Крючков Микола Опанасович
Микола Опанасович Крючков (рос. Никола́й Афана́сьевич Крючко́в; 6 січня 1911, Москва, Російська імперія — 13 квітня 1994, Москва, Росія) — радянський актор театру і кіно.
Крючков Микола Опанасович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні |
угор. Nyikolaj Afanaszjevics Krjucskov рос. Николай Афанасьевич Крючков | |||
Народився |
24 грудня 1910 (6 січня 1911) Москва, Російська імперія[1] | |||
Помер |
13 квітня 1994[2][3] (83 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство |
Російська імперія Російська СФРР СРСР Росія | |||
Діяльність | актор | |||
Заклад | Ленком, Міжрабпомфільмd, Союздитфільм[d], Мосфільм і Державний театр кіноактора | |||
Роки діяльності | з 1927 | |||
У шлюбі з | Парфаньяк Алла Петрівна і Пастухова Марія Хомівна | |||
IMDb | nm0473041 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Крючков Микола Опанасович у Вікісховищі |
Народний артист СРСР (1965). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1941). Герой Соціалістичної Праці (1980). Член КПРС з 1953 року.
Життєпис ред.
Микола в 14 років вступає у ФЗУ, де навчався на гравера-накатчіка, там же починає виступати в художній самодіяльності.
Театральний дебют відбувся в 1927 році у постановці «1905 рік». Першу роль в кіно актор зіграв у фільмі Бориса Барнета «Окраїна», виконавши роль шевця Сеньки. За своє життя він зіграв понад 120 ролей.
Приватне життя ред.
Микола Крючков був чотири рази одружений. Перші дві дружини Крючкова були актрисами. З першою, Марією Пастуховою, актор познайомився на зйомках «Трактористів» (син Борис), з другою, Аллою Парфаньяк, на зйомках «Небесного тихохода» (син Микола). Обидві на момент знайомства з Крючковим були ще студентками.
Третя дружина Крючкова, заслужений майстер спорту Зоя Кочановська, загинула на очах у чоловіка. Її збила машина. Трагедія сталася в Ленінграді і Крючков сам перевозив труну в літаку до Москви.
Через два роки Крючков одружився в останній раз. Його обраницею стала тридцятирічна асистентка режисера Лідія Миколаївна Крючкова, з якою він познайомився на чергових зйомках. Вони прожили разом до самої смерті актора. У них народилася дочка Ельвіра.
Нагороди та премії ред.
- Сталінська премія першого ступеня (1941) — за виконання ролі Клима Ярко у фільмі «Трактористи» (1941).
- Герой Соціалістичної Праці (1980).
- Народний артист СРСР (1965).
- Народний артист РРФСР (1950).
- Заслужений артист РРФСР (1942).
- Два ордени Леніна.
- Орден Жовтневої Революції.
- Три ордени Трудового Червоного Прапора (у тому числі і за виконання ролі Тарасова у фільмі «На кордоні» (1938) (указ 1.2.1939).
- Орден Червоної Зірки.
Фільмографія ред.
- 1932 — Горизонт — партизан
- 1933 — Околиця — швець Сенько Кадкін
- 1933 — Окремий випадок — Андрій Журба
- 1935 — Любов і ненависть — Міша, шахтар, чоловік Віри
- 1935 — У самого синього моря — Олександр
- 1937 — Повернення Максима — солдат у вагоні
- 1937 — За радянську Батьківщину — Юкка
- 1937 — Глюкауф — Сенько Прудников
- 1937 — Черемиш, брат героя — Климентій Черемиш
- 1937 — Два командири
- 1937 — Тайга золота — товариш Мраморова
- 1938 — Виборзька сторона — погромник винного складу
- 1938 — Комсомольськ — Андрій Сазонов
- 1938 — На кордоні — Тарасов
- 1938 — Людина з рушницею — Сидоров
- 1939 — Трактористи — Клим Ярко
- 1939 — Член уряду — Микита Соколов
- 1939 — Станиця Дальня — козак Михайло
- 1939 — Щорс — есер
- 1939 — Велике життя
- 1939 — Ніч у вересні — Степан Кулагін
- 1940 — Яків Свердлов — Трофімов
- 1941 — У тилу ворога
- 1941 — Свинарка і пастух — Кузьма Петров
- 1941 — Салават Юлаєв — Хлопуша
- 1942 — Антоша Рибкін — командир підрозділу
- 1942 — Котовський — Кабанюк і засмаги
- 1942 — Хлопець з нашого міста — Сергій Луконін
- 1943 — В ім'я Батьківщини — Сафонов
- 1943 — Фронт — Сергій Горлов
- 1944 — Малахів курган — Лихачов
- 1945 — Небесний тихохід — Булочкін
- 1947 — Світло над Росією
- 1948 — Три зустрічі
- 1949 — Зірка — сержант Мамочкін
- 1949 — Сталінградська битва — полковник Іванов
- 1949 — Щасливий рейс — Синичкин
- 1950 — Вогні Баку
- 1950 — Щедре літо — Назар Проценко
- 1951 — Спортивна честь
- 1952 — Максимко — боцман Матвєїч
- 1953 — Садко — Омелян Данилович
- 1954 — Море студене — Олексій Хімов
- 1954 — Тривожна молодість — Сергушин
- 1954 — «Богатир» йде в Марто — Плошкін, старший матрос
- 1955 — Справа Румянцева — диспетчер Корольков
- 1956 — Безсмертний гарнізон — Кухарьков
- 1956 — Сорок перший — комісар Євсюков
- 1957 — Всього дорожче — Федір Костомаров
- 1957 — Дивовижна неділя
- 1957 — Поет — Царьов
- 1957 — Ленінградська симфонія
- 1958 — Матрос з «Комети»
- 1958 — Над Тисою — Скібан
- 1958 — Юність наших батьків
- 1959 — Балада про солдата — генерал
- 1959 — Жорстокість — начальник карного розшуку
- 1959 — Травневі зірки — сержант
- 1959 — 1961 — Піднята цілина
- 1960 — Додому — голова
- 1960 — Яша Топорков
- 1961 — Оленка — Роман Семенович
- 1961 — Роки дівочі
- 1961 — Іду до вас!.. — Рева, боцман
- 1962 — Гусарська балада — Іван
- 1962 — Суд — Семен Тетерін
- 1962 — Капронові сіті — Іван Захарович, батько Бориса
- 1963 — Великий гніт — голова колгоспу
- 1964 — Місто — одна вулиця — міліціонер
- 1964 — Одруження Бальзамінова — Неуеденов
- 1964 — Жили-були старий зі старою — директор радгоспу
- 1964 — День щастя — батько Ріти
- 1964 — До мене, Мухтаре!
- 1965 — Комеск — комеск
- 1965 — Дайте книгу скарг — Микола Іванович
- 1966 — По тонкому льоду — Парокінний
- 1966 — Дядечків сон — Москальов
- 1967 — Гнізда — Овсій
- 1967 — Доктор Віра — Насєдкін
- 1968 — Один шанс із тисячі — Двигунський
- 1968 — Далеко на заході — Іван Захаров
- 1968 — День ангела — старпом
- 1968 — Служили два товариші
- 1969 — Золото — лісник
- 1971 — Морський характер — Помпей Юхимович
- 1971 — Телеграма — генерал
- 1971 — Великі перегони — Касьян Кузьмич, машиніст
- 1973 — Адреса вашого будинку — Панас Байда
- 1973 — Справа була, так!?. — Омелян Солодовников
- 1975 — Коли настає вересень — підполковник Іванов
- 1975 — Городяни — шофер Батя
- 1976 — Сімдесят два градуси нижче нуля — Іван Гаврилов
- 1977 — Ти іноді згадуй — Герасим Васильович
- 1978 — Мій друг дядько Ваня — дядя Ваня
- 1978 — Оксамитовий сезон — Бур, капітан теплохода
- 1979 — Осінній марафон — дядя Коля
- 1982 — Без року тиждень — капітан Яруга
- 1983 — Особливо важливе завдання — Панченко
- 1983 — Людина на полустанку — Прохор Тимофійович Афанасьєв
- 1983 — Дамське танго — Платон
- 1985 — Битва за Москву — старий
- 1986 — Вірую в любов
- 1986 — Досьє людини в «Мерседесі» — батько Світлани
- 1987 — Перша зустріч, остання зустріч — пристав
- 1987 — Згадаємо, Товаришу
- 1989 — Сталінград — старий капітан
- 1991 — Цар Іван Грозний
- 1993 — Ангели смерті — старий капітан
- 1993 — Трагедія століття — старий капітан
Примітки ред.
- ↑ Крючков Николай Афанасьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література ред.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.217;
- Раззаков Ф. Досье на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С.187—197;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.389;
- Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.654.
Посилання ред.
- В. А. Розумний Спогади сучасника про Н. А. Крючкова
- http://www.uravo.tv/cinema/by/person/kryutchkov_nikolai[ Фільми з участю Миколи Опанасовича Крючкова в Інтернет-кінотеатрі URAVO] [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Микола Крючков [Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.]