Відкрити головне меню

Ростропович Мстислав Леопольдович

російський віолончеліст

Мстисла́в Леопо́льдович Ростропо́вич (рос. Мстислав Леопольдович Ростропович; 27 березня 1927, Баку — 27 квітня 2007, Москва) — видатний російський віолончеліст, диригент, Народний артист СРСР (1966), лауреат Сталінської (1951) і Ленінської (1964) премій СРСР, Державної премії РФ (1992). Відомий не тільки як музикант, але і як громадський діяч.

Мстислав Леопольдович Ростропович
Зображення
Фото 1978 року
Основна інформація
Дата народження 27 березня 1927(1927-03-27)
Місце народження Баку
Дата смерті 27 квітня 2007(2007-04-27) (80 років)
Місце смерті Москва
Роки активності 1932-2007
Громадянство СРСР СРСР, Flag of the United States.svg США, Росія Росія
Релігія християнство
Професія віолончеліст, диригент
Інструменти віолончель
rostropovich.org
Нагороди
орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» Медаль «Захиснику вільної Росії» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За освоєння цілинних земель» великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Мистецтв та літератури лицар-командор ордена Британської імперії Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
Ленінська премія

Q20901688?

commander of the Order of the Dannebrog
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
Президентська медаль Свободи Великий хрест ордену Заслуг Угорщини орден Визволителя Сан-Мартіна Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Commander of the Order of Merit of the Grand Duchy of Luxembourg Grand Cross of the Military Order of Saint James of the Sword Командор ордена Нідерландського лева Командор ордена Ізабелли Католички

Litteris et Artibus[d] (1984)

Grand Officer of the National Order of the Cedar

Commander of the Order of Saint-Charles[d]

Сталінська премія
Order of Francisco de Miranda

Princess of Asturias Award for Concord[d] (1997)

Four Freedoms Award - Freedom of Speech[d]

Praemium Imperiale (1993)

премія Леоні Соннінг (1981)

премія «Грамофон» за прижиттєві досягнення[d] (1997)

золота медаль Королівського філармонічного товариства[d] (1970)

Нагорода Центру ім. Кеннеді

Міжнародна премія Каталонії[d] (1992)

Лауреати премії Вольфа (2004)

почесний доктор Університету Лаваля[d] (1983)

почесний доктор Університету Хайфи[d]

почесний доктор Тель-Авівського університету[d]

почесний доктор Гарвардського університету[d]

Премія Ернста Сіменса (1976)

Файли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Ростропович почав займатися музикою з раннього дитинства разом з батьками — його батько, Леопольд Вітольдович Ростропович (*1892—†1942), був відомим віолончелістом, а мати — піаністкою.

У 16 років він поступив до московської консерваторії, де вивчав композицію у Сергія Прокоф'єва і Дмитра Шостаковича.

 
Мстистлав Ростропович з дружиною Галиною Вишневською, 1965

В 1945 році він завоював популярність як віолончеліст, вигравши золоту медаль на першому в СРСР конкурсі молодих музикантів. Завдяки міжнародним контрактам і турам Ростропович став відомим на Заході. З 1974 року він став одним із провідних диригентів Заходу.

Протягом 17 сезонів був беззмінним диригентом і художнім керівником Національного симфонічного оркестру в Вашингтоні, який під його керівництвом увійшов до числа найкращих оркестрів США. Крім того, Ростропович диригував оркестрами Берлінської філармонії, Бостонського Симфонічного Оркестру, Лондонського Симфонічного Оркестру і Лондонської Філармонії. Його останніми записами були Концерт Шнітке для віолончелі з оркестром № 2 і «Повернення в Росію» — унікальний документальний фільм про поїздку Ростроповича в Москву з Національним Симфонічним Оркестром в 1990 році.

Ростропович важко хворів: у лютому і в квітні 2007 йому зробили дві операції у зв'язку із злоякісною пухлиною печінки[1]. Помер музикант в клініці в Москві 27 квітня 2007 року. Прощання з Ростроповичем відбулося 28 квітня в Великому залі Московської консерваторії.

Похований Ростропович на Новодівочому цвинтарі в Москві.

ТворчістьРедагувати

Репертуар Ростроповича був надзвичайно широким. Він став першим виконавцем 117 творів для віолончелі, здійснив 70 оркестрових прем'єр. Як камерний музикант виступав в ансамблі з Святославом Ріхтером, у тріо з Емілем Гілельсом і Леонідом Коганом, окрім того акомпанував на фортепіано своїй дружині — співачці Галині Вишневській.

За його власним визнанням, на формування його особистості величезний вплив мали три композитори — Сергій Прокоф'єв, Дмитро Шостакович та Бенджамін Бріттен.

Близько 60 композиторів присвятили свої твори Ростроповичу, зокрема, крім вказаних вище, Арам Хачатурян, Оґюст Беріо, Альфред Шнітке, Леонард Бернстайн, Вітольд Лютославський, Кшиштоф Пендерецький, А. Дютийе, Б. Чайковський.

Благодійна діяльністьРедагувати

Ростропович відомий і своєю благодійною діяльністю: він був президентом «Благодійного фонду Вишневської-Ростроповича», що надає допомогу дитячим лікувальним установам Російської Федерації, а також одним із піклувальників Школи імені А. М. Горчакова, яку відродили в дусі і традиціях царськосільського ліцею.

Нагороди й званняРедагувати

 
Мстистлав Ростропович, 1959 рік

Дійсний член Академії мистецтв Франції (входить до числа «Сорока безсмертних») (1987)

Почесний іноземний член Американської академії мистецтв і наук (1972)

Член Національної академії Санта-Чечілія (1971)

Член Шведської королівської музичної академії (1975)

Член Королівської академії музики Англії (1984)

Член-кореспондент Мюнхенської академії мистецтв (1981)

Почесний громадянин 28 міст та областей (Афіни, Токіо, Тель-Авів, Єрусалим, Ал-Бандрель, Мілан, Флоренція, Вільнюс, Тбілісі, Оренбург, Воронеж, Буенос-Айрес та інші)

Командор ордена мистецтв та літератури (Франція) 1975

Почесний орден Діамантової зірки (Тайвань) 1977

Орден Франціско Міранди 1-го класу (Венесуела) 1979

Офіцер Ордена Почесного легіону (1987-командор, 1998-великий офіцер, Франція)

Командор ордена Данеброг (Данія) 1983

Орден Сантьяго да Еспада (Португалія)

Орден Гейдара Алієва (Азербайджан) 2007

Нагорода Греммі (1970, 1977, 1980, 1983, 2003)

Премія Альберта Швейцера (1985)

Премія Вольфа (2004)

ПриміткиРедагувати

  1. Ростропович переніс другу операцію//Комсомольська правда в Росії. — 2007. — квітень.

ПосиланняРедагувати