Пастухова Марія Хомівна
Марія Хомівна Пастухова (рос. Мария Фоминична Пастухо́ва; 1918—2003) — радянська і російська акторка. Народна артистка РРФСР (1976). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950).
| Пастухова Марія Хомівна | |
|---|---|
| Народилася | 22 липня 1918 Мелітополь, УНР |
| Померла | 25 жовтня 2003 (85 років) Москва, Росія |
| Поховання | Хімкінське кладовищеd |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | акторка, кіноакторка |
| Alma mater | Державний інститут театрального мистецтва (1940) |
| Знання мов | російська |
| У шлюбі з | Крючков Микола Опанасович |
| Нагороди |     |
| IMDb | ID 0665171 |
Біографія
ред.Марія Пастухова народилася 22 липня 1918 року в Мелітополі (тепер Запорізька область). У 1940 році закінчила ДІТІС імені А. В. Луначарського (курс Михайла Тарханова). У 1940—1942 роках артистка Брестського російського театру, у 1942—1943 роках — Центральної об'єднаної кіностудії художніх фільмів, у 1944—1945 роках — Тбіліської кіностудії, з 1945 року — Центральний академічний театр Радянської армії (нині Театр російської армії).
Марія Хомівна була першою дружиною актора Миколи Крючкова. Познайомилися на зйомках фільму «Трактористи», у них народився син Борис. Шлюб розпався в 1945 році.
Творчість
ред.Ролі в театрі
ред.Брестський російський театр
- «Любов Ярова» Костянтина Треньова — Любов Ярова
- «Міщани» Максима Горького — Тетяна
Центральний академічний театр Радянської армії
- «Підступність і любов» Ф. Шиллера — Луїза
- «На тій стороні» А. А. Барянова — Ніколаєва
- «Степ широкий» М. Г. Віннікова — Паша Сумська
- «Воєвода» О. М. Островського — Олена
- «Закон Лікурга» Н. Г. Базилевського-Блюмкіна — Роберта Олден
- «Мій товариш» М. Ф. Погодіна — Ксенія Іонівна
- «Юстина» Г. Вуолійокі — Юстина
- «Добряки» Л. Г. Зоріна — Надія
- «Океан» О. П. Штейна — Аня
- «Розбійник» К. Чапека — Фанка
- «Навала» Л. М. Леонова — Ганна Петрівна Таланова
- «Дядя Ваня» А. П. Чехова — Марія Василівна Войницька
- «Надія Милованова» В. Ф. Панової — Надія Федорівна Милованова
- «Сніги впали …» Р. К. Феденьова — Катя
- «Орфей спускається до пекла» Т. Вільямса — Ві Толбет
- «Останнє побачення» О. А. Галича — Соня Жердєва
- «Поголос» А. Д. Салинського — Марфа Бодрова
- «Моя професія — синьйор з товариства» Д. Скарначчі та Р. Тарабузі — Матильда
- «Дама з камеліями» А. Дюма-сина — Нанніні
- «Дорога в Бородухіно» В. Л. Кондратьєва — Господиня в Бородухіні
- «Дерева вмирають стоячи» А. Касони — донья Еухенія
- «Жахливі батьки» Ж. Кокто — Івонна
- «Боже, бережи короля!» В. С. Моема — Шарлотта Ердслі
Фільмографія
ред.- 1943 — В ім'я Батьківщини — Валентина Миколаївна Анощенко, розвідниця
- 1943 — Фронт
- 1944 — Малахів курган — Марія Володимирівна Первенцова
- 1956 — Серце б'ється знову... — чергова медсестра (немає в титрах);
- 1956 — Пролог — Надія Костянтинівна Крупська;
- 1956 — Два життя (короткометражний) — Даша, сестра Насті
- 1956 — Розповіді про Леніна — Надія Костянтинівна Крупська ;
- 1957 — Особисто відомий — Надія Костянтинівна Крупська
- 1958 — Йшли солдати ... — Надія Костянтинівна Крупська
- 1963 — Російський ліс — Таїска, сестра Івана Матвійовича
- 1964 — Заметіль — Парасковія Петрівна
- 1965 — Надзвичайне доручення — Надія Костянтинівна Крупська
- 1968 — Щит і меч — військова лікарка
- 1970 — Штрихи до портрету В. І. Леніна — Надія Костянтинівна Крупська
- 1971 — Повернення до життя — жінка, пограбована Арно
- 1972 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Нещасний випадок — мати Каталіна
- 1973 — Це сильніше мене — Наталя Хомівна
- 1979 — Вибач-прощавай — Пелагея
- 1980 — Повінь
- 1981 — Тропініни — мати Тропініна
- 1986 — За Ветлугою-рікою — бабуся Рина
- 1988 — Філія — Ганна Іванівна
- 1988 — Сім днів Надії — Надія Буригіна
- 1989 — Свій хрест
- 1990 — Нелюд, або В раю заборонено полювання
- 1996 — Здрастуй, плем'я молоде… (кіноальманах)
- 1996 — Неживий звір
Нагороди та премії
ред.- Народна артистка РРФСР (16.6.1976)
- Сталінська премія другого ступеня (1950) — за виконання ролі Паші Сумської у виставі «Степ широкий» М. Г. Віннікова (1949)
- премія мерії Москви (1997) — за виконання ролі Шарлотти Ердслі у виставі «Боже, бережи короля!» Сомерсета Моема
- орден «Знак Пошани» (1990)
- медаль «Ветеран праці» (1984)