Відкрити головне меню

Розенбаум Олександр Якович

(Перенаправлено з Олександр Розенбаум)

Олекса́ндр Я́кович Розенба́ум (13 вересня 1951, Ленінград, СРСР) — радянський та російський автор-виконавець, співак, композитор, поет, актор, письменник, Заслужений артист Росії (1996)[1], Народний артист Росії (2001)[2].

Олександр Розенбаум
Зображення
рос. Розенбаум Александр Яковлевич
Основна інформація
Повне ім'я Олександр Якович Розенбаум
Дата народження 13 вересня 1951(1951-09-13) (67 років)
Місце народження Ленінград, СРСР
Роки активності 1968 — дотепер
Країна СРСР СРСР, Росія Росія
Національність український єврей
Професія поет, композитор, співак, письменник, актор
Співацький голос баритон
Інструменти гітара, фортепіано
Жанр авторська пісня
Нагороди
rozenbaum.ru
Q: Цитати у Вікіцитатах
Файли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Олександр Якович Розенбаум народився 13 вересня 1951 року в Ленінграді в сім'ї студентів-однокурсників 1-го Медичного інституту, Якова Шмар'євича Розенбаума[3] та Софії Семенівни Міляєвої. Яків і Софія закінчили інститут в 1952 році, а потім сім'я Розенбаумів вирушила жити до східного Казахстану, до міста Зиряновськ. Яків, лікар-уролог, став там головним лікарем міської лікарні; професія Софії — акушер-гінеколог. Протягом шести років батько й мати Сашка лікували мешканців Зирянівська. У цей же період в сім'ї народився ще один син — Володимир Розенбаум[4].

Олександр став вивчати музику з п'ятирічного віку. Закінчив школу № 209 на вулиці Повстання — колишній Павловський інститут благородних дівиць, де раніше навчалися його батьки, а потім — дочка. Закінчив музичну школу № 18 за класом фортепіано та скрипки спочатку під керівництвом Лариси Янівна Іоффе, а згодом — талановитого вчителя Марії Олександрівни Глушенко[4]. Сусідом його бабусі був відомий гітарист Михайло Олександрович Мінін, у якого навчився азам, грі на гітарі навчався сам[4], брав участь у самодіяльності, потім закінчив вечірнє музичне училище за класом аранжування. Грав для друзів, вдома та у дворі. За словами Олександра Яковича, він «на сцені з п'яти років»[5]. Ходив на фігурне катання, у 12 років перейшов до секції боксу «Трудові резерви»[4].

У 1968—1974 роках навчався в Першому медичному інституті в Ленінграді. Досі щорічно дає там концерти. Через випадковість його виключили з інституту, але в армію не взяли через поганий зір. Олександр Розенбаум пішов працювати в лікарню. Через рік Розенбаум поновив навчання в інституті і завершив освіту. 1974 року, здавши на відмінно всі державні іспити, Олександр отримав диплом лікаря-терапевта загального профілю. Його спеціалізація — анестезіологія та реаніматологія. Пішов працювати в швидку допомогу, на Першу підстанцію, розташовану на вулиці Професора Попова, б. 16Б, неподалік від рідного інституту[4].

Навчався у вечірньому джазовому училище при Палаці культури ім. С. М. Кірова. Пісні почав писати з 1968 року в інституті для капусників, студентських спектаклів, вокально-інструментальних ансамблів і рок-груп. 1980 року пішов на професійну естраду. Грав у різних групах.

Родинне життя Розенбаума почалося рано, але перший шлюб тривав недовго. Вже через рік Розенбаум знову одружився, цього разу на своїй однокурсниці, у подружжя народилася дочка Ганна. У Олександра Розенбаума був вибір між професією лікаря, за якою він вже пропрацював 5 років, і естрадною кар'єрою. Вибір було зроблено на користь музики.

Виступав у складі груп та ансамблів: «Адміралтейство», «Аргонавти»[6], ВІА «Шестеро молодих», «Пульс» (під псевдонімом Аяров[7], від «А. Я. Розенбаум»).

Початком сольної діяльності можна вважати виступ 14 жовтня 1983 року в Будинку культури МВС ім. Ф. Е. Дзержинського. Надалі він став художнім керівником театру-студії «Творча майстерня Олександра Розенбаума».

2003 року обраний депутатом Державної думи Росії від партії «Єдина Росія».

Віце-президент і художній керівник концертного відділу товариства «Велике місто».

Голова ради Фонду розвитку історичної спадщини «Кронштадт». «Відновлення Морського собору р. Кронштадта і повернення його людям для служіння тій ідеї, для якої він був створений — бути головним морським храмом країни, — на думку Голови ради фонду Олександра Розенбаума є „святим завданням“»[8].

28 червня 2005 року підписав серед 50 представників громадськості лист на підтримку вироку колишнім керівникам «Юкоса»[9].

Мешкає і працює в Санкт-Петербурзі.

Підписав серед 42 відомих петербуржців відкритий лист президенту Дмитру Медведєву на підтримку будівництва «Охта-центру»[10].

Учасник щорічної Національної Премії Шансон Року у Кремлі 26 березня 2011.

Державні нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Нагороджений указом Президента РФ Б. Єльцина 30.08.1996 г.
  2. Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 541 від 15 травня 2001
  3. Nadya.biz «Blog Archive» Яков Розенбаум, отец барда: «Разговоры о самоубийстве сына — глупость!»
  4. а б в г д Офіційний сайт Олександра Розенбаума. Біографія
  5. Розенбаум Олександр Якович
  6. Історія радянської рок-музики — Аргонавти
  7. Олександр Розенбаум: «Я втомився від цієї країни. Мабуть, як ніколи!»
  8. У Морському соборі Кронштадта вперше за 75 років пройшла святкова літургія
  9. Звернення діячів культури, науки, представників громадськості у зв'язку з вироком, винесеним колишнім керівникам НК «ЮКОС»
  10. / 09/019 / На підтримку «Охта центру» виступили 42 відомих петербуржця / / fontanka.ru
  11. Указ Президента Російської Федерації від 7 вересня 2011 № 1175 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації»
  12. Фото О. Я. Розенбаума в мундирі з нагородами
  13. Олександр Розенбаум нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»