Олександрівка (Слобожанська селищна громада)

село в Дніпровському районі Дніпропетровської області України

Олекса́ндрівка — село в Дніпровському районі Дніпропетровської області України[1]. Є частиною Слобожанської територіальної громади. Населення за переписом 2023 року складало 2 755 осіб.

село Олександрівка
Центр села
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район Дніпровський район
Тер. громада Слобожанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12020250040089817
Облікова картка Олександрівка 
Основні дані
Засноване 1861 (163 роки)
Населення 2 755 (2023)
Поштовий індекс 49116
Телефонний код +380 56
Географічні дані
Географічні координати 48°30′50″ пн. ш. 35°13′53″ сх. д. / 48.51389° пн. ш. 35.23139° сх. д. / 48.51389; 35.23139
Середня висота
над рівнем моря
50 м
Водойми р. Самара
Відстань до
обласного центру
25 км
Відстань до
районного центру
30 км
Відстань до
центру громади/сільради
23,6 км
Найближча залізнична станція Ксенівка
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б
Староста місце вакантне
Карта
Олександрівка. Карта розташування: Україна
Олександрівка
Олександрівка
Олександрівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Олександрівка
Олександрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Олександрівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Олександрівка розміщене на лівому березі річки Самара (Самарська Затока), вище за течією до села примикає Дніпропетровський Держрибгосп і річка Татарка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване місто Дніпро.

Історія

ред.

Село засновано 1861 року як німецька колонія Біллерфельд (нім. Billerveld). У 1886 році у Біллерфельді налічувалося 379 мешканців, 49 дворів, молитовний будинок, школа, столярний цех. Колонія входила до складу Йозефстальської волості Новомосковського повіту. В 1925 році налічувалось 79 дворів, в яких проживало 616 душ чоловічого та жіночого населення. 1926 року перейменовано на сучасну назву. З 1959 року утворено місто Ігрень, до складу якого увійшло село Олександрівка.

З 20 травня 1970 року Олександрівка віднесена до категорії села, тоді ж утворили Олександрівську сільську раду. Станом на 1989 рік населення Олександрівки становило приблизно 2400 осіб.

У 2020 році Олександрівська сільська рада підпорядкувалася Слобожанській селищній раді [2], завдяки чому, стала частиною Слобожанської селищної територіальної громади.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1939 69.27%
російська 842 30.10%
вірменська 5 0.18%
білоруська 4 0.14%
болгарська 2 0.07%
румунська 1 0.04%
німецька 1 0.04%
інші/не вказали 5 0.16%
Усього 2799 100%

Економіка

ред.

Транспорт

ред.

Від обласного центру до села Олександрівка курсує маршрутне таксі № 201 від Успенської площі (центр міста)[4]. Поруч з селом пролягає автошлях Т 0402. З 7 км від села розташований пасажирський зупинний пункт Ксенівка, на якому зупиняються приміські електропоїзди у напрямку Дніпра та Синельникове.

Освіта, культура, спорт

ред.
  • Олександрівський ліцей,
  • Олександрівський Будинок культури,
  • Тренажерна зала
  • Бібліотека села Олександрівка

На згадку про колишнього тренера та футболіста Бориса Дановського в селі проводять дитячий турнір, також на його честь у населеному пункті названа вулиця.

Релігія

ред.

У селі розташовані дві православні церкви - Храм Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Центральна, 1-А) та храм Воскресіння Христового (вул. Тополина).

Безпека

ред.

25 серпня 2023 року у селі Олександрівка було відкрито територіальний підрозділ КЗ "Місцева Пожежна команда" Слобожанської селищної ради[5]

Пам'ятки природи

ред.

Річка Самара, Самарська затока, озеро Великий Лиман, річка Татарка, Павлівський ліс, острови й затоки, місце для гарної риболовлі. Ближче до північної околиці села, між садівничим товариством «Перлина» та дачним кооперативом «Самарський розлив», які територіально входять до складу Олександрівки, облаштовано пляж на затоці Гнилокіш.

Відомі особи

ред.

Народився

ред.

Працювали

ред.
  • На Дніпропетровській дослідній станції ІОБ НААН працював український селекціонер Галка Олексій Титович, який створив сорти гарбуза, дині, кавуна і цибулі.
  • Сич Зеновій Деонизович — доктор сільськогосподарських наук, професор, фахівець з селекції та насінництва овочевих і баштанних культур.

Поховані

ред.
  • Бекаревич Микола Омелянович — доктор сільськогосподарських наук, професор, український вчений у галузі ґрунтознавства.
  • Галка Олексій Титович — кандидат сільськогосподарських наук, український селекціонер баштанних та овочевих культур.
  • Масюк Микола Трохимович — дійсний член УААН (1993), український вчений у галузі землеробства, ґрунтознавства та екології.
  • Томасон Ріхард Юганесович — естонець, український селекціонер баштанних культур (дині).
  • Дановський Борис Іванович - радянський футболіст, захисник. Пізніше — тренер. Майстер спорту СРСР, під час професійної кар'єри представляв футбольні команди «Хімік» (Дніпродзержинськ) та «Дніпро» (Дніпропетровськ)

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Мапа Олександрівки
  2. Робочі зустрічі щодо майбутньої співпраці. slobozhanska-gromada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Схема руху маршрутного таксі № 201 на сайті eway.in.ua
  5. У Олександрівці відкрили підрозділ КЗ «Місцева пожежна команда» (укр.), процитовано 11 березня 2024

Посилання

ред.