Відкрити головне меню
Боржавська залізниця.jpg

Боржавська вузькоколійна залізниця (інша назва: Вузькоколійна залізниця Виноградово — Хмільник — Іршава; в народі має назву «А́нця Ку́шницька») — одна з діючих вузькоколійних залізниць в Україні, в межах Виноградівського, Берегівського та Іршавського районів Закарпатської області. Загальна довжина залізниці — 123 км, ширина колії — 750 мм.

Перша черга Боржавської вузькоколійки введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава і Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортування та переробки. Головна гілка пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. У верхів'ях річки колія розгалужувалась на кілька гілок, які вели до віддалених гірських лісорозробок.

Bmd-1 ifv.jpg

Бойова машина десанту БМД-1 — основна бойова машина повітряно-десантних та аеромобільних військ радянського виробництва. Гусенична, броньована, плаваюча, аеротранспортабельна, десантується парашутним, парашутно-реактивним та посадочним способами з літаків військово-транспортної авіації.

Бойова машина десанту призначена для транспортування особового складу повітряно-десантних та аеромобільних військ, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою.

Bundesarchiv Bild 183-L12207, Lazarettschiff "Wilhelm Gustloff".jpg

«Вільге́льм Густло́фф» (нім. Wilhelm Gustloff) — пасажирське судно, побудоване на верфі «Блом & Фосс» в Гамбурзі для німецького державного туристичного об'єднання «Сила через радість». Корабель був спущений на воду 5 травня 1937 р.

«Вільгельм Густлофф» не був винятковим кораблем, хоча з точки зору зручностей, обладнання він дійсно був одним з найкращих в світі. На відміну від інших суден такого класу, «Густлофф», на підтвердження «безкласового характеру» нацистського режиму, мав каюти однакового розміру і однакової, відмінної, зручності для всіх пасажирів. Корабель мав десять палуб і був розрахований на 1 500 чоловік.

Окрім суто технічних нововведень і якомога кращих пристосувань для незабутньої подорожі «Вільгельм Густлофф», вартістю в 25 млн. марок, являв собою своєрідний символ та пропагандистський засіб нацистського режиму Німеччини.

KyivMetroLogo.png

Київський метрополітен — швидкісна позавулична транспортна система Києва. Має три діючі лінії, експлуатаційна довжина яких становить 69,648 км. До послуг пасажирів — 52 станції з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста. Після відкриття 6 листопада 1960 року став третім за ліком метрополітеном в СРСР після московського і ленінградського.

Власником метрополітену є багатопрофільне комунальне підприємство «Київський метрополітен», створене у 1990 році. Компанія працевлаштовує майже 8 тисяч робітників (станом на 2011 рік), у його складі діють 17 експлуатаційних служб, в тому числі 3 електродепо (ТЧ-1 «Дарниця», ТЧ-2 «Оболонь» і ТЧ-3 «Харківське»), вагоноремонтний завод (ВРЗ), дирекція будівництва метрополітену.

«Титанік» (англ. RMS Titanic) — найбільше пасажирське судно світу класу «Олімпік» на час своєї побудови. «Титанік» належав англійській компанії White Star Line. Під час першого рейсу 14 квітня 1912 лайнер зіткнувся з айсбергом в Атлантичному океані та затонув. У цій катастрофі загинуло 1517 осіб.

Історія «Титаніка» стала легендарною завдяки, зокрема, кільком художнім фільмам, знятим за мотивами цієї трагедії. Останній фільм 1997 року отримав премії «Оскар» і мав феноменальний успіх у прокаті.

Лазерні щипці (англ. Laser tweezers), інколи «оптичні щипці», «оптичний пінцет» або «оптична пастка» — науковий прилад, що дозволяє маніпулювати мікроскопічними об'єктами за допомогою лазерного світла (зазвичай лазерного діоду). Вони дозволяють прикладати сили від фемтоньютонів до наноньютонів і вимірювати відстані від кількох нанометрів до мікронів. В останні роки лазерні щипці стали популярним знаряддям в біофізиці, де їх використовують при дослідженні структури та принципу роботи білків.

USS North Carolina (BB-55) underway at sea on 3 June 1946 (NH 97267).jpg

Ліні́йні кораблі́ ти́пу «Норт Ке́ролайна» — проект лінійних кораблів ВМС США. Перші американські лінкори, які побудовані після закінчення дії Вашингтонського договору. Всього було побудовано два кораблі — «Норт Керолайна» (англ. «North Carolina») та «Вашингтон» (англ. «Washington»). Лінкори проектувалися з урахуванням обмежень лондонської угоди 1936 року — максимальний калібр гармат 356 мм, стандартна водотоннажність 35 000 довгих тонн (35 570 метричних). Початковий проект передбачав озброєння з 12 356-мм гармат. Але Японія не приєдналася до фінального протоколу лондонської угоди. Тому поверталося договірне обмеження вашингтонської морської угоди 1922 року — обмеження калібру 406 мм. У проект нового американського лінкора було внесено зміни — озброєння становило дев'ять 406-мм гармат. При цьому рівень бронювання залишився відповідним до протидії 356-мм снарядів. Лінкори отримали потужну батарею з 20 127-мм гармат. У роки війни невдалі 28-мм зенітні автомати були замінені на 40-мм «Бофорс» і 20-мм «Ерлікон». На Тихому океані основною ударною силою ставали авіаносці...

Virginia class submarine.jpg

Підво́дний чо́вен (абр.: ПЧ; також субмарина від англ. submarine) — різновид кораблів, найчастіше військових, які здатні занурюватися під воду і тривалий час перебувати в підводному положенні. На сьогодні підводні човни є на озброєнні військово-морських сил сорока країн, у тому числі шість країн мають атомні підводні човни.

Як правило, підводні човни мають краплеподібну або сигароподібну форми, металеву, часто з гумовим покриттям, зовнішню обшивку — легкий корпус, призначений для отримання оптимальних гідродинамічних властивостей корабля. Під легким корпусом знаходиться жорсткий корпус — міцний основний корпус човна, виготовлений зі спеціальних сплавів, здатний витримати тиск води на глибинах занурення. Для надання судну змінної плавучості (здатності занурюватися під воду, триматися на певній глибині та спливати на поверхню) використовується система баластних цистерн, які заповнюються водою або продуваються стисненим повітрям.

HMS Indomitable Quebec Tercentenary 1908 LAC 3394052.jpg

Ліні́́йні кре́йсери ти́пу «Інві́нсібл» — тип лінійних крейсерів Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Першої світової війни. Перші у світі лінійні крейсери. Побудовано три кораблі: «Інвінсібл» (англ. Invincible — Непереможний), «Інфлексібл» (англ. Inflexible — Непохитний) та «Індомітебл» (англ. Indomitable — Неприборканний). Будувалися за фінансовою програмою 19051906 років. Увійшли до складу флоту у 19081909 роках. Спочатку класифікувалися як броненосні крейсери. Стали першими у світі броненосними крейсерами з паротурбінною силовою установкою та єдиним головним калібром. В основу концепції їх застосування покладено ідею Першого морського лорда Джона Фішера: «Швидкість — найкраща броня». За цим задумом, крейсери типу «Інвінсібл» мали б виграти бій з слабшим швидкохіднішим противником і втекти від сильнішого...

Stryker RV front q.jpg

«Стра́йкер» (англ. Stryker) — сімейство колісних 8×8/4 бойових броньованих машин виробництва американської компанії General Dynamics Land Systems, що перебувають на озброєнні механізованих військ армії США. «Страйкер» створено на базі канадського бронетранспортера LAV III. Бойові машини «Страйкер» є основним озброєнням бригадних бойових груп армії США і призначені для транспортування підрозділів мотопіхоти на полі бою, ведення ними бою з машини, вогневої підтримки їх у процесі та після спішування, а також для всебічної підтримки й забезпечення бойових дій механізованих підрозділів американської армії. Лінійка названа на честь двох американських військовослужбовців, котрих посмертно нагороджено Медаллю Пошани: рядового першого класу Стюарта С. Страйкера, який загинув у Другій світовій війні, і спеціаліста 4-го рангу Роберта Ф. Страйкера, що загинув у В'єтнамській війні.

Chesapeake.jpg

Корабель — узагальнювальний морський термін, який вживається паралельно з терміном судно, але не повний його аналог.

Сьогодні у більшості випадків під кораблем розуміється військовий корабель — судно, яке має озброєння та інші технічні засоби для виконання бойових завдань, має військовий екіпаж і входить до складу військово-морських сил. У деяких країнах під кораблем мається на увазі будь-яке морське судно (на відміну від суден прибережного плавання) незалежно від відомчої належності. В епоху вітрильного флоту кораблями називалися усі морехідні судна, за винятком маломірних. Однак найчастіше під кораблем розуміли великий бойовий вітрильник з потужним артилерійським озброєнням, що мав не менше трьох щогл з прямими вітрилами.

HwacheonCentreLathe 460x1000.jpg

Верстати токарної групи призначені для обробки зовнішніх і внутрішніх поверхонь тіл обертання (циліндричної, конічної і фасонних), обробки плоских торцевих поверхонь (підрізання торців), нарізування різьби і деяких інших робіт. Для обробки отворів використовуються свердла, зенкери, розгортки та ін. Для нарізування різьб поряд із різьбонарізними різцями часто використають мітчики і плашки. Головний рух у всіх верстатів токарної групи — обертання заготовки. Подачею є поступальне переміщення інструментів уздовж або поперек осі шпинделя (поздовжня або поперечна).

У машинобудуванні верстати токарної групи складають 30—40 % від загального парку металорізальних верстатів. Залежно від масштабу виробництва, конфігурації, розмірів і маси деталей їхня обробка здійснюється на токарних верстатах різних типів.

Човни

Човен — мале, звичайно безпалубне, веслове, вітрильне чи моторне судно, призначене для пересування по річках, озерах та в прибережних морських водах. В морській практиці до човнів відносять усі типи маломірних плавзасобів, які можна підняти на необладнаний берег силами екіпажу (команди). Однак найчастіше на флоті під човном розуміється судно довжиною до дев'яти метрів, шириною до трьох метрів та вантажопідйомністю до п'яти тонн. Човни використовуються для рибальства, рятування та перевезення людей і вантажів, а також як спортивні та прогулянкові судна. Термін «човен» історично використовується також в назвах деяких класів кораблів, розміри та призначення яких, вже давно не відповідають визначенню човна, наприклад, підводний човен або канонерський човен.

Львівський трамвай

Львівський трамвай — система електричного трамвая Львова, єдина в Західній Україні трамвайна система, найбільша серед вузькоколійних трамвайних систем України. З 1880 по 1908 роки використовувалася кінна тяга, з 1894 — електрична. Це перша на території сучасної України система кінного трамвая.

Найбільшого розквіту досяг напередодні Другої світової війни, коли був основним транспортом міста; з середини 20 століття поступово втрачає позиції. Станом на 1 січня 2010 року налічує 9 маршрутів і експлуатується комунальним підприємством «Львівелектротранс». Планується, що в майбутньому трамвай стане пріоритетним видом транспорту у Львові.

Детальніше ...