Відкрити головне меню

Позвізд Володимирович

руський князь Волинський з династії Рюриковичів, син великого київського князя Володимира Святого, молодший брат Ярослава Мудрого

Позвізд Володимирович
русин. Поꙁви́ꙁдъ Володи́мировичъ
Народився 988[1]
невідомо
Помер 1015 або 1022
невідомо
Національність русини
Місце проживання Київська Русь
Відомий завдяки префект Волинський
Титул Князь
Конфесія Язичництво
Рід Рюриковичі
Батько Володимир Святославич
Мати Малфріда
У шлюбі з невідомо
Діти невідомо

Позві́зд Володи́мирович (давньорус. Поꙁви́ꙁдъ Володи́мировичъ; 9881015 (?)[2]) — руський князь Волинський, з династії Рюриковичів. Син великого київського князя Володимира Святого. Молодший брат Ярослава Мудрого.Мав маєтності на Волині, був скоріш усього управителем, за дорученням батька у 1009-1016 рр.

БіографіяРедагувати

За припущенням Леонтія Войтовича Позвізд народився не пізніше 988 року. Про це свідчить його язичницьке слов'янське ім'я[2]. В «Повісті временних літ» княжич згадується лише у переліку синів Володимира, без зазначення уділу[3]. Згідно з пізнішим Густинським літописом він мав володіння на Волині[2].

Микола Баумгартен ототожнював з Позвіздом невідомого руського князя Хрисохіра[4]. Він будував своє припущення на повідомленні візантійських хроністів Іоанна Скілиці та Микити Хоніата. Зокрема, вони розповідали, що під час усобиці по смерті Володимира до Візантійської імперії прибув загін із 800 вояків на чолі з князем Хрисохіром (Золоторуким), родичем покійного. Цей князь намагався найнятися візантійцям на службу, а після провалу переговорів вдерся до острова Абідос і розбив пропонтидського стратига. Згодом Хрисохір дійшов до острова Лемнос, де був оточений візантійським флотом, і, відмовившись капітулювати, загинув з більшістю свого війська. Питання ототожнення Позвізда з Хрисохіром залишається відкритим[2].

Час смерті Позвізда невідомий. Дата 1015 рік є приблизною[2].

Сім'яРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Вікторович В. Л. Князівські династії Східної Європи(кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль; Історико-генеалогічне дослідженняЛьвів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1
  2. а б в г д Войтович 2000.
  3. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — С.105.
  4. Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-е au XIII-е siècle // Orientalia Christiana. -Roma.-1927. -№ 35. — р. 7.

Джерела та літератураРедагувати