Вертоліт
Гелікоптéр[1] (фр. hélicoptère — від грец. ἕλιξ, гелікс, род. відм. ἕλικος, гелікос — «гвинтова лінія» + грец. πτερόν, птерон — «крило»), вертолі́т — літальний апарат, важчий за повітря. Зліт гелікоптера, тримання його на певній висоті (зависання) і переміщення в повітрі, забезпечується тримальним гвинтом, що обертається в горизонтальній площині. Переміщення машини, забезпечується нахилом у відповідному напрямку, головного тримального гвинта.



Оскільки гвинт, обертаючись, створює значний крутний момент, цей реактивний момент треба зрівноважувати, щоби корпус гелікоптера не почав обертатися в протилежний бік.
Переважно, використовується два способи зрівноваження обертального моменту: два горизонтальні співвісні гвинти однакового розміру, які обертаються у протилежних напрямках, та схема, де обертальний момент великого горизонтального тримального гвинта врівноважується меншим кермовим, вертикально розміщеним, повітряним гвинтом або струменевою системою керування типу NOTAR.
НазваРедагувати
Нарівні зі словом «гелікопте́р» (від англ. helicopter < фр. hélicoptère) у сучасній українській мові щодо цього літального апарата, широко вживають іншу назву — «гвинтокрил», «ґвинтокрил»[2]. Вживання останнього терміна як синоніма до «гелікоптер» слід визнати гіперкорекційною помилкою, оскільки «гвинтокрил» — це зовсім інший тип літальних апаратів[3].
Види гелікоптерівРедагувати
Розрізняють гвинтокрили:
- одногвинтові (найпоширеніші) з кермовим гвинтом (забезпечує шляхове керування, а також зрівноважує реактивний момент від головного гвинта);
- двогвинтові поздовжньої та поперечної схем, співвісні і з перехрещуваними осями головних гвинтів (гвинти для зрівноваження реактивних моментів обертаються в різні боки;
- три- і багато-гвинтові[4].
Одногвинтові гвинтокрилиРедагувати
На одногвинтових гелікоптерах, компенсація обертального моменту, здійснюється за допомогою меншого за розміром кермового гвинта, розміщеного на кінці хвостової балки (на деяких гелікоптерах — усередині фенестрона).
ІсторіяРедагувати
Основні віхи історії створення гелікоптерів:
- У XV столітті Леонардо да Вінчі розробив ідею машини, яка б пересувалася за допомогою двох гвинтів, мала вертикальний зліт та посадку і назвав свій винахід гелікоптером (або повітряний гвинт да Вінчі), утворивши назву поєднанням грец. έλιζ — «спіраль і гвинт» та πτερόν — «крило»;
- наприкінці ХІХ ст. (1861 р.) французький винахідник Г. де П. д'Амекоурт запровадив лексему гелікоптер, назвавши так представлену ним маленьку модель електричного гелікоптера;[4]
- 1907, 13 листопада французький винахідник Поль Корню здійснив перший політ гелікоптером. Тримальні лопаті оберталися за допомогою двигуна «Antoinette» потужністю 24 к. с; машина підняла свого винахідника над землею майже на 30 см і протрималася в повітрі 20 секунд;
- 1908—1912 — Ігор Сікорський побудував у Києві 6 моделей літаків та вертоліт;
- 1935 — запущено перший повністю керований жироплан Бреге-Дорана (гібридний вертоліт).
- 1936 — Німецький Focke-Wulf Fw 61 став першим придатним для польотів гелікоптером;
- 1939 — 14 вересня — у США Ігор Сікорський підняв у повітря власний перший гелікоптер VS-300[5].
- 1941 — Flettner Fl 282 початок польотів першого вертоліта, що взяв участь у бойових діях;
- 1941 — Focke-Achgelis Fa 223 початок першого у світі серійного виробництва гелікоптера;
- 1942 — Sikorsky R-4 став першим гелікоптером серійного виробництва США;
- 1952 — Мі-1 — перший у СРСР серійний вертоліт;
- 1961 — Bell UH-1 Huey;
- 1962 — Boeing CH-47 Chinook — військово-транспортний вертоліт із рознесеними гвинтами (Боїнг);
- 2018 — Інститут автоматизації Шеньяна при Академії наук Китаю представив перший безпілотний гелікоптер.[6]
ВикористанняРедагувати
гелікоптери використовують як:
- повітряні підіймальні крани
- засоби для гасіння пожеж
- санітарні гелікоптери
- військові гелікоптери
- поліційні гелікоптери
- сільськогосподарські гелікоптери (переважно для обробки виноградників у горах)
- спостережні: за газопроводами, аміакопроводами, нафтопроводами, лісами
ДвигуниРедагувати
Першими рушіями гелікоптерів були прості механічні пристрої, такі як гумові стрічки або шпинделі, які застосовуються в іграшкових і малих моделях. За півтора століття до першого польоту літака, парові машини використовувалися для спроб здійнятися вертикально у повітря, але обмеженість та величезна вага парового двигуна, не дозволяла це зробити, проте такі експерименти сприяли вивченню аеродинаміки гелікоптерів. Винахід двигуна внутрішнього згорання наприкінці 19-го століття дав можливість створити гелікоптер, оскільки такі двигуни можуть бути достатньо потужними та здатними здійняти у повітря людей.
У ранніх конструкціях гелікоптера використовувались двигуни, призначені для літаків, але вони незабаром були замінені більш потужними автомобільними двигунами і радіальними двигунами. Найбільш обмежувальним фактором розвитку гелікоптерів у першій половині XX століття було те, що кількість енергії, яка виробляється двигуном, не була достатньою для підтримання вертикального польоту, враховуючи велику масу тільки самого двигуна. Ця обмеженість була подолана внаслідок появи доступних малих двигунів, після чого розпочалось виготовлення успішних моделей гелікоптерів. Коли було розроблено компактний плаский двигун, промисловість легко пристосувалась для його використання у невеликих гелікоптерах, хоча радіальні двигуни й надалі застосовувались для великих гелікоптерів.
Обертання гвинту, зазвичай передається від одного або двох двигунів через трансмісію і проміжний редуктор колонки головного гвинта.
Турбінні двигуни здійснили революцію в авіаційній промисловості. Поява потужніших газотурбінних двигунів, привела до зменшення співвідношення між вагою двигуна і гелікоптера. Газотурбінні двигуни також надійніші за поршневі, особливо для підтримки достатньо високих рівнів потужності, потрібних для гелікоптерів.
Деякі турбінні двигуни, які широко використовуються в гелікоптерах, можуть також використовувати біодизель замість пального для реактивних двигунів.
Існують радіокеровані моделі гелікоптерів, які за механічною будовою схожі зі справжніми гелікоптерами. На них встановлюють поршневі двигуни внутрішнього згоряння, маленькі газотурбінні та електродвигуни.
Українські гелікоптериРедагувати
Багатоцільові:
- АК1-3
- КТ-112-Кадет
- Skyline SL-222
- Skyline SL-231
- ВМ-4 «Джміль» та його модифікації
- ВТ-28
- Лев-1
- МСБ-2
- МСБ-6 «Атаман»
- МСБ-8
Військові:
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Гелікоптер // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Русско-украинский политехнический словарь - вертолёт. www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai (рос.). Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі)
- ↑ а б Л. А. Халіновська (2013). Вертоліт, гелікоптер чи гвинтокрил? (ua). 62 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2).
- ↑ 1939 — гелікоптер Сікорського піднявся у повітря
- ↑ В Китаї успішно пройшов тестування перший безпілотний гелікоптер. Tokar.ua (uk-UA). 7 серпня 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вертоліт |
- American Helicopter Society
- Edwin Teale "Planes That Go Straight Up, " Popular Science Monthly, March 1935, early development and research into helicopters
- Helicopter Links — companies, organizations, museums, trade/air shows
- Nederlandse Heli info
- Helicopter Association International
- Helicopter history site
- Helicopter photo gallery
- Rotary Action — guide to helicopters in movies and TV