Р-73

Керована ракета класу повітря — повітря з тепловою системою самонаведення

Р-73 (за класифікації МО США і НАТО: AA-11Archer«Лучник») — радянська/російсько-українська керована ракета класу повітря — повітря малого радіуса дії з інфрачервоною системою самонаведення.

Р-73
AA-11 Archer
Р-73 на винищувачі МіГ-29
Р-73 на винищувачі МіГ-29
Тип КРПП малої дальності
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1984 — по т.ч.
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник НВО «Блискавка»[ru]
Розроблено 1983
Виробник НВО «Вимпел»[ru] (поточний)[1],
Тбіліський авіаційний завод (колишній)
Виготовлена
кількість
6000 до розпаду СРСР
Варіанти РМД-1
РМД-2
УЗР-73 (навчальна)
Р-73Е (експортне РМД-1)
Р-73М
Характеристики
Вага 105 кг
Довжина 2,93 м
Діаметр 165 мм
Дальність вогню
Вага боєголовки 7,4 кг

Двигун твердопаливний ракетний двигун
Розмах крил 510 мм
Операційна
дальність
R-73E: 30 км
R-73M1: 30 км [2]
R-74: 40 км[3]
Швидкість 2,5 маха
Система
наведення
всеракурсна теплова голівка самонаведення
Пускова
платформа

Commons-logo.svg Р-73 у Вікісховищі

Створена спеціально для високоманевреного ближнього повітряного бою, який за підсумками локальних конфліктів в Кореї, В'єтнамі та ін. знову зайняв належне місце у тактиці дії ВПС. При розробці враховувалися такі вимоги як всеракурсність, надманевреність, реалізація принципу «випустив-забув». Крім того необхідно було, щоб зброя не мала істотних обмежень щодо маневреності носія в процесі застосування, тобто щоб ракета могла запускатися при інтенсивному маневруванні літака з великими перевантаженнями.

ПризначенняРедагувати

Р-73 призначена для боротьби з повітряними цілями: автоматично дрейфуючими аеростатами, маневруючими літаками, гелікоптерами та крилатими ракетами. Також може служити для організації протиракетної оборони носія[4].

Аеродинамічна схемаРедагувати

Аеродинамічна схема — «качка». Ракета має елерони, дестабілізатори та датчики аеродинамічних кутів.

ДвигунРедагувати

Ракета Р-73 оснащена твердопаливним двигуном з інтерцепторами системи газодинамічного управління (СГДУ), що дозволяє виконувати ракеті енергійні маневри під час роботи двигуна.

Система управлінняРедагувати

Пасивна інфрачервона головка самонаведення (ГСН) МК-80 (виготовляється на заводі Арсенал [5][6] ). Перед пуском ракета отримує первісне цілевказання з борту носія.

НосіїРедагувати

ЛітакиРедагувати

ВертольотиРедагувати

Технічні характеристикиРедагувати

Джерело [4]

  • Висота ураження цілей: 0,005-20 км
  • Перевантаження цілей: до 12 G
  • Власне перевантаження: до 40 G
  • Стартова маса:
    • РМД-1: 105 кг
    • РМД-2: 110 кг
  • Маса бойової частини: 7,4 кг
  • Тип бойової частини: стрижнева
  • Підривник:
*Р-73: радіопідривач
*Р-73Л: оптичний лазерний
  • Кути цілевказання:
*РМД-1: ± 45 °
*РМД-2: ± 60 °
*Р-73М: ± 90 °
  • Імовірність ураження цілі 0,6
  • Максимальна швидкість цілі: 2500 км/год
  • Дальності пуску:
  • В передню півсферу, максимальна:
*РМД-1: 20 км
*РМД-2: 40 км
*В задню півсферу, мінімальна: 0,3 км
  • Габаритні розміри:
*Довжина: 2900 мм
*Діаметр: 170 мм
*Розмах оперення: 510 мм
  • Кріплення до носія: рейковий пусковий пристрій П-72 (АПУ-73-1)

Бойове застосуванняРедагувати

Російсько-українська війнаРедагувати

В серпні 2022 року було поширене відео злету українського винищувача МіГ-29МУ1 із стандартним бойовим навантаженням — дві ракети середньої дальності типу Р-27 (швидше за все Р-27ЕР), чотири ракети малої дальності типу Р-73 та підвісний паливний бак[7].

В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[8]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[9].

ОператориРедагувати

БілорусьРедагувати

Наприкінці 2020 — початку 2021 року білоруське підприємство «БСВТ-новые технологии» заявило, що освоїло ремонт та модернізацію низки радянських авіаційних керованих ракет, серед яких і Р-73. Білоруська модернізація керованої ракети отримала позначення Р-73БМ, на ній встановили нову інфрачервону головку самонаведення з кутом огляду 45-60°, покращено завадостійскість, можливість застосування комбінованого методу наведення, новий двигун, новий блок управління автопілотом, новий неконтактний лазерний підривач, тощо[11].

Дальність ураження цілі модернізованою ракетою називають від 300 метрів до 12 км, висота під час пуску з повітряного носія — до 20 км[11].

Вірогідність ураження цілі першою ракетою називають на рівні 0,8[11].

Наприкінці лютого 2021 року білоруські військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони виконали пуски авіаційних керованих ракет, зокрема — модернізованих Р-73БМ. Виконували стрільби з винищувачів МіГ-29 та навчально-тренувальних Як-130 на полігоні «Полесский»[11].

УкраїнаРедагувати

Відомо, що українські військові мають на озброєнні певну кількість ракет Р-73, а підприємства ОПК — здійснюють їхню модернізацію.

Так, в 2017 році в мережі з'явилось фото українського гелікоптера Мі-8 з підвішеною ракетою Р-73. Можна припустити, що Мі-8 служить літаючою лабораторією (для дослідження параметрів модернізованої ракети в повітрі). Саме на Мі-8 відбувались випробування радіолокаційної ГСН протикорабельної ракети «Нептун».

12 липня 2019 року, під час візиту Президента України в місто Дніпро, керівник держави відвідав конструкторське бюро «Південне», де серед низки зразків йому продемонстрували модернізовану радянську авіаційну керовану ракету Р-73[12].

Які саме зміни будуть внесені в ракету Р-73 в ході модернізації поки не відомо, проте раніше вже була опублікована інформація про нову інфрачервону головку самонаведення ИЗЗ-12, розробки підприємства «Арсенал»[13].

В березні 2021 року президент державної акціонерної холдингової компанії «Артем» Володимир Зімін заявив, що невдовзі підприємство почне ремонтувати та модернізувати авіаційні керовані ракети Р-73 класу «повітря — повітря». Він також підтвердив можливість модернізації ракет в Україні за рахунок встановлення нових головок самонаведення: «може запропонувати як головку МК-80, як ремонт цієї головки, так і поставка модернізованої головки МК-2200»[12].

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 24 липня 2016. 
  2. AA-11 ARCHER R-73. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 23 грудня 2014. 
  3. Tactical Missiles Corporation JSC. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 23 грудня 2014. 
  4. а б Керована ракета малої дальності Р-73 ІС «Ракетна техніка »БГТУ
  5. [1]
  6. Див. з 13:45
  7. Повітряні Сили "засвітили" рідкісний МіГ-29МУ1 з "таємничою" модифікацією Р-27 (відео). Defense Express. 8 серпня 2022. 
  8. Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022. 
  9. Joseph Trevithick (12 вересня 2022). Ukraine Just Captured One Of Russia’s Most Capable Aerial Electronic Warfare Pods. The War Zone. The Drive. 
  10. The International Institute For Strategic Studies IISS. The Military Balance 2010. — 492 с.
  11. а б в г д Люксіков Михайло (9 березня 2021). Авіація Білорусі стріляє відремонтованими ракетами Р-73. Український мілітарний портал. 
  12. а б Люксіков Михайло (13 березня 2021). «Артем» почне ремонтувати та модернізувати ракети Р-73. Український мілітарний портал. 
  13. КБ Південне модернізує ракету Р-73. Український мілітарний портал. 14 липня 2019.