Ріпинці (Чортківський район)

село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області

Рі́пинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Центр колишньої сільради. До Ріпинців приєднано хутір Семінче.

село Ріпинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Облікова картка Ріпинці 
Основні дані
Населення 624
Територія 0.810 км²
Густота населення 770.37 осіб/км²
Поштовий індекс 48433
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°00′57″ пн. ш. 25°26′13″ сх. д. / 49.01583° пн. ш. 25.43694° сх. д. / 49.01583; 25.43694Координати: 49°00′57″ пн. ш. 25°26′13″ сх. д. / 49.01583° пн. ш. 25.43694° сх. д. / 49.01583; 25.43694
Водойми р. Вільховець
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради с. Ріпинці, Бучацький р-н, Тернопільська область, 48433
Сільський голова Чухрій Андрій Михайлович[1]
Карта
Ріпинці. Карта розташування: Україна
Ріпинці
Ріпинці
Ріпинці. Карта розташування: Тернопільська область
Ріпинці
Ріпинці
Мапа

CMNS: Ріпинці у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташоване на річці Вільховець, у центрі району. Через село пролягає автошлях Т 2016 Бучач — Товсте.

ІсторіяРедагувати

Село Репеничі серед сусідніх сіл згадується у грамоті 7 червня 1471 р.[2]

Раніше село називалось не Ріпинці, а Ропинці. Далеко за селом знаходилось заболочене поле. На цій місцевості виходила на поверхню вода. Вона була настільки насичена сіллю, що аж пінилась. Від цього і пішла назва Ропинці. З часом вона змінилась на тепер всім відому, як Ріпинці.

Перша писемна згадка датується 1785 роком.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Січ» та інші товариства, кооператива.

Школа у селі за Австро-Угорщини і ЗУНР була з українською мовою навчання, в час польської окупації — двомовною.

19 березня 1867 р. у селі згоріла місцева церква[3]

У 1982 році згоріла місцева пам'ятка — дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії.[4]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[5].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[6].

РелігіяРедагувати

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (2003, мурована), 2 каплиці (1870, кам'яна і 1992, мурована).

Римсько-католицька каплицяРедагувати

Зведена в 1982 році місцевими власниками Волянськими[7].

Пам'яткиРедагувати

  • Дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії (1887, пошкоджена 1944)[8]

У селі є пам'ятки історії місцевого значення:

  • пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни (1975), у 100 м на південь від Будинку культури (охоронний номер 287)
  • могила жертви сталінського режиму Михайла Андрусеньківа (загинув у квітні 1941 р. при облаві), на сільському кладовищі (охоронний номер 1339)
  • братська могила жертв тоталітарного режиму Йосифа та Івана Мосціпанів (1946), на сільському кладовищі (охоронний номер 1340)

Встановлено пам'ятні хрести:

  • місійний (1880)
  • на честь скасування панщини (1888)
  • 950-ліття Хрещення Русi (1938)

Соціальна сфераРедагувати

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Книги про селоРедагувати

Вчитель історії місцевої школи Михайло Луців упорядкував і видав книжку «Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці», де подав відомості про ці села.

НаселенняРедагувати

У 2007 році кількість мешканців села становила 630 осіб.

Прізвища мешканців: Андрусишин, Андрушків, Василюк, Воронецький, Гаврилюк, Галаван, Грицуляк, Данкевич, Думак, Захарчук, Іваськів, Іванишин, Іванів, Іваноньків, Кобилянський, Ковбас, Козоріз, Кузь, Лугова, Мартинюк, Матура, Міщанчук, Москвин, Пискливець, Побуринний, Прокопишин, Пукало, Рекіс, Римар, Тихохід, Трінька, Тустановський, Фарбота, Холод, Чвіль, Чип, Чухрій, Щербатий, Ясінський, Балацький

НародилисяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сільські, селищні, міські та районні ради Тернопільської області. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 1 грудня 2014. 
  2. Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці
  3. Dziennik polski №7. 28 marca 1867. S. 3
  4. Михайло Станкевич. Бучач та околиці. — Львів: СКІМ,2010. — 256 с., іл. — С. 93. ISBN 966-95709-0-4
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  7. Ріпинці. Колишня каплиця без титулу // Костели і каплиці України.
  8. Калуська міська рада купила у майбутній музей дзвін вартістю 15 000 гривень
  9. Władysław Krzysztof Feliks hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: 5.396.225) (пол.)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2016. 
  11. Władysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17) (пол.)
  12. Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71) (пол.)
  13. Rafał Leszczyński. Piotrowski Gerard OFMObs // Encyklopedia Katolicka. — T.15. — Lublin 2011. — S. 702. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати