Леонард Бернстайн

американський композитор, диригент і піаніст

Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, англ. Leonard Bernstein, 25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — 14 жовтня 1990, Нью-Йорк, Нью-Йорк) — американський диригент, композитор, піаніст, педагог та просвітитель єврейсько-українського походження. Автор та інтерпретатор багатьох записів класичної музики.

Леонард Бернстайн
англ. Leonard Bernstein
Leonard Bernstein 1971.jpg
Леонард Бернстайн у 1971 р.
Ім'я при народженні англ. Louis Bernstein
Народився 25 серпня 1918(1918-08-25)[1][2][…]
Лоренс, Массачусетс[1][4][4]
Помер 14 жовтня 1990(1990-10-14)[5][2][…] (72 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк[5][4]
·пневмонія
Поховання
Країна Flag of the United States.svg США
Національність єврей
Діяльність музикант, композитор, диригент, педагог
Alma mater Гарвардський університет, Кертісовський інститут музики і Eliot Housed
Вчителі Richard Stöhrd і Надія Буланже[6]
Відомі учні Marin Alsopd, Evelyn Leard, Yutaka Sadod, Пааво Ярві і Jeannette Sorrelld
Знання мов англійська[2]
Заклад Брандейський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури, Баварська академія витончених мистецтвd і Віденський філармонічний оркестр
Роки активності з 1940
Жанр симфонія, класична музика і опера
Magnum opus Symphony No. 1d, Symphony No. 2d, Kaddishd, West Side Storyd і Candided
Батько Samuel Joseph Bernsteind[7]
Мати Jennie Resnickd[7]
У шлюбі з Felicia Montealegred
Діти Jamie Bernsteind і Alexander Bernsteind
Автограф BernsteinLeonardSignature01 mono 25p transp.png
Нагороди
Великий золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»‎ командор ордена Почесного легіону хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво»

Почесне кільце міста Відняd (1982)

Премія Греммі за життєві досягнення

Praemium Imperiale (1990)

премія Леоні Соннінг (1965)

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1987)

Нагорода Центру ім. Кеннеді

почесний доктор Тель-Авівського університетуd

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d]

Нагорода Греммі

Brahms-Preisd (7 вересня 1988)

премія Ернста Сіменса (1987)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

IMDb ID 0077086
Сайт leonardbernstein.com

Крім іншого автор музики до кінострічки «Вестсайдська історія» (1961), яка удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема, в категоріях «найкращий фільм», «найкращий актор другого плану», «найкраща акторка другого плану», «найкраща режисерська робота».

Життєвий і творчий шляхРедагувати

Леонард Бернстайн — син Самуеля та Дженні Бернштайнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.

 
Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)
 
Бернстайн у 1944 році
 
Бернстайн за фортепіано, працює над музичним супроводом.
 
Леонард Бернстайн у 1973 році (фото Аллана Воррена).

Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді 1942 року. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947), з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).

Бернстайн — один з найвидатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбула» (солісти — Каллас, Валетті, Модесті, запис Myto (live)), «Кармен» (головна партія — Хорн, запис Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти — Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фішер-Діскау, запис Deutsche Grammophon).

Як композитор Бернстайн віддав данину і класиці, й сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдська історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).

НагородиРедагувати

Леонард Бернстайн також є членом Американського Театрального Залу Слави[9] та Телевізійного Залу Слави.[10].

Почесні званняРедагувати

10 грудня 1987 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

ТвориРедагувати

БалетиРедагувати

  • «Повна свобода»[11][12], (англ. Fancy Free), 1944
  • «Факсиміле» (англ. Facsimile), хореографічне ессе для оркестру, 1946
  • «Діббук» (англ. Dybbuk), 1974

ОпериРедагувати

  • «Хвилювання на Таїті» (англ. Trouble in Tahiti 1952, Уолтем)
  • «Тихе місце» (англ. A Quiet Place 1986, Відень),
  • оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)

МюзиклиРедагувати

  • «Звільнення у місто» (англ. On the Town, 1944)
  • «Пітер Пен» (англ. Peter Pan, 1950)
  • «Чудесне місто» (англ. Wonderful Town, 1953)
  • «Кандід» (англ. Candide, 1956)
  • «Вестсайдська історія» (англ. West Side Story, 1957)
  • «Гонка на Ургу» (англ. The Race to Urga, незакінчений, 1969)
  • «Пенсильванія авеню, 1600», (англ. 1600 Pennsylvania Avenue, 1976)
  • «Вечірка з Бетті Комден і Адольфом Гріном», (англ. A Party with Betty Comden and Adolph Green, 1977)

СимфоніїРедагувати

  • Симфонія № 1 «Єремія» (англ. Jeremiah, 1942)
  • Симфонія № 2 «Століття тривог» (англ. The Age of Anxiety, 1949)
  • Симфонія № 3 «Каддиш» (англ. Kaddiss, 1963)

ХоралиРедагувати

  • Хашківейну для кантора (тенор), змішаного хору та органу (англ. Hashkiveinu, 1945)
  • Коротка меса для змішаного хору та контратенора (лат. Missa brevis, 1988)
  • «Чичестерські псалми» для сопрано (або контратенора), хору й оркестру (англ. Chichester Psalms, 1965)

ІншеРедагувати

  • музика до балету «Fancy Free»

ПриміткиРедагувати

  1. а б Бернстайн Леонард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118510002 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Grove Music OnlineISBN 978-1-56159-263-0doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.03705
  7. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713
  8. «Book of Members, 1780—2010: Chapter B» (PDF). Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 22 червня 2018. 
  9. Theater Hall of Fame members. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 22 червня 2018. 
  10. Hall of Fame Honorees: Complete List. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 22 червня 2018. 
  11. Fancy Free - free to do what you like and go where you like because you have no responsibilities such as a family or a relationship (вільно робити те, що вам подобається, і йти туди, де вам подобається, оскільки у вас немає таких обов'язків, як сім'я або стосунки) / Cambridge Dictionary. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 24 червня 2022. 
  12. Лондонський королівський балет: Бернстайну Сто Років. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018. 

ЛітератураРедагувати

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

ПосиланняРедагувати