Райнгард Гейдріх

Райнгард Трістан Ойген Гейдріх (нім. Reinhard Tristan Eugen Heydrich; 7 березня 1904, Галле, Саксонія, Німецька імперія — 4 червня 1942, Прага, Протекторат Богемії і Моравії, Третій Рейх) — державний і політичний діяч нацистської Німеччини, начальник Головного управління імперської безпеки (1939—1942), заступник імперського протектора Богемії і Моравії (1941—1942). Обергрупенфюрер СС і генерал поліції (1941).

Райнгард Гейдріх
Reinhard Tristan Eugen Heydrich
Райнгард Гейдріх
1-й керівник Головного управління імперської безпеки
 
Ім'я при народженні: нім. Reinhard Tristan Eugen Heydrich
Народження: 7 березня 1904(1904-03-07)
Галле, Саксонія, Німецька імперія
Смерть: 4 червня 1942(1942-06-04) (38 років)
Прага, Протекторат Богемії і Моравії, Третій Рейх
Поховання: Інваліденфрідгоф
Країна: Німецький рейх
Освіта: Мюнхенський технічний університет
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько: Richard Bruno Heydrichd
Мати: Elisabeth Krantzd
Шлюб: Lina Heydrichd
Діти: Heider Heydrichd
 
Військова служба
Звання: SS-Obergruppenführer Collar Rank.svg Обергруппенфюрер СС,
General der Polizei shoulderboard.gif генерал поліції
Автограф: Reinhard Heydrich signatures.svg
Нагороди:
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Order of Saint Sava Ribbon.PNG
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Медаль «За Атлантичний вал»
Золотий партійний знак НСДАП
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Данцигський хрест 1-го класу
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Орден крові
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Німецький Орден
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Німецький кінний знак
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Кільце «Мертва голова»
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Спортивний знак СА
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Авіаційна планка винищувача

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Райнгард Гейдріх народився 7 березня 1904 року в Галле (Заале) в родині директора музичної школи. Після закінчення Першої світової війни вступив у Фрайкор генерала Меркера, в 1922 році був зарахований до офіцерського училища ВМФ і в 1926 році отримав звання лейтенанта ВМФ. У квітні 1931 постав перед флотським судом честі за звинуваченням в образі дівчини і був звільнений з флоту. У грудні того ж року одружився з Ліні фон Остен, у шлюбі з якою, у Гейдріха народилося четверо дітей.

1 липня 1931 Райнгард Гейдріх вступив в НСДАП, а 10 серпня був зарахований до СС у званні штурмфюрер СС. Організовує в рамках СС розвідувальний відділ «1С», а в липні 1932 стає керівником служби безпеки рейхсфюрера СС (СД). У березні 1933 займає посаду начальника політичної поліції Мюнхена, а в квітні 1934 обіймає посаду заступника Гіммлера в таємній політичній поліції Пруссії (Гестапо). Разом з рейхсфюрером СС займався організацією концтабору Дахау, був головним організатором «Ночі довгих ножів», ініціював створення Військ СС і юнкерських шкіл СС, для яких особисто розробив навчальну програму. У червні 1936 року був призначений шефом поліції безпеки і СД. Стрімко рухався по службі в СС — якщо в 1932 Гейдріх отримав звання штандартенфюрера СС, то вже в липні 1934 року він став группенфюрером СС.

Гейдріх будучи на посаді шефа поліції безпеки і СД брав участь у всіх внутрішньо і зовнішньополітичних справах Третього Рейху, був організатором «Справи Бломберга-Фріча», брав активну участь у підготовці приєднання до Німеччини Австрії, Судетської області та Чехії, керував діями СС і СД під час «Кришталевої ночі». За його ініціативою в 1938 році були створені айнзатцгрупи СС, що проводили терор на окупованих територіях. Гейдріх також домігся зняття всіх обмежень на розвиток Військ СС, чому активно перешкоджав Вермахт. У 1939 році створив і став керівником Головного управління імперської безпеки — РЗГА, а в 1940 році став президентом Міжнародної комісії кримінальної поліції — прообразу майбутнього Інтерполу.

Незважаючи на свій 16-годинний робочий день активно займався спортом, був фехтувальником олімпійського рівня, в грудні 1940 Райнгард Гейдріх був призначений заступником керівника Спортивного товариства СС і інспектором СС з фізичної підготовки. Крім того, перед початком Західної кампанії Гейдріх закінчив льотну підготовку, та як льотчик-винищувач брав участь у повітряних боях у Франції, також брав участь в розвідувальних польотах над Англією та Шотландією, а в 1941 році воював на Східному фронті, де збив 3 літаки супротивника.

24 вересня 1941 Гейдріх отримав своє останнє звання обергрупенфюрера СС і з початком війни з СРСР організував і керував діяльністю айнзатцгруп СС, які ліквідовували євреїв, циган, комуністів і потенційних ворогів на території СРСР і на командування якими він призначив керівників управлінь РЗГА. 27 вересня 1941 Гейдріх був призначений імперським протектором Протекторату Богемії і Моравії, зберігши за собою посаду шефа поліції безпеки і СД (офіційна назва посади шефа РЗГА). 27 травня 1942 року під час поїздки Прагою був обстріляний чехословацькими диверсантами як головна ціль операції «Антропоїд». Помер від ран 4 червня 1942 року і був урочисто похований у Берліні.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Буренин С. В., Семергин-Каховский О. И. Бумеранг Гейдриха. СПб.: Северо-Запад; Феникс, 2005. ISBN 5-222-05847-6 (хроника операций SD при Гейдрихе, история покушения на него)
  • Гейдрих, Рейнхард / Вишлёв О. В. // Восьмеричный путь — Германцы. — М. : Большая российская энциклопедия, 2006. — С. 491. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 6). — ISBN 5-85270-335-4.
  • Подъяпольский А., Непомнящий Н. Несостоявшиеся фюреры. Гесс и Гейдрих. М.: Вече, 2004. ISBN 5-9533-0427-7. (анализ политической карьеры Гейдриха)
  • Райнхард Гейдрих — паладин Гитлера / Ю. Чупров. Райнхард Гейдрих. Путь к власти. Д. Гамшик, И. Пражак. Бомба для Гейдриха. — М.: Изд-во Яуза, Изд-во Эксмо, 2004. — 384 с., илл.
  • Хёне Х. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — 542 с. — 6000 экз. — ISBN 5-224-03843-X.
  • Assassination: Operation Anthropoid 1941—1942, by Michael Burian. Prague: Avis, 2002.
  • Christian Graf von Krockow: Porträts berühmter deutscher Männer — Von Martin Luther bis zur Gegenwart, München 2001 (List-Verlag), S. 379—426 (ISBN 3-548-60447-1)
  • Fred Ramen. Reinhard Heydrich: Hangman of the 3rd Reich. — The Rosen Publishing Group, 2001. — 109 p. — (Holocaust Biographies). — ISBN 9780823933792.
  • Gerwarth Robert. Hitler's Hangman: The Life of Heydrich. New Haven, CT: Yale University Press. ISBN 978-0-300-11575-8.
  • Günther Deschner: Reinhard Heydrich. Statthalter der totalen Macht. Verlag Ullstein, Frankfurt/M-Berlin 1987, ISBN 3-548-27559-1.
  • Hellmut G. Haasis: Tod in Prag. Das Attentat auf Reinhard Heydrich. Reinbek bei Hamburg. Rowohlt 2002, ISBN 3-498-02965-7.
  • Lina Heydrich: Leben mit einem Kriegsverbrecher. Mit Kommentaren von Werner Maser, Verlag W. Ludwig, Pfaffenhofen 1976, ISBN 3-7787-1025-7.
  • Mario R. Dederichs: Heydrich. Das Gesicht des Bösen. Piper 2005, ISBN 3-492-04543-X, Rezension von Dr. Michael Drewniok
  • Max Williams: Reinhard Heydrich — Fotobiographie in zwei Bänden, ULRIC of ENGLAND, London, 2002.
  • Miroslav Kárný/Jaroslava Milotová/Margita Karná (Hrsg.): Deutsche Politik im «Protektorat Böhmen und Mähren» unter Reinhard Heydrich 1941—1942. Eine Dokumentation. Metropol Verlag 1997, ISBN 3-926893-44-3.
  • Pfitzner J., Kliment J. Die Hauptstadt Prag ehrt das Andenken Reinhardt Heydrichs. Prag, 1944 (одно из официальных изданий, посвящённых памяти Гейдриха).
  • Shlomo Aronson: Reinhard Heydrich und die Frühgeschichte von Gestapo und SD. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1971.
  • The Killing of Reinhard Heydrich: The SS «Butcher of Prague», by Callum McDonald. ISBN 0-306-80860-9
  • The Face of the Third Reich: Portraits of the Nazi Leadership, by Joachim Fest, Da Capo Press
  • Walter Schellenberg: Walter Schellenberg. Hitlers letzter Geheimdienst-Chef, Copyright 1956 by André Deutsch Ltd., London, für die deutsche Ausgabe: Copyright © by Limes Verlag. Taschenbuchausgabe: Verlag Arthur Moewig GmbH, Rastatt, ISBN 3-8118-4363-X, Kommentiert von Gerarld Felming, herausgegeben von Gita Petersen, Einleitung von Gita Petersen, Vorwort von Klaus Harpprecht.
  • Dederichs, M.R., Heydrich — het gezicht van het kwaad, Fontaine Uitgevers, ’s Gravenland, 2007
  • Lumsden R., Medals and Decorations of Hitler's Germany, Airlife, Shrewsbury, 2001
  • Thies A., 25. Auktion, Auktionshaus Andreas Thies, Sammlungsgegenstände des 20. Jahrhunderts, Russische Orden und Ehrenzeichen, Militaria, Historische Sammlungsgegenstände, Orden und Ehrenzeichen, 10. Dezember 2004
  • Walter Wannemacher: Reinhard Heydrich – Ein Leben der Tat, 1944
  • André-Klaus Busch: Blutzeugen – Beiträge zur Praxis des politischen Kampfes in der Weimarer Republik, Deutsche Stimme, ISBN 978-3935102209
  • Hermann Liese: Ich kämpfe, Franz Eher Verlag, München 1943
  • Hans Weberstedt / Kurt Langner: Gedenkhalle für die Gefallenen des Dritten Reiches, Franz Eher Verlag, München 1938
  • Heinz Höhne: Der Orden unter dem Totenkopf. Die Geschichte der SS, Weltbild-Verlag, 1998
  • Günther Deschner: Reinhard Heydrich – Biographie eines Reichsprotektors, Universitas-Verlag, Wien 2008, ISBN 978-3-8004-1482-6

ПосиланняРедагувати