Вишневська Галина Павлівна
Гали́на Па́влівна Вишне́вська (Галина Па́вловна Вишне́вская) (25 жовтня 1926, Санкт-Петербург — 11 грудня 2012, Москва) — російська співачка, лірико-драматичне сопрано. Народна артистка СРСР (1966). Кавалер французького ордена Почесного легіону (1983), почесний доктор низки університетів.
| Вишневська Галина Павлівна | |
|---|---|
| рос. Галина Павловна Вишневская | |
 Галина Вишневська у 2008 році. | |
| Ім'я при народженні | рос. Галина Павловна Иванова |
| Народилася |
25 жовтня 1926 Санкт-Петербург |
| Померла |
11 грудня 2012 (86 років) Москва |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР Російська Федерація |
| Діяльність | акторка, оперна співачка, музична педагогиня, біограф, авторка щоденника, театральна режисерка, opera director |
| Alma mater | Q16678507? (1944) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1966) |
| Знання мов | російська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Роки активності | з 1944 |
| Жанр | класична музика і опера |
| У шлюбі з | Ростропович Мстислав Леопольдович |
| Діти | Олена Ростроповичd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0899631 |
Біографія Редагувати
Галина Павлівна, уроджена Іванова, народилася в Ленінграді (Санкт-Петербурзі), але майже все дитинство провела в Кронштадті. 1944 року працювала в Ленінградському обласному театрі оперети, після чого стала солісткою Ленінградської філармонії. У першому шлюбі була за військовим моряком Георгієм Вишневським, з яким розлучилася через 2 місяці, але зберегла його прізвище; у другому шлюбі — з директором театру оперети Марком Іллічем Рубіним. З 1951 по 1952 роки Вишневська займалася співом з В. Н. Гаріною.[1]
В 1952 році стала солісткою Большого театру, де виконала більш ніж 30 партій, серед яких — Тетяна («Євгеній Онєгін»); Купава («Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова); «Аїда» (однойменна опера Дж. Верді).
В 1955, через тиждень після знайомства, вийшла заміж втретє за знаменитого віолончеліста М. Л. Ростроповича, з яким виступала в одному ансамблі. (Ростропович виступав як піаніст акомпаніатор).
1966 року знялася у фільмі «Катерина Ізмайлова». Була першою виконавицею в Росії ряду творів Б.Бріттена.[2][3] 1974 року разом з Ростроповичем виїхала з СРСР, проживала в США, потім у Франції, де виступала в найбільших театрах світу до 1982. Разом із чоловіком були позбавлені громадянства, почесних звань (зокрема звання народної артистки СРСР). Але в 1990 році указ Президії Верховної ради був скасований, Вишневська повернулася в Росію, стала почесним професором Московської консерваторії. 1984 року написала книгу «Галина», в якій розповіла про себе, критично оцінила громадське життя в СРСР.
У 2006 році вона знялася в документальному фільмі Олександра Сокурова "Елегія життя": Ростропович, Вишневська. У 2007 році вона знялася в його фільмі "Александра", зігравши роль бабусі, яка приїжджає до онука на Другу чеченську війну. Прем'єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі 2007 року.[4]
Фільмографія Редагувати
- 1972 — Зірка в ночі (Аделіна Патті)
Примітки Редагувати
- ↑ Kandell, Jonathan (11 грудня 2012). Galina Vishnevskaya, Soprano and Dissident, Dies at 86. The New York Times. Процитовано 16 грудня 2012.
- ↑ Robert Conquest, Solzhenitsyn Was a Russian Patriot, Wall Street Journal (8 August 2008)
- ↑ Solzhenitsyn, A. The Oak and the Calf (autobiography), 1975
- ↑ Galina Vishnevskaya, Now 80, Finds New Success as Film Actress, PLAYBILLArts (31 May 2007)
Посилання Редагувати
- Фонд Вишневської та Ростроповича [Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.]