Вишеслав Володимирович

Вишесла́в Володи́мирович (дав.-рус. Въишєсла́въ Володи́мировичъ; 977995/1010 (1014)[1]) — руський князь з династії Володимировичів. Старший син великого київського князя Володимира Святого. Старший брат Ярослава Мудрого. Князь новгородський (9901010)[1].

Вишеслав Володимирович


Князь новгородський
990 — 1010
 
Народження: не пізніше 977
Смерть: 1010
Великий Новгород, Київська Русь
Релігія: язичництво
Рід: Володимировичі
Батько: Володимир Святий
Мати: Олова

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ІменаРедагувати

  • Вишесла́в Володи́мирович — в українській історіографії з іменем по батькові.
  • Вишесла́в І Новгоро́дський — у західній історіографії з номером правителя і назвою князівства.
  • Вісса́вальд — гіпотетичне ім'я руського конунга з Гардаріки, що зустрічається у сагах.

БіографіяРедагувати

Матір'ю Вишеслава була перша дружина Володимира — варяжка Олова[1] (Аллоґія[2][3]). З нею Володимир Святославич одружився у жовтні-грудні 976 , після смерті Олега , з чого можна вивести народження Вишеслава як літо 977-го року.

Про життя Вишеслава практично нічого невідомо. Він помер у Новговроді після 1010 року. Його престол успадкував молодший брат, ростовський князь Ярослав Мудрий. Інші брати не могли цього зробити — полоцький князь Ізяслав помер 1001 року, а турівський князь Святополк був переведений до Вишгорода під нагляд батька після 1013 року. На думку Леонтія Войтовича, смерть Вишеслава можна віднести до 10131014 років[1]. Щоправда, правдоподібніше, що Вишеслав помер в 1011, адже у 1012 Святополк повстає проти батька. Причиною його повстання можна назвати переведення у Новгород Великий на 2-3 роки молодшого за Святополка Ярослава.

Існує версія більш ранньої загибелі Вишеслава. Згідно з шведськими сагами, вдова конунга Швеції Еріка VI — Сігрід Гордячка відмовила сватам конунга з Гардаріки-Русі на ім'я Віссавальд. 995 року вона спалила його самого зі свитою в лазні після бенкету на честь зустрічі[4]. Німецький дослідник Фрідріх Браун ототожнював Віссавальда з волинським князем Всеволодом Володимировичем[5]. Це припущення заперечив Войтович, посилаючись на те, що 11-річний Всеволод, землі якого були віддалені від Скандинавії, не міг сватати 20-річну Сігрід[1]. (Варто, мабуть, згадати, що син Сігрід, Улоф Шетконунг народився в 980, коли його матері мало бути 14-15 років, отже Сігрід народидася в 965, і їй у 995 було б 30, а не 20 років.) Український вчений вважав, що Віссавальдом був саме Вишеслав, якому на момент сватання було 16-18 років і землі якого знаходилися по сусідству з Швецією[6]. Олена Ридзевська пов'язувала легенду про Сігрід з впливом легенд про помсту Ольги і критично оцінювала її історичність[7]

Можливо, що разом з Вишеславом загинув Добриня Маркович, ім'я якого зникає з джерел[1].

Сім'яРедагувати

Докладніше: Володимировичі
  • Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
  • Матір: Олова, варяжка
  • Брати і сестри:
    • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
    • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
    • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
    • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
    • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
    • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
    • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
    • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
    • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
    • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
    • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
    • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
    • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
    • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
    • Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський

РодовідРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Малуша, ключниця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Вишеслав, князь новгородський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Олова, варяжка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Войтович 2000.
  2. у саґах
  3. Войтович 2015: 42.
  4. Jonsson J.R. Svensk Balladtradition. I. Balladkallor och balladtyper. — Stockholm, 1967. — 296 s. (англ.)
  5. Braun 1924: 157–167.
  6. Сігрід вибрала союз з Данією, що був скріплений шлюбом з конунгом Свеном I Вилобородим. Деякий час вона правила від імені свого малолітнього сина Олафа. Шведсько-данський союз був скерований проти Володимира. Приблизно у цей же час ярл Ейрік, син норвезького ярла Хакона, що знайшов притулок у шведів, напав на Ладогу й спалив її. Це було зроблено з ненависті до короля Олафа, якого підтримував Володимир, але при підтримці шведів (Войтович 2000).
  7. Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия IX–XIV вв. — М., 1978. — С.197-200.

БібліографіяРедагувати

МонографіїРедагувати

СтаттіРедагувати

  • Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. Київ, 2015. № 3 (522).
  • Braun F. Das historische Russland im nordischen Schrifttum des X–XIV. Jahrhunderts // Festschrift Eugen Mogkzum 70. Geburtstag.-Halle. — 1924. S. 157–167

ПосиланняРедагувати