Разумков Дмитро Олександрович

колишній голова парламенту України, політик

Дмитро Олександрович Разумков (8 жовтня 1983(1983-10-08), Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, колишній політичний технолог[⇨]. Народний депутат України IX скликання. З 8 листопада 2021 року — голова міжфракційного об‘єднання «Розумна політика»[1].

Дмитро Разумков
Дмитро Разумков
Logo of the Verkhovna Rada of Ukraine.svg 14-й Голова Верховної Ради України
29 серпня 2019 — 7 жовтня 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
Попередник Андрій Парубій
Наступник Руслан Стефанчук
Народилася 8 жовтня 1983(1983-10-08) (39 років)
Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відома як political adviser, політик
Країна Україна
Освіта Київський інститут міжнародних відносин
Університет державної податкової служби
Alma mater Інститут міжнародних відносин Київського університету і Національний університет державної податкової служби України
Політична партія Розумна політика (з 2021)
Раніше: Слуга народу (2018—2021)
Працював на: Партію регіонів (2006—2010)
Батько Разумков Олександр Васильович
Мати Кудря Наталія Іванівна
Дмитро Разумков на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Розумна політика 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Голова Верховної Ради IX скликання з 29 серпня 2019[2][3] до 7 жовтня 2021[4]. Колишній член Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) з 6 вересня 2019 по 14 жовтня 2021 року[5][6]. Голова партії «Слуга народу» (27 травня — 10 листопада 2019)[7][8]. На виборах Президента України 2019 був головою виборчого штабу Володимира Зеленського. З 2006 по 2007 рік був помічником народної депутатки від Партії регіонів Валерії Матюхи[9].

Під час обрання Головою Парламенту отримав найбільшу за час існування Верховної Ради України підтримку народних депутатів: за його кандидатуру проголосувало 382 парламентарії.

ЖиттєписРедагувати

Народився 8 жовтня 1983 року в Бердичеві[10] Житомирської області в родині комсомольського активіста, а згодом політика, помічника другого Президента України Леоніда Кучми, Олександра Разумкова й акторки театру Наталі Кудрі.

ОсвітаРедагувати

1990—1998 — навчався в Бердичівській школі № 3. У 14-річному віці переїхав до Києва, де з 1998 по 2001 рік навчався в Київському ліцеї № 38 ім. Молчанова.

В 2007 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини». В 2011 р. закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «Право»[11].

По словам самого Разумкова, володіє українською, російською і, трохи гірше, англійською мовами[12].

ДіяльністьРедагувати

З 2006 по 2007 рр. Дмитро Разумков був помічником народної депутатки від «Партії регіонів» Валерії Матюхи.[9].

2006—2010 — був політтехнологом Партії регіонів, але заявляв, що не відіграв велику роль, не був головним політтехнологом з 2006 р., адже по віку і досвіду не міг ним бути[13]. Вийшов з партії, коли Віктор Янукович переміг на президентських виборах 2010 року[14]. У інтерв'ю ZIK за 2 квітня 2019 р. він пояснив, що ніколи не був політтехнологом Партії регіонів і не був у «молодих Регіонах». У липні 2007 року розпочав роботу у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України у Департаменті із забезпечення діяльності Міністра та Колегії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Після цього працював у Кабінеті Міністрів України.

2010—2014 — працював з Сергієм Тігіпком, з яким знався ще батько Дмитра ще з часів роботи у Дніпропетровському комсомолі і якого Олександр Разумков запропонував на посаду віцепрем'єра в уряд Павла Лазаренка.

2013—2014 — радник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (Ніколаєнко Андрій Іванович​)[15].

2015—2019 — директор та керівний партнер консалтингової компанії Ukrainian Politconsulting Group[16].

Виборча кампанія 2019Редагувати

9 жовтня 2018 був запрошений Іваном Бакановим[17] стати головою команди політтехнологів кандидата в Президенти Володимира Зеленського. З 2019 — головний радник з політичних питань та спікер виборчого штабу Зеленського[18].

З травня — 10 листопада 2019 — голова партії «Слуга народу»[19]. На парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу»[20].

Голова Верховної РадиРедагувати

29 серпня 2019 року став 14-м Головою Верховної Ради України[21], отримавши рекордний рівень підтримки — 382 голоси.

З 2015 року почав регулярно з'являтися на медіазаходах і сторінках сайту «РИА Новости-Украина», редактором якого був Кирило Вишинський[22].

У грудні 2019 увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців[23]» за версією журналу «Фокус», посівши 7-му сходинку.

Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[24].

У кінці серпня 2021 року зустрівся із Вселенським патріархом Варфоломієм[25].

Самостійна політична діяльністьРедагувати

Відставка з посади Голови ВРУ та створення власної політичної силиРедагувати

7 жовтня 2021 року відкликаний з посади Голови Верховної Ради України[26]. За відкликання Разумкова проголосували: «Слуга народу» — 215, «Батьківщина» — 20, «За майбутнє» — 19, «Голос» — 6, «Довіра» — 18, позафракційні — 6[27][28].

За словами самого Дмитра Разумкова, заступника голови парламенту Олени Кондратюк, інших парламентаріїв та деяких ЗМІ, відставка Разумкова суперечила законодавству про Регламент Верховної Ради України[29][30]. Також критично до рішення влади відправити голову у відставку з порушенням процедур висловилися різні міжнародні організації та політики. У Twitter Мелінда Харінг, заступник директора Atlantic Council — американський аналітичний центр, написала, що відставка голови призведе до більшої консолідації влади президента Зеленського, адже саме Дмитро Разумков наполягав на тому, щоб парламент працював за регламентом і міг сказати президентові «Ні»[31]. Депутат Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель також у твіттері висловилася на підтримку Разумкова із засудженням порушення процедури відставки голови[32].

Причиною відставки її ініціатор лідер партії Слуга народу Олександр Корнієнко назвав розбіжність інтересів голови та партії. Наступником Разумкова став перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук[33].

27 листопада 2021 р. Разумков заявив, що буде балотуватися в Президенти України[34].

На початку лютого 2022 року було відкрито перший офіс «Команди Разумкова» від депутатської групи «Розумна політика» — у Харкові[35].

До повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 рейтинг Разумкова протягом кількох місяців виріс, на січень 2022 він складав 5,2 % (8 місце серед опитаних щодо виборів Президента України 2024)[36]. Натомість, після вторгнення, коли Зеленський обрав проукраїнську позицію[37], рейтинг Разумкова складав 1,2 %[38].

«Розумна політика»Редагувати

Пізніше, у жовтні 2021, в інтерв'ю проросійському телеканалу НАШ Разумков заявив[39], що не приєднуватиметься до інших партій у Раді. 8 листопада 2021 року оголосив про створення у Раді міжфракційної депутатської групи «Розумна політика»[40]. 8 листопада 2021 Разумков оприлюднив список з 25 депутатів, які увійшли з ним у депутатське об'єднання «Розумна політика»[41]. До депутатського об'єднання увійшло 19 депутатів від «СН», 2 від «Батьківщини», 2 — міжфракційні і два мажоритарники.

Команда РазумковаРедагувати

24 січня 2022 року представив громадську організацію «Команда Разумкова»[42].

РодинаРедагувати

Одружений. Виховує двох синів — Олександра та Олексія.[43] Дружина — Юлія Чайка, донька колишнього міського голови Миколаєва Володимира Чайки, відомого як «мер-рекордсмен», що пробув на цій посаді чотири терміни[44]. Рідний брат Юлії — Владислав Чайка — зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії «Опозиційна платформа — За життя» на місцевих виборах в Україні 2020 року[45].

Батько — Олександр Разумков, колишній перший помічник Президента України Леоніда Кучми. З 1997 по 1999 рік був заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Коли народився Дмитро, батько працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та в ідеологічному відділі Центрального комітету ЛКСМУ.

Мати — Наталія Кудря, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Народна артистка України.

Дмитро має рідного брата по батьку — Гліба, з яким жодного разу не бачився. Гліб народився 1998 року у цивільному шлюбі Олександра Разумкова з головним редактором «Дзеркала тижня» Юлією Мостовою. Гліба всиновив Анатолій Гриценко, який побрався з Мостовою 2003 року.[46]

Громадянська позиціяРедагувати

Разумков у публічному спілкуванні послуговувався[47] російською мовою[14][48]:

  Поки я не займаю державних посад, поки у нас триває російська агресія і поки є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та „зеленими чоловіками“ та захищати мене як російськомовне населення.  

Вважає, що питання мови «не на часі, поки в країні триває війна».

На початку лютого 2021 року Разумков не підтримав ні введення санкцій проти проросійського депутата з партії ОПЗЖ Тараса Козака, ні закриття його телеканалів NewsOne, ZIK та 112[49]. Тодішній спікер Верховної Ради заявив, що таке рішення порушує Конституцію України[50], де санкції можуть бути застосовані тільки у випадку наявності іноземного громадянства власників інформаційних медіа, коли Медведчук і Козак — громадяни України[51], а, також, Разумков наголосив, що закон має бути одним для всіх ЗМІ[52].

ПриміткиРедагувати

  1. «Розумна політика»: амбіції та перспективи Дмитра Разумкова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 грудня 2021. 
  2. Топ-новина - Головою Верховної Ради України обрано Дмитра Разумкова (відео) - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  3. Роман Кравець (20 листопада 2019). Дмитро Разумков: Я не бачу передумов ні для ротації уряду, ні для дострокових виборів. Українська правда. Процитовано 29 листопада 2019. 
  4. Разумкова відкликали з посади Голови ВР /Укрінформ, 07.10.2021/
  5. Указ Президента України від 6 вересня 2019 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  6. Указ Президента України від 14 жовтня 2021 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  7. Разумков очолив партію «Слуга народу» : [укр.] : [арх. 28 травня 2019 року] // ukrinform.ua : вебсайт. — Укрінформ, 2019. — 27 травня. — Дата звернення: 31 серпня 2019 року.
  8. Разумков пішов з посади глави партії «Слуга народу» — новини політики | УНІАН
  9. а б [ https://posipaky.info/mp/9869 Матюха [Архівовано 2022-02-17 у Wayback Machine.] Валерія Валеріївна] posipaky.info 
  10. 10 фактов из жизни лидера партии "Слуга народа" Дмитрия Разумкова. espreso.tv (рос.). Процитовано 3 червня 2022. 
  11. Закінчив КІМВ КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “міжнародні економічні відносини” та Національний університет державної податкової служби за фахом “правознавство”. 
  12. Спікер Разумков: "альтер его" Зеленського керуватиме Радою. BBC News Україна (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  13. Разумков розповів, чому покинув “Партію регіонів” і голосував за Януковича. Українська правда (укр.). Процитовано 11 жовтня 2021. 
  14. а б Хто такий Дмитро Разумков: біографія потенційного спікера Ради. 24 Канал. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  15. Разумков Дмитро - досьє, зв'язки, кар'єра, біографія, сім'я. The Page (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  16. 10 фактів із життя лідера партії "Слуга народу" Дмитра Разумкова. espreso.tv (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  17. Хто такий Дмитро Разумков? (uk-UA). Процитовано 3 червня 2022. 
  18. Офіційний сайт Володимира Зеленського і команди. ze2019.com (укр.). Процитовано 18 вересня 2019. 
  19. Політична партія "СЛУГА НАРОДУ". Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 3 червня 2022. 
  20. Разумков склав повноваження голови "Слуги народу". РБК-Украина (ua). Процитовано 10 листопада 2019. 
  21. Про Голову Верховної Ради України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  22. Журналістка дослідила, як Разумков та «РИА Новости Украина» «створювали» новини | Новини на Громадському радіо. Громадське радіо (укр.). Процитовано 16 жовтня 2019. 
  23. 100 самых влиятельных украинцев | Рейтинг Фокуса 2019. ФОКУС (рос.). Процитовано 28 березня 2020. 
  24. Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  25. Разумков зустрівся із Вселенським Патріархом. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2021. 
  26. Поіменне голосування про відкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України Д. Разумкова з посади 07.10.2021. Верховна Рада України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  27. Разумкова відправили у відставку з посади спікера Ради. 24 Канал (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  28. Рада відправила Разумкова у відставку. nv.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  29. Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. 2021. doi:10.53679/niss-analytrep.2021.24. Процитовано 3 червня 2022. 
  30. Відставка Разумкова / Верховна Рада онлайн. Засідання ВРУ 7.10.2021 в прямому ефірі на Україна 24 (uk-UA). Процитовано 3 червня 2022. 
  31. https://twitter.com/melindaharing/status/1446072586694180864. Twitter (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  32. https://twitter.com/violavoncramon/status/1445576496446328832. Twitter (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  33. Председатель Верховной рады Украины Разумков отправлен в отставку. Радио Свобода (рос.). Процитовано 3 червня 2022. 
  34. Разумков повідомив, що балотуватиметься у президенти
  35. "Команда Разумкова" відкрила перший місцевий офіс у Харкові. 
  36. Info Sapiens. sapiens.com.ua. Процитовано 3 червня 2022. 
  37. How Zelensky changed the West's response to Russia - CNNPolitics. web.archive.org. 21 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 3 червня 2022. 
  38. Info Sapiens. sapiens.com.ua. Процитовано 3 червня 2022. 
  39. Разумков каже, що не буде долучатись до інших політичних сил в Раді. Українська правда (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  40. В об’єднання Разумкова увійдуть 21 “слуга” і два “батьківщинівці”. Українська правда (укр.). Процитовано 3 червня 2022. 
  41. Разумков оприлюднив список із 25 депутатів, які увійшли у створене ним міжфракційне об'єднання «Розумна політика»
  42. Свєженцев, М. Разумков представив громадську організацію «Команда Разумкова» // Суспільне Новини. — 2022. — 24 січня.
  43. Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал (ua). Процитовано 29 серпня 2019. 
  44. Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал. 29 серпня 2019. Процитовано 04.07.2020. 
  45. Владислав Чайка зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії ОПЗЖ. ZIK. 27 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  46. Разумков, Кондратюк, Стефанчук. Що відомо про нових керівників Верховної Ради (українська). Процитовано 16-10-2019. 
  47. З моменту обрання Головою Верховної Ради в серпні 2019 Разумков у публічному просторі перейшов майже повністю на українську.
  48. Спікер Разумков: "альтер его" Зеленського керуватиме Радою. BBC News Україна (укр.). Процитовано 2 грудня 2021. 
  49. Разумков не підтримав санкції проти Козака та телеканалів Медведчука – джерело. Українська правда (укр.). Процитовано 1 грудня 2021. 
  50. Конституція України, ст. 64. 
  51. Welle (www.dw.com), Deutsche. Разумков пояснив своє голосування на РНБО щодо санкцій | DW | 24.02.2021. DW.COM (uk-UA). Процитовано 25 листопада 2021. 
  52. Чому Разумков не підтримав санкції проти "каналів Медведчука". BBC News Україна (укр.). Процитовано 21 листопада 2021. 

ПосиланняРедагувати

Інтерв'юРедагувати