської області, у Синельниківському району, а також центр Петропавлівської селищної громади. У 1957 р. наданий статус селища міського типу.

Географічне розташування ред.

Селище міського типу Петропавлівка розташоване на лівому березі річки Бик у місці її впадіння у річку Самара (ліва притока), вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Троїцьке, на протилежному березі — село Самарське. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці і заболочені озера. Через селище проходить автомобільна дорога Т 0424, поруч проходять автомобільна дорога М30 (E50) і залізниця, станція Петропавлівка за 2 км.

Історія ред.

Заснування ред.

Замисливши Білевську фортецю (нинішній Красноград) зв'язати з Бахмутом, — центральним містом Азовської губернії, — якомога кращими шляхами сполучення та впорядкованими слободами, — Азовський губернатор Чертков дав наказ губернській канцелярії застосувати всі заходи для найшвидшого втілення цього наміру.

Задля цієї мети губернська канцелярія дала розпорядження Бахмутській провінційній канцелярії першу роту Луганського пікінерного полку негайно перевести з Бахмутської фортеці до Вовководського повіту та новим поселенням заселити її при річках — Самарі й Бику.

Наприкінці 1775 та на початку 1776 років наказ було виконано: у Вовководському повіті, при річках — Самарі й Бику, у місцевості добрій, багатій і розкішній, на державній, вільній і незайманій, дикопорослій землі, виникла військова слобода з пікінерів Луганського полку з усіма їх сімействами і родичами.

Пікінери ці в Бахмутській фортеці належали до місцевої Петропавлівської церкви, являли собою парафію її, а тому, на згадку собі й нащадкам, новозаселену слободу свою назвали Петропавлівкою. У слободі Петропавлівці, перші поселенці її, користуючись усіма вигодами і зручностями багатої місцевості, швидко позаводили повне господарство, — маєтність; володіючи непоганими ґрунтами землі, влаштували у слободі та в околицях її пристойні економічні садиби.

Восени 1776 року слобідчани почали клопотатись про спорудження у себе першої церкви. Виборні слободи Петропавлівки Семен Ручій, Левон Семененко та Іван Макаренко подали губернатору Черткову прохання, у якому, виклавши усі права свої на залишену ними в Бахмуті Петропавлівську церкву, просили його наказати перенести її, як їх пряму і законну власність, до новоствореної слободи Петропавлівки. Негайно наведена була по цій справі відповідна довідка, і за довідкою виявилось, що вимоги обивателів слободи Петропавлівки, стосовно Петропавлівської церкви м. Бахмута, за суттю справи, слушні і законні. На цій підставі Азовський губернатор Чертков, папером від 7 листопада 1776 року, просив у преосвященного Євгенія благословення і дозволу Петропавлівську церкву з Бахмута перенести до новонаселеної слободи Петропавлівки.

Рішенням Консисторії від 22 грудня того ж 1776 року дозволено перенести Петропавлівську церкву з Бахмута в новонаселену на державній порожній, вільній землі слободу — Петропавлівку по річці Бику, поблизу річки Самари. У 1777 р. парафіяльних дворів у Петропавлівці було 133, у них чол. 521, а жін. 478, обох статей 999 душ.

XIX століття ред.

У 1846 році Петропавлівка стала містечком і центром волості Катеринославської губернії.

Тут процвітало хліборобство, а вигідне географічне положення сприяло розвиткові торгівлі та ремесел.

У XIX сторіччі було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.

Станом на 1886 рік в селі мешкало 5405 осіб, налічувалось 969 дворів, 2 церкви православні, єврейський молитовний будинок, школа, земська лікарня, поштова станція, 4 горілчані склади, трактир, 3 постоялі двори, 28 лавок, проходило 4 ярмарки на рік^[2].

XX століття ред.

Радянські війська відійшли з Петропавлівки 12 жовтня 1941 року. З 17-22 лютого 1943 було під контролем радянських військ,і зазнавало бомбардуваннь літаками люфтваффе.Остаточно визволене разом з селищем Межова 10 вересня 1943 р. Однак щодо цього питання є чимало непорозумінь серед істориків. Більшість сходяться на думці, що 10 вересня визволення Петропавлівки лише розпочалося. Насправді Петропавлівку було остаточно визволено в період з 15 вересня 1943 р. по 17 вересня 1943 р.

Населення ред.

Мова ред.

2001 рік
Мова	%
українська	94,06%
російська	5,47%

Економіка ред.

Селянське фермерське господарство «Овен»^[3].
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр-Агро»^[4].
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нібас»^[5]^[6].

Культура ред.

Пам'ятки, архітектура ред.

Кам'яний трьохпрестольний храм на честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла був побудований в 1910 році. Будівля храму однокупольна, з дзвіницею. Центральний престол — на честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла, лівий — на честь святої великомучениці Катерини, правий — на честь благовірного князя Олександра Невського.

Туризм ред.

Об'єкти, які можуть бути використані у туристичних цілях по Петропавлівці:

Свято-Петропавлівська Православна церква.
Історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка.
Меморіал солдатської слави

Поблизу Петропавлівки розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення Петропавлівські лимани.

ЗМІ ред.

Петропавлівка.City — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2017 колективом ПП «Редакція газети “Степова зоря”» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».

Уродженці ред.

Руденко Олександр Миколайович (1986—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Яковченко Олег Миколайович (1979—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Панков Сергій Віталійович (1990—2024) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також ред.

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки ред.

{{reflist}

Література ред.

Деревенець І.Т., Русаненко Б.І. Петропа́влівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959 с. — С. 633—642.