Ростропович Мстислав Леопольдович

російський віолончеліст

Мстисла́в Леопо́льдович Ростропо́вич (рос. Мстислав Леопольдович Ростропович; 27 березня 1927, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР27 квітня 2007, Москва, РФ) — видатний радянський російський віолончеліст, диригент, Народний артист СРСР (1966), лавреат Сталінської (1951) і Ленінської (1964) премій СРСР, Державної премії РФ (1992). Відомий не тільки як музикант, але і як громадський діяч.

Ростропович Мстислав Леопольдович
MRostropovich.jpg
Народився 27 березня 1927(1927-03-27)[1][2][…]
Баку, Закавказька РФСР, СРСР[1]
Помер 27 квітня 2007(2007-04-27)[4][2][…] (80 років)
Москва, Росія[5]
·колоректальний рак
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність композитор, диригент, музичний педагог, віолончеліст, піаніст
Alma mater Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Російська академія музики імені Гнесіних
Вчителі Шостакович Дмитро Дмитрович і Шебалін Віссаріон Якович
Відомі учні Соня Відер-Атертонd, Жаклін Дю Пре, Олександр Тітовd і Philippe Mullerd
Знання мов російська[2]
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Учасник німецько-радянська війна
Членство Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв
Роки активності з 1942
Жанр класична музика
Посада посол доброї волі ООН[d]
Конфесія християнство
Батько Леопольд Ростроповичd
У шлюбі з Вишневська Галина Павлівна
Діти Олена Ростроповичd
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії Командор ордена Ізабелли Католички Президентська медаль Свободи
State Stalin Prize, 2nd degree
Медаль Літератури та мистецтв (Швеція) Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня Медаль «Захиснику вільної Росії» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За освоєння цілинних земель»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
великий офіцер ордена Почесного легіону Командор ордена Мистецтв та літератури Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Орден «Гейдар Алієв» Орден «Незалежність» (Азербайджан) орден «Слава» Commander of the Order of Saint-Charles Великий хрест Ордена Заслуг Угорщини Commander of the Order of Merit of the Grand Duchy of Luxembourg Commander of the Order of Adolphe of Nassau commander of the Order of the Dannebrog Командорський хрест ордена «За заслуги перед Польщею» Великий командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Grand Cross of the Military Order of Saint James of the Sword Командор ордена Нідерландського лева
Ленінська премія
орден Визволителя Сан-Мартіна Order of Francisco de Miranda Grand Officer of the National Order of the Cedar

Премія Принцеси Астурійськоїd (1997)

премія Чотирьох свобод — Свобода словаd

Praemium Imperiale (1993)

премія Леоні Соннінг (1981)

премія «Грамофон» за прижиттєві досягненняd (1997)

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1970)

Нагорода Центру ім. Кеннеді

Міжнародна премія Каталоніїd (1992)

Лауреати премії Вольфа (2004)

почесний доктор Університету Лаваляd (1983)

почесний доктор Університету Хайфиd

почесний доктор Тель-Авівського університетуd

почесний доктор Гарвардського університетуd

премія Ернста Сіменса (1976)

почесний доктор музичного університету Шопенаd

honorary citizen of Vilniusd (2000)

почесне громадянствоd (1993)

IMDb ID 0744626
З дружиною Галиною Вишневською, 1965

ЖиттєписРедагувати

Почав займатися музикою з раннього дитинства разом із батьками — його батько, Леопольд Вітольдович Ростропович (1892—1942), був відомим віолончелістом, а мати — піаністкою.

У 16 років він поступив до Московської консерваторії, де вивчав композицію у Сергія Прокоф'єва і Дмитра Шостаковича.

1945 року завоював популярність як віолончеліст, вигравши золоту медаль на першому в СРСР конкурсі молодих музикантів. Завдяки міжнародним контрактам і турам Ростропович став відомим на Заході.

З 1974 року він став одним із провідних диригентів Заходу.

Протягом 17 сезонів був беззмінним диригентом і художнім керівником Національного симфонічного оркестру в Вашингтоні, який під його керівництвом увійшов до числа найкращих оркестрів США. Крім того, Ростропович диригував оркестрами Берлінської філармонії, Бостонського симфонічного оркестру, Лондонського симфонічного оркестру і Лондонської філармонії. Його останніми записами були Концерт Шнітке для віолончелі з оркестром № 2 і «Повернення в Росію» — унікальний документальний фільм про поїздку Ростроповича в Москву з Національним симфонічним оркестром в 1990 році.

Ростропович важко хворів: у лютому і квітні 2007 року йому зробили дві операції у зв'язку із злоякісною пухлиною печінки[6].

Помер в клініці в Москві 27 квітня 2007 року. Прощання з Ростроповичем відбулося 28 квітня в Великому залі Московської консерваторії.

Похований Ростропович на Новодівочому цвинтарі в Москві.

ТворчістьРедагувати

Репертуар був надзвичайно широким. Він став першим виконавцем 117 творів для віолончелі, здійснив 70 оркестрових прем'єр. Як камерний музикант виступав в ансамблі з Святославом Ріхтером, у тріо з Емілем Гілельсом і Леонідом Коганом, окрім того акомпанував на фортепіано своїй дружині — співачці Галині Вишневській.

За його власним визнанням, на формування його особистості величезний вплив мали три композитори — Сергій Прокоф'єв, Дмитро Шостакович та Бенджамін Бріттен.

Близько 60 композиторів присвятили свої твори Ростроповичу, зокрема, крім вказаних вище, Арам Хачатурян, Оґюст Беріо, Альфред Шнітке, Леонард Бернстайн, Вітольд Лютославський, Кшиштоф Пендерецький, Анрі Дютійо, Б. Чайковський.

Благодійна діяльністьРедагувати

Відомий і своєю благодійною діяльністю: він був президентом «Благодійного фонду Вишневської-Ростроповича», що надає допомогу дитячим лікувальним установам РФ, а також одним із піклувальників Школи імені А. М. Горчакова, яку відродили в дусі і традиціях царськосільського ліцею.

Нагороди й званняРедагувати

 
1959

ПриміткиРедагувати

  1. а б Ростропович Мстислав Леопольдович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/6598895.stm
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #11879129X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Ростропович переніс другу операцію [Архівовано 4 грудня 2009 у Wayback Machine.]//Комсомольська правда в Росії. — 2007. — квітень.

ПосиланняРедагувати