Салинський Афанасій Дмитрович
Афанасій Дмитрович Салинський (рос. Афанасий Дмитриевич Салынский; нар. 9 вересня 1920, Смоленськ — пом. 22 серпня 1993, Москва) — російський драматург, кіносценарист; член Спілки письменників СРСР з 1951 року.
| Салинський Афанасій Дмитрович | |
|---|---|
| рос. Салынский Афанасий Дмитриевич | |
 | |
| Народився |
9 вересня 1920[2][1] Смоленськ, Російська СФРР |
| Помер |
22 серпня 1993[1] (72 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |
 СРСР.svg){kind=small} Росія |
| Діяльність | драматург, сценарист, кіносценарист |
| Галузь | театр[3], фільм[3] і кіносценаристикаd[3] |
| Знання мов | російська[3] |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | СП СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
       |
| IMDb | ID 0759528 |
Життєпис ред.
Народився 9 вересня 1920 року у місті Смоленську (нині Росія) у багатодітній сім'ї. З 15 років працював фрезерувальником на авіаційному заводі, потім шахтарем на шахті в Донецькій області. Наприкінці 1930-х років повернувся до Смоленська, де був прийнятий літературним співробітником газети «Більшовицька молодь». З 1939 року був актором Смоленського театру драми[4].
В Червоній армії з 1940 року. Член ВКП(б) з 1942 року. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1942 по 1946 рік був редактором червоноармійської газети «За Радянську вітчизну» і друкувався у фронтових періодичних виданнях, виступав як нарисист, літературний та театральний рецензент. В 1946 році був демобілізований[4]. Протягом 1946—1954 років жив у Свердловську, працював редактором у Свердловського книжкового видавництва, кореспондентом журналу «Огонёк» по Уралу, писав нариси, статті, сценарії документальних фільмів.
У 1954 році переїхав до Москви, де до 1956 року навчався на Вищих літературних курсах Інституту імені Горького. Упродовж 1959—1993 років працював Секретарем правління Спілки письменників СРСР, одночасно у 1972—1982 та 1986—1991 роках обіймав посаду головного редактора журналу «Театр».
Помер в Москві 22 серпня 1993 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі (ділянка № 10)[4].
Творчість ред.
Друкувався з 1939 року.
- «Брати» (1947);
- «Хліб і троянди» (1957; кінофільм «Хліб і троянди», 1959);
- «Поголос» (1980, про боротьбу за встановлення Радянської влади на Алтаї);
- «Барабанщиця» (1958);
- «Камінці на долонях» (1965; кінофільм «Підірване пекло», 1967);
- «Довгожданий» (1975, про події німецько-радянської війни);
- «Забутий друг» (1955);
- «Чоловічі розмови» (1967);
- «Марія» (1969; кінофільм «Сибірячка», 1971);
- «Літні прогулянки» (1973).
Співавтор сценарію українського фільму «Жив-був Шишлов» (1988, 2 серії), створеного за мотивами п'єси «Молва».
Відзнаки ред.
Нагороджений
- орденами Жовтневої Революції, двома Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «Знак Пошани»[4];
- медаллю «За перемогу над Німеччиною»[5];
- Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1971; за заслуги в галузі літератури)[4];
- Державна премія СРСР (1984).
Примітки ред.
- ↑ а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 259–261. — ISBN 5-94848-307-X
- ↑ Салынский Афанасий Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д Афанасиф Салынский / kino-teatr.ru.
- ↑ Пам'ять народу.(рос.)
Література ред.
- Давидова І. М. Салинський Панас Дмитрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Краткая литературная Энциклопедия. Том 6. Москва, 1976. — С.629 (рос.);
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. Москва, 1998. — С.670 (рос.);
- Кудрявцев М. Г. Історизм та міфотворчість: питання історії, теорії літератури та компаративістики: монографія. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2012. — 354 с. ISBN 978—966–177–078–1.