Вікіпедія

МіГ-35

МіГ-35 (МіГ-29М2, кодове ім'я НАТО: Fulcrum-F) — російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління. Розроблений ОКБ Мікояна як глибоко модернізована версія МіГ-29. Має дві модифікації — одномісну МіГ-35С та двомісну МіГ-35Д. Вперше винищувач був представлений на міжнародному авіасалоні «Аеро Індія-2007», а пізніше — на міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-2007. МіГ-35 брав участь в тендері на поставку ВПС Індії 126 бойових літаків, однак не переміг[1]. 26 січня 2017 року розпочалися випробування літака.[2]

МіГ-35
МіГ-35
Призначення: багатоцільовий винищувач
Перший політ: 24 листопада 2016 року
На озброєнні у: Росія
Розробник: МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d
Конструктор: МіГ
Довжина: 17,32 м
Висота: 4.73 м
Розмах крила: 12 м
Площа крила: 38 м²
Споряджений: 17800 кг
Двигуни: 2 ТРДДФ РД-33 сер.3М
Гарматне озброєння: 30-мм гармата ГШ-301
Боєзапас: 100 снарядів
Кількість точок підвіски: 9
Підвісне озброєння: Р-73, Р-77, Х-31, НАР
МіГ-35 у Вікісховищі

Історія ред.

Базою для літака МіГ-35 був двомісний багатоцільовий винищувач МіГ-29М2. Перші два дослідних зразка виготовлені на базі конструкції МіГ-29М2, випробування яких розпочато з 2007 року. З нового, начебто удосконалена конструкція планера, і при цьому він буде в значній частині уніфікований з палубними літаками МіГ-29КУБР/КР. [3]

МіГ-35 буде випускатися в одномісній (МіГ-35С) та двомісній (МіГ-35Д) версіях.

24 листопада 2016 року перший головний зразок МіГ-35 з бортовим номером № 702 виконав перший політ з аеродрома Раменське – база Льотно-випробувального інститута імені Михайла Громова.[3]

Виробництво ред.

Поставки нових багатоцільових винищувачів МіГ-35 в ВПС Росії спочатку планувалися в 2014 році, потім були перенесені на 2019 рік. Терміни поставки нових винищувачів у війська прописані в державній програмі озброєнь Росії на 2011—2020 роки.

У липні 2009 року повідомлялося, що Міністерство оборони Росії має намір сформувати у складі ВПС не менше двох ескадрилей МіГ-35 до 2015 року. Спочатку контракт на постачання МіГ-35 російським ВПС планувалося укласти в 2009 році, однак цього не сталося.

За період з 2008 по 2020 роки було виготовлено лише дві серійні моделі МіГ-35[4].

8 жовтня 2023 повідомлено що міноборони рф отримало перші шість серійні винищувачі МіГ-35С, які замовили ще у 2018 році.[5]

Технічні характеристики ред.

Одномісний МіГ-35С та двомісний МіГ-35Д являють собою подальший розвиток бойових літаків МіГ-29К/КУБ та МіГ-29М/М2 в напрямку підвищення бойової ефективності та універсальності, а також експлуатаційних характеристик. Нова машина здатна розв'язувати розширене коло задач за рахунок більш сучасного бортового комплексу. До його складу належить БРЛС «Жук-МАЭ» розробки ВАТ "Корпорация «Фазотрон-НИИР». Він оснащений активною фазованою антенною решіткою (АФАР), в якій застосовуються твердотільні приймально-передавальні модулі.

Критика ред.

У квітні 2011 року МіГ-35 вибув із конкурсу на постачання 126 винищувачів для Міністерства оборони Індії через деякі компоненти обладнання, проблеми з тягою та авіонікою. Наприклад, радар у ході випробувань не зміг виявити ціль на дистанції, заявленій у тендері, а двигуни РД-33МК не показали необхідної для виконання завдання тяги.[6]

На думку деяких експертів, «МіГ-35» є маркетинговим ходом і що літак, як і раніше, є не набагато кращим, ніж попередні модернізації.[7]

Порівняння з аналогами ред.

Aircraft Dassault Rafale[8] Eurofighter Typhoon[9][10] F-16IN
«Super Viper»[11][12] 		F/A-18E/F
Super Hornet[13][14][15][16] 		JAS 39 NG
[17][18][19][20] 		МіГ-35
[21][22][23][24][25]
Країна-розробник   Франція   Німеччина
  Італія
  Іспанія
  Велика Британія 		  США   США   Швеція   Росія
Виробник Dassault Aviation Eurofighter GmbH Lockheed Martin Boeing Defense, Space & Security Saab РСК «МіГ»
довжина 15,27 м
15,96 м
15,03 м
18,31 м
14,1 м
17,3 м
Розмах крил 10,80 м
10,95 м
10,0 м
13,62 м
8,4 м
12 м
Висота 5,34 м
5,28 м
5,09 м
4,88 м
4,5 м
4,7 м
Площа крила 45,7 м²
50,0 м²
27,9 м²
46,5 м²
30,0 м²
38,0 м²
Маса пустого 9 500 кг
11 000 кг
9 979 кг[26]
14 552 кг[16]
7 100 кг
11 000 кг
Максимальне бойове навантаження 9 500 кг
7 500 кг
7 800 кг
8 050 кг
5 300 кг[27]
6 500 кг
Максимальна злітна вага 24 500 кг
23 500 кг
21 800 кг
29 937 кг[16]
14 300 кг[28]
29 700 кг[29]
Силова установка 2× SNECMA M88-2 2× Eurojet EJ200 1× GE F110-132 2× GE F414-400 1× GE F414G 2× Клімов РД-33MK
Тяга
• Максимальна тяга 		50 кН кожен
(5100 кгс) 		60 кН кожен
(6120 кгс) 		84 кН
(8570 кгс) 		62,3 кН кожен
(6360 кгс) 		62,3 кН
(6360 кгс) 		53 кН кожен
(5410 кгс)
• Тяга на форсажі: 75 кН кожен
(7650 кгс) 		90 кН кожен
(9180 кгс) 		144 кН
(14690 кгс) 		98 кН кожен
(10000 кгс) 		98 кН
(10000 кгс) 		88,3 кН кожен
(9010 кгс)
Паливо
• Внутрішнє
• Зовнішнє 		4 700 кг
7 500 кг 		4 996 кг[30] 3 265 кг
5,880 кг 		F/A-18E: 6 780 кг
7 381 кг 		3 360 кг[20]

3 800 кг[20]

4 800 кг
4 200 кг
Точки підвіски 14 (5 «вологих») 13 (3 «вологі») 11 (3 «вологі») 11 (5 «вологих») 10 (4 «вологих») 9 (5 «вологих»)
Максимальна швидкість
    		1.8+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[31]) 		2.0+ Маха[32]
(Надзвукова крейсерська: 1.2 Маха) 		2.05 Маха 1.8 Маха 2.0+ Маха
(Надзвукова крейсерська: Mach 1.2[33]) 		2.25 Маха
Дальність польоту
(з ПТБ, без дозаправлення у повітрі) 		3 700+  км 3 790 км 4 220 км 3 054 км 3 200 км 3 100 км
Бойовий радіус 1 800 км 1 390 км[34] 1 500+  км 722 км 1 300 км 1 000 км
Практична стеля 17 000 м
19 812 м
18 000 м
15 000 м
15 240 м
17 500 м
Швидкість підйому 305 м/с
315 м/с
254 м/с
228 м/с
Н/Д 330 м/с
Тягооснащеність 1,13 1,18 1,1 0,93 1,18 1,1
Керування вектором тяги Немає Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[35] Немає Немає Немає Так
Необхідна довжина ЗПС 400 м[36] 700 м
Вартість літака ~US $84.48 млн
€64 млн 		~US $108 млн
€80 млн[37] 		US $50 млн[38] US $55 млн[39] US $48 млн US $38.5 млн

Зображення ред.

МіГ-35 на МАКС-2009:

 
 
 
 
 
 

Оператори ред.

  • Росія: 6 одиниць МіГ-35С[5].

У фольклорі ред.

  • Дзідзьо МіГ-35 згадує у пісні Олександра Пономарьова Україна переможе (Горить - палає техніка ворожа...)][40]
Прилетів окупант
МіГом тридцять п'ятим,
Для Київського привида він,
Здається, став двадцятим!

Примітки ред.

  1. ↑ Why Indian Air Force Continues To Reject Russian MiG-35 'Advanced Jets'?. Latest Asian, Middle-East, EurAsian, Indian News (амер.). 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 26 січня 2021.
  2. ↑ У Росії вперше випробували винищувач МіГ-35 [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.], 26 січня 2017, Кореспондент.нет
  3. ↑ а б Первый серийный МиГ-35 в воздухе (рос.). 16 грудня 2016. Процитовано 8 жовтня 2023.
  4. ↑ bmpd (20 січня 2021). Поставки боевых самолетов в Вооруженные Силы России в 2020 году. bmpd. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  5. ↑ а б МиГ-35С дістався "ВКС" РФ лише через п'ять років: що це за винищувач (укр.). 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  6. ↑ Brent M. Eastwood (2 вересня 2022). Russia’s MiG-35 Fighter Seems on the Brink of Failure. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  7. ↑ Peter Suciu (17 липня 2022). MiG-35: Russia Built a Powerful Fighter Jet That No One Wants?. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  8. ↑ Official Rafale specifications, FR: Dassault, архів оригіналу за 8 квітня 2011, процитовано 5 лютого 2014
  9. ↑ Official Typhoon Specifications, Eurofighter, архів оригіналу за 9 травня 2009, процитовано 5 лютого 2014
  10. ↑ Eurofighter Typhoon (German) , DE: Luftwaffe, архів оригіналу за 11 травня 2008, процитовано 5 лютого 2014
  11. ↑ F-16C/D Factsheet. US Air Force
  12. ↑ F-16 Specifications [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Lockheed Martin
  13. ↑ F/A-18E/F Super Hornet page [Архівовано 16 січня 2007 у Wayback Machine.]. Boeing
  14. ↑ Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
  15. ↑ Aircraft Museum — F/A-18E/F Super Hornet [Архівовано 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.]. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
  16. ↑ а б в BP, Blogspot, архів оригіналу (JPEG) за 24 січня 2014, процитовано 5 лютого 2014
  17. ↑ PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Flightglobal.com, 23 April 2008.
  18. ↑ Official Gripen IN Technical Specifications, SE: Saab, архів оригіналу за 4 січня 2013, процитовано 5 лютого 2014
  19. ↑ Pressbrief Gripen NG (PDF) (Dutch) , NL, 8 August, архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2013, процитовано 1 February 2011
  20. ↑ а б в Saab NG presentation (PDF), JSF Nieuws, с. 5, архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2012, процитовано 5 лютого 2014
  21. ↑ MiG-35, RU: MiG Aravia, архів оригіналу за 27 вересня 2007, процитовано 5 лютого 2014
  22. ↑ MiG-29M2 specifications [Архівовано 31 липня 2010 у Wayback Machine.]. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
  23. ↑ MiG-35, Deagel, архів оригіналу за 23 квітня 2014, процитовано 5 лютого 2014
  24. ↑ MiG-35 specifications [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
  25. ↑ Aero India 2007 Brochure, Bharat-Rakshak, архів оригіналу за 13 грудня 2013, процитовано 5 лютого 2014
  26. ↑ F-16 Versions — F-16E/F [Архівовано 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]. F-16.net.
  27. ↑ «Gripen Dimensions» [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Saab
  28. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ Technische Daten Eurofighter Austria (German) , AT: Air Power, архів оригіналу за 25 липня 2020, процитовано 5 лютого 2014
  31. ↑ «Fox Three.» dassault-aviation.com.
  32. ↑ Austrian Airforce. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2014.
  33. ↑ Gripen Supercruises. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 лютого 2014.
  34. ↑ EFA-2000 Eurofighter [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Fas.org.
  35. ↑ «Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force» [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.]. Thaindian News, 4 January 2010.
  36. ↑ «Rafale.» [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.] Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
  37. ↑ Eurofighter Typhoon | [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. Eurofighter.com.
  38. ↑ Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market [Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.]. CSIS
  39. ↑ Capaccio, Tony (16 грудня 2010). Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.
  40. ↑ Україна переможе (Горить - палає техніка ворожа...)[недоступне посилання]

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mikoyan-Gurevich MiG-35


  Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=МіГ-35&oldid=42356510