Крупська Надія Костянтинівна
| Крупська Надія Костянтинівна | |||
|---|---|---|---|
| рос. Надежда Константиновна Крупская | |||
 | |||
| Ім'я при народженні | рос. Надежда Константиновна Крупская | ||
| Народилася |
14 (26) лютого 1869[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[2] | ||
| Померла |
27 лютого 1939[2][3][…] (70 років) Москва, СРСР[2] | ||
| Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни | ||
| Місце проживання | Москва | ||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | ||
| Національність | росіяни | ||
| Діяльність | бібліотекар, письменниця, учителька, політикиня | ||
| Alma mater | Бестужевські курси | ||
| Сфера інтересів | педагогіка | ||
| Заклад | почесний член АН СРСР | ||
| Посада | член Президії Верховної Ради СРСР | ||
| Науковий ступінь | доктор педагогічних наук | ||
| Член | Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу, Центральний виконавчий комітет СРСР, Всеросійський центральний виконавчий комітет | ||
| Батько | Крупський Костянтин Гнатович | ||
| Мати | Тістрова Єлизавета Василівна | ||
| У шлюбі з | Ленін Володимир Ілліч | ||
| Нагороди |
| ||
| Автограф |
 | ||
 Роботи у Вікіджерелах Крупська Надія Костянтинівна у Вікісховищі | |||
Наді́я Костянти́нівна Кру́пська, Ульянова[5] Наді́я Костянти́нівна[6] (рос. Надежда Константиновна Крупская, Ульянова Надежда Константиновна; 14 (26) лютого 1869, Санкт-Петербург, Російська імперія — 27 лютого 1939, Москва, РРФСР, СРСР) — більшовицька революціонерка, членкиня ЦК КПРС, докторка педагогічних наук[5], теоретикиня й організаторка радянського шкільництва та системи народної освіти, радянська суспільна громадська діячка, членкиня Академії наук СРСР[5]. Дружина Володимира Леніна.
ЖиттєписРедагувати
Народилася 14 лютого (26 лютого за новим стилем) 1869 року в Санкт-Петербурзі у незаможній шляхетній родині (із дворян Волинської губернії гербу «Корчак»[7]), дворянина й офіцера Російської імперії. Її прадід — із села Малі Пузирки (нині — Україна)[8]. Батько її Костянтин Гнатович Крупський (*2.VII.1838-†1883) — з дворян Волинської губернії[9], поручник, брав участь у Комітеті російських офіцерів, підтримував польське повстання 1863—1864 років[5]. Її мати Єлизавета Василівна Тістрова (*1843-†1915) — гувернантка.
У 1886 закінчила із золотою медаллю жіночу гімназію княгині Оболенської в Санкт-Петербурзі, а потім педагогічний клас при ній. 1889 року вступила на історико-філологічне відділення Вищих Бестужевських жіночих курсів[5]. Покинула їх і в 1890–1891 роках стала брати активну участь у марксистських гуртках Петербурга. Була заарештована у 1896 р.[5] і з 1898 була членом соціал-демократичної робітничої партії в Російській імперії, в тому ж році її засудили до трьох років заслання у село Шушенське (Єнісейська губернія) на Сибіру, де відбував заслання і Володимир Ульянов (Ленін). Там вона з ним бере християнський шлюб в Російській Православній Церкві, оскільки вони обидва були хрещені в РПЦ. З 1901 р. вже офіційною дружиною супроводжувала його в поїздках за кордон, під час якої вона підтримує його як секретар і прес-секретарка.
У 1917 р. повертається в Російську імперію (див. «Пломбований вагон»). Після 1917 р. вона працювала в радянській системі освіти, член колегії Народного комісаріату освіти[5].
Голова Головполітосвіти у 1920-1929 роках при Наркомосвіти РРФСР[5]. Почесний член Академії наук СРСР (від 1 лютого 1931 року)[10].З 1924 р. — член ЦК КПРС[5].
За деякими відомостями, не підтримувала репресії Сталіна, клопотала за репресованих СРСР, співпрацювала з антисталінською опозицією, передавала кореспонденцію свого чоловіка Леніна для Лева Троцького, виступала за християнський традиційний похорон Леніна проти його муміфікації для використання в мавзолеї Леніна.
За однією з неофіційних версій, вона була отруєна за наказом Сталіна[7]. Після смерті в 1939 році всупереч християнському звичаю поховання в Російській Православній Церкві Московської Патріархії влада застосувала кремацію[11]; її прах був поміщений в урні в Кремлівську стіну на Красній площі в Москві.
НагородиРедагувати
Вшанування іменіРедагувати
У 1925–2001 рр. у Полтаві ім'ям Надії Крупської була названа вулиця в Київському районі.
Сумська обласна універсальна наукова бібліотека до серпня 2016 р. бібліотека мала ім'я Крупської[12].
У місті Роздільна Одеської області була вулиця ім'ям Надії Крупської.
За радянських часів українське село Карлівка (Кіровоградська область) та німецька колонія Старий Данциг були об'єднані в одне село під назвою Крупське (назва зберігалася до 17 лютого 2016 р.).
Від 1928 до 2016 р. село Базилівка мало назву Крупське (Сумська область).
ПриміткиРедагувати
- ↑ Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
- ↑ а б в Крупская Надежда Константиновна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д е ж и к «Універсальная Беларуская энцыклапедыя». У 18 тамах / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў, Б. І. Сачанка і інш. — г. Мінск: Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1999 г. — Т. 8, С.487. (біл.)
- ↑ Див. розділ «Списки пасажирів» у статті «Пломбований вагон»
- ↑ а б «Spis szlachty Polesia»: KRUPSKI herbu Korczak; z tej rodziny Nadzieja K. (1869—1939) wybitny pedagog, żona W. Lenina, otruta na rozkaz Stalina.[недоступне посилання з липень 2019] 13 września 2010 (пол.)
- ↑ Андрей Крупский, сайт «Родовід» (рос.)
- ↑ (рос.)Крупский // Словарь русских фамилий.
- ↑ Крупська Надія Костянтинівна, сайт «РАН» (рос.)
- ↑ Цей факт цікавий тим, що Йосип Джугашвілі (Сталін) був випускником грузинської православної семінарії, а агентура ЧК-НКВС-КДБ від 1927 р. була штатною в РПЦ МП (див. «Сергіанство», Декларація Івана Миколайовича Страгородського, патріарха московського Сергія)
- ↑ Рішення Сумської обласної ради «Про перейменування обласних комунальних закладів» від 10 серпня 2016 року
ДжерелаРедагувати
- Пономаренко Т. Л. Крупська Надія Костянтинівна // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1980. — С. 543—544.
- Ярмаченко М. Д. Крупська Надія Костянтинівна // Енциклопедія освіти / гол. ред. Василь Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — ISBN 978-966-667-281-3. — С. 436—437.
- Універсальная Беларуская энцыклапедыя : у 18 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў, Б. І. Сачанка і інш. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1996—2004. — ISBN 985-11-0035-8. (біл.)
- Крупская Н. К. // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- (рос.) Абрамов В.В., «Из опыта работы над родословной Н.К. Крупской» // Из глубины времён. – СПб., 1999. – Вып. 10. – С.235–243.
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крупська Надія Костянтинівна- Крупская Надежда Константиновна — Большая биографическая энциклопедия (рос.)
