Судисла́в Володи́мирович (дав.-рус. Сꙋдисла́въ Володи́мировичъ; 9841063[1]) — князь псковський (1014—1036). Представник династії Рюриковичів. Син великого київського князя Володимира Святославича. Молодший брат Ярослава Мудрого.

Судислав Володимирович


Князь псковський
1014 — 1036
 
Народження: 1027
Київ, Київська Русь
Смерть: 1063
Київ, Київська Русь
Віросповідання: православ'я
Династія: Рюриковичі
Батько: Володимир Святий

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ІменаРедагувати

БіографіяРедагувати

За припущенням Леонтія Войтовича Судислав народився між 983 і 988 роками, близько 984 року. Судячи з імені, його матір'ю була п'ята дружина Володимира — Адель, донька перемишльського князя одного з хорватських князівств. Судислав був її другим сином, молодшим братом Станіслава[2].

Згідно з Никонівським літописом, 1014 року Судислав отримав від батька Володимира Псковський уділ, виділений зі складу Новгородського князівства. Ця подія супроводжувалася протистоянням Володимира із його сином Ярославом, що на той час займав престол князя новгородського. Войтович припускав, що саме утворення цього уділу викликало конфронтацію Ярослава з батьком[1].

Судислав не брав участі в усобиці, але побоювався Ярослава. Згодом він залишався осторонь воєн Володимировичів за київський престол у 10151019 роках. Судислав не втручався у війни Ярослава з Полоцьком, поляками і Мстиславом. Проте саме перемога Мстислава допомогла йому зберегти Псковський уділ, що було зафіксовано в угоді 1026 року в Городці[1].

Після смерті Мстислава в 1036 році, Ярослав ліквідував Псковське князівство, а самого Судислава кинув до в'язниці. Останній пробув у ній 23 роки[1].

1058 року, по смерті Ярослава, триумвіри Ізяслав, Святослав і Всеволод звільнили дядька Судислава, але зажадали від нього відмови від права на київський престол. Того ж року Судислав прийняв чернечий постриг у Київському Георгіївському монастирі, де й помер 1063 року[3] маючи майже 80 років і прожив найдовше з князів ІХ-Х ст за винятком Ольги . Був похований в церкві св. Юрія, де існувала надгробна плита з епітафією.[4]

Сім'яРедагувати

  • Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
  • Матір: Адель — можливо була донькою перемишльського князя одного з хорватських князівств.
  • Брати і сестри:
    • Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
    • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
    • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
    • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
    • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
    • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
    • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
    • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
    • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
    • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
    • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
    • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
    • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
    • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
    • Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський

РодовідРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Малуша, ключниця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Судислав, князь псковський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Адель, хорватка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Войтович 2000.
  2. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1
  3. ПСРЛ, т. 5. II Псковская летопись. Часть I Софийской летописи. — СПб., 1848. — С.140.
  4. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 9

БібліографіяРедагувати

МонографіїРедагувати

ДовідникиРедагувати

ПосиланняРедагувати