Леон Пінінський
Леон Ян Пінінський гербу Яструбець (пол. Leon Jan Piniński; 8 березня 1857, Львів — 4 квітня 1938, там само) — польський учений (правник, історик мистецтва), громадський і політичний діяч. Намісник Галичини. Ректор Львівського університету. «Подоляк»[5].
| Леон Ян Пінінський | |
|---|---|
| Leon Jan Piniński | |
 | |
| Народився |
8 березня 1857 Львів |
| Помер |
4 квітня 1938 (81 рік) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →  Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | вчений, громадський та політичний діяч |
| Галузь | право[1], римське право[1], політика[1], колекціонування[1] і мистецтвознавство[1] |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Знання мов | німецька[2][3] і польська[1] |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові |
| Посада | посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd[4] і член Палати панів Імперської Ради[d][4] |
| Партія | Подоляки |
| Рід | House of Pinińskid |
| Батько | Леонард Пінінськийd |
| Брати, сестри | Mieczysław Pinińskid і Stanisław Pinińskid |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Народився 8 березня 1857 року у Львові в родині зем'янина Леонарда Францішека Ксаверія Пінінського (1824—1886) та його дружини Юлії Нікорович[6].
Навчався в родинному домі у Гримайлові, іспити зрілости склав у польськомовній Першій гімназії Тернополя в 1874 році. Вступив на правничий відділ Львівського університету, у 1876—1877 роках був головою Академічної читальні (пол. Czytelnia Akademicka). 1880 року склав докторат права, після чого виїхав навчатися до Ляйпцига, Відня, Берліна.
Після повернення до Галичини в 1886 році габілітувався. Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року іменований почесним членом товариства[7].
У художника Труша Івана купив портрет Лесі Українки, що зрештою стало причиною до розриву у стосунках між художником та Лесею.
10 січня 1899 року відбулося урочисте відкриття Бучацької державної гімназії за участі Леона Пінінського, який виголосив промову[8].
Помер 4 квітня 1938 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Відзнаки ред.
- Кавалер командорського хреста Ордена Відродження Польщі;
- Почесний громадянин Дрогобича, Тернополя і Львова.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/276613987
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Pininski.shtml
- ↑ Плекан Ю. Українсько-польсько-австрійські відносини наприкінці ХІХ — на початку XX ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — Випуск XV. — Івано-Франківськ, 2009. — С. 52.
- ↑ Leonard Franciszek Ksawery hr. Piniński h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.63). sejm-wielki.pl (пол.). Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38. (пол.)
- ↑ Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa: drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zesz. 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
Джерела ред.
- Zdrada J. Piniński Leon Jan (1857—1938) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zesz. 109. — S. 332—337. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник Євстах Станіслав Санґушко |
|
Намісник Галичини 1898 — 1903 |
|
Наступник Анджей Казімєж Потоцький |