Авіаційні планки Люфтваффе

нагорода

Авіаційні планки Люфтваффе (нім. Frontflugspange) — німецька військова нагорода, заснована рейхсмаршалом Германом Герінгом 30 січня 1941[1]. Нагородженню підлягав льотний склад Люфтваффе за здійснення певної кількості бойових вильотів.

Авіаційні планки Люфтваффе
Frontflugspange
Країна Третій Рейх
Тип нагрудний знак
Вручається: Військовослужбовці Люфтваффе
Статус Не вручається
Нагородження
Засновано: 30 січня 1941
Нагороджені:
Черговість

CMNS: Авіаційні планки Люфтваффе у Вікісховищі

Зовнішній вигляд, історія нагороди та статут

ред.
 
Ас Люфтваффе Карл-Готтфрід Нордманн, власник золотої планки денного винищувача з підвіскою у вигляді восьмикутної зірки зі зв'язками лаврового листя з боків

Планка (також уживана назва «шпанга», від нім. Spange — застібка) виконувалася у вигляді вінка з лаврового листя, всередині якого, зображувався символ приналежності володаря до відповідного виду ВПС. З боків вінка стирчать зв'язки дубового листя, знизу — свастика. На планці військово-транспортної авіації свастику тримає орел.

Існували такі види бойових авіаційних планок: для денних винищувачів («Tagjager»), для нічних винищувачів («Nachtjager»), для дальніх денних винищувачів («Zerstorer»), для літаків підтримки («Schlachtflieger») (до 1944 екіпажі літаків підтримки отримували планки аналогічні винищувачам), для дальніх нічних винищувачів і літаків вторгнення («Fern nachtjager»), для бомбардувальників («Kampf und Sturzkampfflieger»), для літаків-розвідників і допоміжної авіації («Aufklarer, seenotfliger, wetter-erkundung»), для транспортної авіації і планеристів («Transport und Luftlandeflieger»). Для денних винищувачів і літаків підтримки винищувачів існувала також планка з діамантами. За статутом існувало три ступені знака:

• 3-й ступінь (бронзовий колір) — за 20 бойових вильотів
• 2-й ступінь (срібний колір) — за 60 бойових вильотів
• 1-й ступінь (золотий колір) — за 110 бойових вильотів[2]

Від 26 червня 1942 за здійснення більшої ніж 110 кількості бойових вилетів запроваджено підвіски до золотої планки у вигляді восьмикутної зірки зі зв'язками лаврового листя з боків. Для кожного виду ВПС існувала відповідна кількість бойових вилетів за яки нагороджували підвісками. 29 квітня 1944 запроваджено прямокутні підвіски з вибитими цифрами кількості вилетів. Зі збільшенням бойових вильотів підвіска замінювалося на цифри від 300 до 1200, з кроком у 100[3], хоча на фото тих часів зустрічаються підвіски і з цифрою «100». Гансу-Ульріху Руделю, пілоту пікіровщика Ju 87 «Stuka», було вручено прямокутну підвіску з кількістю вилетів 2000.

Нагорода вручалася в темно-синьому прямокутному футлярі розмірами 90×40×15 мм, а в кінці війни у кремових конвертах з цупкого паперу. На упаковці готичними літерами зазначалася назва нагороди та ступень (словами: бронза, срібло, або золото). До планки додавався нагородний лист, як фабричного виготовлення так і друкованого за місцем служби, де зазначалися дані про одержувача відзнаки. Планка носилася над лівою нагрудною кишенею, а за наявністю орденської колодки[Вин. 1] планка розміщувалася на один см вище.

Планки виготовлялися із бунтметалу[Вин. 2], або комбіновано — з бунтметалу та цинку, методом штампування, з подальшим нанесенням покриття, колір, якого відповідав ступені знака. Приблизний розмір, без підвіски — 75×25 мм. Кріплення — горизонтальна застібка, широка в центрі. Наприкінці війни замість широкої застібки застосовували тонку. В обох випадках кріплення знака до уніформи було надійним. Підвіска до планки виготовлялася із сплавів на основі цинку, з нанесенням покриття жовтого, під золото, кольору. На багатьох екземплярах маркування від фірми-виробника було відсутнє. Дизайн нагороди розроблено профессором Weech.

Види авіаційних планок

ред.
 
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті

Ближній денний винищувач (нім. Frontflugspange für Tagjager)

ред.

Заснована 30 січня 1941[4].

Всередині планки зображувалася крилата стріла вістрям вгору[5]. Для отримання підвіски до золотої планки у формі восьмикутної зірки необхідно було здійснити 500 бойових вилетів. Існувала планка з діамантами. До 12 квітня 1944 планку Денний винищувач отримували також екіпажи штурмовиків та пікіровщиків.

 
Планка ближнього нічного винищувача з підвіскою «300»

Ближній нічний винищувач (нім. Frontflugspange für Nah-Nachtjager)

ред.

Заснована 14 серпня 1942.

Всередині вінка відображена крилата стріла вістрям вгору[5]. Для отримання підвіски у формі зірки необхідно було здійснити 250 бойових вилетів.

Винищувач-перехоплювач (нім. Zerstörerverbände)

ред.

Зовнішнє зображення: Шпанга «Винищувача-перехоплювача» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Заснована 13 травня 1942.

Всередині планки зображувалася крилата стріла вістрям вниз[5]. Для отримання підвіски у формі зірки необхідно було здійснити 400 бойових вилетів.

Далекий нічний винищувач та літак вторгнення (нім. Fernnachtjagdverbände)

ред.

Зовнішнє зображення: Шпанга «Далекого нічного винищувача-перехоплювача» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Рік заснування невідомий.

Всередині вінка відображена крилата стріла вістрям вниз. Для отримання підвіски у формі зірки необхідно було здійснити 250 бойових вилетів.

 
Планка бомбардувальника

Бомбардувальник (нім. Frontflug-spange für Kampf- und Sturzkampfflieger)

ред.

Заснована 30 січня 1941.

Всередині вінка відображена крилата авіаційна бомба. Для отримання підвіски у формі зірки необхідно було здійснити 300[6] бойових вилетів. До запровадження планки «Авіація наземної підтримки», планку бомбардувальника отримували також екіпажи пікіруючих бомбардувальників.

 
Планка військово-транспортної авіації

Військово-транспортна авіація та планери (нім. Frontflugspange für Transport- und Luftlandeflieger)

ред.

Заснована 19 листопада 1941.

Всередині вінка відображено орла, що летить зі свастикою в кігтях. Для отримання підвіски у формі зірки необхідно було здійснити 500 бойових вилетів. Всього було видано близько 5400 військово-транспортних планок, з них (приблизно) 3-го, 2-го та 1-го ступенів відповідно: 3200, 1600 та 600[4].

 
Планка розвідувальної авіації

Розвідувальна авіація, авіація порятунку на морі та метеорологічної служби (нім. Frontflugspange für Aufklärer)

ред.

Заснована 30 січня 1941.

Всередині вінка відображена стилізована голова сокола. Для отримання підвіски у формі зірки необхідно було здійснити 250 бойових вилетів[7].

 
Планка штурмової авіації

Авіація наземної підтримки (нім. Frontflugspange für Schlachtflieger)

ред.

Заснована 12 квітня 1944.

Всередині вінка відображені перехрещені мечі. Виготовлялася із сплавів на основі цинку[3]. Для отримання підвіски у формі зірки необхідно було здійснити 400 бойових вилетів. Існувала також планка з діамантами. Серед нагороджених — Ганс-Ульріх Рудель. До дати заснування планки «Авіація наземної підтримки», екіпажи штурмовиків та пікіровщиків отримували планки далеких денних винищувачів (стріла вістрям вниз)[3], або планку бомбардувальника.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  Зовнішні зображення
  Нагородний лист на шпангу винищувача в бронзі
  Ганс-Ульріх Рудель зі шпангою «Штурмовик» у золоті з діамантами та підвіскою за 2000 бойових вильотів
  Шпанга у футлярі
  Зворотній бік шпанги для літаків-розвідників
  Шпанга «Близького денного винищувача» 1-го ступеня з підвіскою за бойових 200 вильотів

Виноски

ред.
  1. Орденська колодка — пристосування для носіння на форменому та цивільному одязі декількох орденських стрічок в ряд
  2. Бунтметал (нім. Buntmetall) — сплав кольорових металів жовтого кольору

Примітки

ред.
  1. Пятов Г. В. Боевые награды Германии 1933—1945. ст. 74
  2. country-osi. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  3. а б в wehrmacht-awards.com. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
  4. а б Сайт «Большая военная энциклопедия». Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
  5. а б в FrontMedal.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2012. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2012-12-19 у Wayback Machine.]
  6. 1933.RU. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 листопада 2011. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  7. 1939.RU. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]

Джерела з інтернету та література

ред.