Алехандро Касона

Алехандро Родрігес Альварес, відомий як Алехандро Касона (нар. 23 березня 1903(19030323), Бесульо — пом. 17 вересня 1965, Мадрид) — іспанський поет і драматург, представник «Покоління 1927». Творчість Касони відобразила вплив символізму й експресіонізму. Його комедії та драми тісно пов'язані з традиціями народного іспанського театру.[6]

Алехандро Касона
ісп. Alejandro Casona
Busto de Alejandro Casona-2.JPG
Ім'я при народженні ісп. Alejandro Rodríguez Álvarez
Прізвисько El Solitario
Псевдо Alejandro Casona
Народився 23 березня 1903(1903-03-23)[1][2][3]
Бесульоd, Кангас-дель-Нарсеа, Астурія, Іспанія
Помер 17 вересня 1965(1965-09-17)[4][5][…] (62 роки)
Мадрид, Іспанія
Поховання кладовище Альмуденаd
Країна Flag of Spain (1945–1977).svg Іспанія
Діяльність поет, письменник, драматург, сценарист
Alma mater Університет Ов'єдо
Мова творів іспанська[4]
Жанр драматург[d], театр і поезія
Брати, сестри Матутіна Родрігес Альваресd
Нагороди

CMNS: Алехандро Касона у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Алехандро народився в астурійському гірському містечку Бесульо. Його батьки Фаустіна та Габіно були вчителями, а дідусь був ковалем. Єдиною його дитячою іграшкою був каштан, який він називав «La Castañarona».

Постійні переїзди батьків привели його до Вільявісьйоса та Хіхона, де він відкрив для себе море і розпочав навчання в середній школі.

Свою юність провів у Паленсії та Мурсії. У Мурсії він вивчав філософію, літературу, музику, декламацію (в «нормальній школі» (педагогічному коледжі) та в музичному коледжі).

Там він спочатку працював у столярному цеху, а потім разом з товаришем Антоніо Мартінесом Феррером (Antonio Martínez Ferrer) в якості учня працював актором у компанії Йозефіни Діас та Мануеля Колладо.[7]

1922 року він вступив до Мадрідської школи вищої викладацької роботи (Escuela de Estudios Superiores de Magisterio — центр підготовки вчителів для «нормальних шкіл», що існував 1909—1932 років), і через чотири роки отримав звання інспектора першого викладання (Inspector de Primera Enseñanza), здобувши місце у Баль-д'Аран (1928). Там він створив дитячий театральний колектив під назвою «El pájaro pinto».[8]

У жовтні того ж року він одружився в Сан-Себастьяні з Розалією Мартін Браво, однокурсницею по Мадриду. Молода пара оселилася в містечку Лес, провінція Льєйда, де у них 1930 року народилась єдина донька Марта Ізабель. Там вони мешкали до лютого 1931 року. У цей час Касона адаптував «Злочин лорда Артура Севайла» Оскара Вайлда. Адаптація була видана 1929 року в Сарагосі компанією «Рафаель Рівеллес та Марія Фернанда Ладрон де Гевара» (Rafael Rivelles y María Fernanda Ladrón de Guevara), і в якій вперше з'явився псевдонім Алехандро Касона (на честь «будинку вчителя» (casona del maestro) його рідного містечка Бесулло).

1931 року він створив у Мадриді Народний театр (Teatro del Pueblo). Його трупа з 1932 по 1935 рік гастролювала значною частиною Іспанії, ставлячи короткі твори іспанського класичного театру. Для цього проекту Касона написав драматичні версії оповідань та відомих історій з іспанської літератури, таких як «Санчо Панса на острові Баратарія» та «Фарс молодика, що одружився з бравою жінкою» (Entremés del mancebo que casa con mujer brava). Він також адаптував театральні репрезентативні твори світової літератури, як для дорослих, так і для дітей та молоді.

 
Прем'єра «La sirena varada» (Сирена на суходолі) 1934 року. Фото журналу «Crónica» (Мадрид)

1932 року Касона здобув Національну премію з літератури за збірку оповідань для молоді «Квітка легенд», проілюстровану Ріверо Гілом. Наступного року він був удостоєний Премії Лопе де Вега від Мадридської міської ради. З таким визнанням він нарешті зумів поставити одне із своїх головних творінь: «La sirena varada» (Русалка на суші).

Після приходу до влади в Іспанії диктатора Франсіско Франко 1939 року Алехандро Касона емігрував і до 1963 року жив у Мексиці й Аргентині.[9]

В Аргентині Касона користувався великим успіхом. До Іспанії він повернувся 1962 року, що принесло йому сильне розчарування, оскільки на той час відомі театральні діячі і критики вважали його роботи застарілими і що його епоха закінчилась.

Помер 17 вересня 1965 року в Мадриді.

ТвориРедагувати

  • «Третє слово»
  • «Дикун»
  • «Русалка на суходолі» («Сирена на суходолі», «Сирена на суші»)
  • «Дерева вмирають стоячи»
  • «Повернення блудного онука»
  • «Світанкова фея» («Дама світанку»)
  • «Наречена світанкової зорі»
  • «Кавалер золотих шпор» («Кабальєро з золотими шпорами»)
  • «Три ідеальні подружжя»
  • «Весною самогубства заборонені» («Забороняється вкорочувати собі віку навесні»)
  • «Якщо буде завтра»
  • «Сім криків в океані» (фільм)
  • «Квітка легенд» («Квіти легенд»)
  • «Наша Наташа»
  • «Човен без рибалки»
  • «Корона кохання та смерті»
  • «Будинок на сім балконів»

ПриміткиРедагувати

  1. а б Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 1987. — ISBN 978-85-7979-060-7
  2. Find a Grave — 1995.
  3. Proleksis enciklopedija — 2009.
  4. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. SNAC — 2010.
  6. Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 13. Канцелярия конфискации — Киргизы. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2009. — 783 с.: ил.: карт.(рос.)
  7. Портал, присвячений Касоні
  8. Díaz Plaja, A. y otros. Teatro infantil y dramatización escolar
  9. Большая советская энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 11. Италия — Кваркуш. 1973. 608 стр., илл.; 39 л. илл. и карт. 1 карта-вкл.(рос.)

ПосиланняРедагувати