Приміський поїзд
Приміськи́й по́їзд (П) — за класифікацією Міністерства інфраструктури України, що є чинною з 2011 року, — поїзд, сформований з вагонів, для перевезення пасажирів та ручної поклажі (багажу) у приміському сполученні[1].
Потреба у внесенні змін виникла у зв'язку з розробкою нової системи класифікації пасажирських поїздів згідно з Указом Президента України "Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», а також із проведенням заходів у рамках підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року[2].
До цього часу на залізницях України діють Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Мінтрансзв'язку від 27.12.2006 № 1196.
Розвиток приміських перевезень ред.
Перші поїзди були саме приміськими, оскільки слідували на невеликі відстані і часто зупинялися — внаслідок малої потужності перших парових двигунів, що застосовувалися тоді на паровозах, не було сенсу заради збільшення середньої швидкості зменшувати кількість зупинок. З впровадженням двигунів внутрішнього згоряння і електродвигунів приміські перевезення виділилися в окрему категорію і стали нести на собі соціальну функцію.
За проїзд у приміському поїзді встановлений приміський тариф, який є єдиним всередині залізниці. Як правило, він нижчий, ніж проїзд на аналогічну відстань в поїзді далекого прямування і в автобусі. Тарифікація в приміському сполученні на досить інтенсивних приміських лініях може бути зонною і покілометровою, і як правило, вона не залежить від напрямку поїздки. На неінтенсивних приміських лініях застосовується загальний тариф (тариф проїзду в загальному чи міжобласному вагоні пасажирського поїзда далекого прямування), для проїзду на таких приміських лініях встановлено квитки особливих видів.
У класичному варіанті приміський поїзд має № 6001—6999.
У світі ред.
При більшості великих міст світу також є приміське сполучення залізниць. Зазвичай воно є приміськими маршрутами національних залізниць. Також у Німеччині, Індії, Японії, Австралії та ряді інших країн системи S-Bahn (cityrail) виходять в передмістя, хоча переважно обслуговують жителів міст.
У Північній Америці пасажирський залізничний транспорт і приміське сполучення, занепали після Другої світової війни, але з 1980-х років спостерігається зростання популярності цього виду транспорту. Станом на 2010 рік у США діє понад двадцять систем приміського залізничного транспорту, відомих в цій країні як англ. commuter rail (від слова англ. commuting — маятникова міграція).
В Україні ред.
В Україні приміські поїзди абсолютно безкоштовно перевозять пенсіоерів та інші групи пільговиків.
Тарифи (крім Придніпровської залізниці) досить невисокі. Водночас стан приміських поїздів часто бажає кращого.
Здебільшого використовуються таки типи поїздів: самохідні електропоїзди, самохідні дизель-поїзди. Через дефіцит приміського рухомого складу на низці напрямків курсують звичайні плацкарні (іноді навіть купейні) вагони в режимі загального.
На приміські поїзди України не потрібно резервувати місця заздалегідь. Якщо є каса на станції відправлення, потрібно перед відправленням придбати квиток в касі (це можна зробити і за кілька днів). Якщо на станції немає каси, квиток купується в поїзді у провідника-касира. Провідник може продати квиток і від станції, де є каса, але за таку послугу стягує комісійний збір (декілька гривень).
На багатьох вузлових станціях і станціях з великим пасажиропотоком (особливо в околицях Києва і Харкова) вихід на посадку до приміських поїздів закрито турнікетами. Перевірка буває як на вхід, так і на вихід. Також на вузлових станціях зазвичай приміські каси працюють в окремому залі від решти кас.
Kyiv Boryspil Express ред.
30 листопада 2018 року розпочав роботу перший спеціалізований приміський швидкісний залізничний експрес «Kyiv Boryspil Express», який обслуговує виключно авіапасажирів міжнародного аеропорту «Бориспіль»[3].
Рухомий склад ред.
Моторвагонний рухомий склад може використовуватися під приміські поїзди підвищеної комфортності, а також приміські експреси і місцеві пасажирські поїзди.
Електропоїзди ред.
Рухомим складом на приміських лініях можуть використовуватися електропоїзди, що складаються з головних, моторних та причіпних вагонів. Поїзд містить 2 головних вагони, з яких відбувається управління складом. Кількість моторних вагонів не повинна бути меншою, ніж кількість головних і причіпних вагонів разом узятих. Виходячи з цього, мінімальна кількість вагонів у приміському електропоїзді на території України 4 вагони. Найбільша кількість вагонів в електропоїзді, які використовує «Укрзалізниця» — 12.
На залізницях України у приміському сполученні використовуються електропоїзди:
Дизель-поїзди ред.
Дизель-поїзди, що складаються з головних (вони ж — моторні) і причіпних вагонів. За технічною характеристикою дизель-поїзд може мати в своєму складі від 2 до 6 вагонів. Також використовують трьохвагонні дизель-поїзди (з одним моторним вагоном, інший головний вагон має лише кабіну дистанційного управління). Також за схемою дизель-поїзда можуть працювати деякі автомотриси з причіпними секціями. На залізницях України в приміському сполученні використовуються такі дизель-поїзди: Д1, ДПЛ1, ДПЛ2, ДЕЛ-01, ДЕЛ-02, ДР1.
Рейкові автобуси ред.
Рейкові автобуси — автомотриси, призначені для обслуговування швидкісних маршрутів і ділянок з малим пасажиропотоком. Можуть складатися з 1—3 секцій. Електро-, дизель-поїзди та рейкові автобуси відносяться до моторвагонного рухомого складу, перевагами якого є поліпшена кінематика складу (швидкий розгін і гальмування), невеликий час «розвороту» (зміни напрямку руху) поїзда (особливо у рейкового автобуса). На залізницях України в приміському сполученні використовуються такі рейкові автобуси: 620М, 630М, РА2.
ЦМВ під локомотивною тягою ред.
Рухомий склад з цільнометалевих вагонів (ЦМВ) на локомотивній тязі відрізняється, як правило, малою кількістю вагонів (зазвичай від 1 до 5). Зазвичай використовуються плацкартні вагони пасажирських поїздів або міжобласні вагони з місцями 3 класу. Зустрічаються у віддалених районах, в яких ускладнена подача моторвагонного рухомого складу; або застосовуються на лініях з дуже низьким пасажиропотоком (так як мінімальна довжина електро- або дизель- поїзда становить 4 вагони, а в даному складі може бути 2, або навіть 1 вагон — наприклад, маршрут Рені — Етулія), на електрифікованих лініях з різними видами струму, де звичайні електропоїзди запустити неможливо (типовий приклад — поїзд Знам'янка (змінний струм) — П'ятихатки-Пас. (постійний струм), так само як на лініях, де частина маршруту проходить по електрифікованій ділянці, а інша частина — по неелектрифікованій. Або ж це може бути пов'язано з тривалим нічним маршрутом (прикладом може слугувати поїзд Гайворон — Вінниця з 5 плацкартних вагонів або ж поїзд Львів — Рава-Руська, де вдень курсує дизель, а пізно ввечері — плацкартні вагони).
З вагонів ЦМВ можуть також складатися «місцеві» пасажирські поїзди (з номерами 601—699), які в певних ситуаціях можуть виконувати функції приміського поїзда, зупиняючись на зупинках без квиткових кас. У районах з малою щільністю населення можуть курсувати вантажно-пасажирські поїзди (номери — 901—949), які також належать до пасажирського залізничному транспорту.
Проїзні документи ред.
В Україні проїзні документи реалізуються через касові апарати «СПЕККА».
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Наказ Міністерства інфраструктури України № 586 від 01.12.2011 «Про затвердження Змін до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.12.2011 за № 1463/20201). Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Пасажирські поїзди отримали нову класифікацію — залежно від рівня комфорту/сервісу [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.], — «Урядовий портал»
- ↑ Сайт Укрзалізниці. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
Джерела ред.
- Н. С. Конарев. Большая Российская энциклопедия, // — М. : Т, 1994. — С. 559 с. — ISBN 5-85270-115-7.(рос.)
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |