Все́волод Володи́мирович (бл.983 — до 1013) — перший князь володимирський (990—1008/1013). Представник династії Рюриковичів. Син київського князя Володимира Святославича від Рогнеди. 988 року (за одними літописами, а за іншими — 987 або 990) отримав від батька в уділ Володимир (Волинський). За переказом Сноррі Стурлуссона 1013 року Всеволод Володимирович прибув до Швеції і сватався там до вдови королеви Сигрід Сторраде (Гордої), але за її наказом його було вбито.

Всеволод Володимирович


Князь володимирський
бл. 987 — до 1015
Наступник: Святослав Ярославич
 
Народження: бл. 983
Смерть: до 1015
Династія: Рюриковичі
Батько: Володимир Великий
Мати: Рогнеда

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ІменаРедагувати

БібліографіяРедагувати

Народився між 983 та 984 роками. У спадок отримав Волинь з центром у Володимирі. Це місто вперше згадується під 989 роком. Тотожний Всеволод з Віссавальдом, якого Сігрід Горда спалила в лазні. Вважається, що варязьке оточення підбило хлопчика на розрив з батьком і вивезло в Швецію. На той час Всеволоду могло бути 11-12 років. На Волинь він прибув у супроводі варязької армії, в числі якої безперечно були шведи. Поблизу Володимира знаходилося село Варяж, де розміщувалася армія, надіслана з юним князем. Леонтій Войтович вважає цю версію малоймовірною: на що могли розраховувати радники юного ізгоя, сватаючи його до вдови шведського конунга?

У 1008 або 1013 році, коли Волинь увійшла у володіння турівського князя Святополка Володимировича, Всеволода вже не було в живих.

Сім'яРедагувати

  • Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
  • Матір: Рогнеда (?—1000), донька полоцького князя Рогволода
  • Брати і сестри:
    • Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
    • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
    • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
    • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
    • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
    • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
    • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
    • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
    • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
    • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
    • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
    • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
    • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
    • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
    • Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський

РодовідРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Малуша, ключниця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Всеволод, князь володимирський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Рогволод, князь полоцький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Рогнеда, князівна полоцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

БібліографіяРедагувати

МонографіїРедагувати

  • Войтович, Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
  • Рыдзевская Е.А. Древняя Русь и Скандинавия IX—XIV вв. Москва, 1978. 239 с.
  • Braun F. Das historische Russland im nordischen Schrifttum des X—XIV. Jahrhunderts //FestschriftEugenMogkzum 70. Geburtstag.— Halle, 1924. S. 157—167
  • Jonsson J.R. Svensk Balladtradition. I. Balladkallor och balladtyper.— Stockholm, 1967. 296 s.
  • Богуславский В. В. Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. — М.: Олма-Пресс, 2001.
  • Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — М.: Языки русской культуры, 2001.
  • Карпов А. Ю. Владимир Святой. — М.: Молодая гвардия — ЖЗЛ; Русское слово, 1997.
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников./ под редакцией Е. А. Мельниковой. — М.: Логос, 1999.

ПриміткиРедагувати