Вікіпедія

Р-73

керована ракета класу повітря — повітря з тепловою системою самонаведення

Р-73 (за класифікації МО США і НАТО: AA-11 Archer — «Лучник») — радянська керована ракета класу повітря — повітря малого радіуса дії з інфрачервоною системою самонаведення.

Р-73
AA-11 Archer
Р-73 на винищувачі МіГ-29
Р-73 на винищувачі МіГ-29
ТипКРПП малої дальності
ПоходженняРадянський Союз
Історія використання
На озброєнні1984 — по т.ч.
Операторидив. Оператори
Історія виробництва
РозробникНВО «Блискавка»[ru]
Розроблено1983
ВиробникНВО «Вимпел»[ru] (поточний)[1],
Тбіліський авіаційний завод (колишній)
Виготовлена
кількість		6000 до розпаду СРСР
ВаріантиРМД-1
РМД-2
УЗР-73 (навчальна)
Р-73Е (експортне РМД-1)
Р-73М
Характеристики
Вага105 кг
Довжина2,93 м
Діаметр165 мм
Вага боєголовки7,4 кг
Двигунтвердопаливний ракетний двигун
Розмах крил510 мм
Операційна
дальність
Р-73Е: 30 км
Р-73М1: 30 км[2]
Р-74: 40 км[3]
Швидкість2,5 маха
Система
наведення
всеракурсна теплова голівка самонаведення
Пускова
платформа
Р-73 у Вікісховищі

Створена спеціально для високоманевреного ближнього повітряного бою, який за підсумками локальних конфліктів в Кореї, В'єтнамі та ін. знову зайняв належне місце у тактиці дії ВПС. При розробці враховувалися такі вимоги як всеракурсність, надманевреність, реалізація принципу «випустив-забув». Крім того необхідно було, щоб зброя не мала істотних обмежень щодо маневреності носія в процесі застосування, тобто щоб ракета могла запускатися при інтенсивному маневруванні літака з великими перевантаженнями.

Історія розробки

ред.

Р-73 була розроблена для заміни попередньої ракети Р-60 для ближнього бою на радянських винищувачах. Робота над нею розпочалася у 1973 році під назвою К-73[a], набула стану операційної готовності у 1982 році, а перші ракети офіційно надійшли на озброєння у 1984 році[4].

Після об'єднання Німеччини у 1990 році Німеччина та інші країни колишнього Варшавського договору виявили у себе великі запаси ракет Р-73, які НАТО позначає як AA-11 Archer, і дійшли висновку, що можливості Р-73/AA-11 були помітно недооцінені на Заході[5]. Зокрема, було встановлено, що Р-73 є значно маневровішою і значно більш здатною щодо виявлення та відстеження цілей, ніж остання версія AIM-9 Sidewinder[6]. Це усвідомлення спонукало до розробки нових ракет, таких як ASRAAM, IRIS-T та AIM-9X.

З 1994 року Р-73 була модернізована до стандарту Р-73М, який увійшов до російської армії у 1997 році. Р-73М має більшу дальність та ширший кут огляду головки самонаведення (до 60° поза віссю), а також покращені засоби протидії інфрачервоним перешкодам. Подальші розробки включають Р-74 (виріб 740) та її експортний варіант РВВ-МД. Очікується, що ці моделі доповнять попередні варіанти Р-73 на службі.

Призначення

ред.

Р-73 призначена для боротьби з повітряними цілями: автоматично дрейфуючими аеростатами, маневруючими літаками, гелікоптерами та крилатими ракетами. Також може служити для організації протиракетної оборони носія[7].

Аеродинамічна схема

ред.

Аеродинамічна схема — «качка». Ракета має елерони, дестабілізатори та датчики аеродинамічних кутів.

Двигун

ред.

Ракета Р-73 оснащена твердопаливним двигуном з інтерцепторами системи газодинамічного управління (СГДУ), що дозволяє виконувати ракеті енергійні маневри під час роботи двигуна.

Система управління

ред.

Пасивна інфрачервона головка самонаведення (ГСН) МК-80 (виготовляється на заводі Арсенал[8][9]). Перед пуском ракета отримує первісне цілевказання з борту носія.

Носії

ред.

Літаки

ред.

Вертольоти

ред.

Зенітно-ракетні комплекси

ред.

Надводні безпілотні човни

ред.

Технічні характеристики

ред.

Джерело: [7]

 
Схема ракети Р-73
  • Висота ураження цілей: 0,005-20 км
  • Перевантаження цілей: до 12 G
  • Власне перевантаження: до 40 G
  • Стартова маса:
    • РМД-1: 105 кг
    • РМД-2: 110 кг
  • Маса бойової частини: 7,4 кг
  • Тип бойової частини: стрижнева
  • Підривник:
*Р-73: радіопідривач
*Р-73Л: оптичний лазерний
  • Кути цілевказання:
*РМД-1: ± 45 °
*РМД-2: ± 60 °
*Р-73М: ± 90 °
  • Імовірність ураження цілі 0,6
  • Максимальна швидкість цілі: 2500 км/год
  • Дальності пуску:
  • В передню півсферу, максимальна:
*РМД-1: 20 км
*РМД-2: 40 км
*В задню півсферу, мінімальна: 0,3 км
  • Габаритні розміри:
*Довжина: 2900 мм
*Діаметр: 170 мм
*Розмах оперення: 510 мм
  • Кріплення до носія: рейковий пусковий пристрій П-72 (АПУ-73-1)

Бойове застосування

ред.

Російсько-українська війна

ред.
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

В серпні 2022 року було поширене відео злету українського винищувача МіГ-29МУ1 із стандартним бойовим навантаженням — дві ракети середньої дальності типу Р-27 (швидше за все Р-27ЕР), чотири ракети малої дальності типу Р-73 та підвісний паливний бак[12].

В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[13]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[14].

Згідно інтерв'ю з українським пілотом, Р-73 погано працює у хмарності. Це ускладнює використання ракети проти дронів Shahed-136, змушуючи пілотів використовувати 30-мм гармату[15].

В травні 2024 року українські війська застосували надводний безпілотний човен оснащений принаймні одною ракетою Р-73[11][16].

У грудні 2024 року український військовий благодійний фонд «Повернись Живим» модернізував для ЗСУ ЗРК «Оса» до можливості вести вогонь ракетами Р-73[17].

31 грудня 2024 року спецпідрозділ Group 13 вперше в історії уразив повітряну ціль за допомогою ударного морського дрона Magura V5, оснащеного ракетним озброєнням. Під час бою у Чорному морі в районі мису Тарханкут тимчасово окупованого Криму внаслідок застосування ракет Р-73 SeeDragon знищено російський гелікоптер Мі-8[18][19]. За заявами російських пропагандистів, дрони Magura V5 знищили два російських Мі-8[20].

Оператори

ред.

Білорусь

ред.

Наприкінці 2020 — початку 2021 року білоруське підприємство «БСВТ-новые технологии» заявило, що освоїло ремонт та модернізацію низки радянських авіаційних керованих ракет, серед яких і Р-73. Білоруська модернізація керованої ракети отримала позначення Р-73БМ, на ній встановили нову інфрачервону головку самонаведення з кутом огляду 45-60°, покращено завадостійскість, можливість застосування комбінованого методу наведення, новий двигун, новий блок управління автопілотом, новий неконтактний лазерний підривач, тощо[22].

Дальність ураження цілі модернізованою ракетою називають від 300 метрів до 12 км, висота під час пуску з повітряного носія — до 20 км[22].

Імовірність ураження цілі першою ракетою називають на рівні 0,8[22].

Наприкінці лютого 2021 року білоруські військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони виконали пуски авіаційних керованих ракет, зокрема — модернізованих Р-73БМ. Виконували стрільби з винищувачів МіГ-29 та навчально-тренувальних Як-130 на полігоні «Полесский»[22].

Україна

ред.

Відомо, що українські військові мають на озброєнні певну кількість ракет Р-73, а підприємства ОПК — здійснюють їхню модернізацію.

Так, в 2017 році в мережі з'явилось фото українського гелікоптера Мі-8 з підвішеною ракетою Р-73. Можна припустити, що Мі-8 служить літаючою лабораторією (для дослідження параметрів модернізованої ракети в повітрі). Саме на Мі-8 відбувались випробування радіолокаційної ГСН протикорабельної ракети «Нептун».

12 липня 2019 року, під час візиту Президента України в місто Дніпро, керівник держави відвідав конструкторське бюро «Південне», де серед низки зразків йому продемонстрували модернізовану радянську авіаційну керовану ракету Р-73[23].

Які саме зміни будуть внесені в ракету Р-73 в ході модернізації поки не відомо, проте раніше вже була опублікована інформація про нову інфрачервону головку самонаведення ИЗЗ-12, розробки підприємства «Арсенал»[24].

В березні 2021 року президент державної акціонерної холдингової компанії «Артем» Володимир Зімін заявив, що невдовзі підприємство почне ремонтувати та модернізувати авіаційні керовані ракети Р-73 класу «повітря — повітря». Він також підтвердив можливість модернізації ракет в Україні за рахунок встановлення нових головок самонаведення: «може запропонувати як головку МК-80, як ремонт цієї головки, так і поставка модернізованої головки МК-2200»[23].

Примітки

ред.
  1. ↑ Радянські та російські ракети, що розробляються, мають префікс К, який стає префіксом Р, коли зброя набуває стану оперативної готовності.
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 24 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ AA-11 ARCHER R-73. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 23 грудня 2014.
  3. ↑ Tactical Missiles Corporation JSC. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
  4. ↑ Striving for a Safer World Since 1945.
  5. ↑ Menon, KB (17 липня 2012). Evolution of the Air-To-Air Missiles: Options for the IAF. Процитовано 11 червня 2014.
  6. ↑ Locking range. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 11 червня 2014.
  7. ↑ а б Керована ракета малої дальності Р-73 ІС «Ракетна техніка »БГТУ
  8. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Див. з 13:45
  10. ↑ «Повернись живим» вперше в історії благодійності модернізував зенітно-ракетний комплекс. Повернись живим. 11 грудня 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
  11. ↑ а б Телеграм канал. 06 травня 2024.
  12. ↑ Повітряні Сили "засвітили" рідкісний МіГ-29МУ1 з "таємничою" модифікацією Р-27 (відео). Defense Express. 8 серпня 2022.
  13. ↑ Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
  14. ↑ Joseph Trevithick (12 вересня 2022). Ukraine Just Captured One Of Russia’s Most Capable Aerial Electronic Warfare Pods. The War Zone. The Drive.
  15. ↑ Ukrainian MiG-29 Pilot Talks About AGM-88 HARM & Shahed-136 UAVs; Explains Why Is It Hard To Counter Iranian Drones. 13 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  16. ↑ Телеграм канал ТАСС.
  17. ↑ "Повернись живим" адаптував ЗРК "Оса" під ракети Р-73. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 11 грудня 2024.
  18. ↑ Свобода, Радіо (31 грудня 2024). ГУР: за допомогою морського дрона Magura V5 вперше знищили російський гелікоптер Мі-8 (відео). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 31 грудня 2024.
  19. ↑ Янько, Анна (31 грудня 2024). ГУР вперше знищили повітряну ціль за допомогою морського дрона Magura V5. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 31 грудня 2024.
  20. ↑ Росіяни заявили, що втратили над Чорним морем два вертольоти Мі-8 з екіпажами. Цензор.нет. Процитовано 1 січня 2025.
  21. ↑ The International Institute For Strategic Studies IISS. The Military Balance 2010. — 492 с.
  22. ↑ а б в г д Люксіков Михайло (9 березня 2021). Авіація Білорусі стріляє відремонтованими ракетами Р-73. Український мілітарний портал.
  23. ↑ а б Люксіков Михайло (13 березня 2021). «Артем» почне ремонтувати та модернізувати ракети Р-73. Український мілітарний портал.
  24. ↑ КБ Південне модернізує ракету Р-73. Український мілітарний портал. 14 липня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Р-73&oldid=44265154