Ласкаво просимо!Редагувати

     Основні засади Вікіпедії   Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Ґалаха!
     Для чого ми розвиваємо Вікіпедію

Вітаємо Вас, як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проектом.

Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента.

Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікі-розмітки.

Якщо виникли запитання про проект або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів.

 
Кнопка вставки підпису у вікні редагування

На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться.

Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії.

Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!

    Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
     Як створити статтю
     Як редагувати статті
     Ілюстрування статей
     Потренуйтеся тут!
     Правила і вказівки
     Стиль оформлення статей
     Авторські права
     Довідка
     Користувачі, що допоможуть Вам
     Словничок вікітермінів

--LastStep (обговорення) 04:53, 5 серпня 2013 (UTC)

ПобажанняРедагувати

Декілька побажань до вас як до дописувача Вікіпедії:

  • прочитайте сторінку ВП:АД («Намагайтеся використати як джерела публікації людей зі ступенем не нижче кандидата наук або відомих експертів у даній галузі»). Виталь Моргунюк, наприклад, не є авторитетним мовознавцем, тому його упереджені думки з мовознавства варто замінити думками таких людей як Олександр Пономарів;
  • не копіюйте речення із джерел дослівно: розлоге дослівне копіювання є порушенням авторських прав (навіть із посиланням на джерело). Намагайтесь переписувати текст із джерел своїми словами;
  • уважніше ставтеся до посилань на джерела. У статті ВП:СППР ви збили джерело до слів: «…особливістю української мови є їх уникнення». Автором цих слів є Антоненко-Давидович, натомість ви послалися на Сулиму одразу по цих словах — не зрозуміло чому;
  • користуйтеся кнопкою попереднього перегляду, а то ви одну правку робите дев'ятьма редагуваннями. Це створює зайве навантаження на сервер і захаращує історію статей. Є також зручний додаток для швидкого попереднього перегляду. --Α.Μακυχα 14:54, 3 жовтня 2013 (UTC)
  • це не думка, а засвідчення факту, і примітки додав, щоб можна було в цьому пересвідчитись. я вам наводив приклади переваг української в цьому питанні.
  • не буду, водночас поправлю ваші цитати в лапках.
  • бо Сулима висловлює тотожну думку.
  • старатимусь)--Ґалаха (обговорення) 18:42, 3 жовтня 2013 (UTC)

Різьба - Різь - НарізьРедагувати

Доброго вечора. ДСТУ наполягають виживати «нарізь» та «нарізеве з'єднання» (ДСТУ 3321:2003, ДСТУ ISO 65:2006, ДСТУ EN 148-1:2004 і ще зо два десятки стандартів). Див. тут, наприклад. --Shkod (обговорення) 17:17, 19 жовтня 2013 (UTC)

тьху! то нащо було створювати статтю Різь, і покликатися в ній на джерело, де рекомендовано вживати нарізь.
а я ще глянув, що є джерело, та й уже на перечитував...
то може подати на перейменування Різьове з'єднання й Різь, а різьбу просто підправити під різьблення?--Ґалаха (обговорення) 20:32, 19 жовтня 2013 (UTC)
Словники, переважно, подають «різь». Тому, очевидно, у мовному плані «різь» чи «нарізь» напевно є рівнозначними. Друге діло, коли стосується справа технічної документації, то слід дотримуватись ДСТУ та використовувати «нарізь». Тому перейменування (на мою думку) не є критичним і достатньо буде перенаправлення, краще на цю особливість терміну вказати у самих статтях. --Shkod (обговорення) 17:50, 21 жовтня 2013 (UTC)

Порушення нейтральностіРедагувати

  • За принципом нейтральності Вікіпедія не може вживати слова «внормоване непорозуіння» без лапок взагалі, в жодній статті. Адже це оцінка («точка зору»), а не факт. Більше того, це оцінка одного конкретного мовознавця. Не можна цю оцінку наводити як доконаний загальноприйнятий факт.
  • Також слово «звичайно», яке ви скопіювали з джерела («звичайно пояснюють впливом російської»), є неоднозначним. Воно може стосуватися слова «російської» або ж «пояснюють» (мовляв це загальна точка зору мовознавців). Як видно із контексту, це перший випадок, бо був ще польський та церковно-слов'янський впливи. Відповідно моє уточнення «деякі мовознавці» не треба було видаляти. Шевельов, наприклад, наводить Шевченка, Лесю Українку та Коцюбинського в якості прикладів «здорового пуризму». Відповідно, точка зору, що всі активні дієприкметники, які ці письменники вживали, відображають вплив інших мов — не достатньо обґрунтована. Більше того, це мабуть неможливо обґрунтувати (якщо тільки ці письменники самі не написали десь, що вони слова на -ючи- запозичують).
  • Додавши знову це джерело, ви написали в коментарі: «там є про ті слова, які ви додали». Будь ласка, наведіть мені цитату із цього джерела, в якій йдеться про використання активних дієприкметників. Я там цього не бачу. --Α.Μακυχα 02:41, 20 жовтня 2013 (UTC)
не забудьте і решту слів, що не є факти, взяти в лапки!
щось змінилось від того, що ви замінили слова на активні дієприкметники?--Ґалаха (обговорення) 12:08, 20 жовтня 2013 (UTC)
Звісно змінилося. Це уточнення. Адже Коцюбинський, наприклад, міг вжити слово «блукаючий» у значенні прикметника, натомість він вжив це слово чітко в якості активного дієприкметника теперішнього часу. Що руйнує міф про повну відсутність активних дієприкметників в українській мові. --Α.Μακυχα 12:44, 20 жовтня 2013 (UTC)

Недоречний образРедагувати

У реченні: «Але зазвичай це сізіфів труд, адже в українській вдосталь засобів опріч активних дієприкметників…» — який смисл фрази «сізіфів труд»? Сізіфова праця це «безплідна й виснажлива праця» бо Сізіф «вічно мусив викочувати на гору великий камінь, який щоразу скочувався вниз». Яке це має відношення до вживання слів типу «працюючий»? Мовець хіба виконує якесь зусилля, коли вживає таке слово? Тим більше повторювані марні зусилля. Це по-перше.

По-друге, енциклопедичний стиль взагалі виключає використання ідіом. Такого правила в українській Вікіпедії я, щоправда, не знайшов, але англійська Вікіпедія це чітко прописує. Замість крилатих висловів слід завжди використовувати слова у прямому значенні. --Α.Μακυχα 12:15, 20 жовтня 2013 (UTC)

я маю вам пояснювати ідіоми? ну що ж. сізіфів труд — це безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця.
і даруйте, але, судячи з останнього абзацу, вам не здається, що ви просто доскіпуєтесь?--Ґалаха (обговорення) 12:45, 20 жовтня 2013 (UTC)
Ні, мені так не здається. У ВП:СТИЛЬ чітко вказано, що стиль Вікіпедії має бути енциклопедичним. Зі статті «Енциклопедія»:

Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень.

Очевидно, що образне висловлювання не є частиною енциклопедичного стилю. Тож скасуйте, будь ласка, свою правку. --Α.Μακυχα 16:05, 20 жовтня 2013 (UTC)
чудово, самі себе спростували. бо інакше прийшлося б писати - важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця.--Ґалаха (обговорення) 21:43, 20 жовтня 2013 (UTC)
По-перше, образне висловлювання слід видалити в будь-якому випадку. По-друге, у якому конкретно АД йдеться, що вживання активних дієприкметників це «безплідна й виснажлива праця»? Я так розумію, це суто ваша особиста думка, тому це слід, знову ж таки, вилучити. --Α.Μακυχα 08:03, 21 жовтня 2013 (UTC)
важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця. йдеться майже у всіх джерелах, що наведені в примітках. --Ґалаха (обговорення) 09:16, 21 жовтня 2013 (UTC)
Я попросив навести хоча б одне джерело, де сказано, що вживання активних дієприкметників є такою працею. Конкретну цитату із одного конкретного джерела.
Після звороту «сізіфів труд» у вас наведено, наприклад, одне джерело — стаття Моргунюка, в якій йдеться, що немає «ніякої потреби» вживати активні дієприкметники у ролі прикметників. Де тут важка, нескінченна праця? Моргунюк нічого такого не говорить. --Α.Μακυχα 11:35, 21 жовтня 2013 (UTC)

Схоже, що ви просто наплутали джерела, як і раніше, і взяли образ Сізіфа із параграфу Антоненка-Давидовича:

…неоковирні слова в статтях і оповіданнях на зразок «недремлюче око» замість — «недремне око», «стрибаючий хлопчик», «плачуча мати» та інші потворні словесні покручі, над якими пріють редактори по редакціях і видавництвах, намагаючись надати тексту нормального українського вигляду. Бідолахи! Вони виконують сизіфову роботу, бо правило підручника про активні дієприкметники підкидає й підкидатиме їм усе нове й нове мовне каміння…

Тут цей вислів вжито цілком доречно. Але це ж стосується не мовців, які вживають активні дієприкметники, а навпаки — їх редакторів. --Α.Μακυχα 11:52, 21 жовтня 2013 (UTC)

ваші незрозумілі дорікання і безпідставні закиди геть відбивають охоту щось поліпшувати у вікіпедії.--Ґалаха (обговорення) 21:58, 21 жовтня 2013 (UTC)

Війна редагуваньРедагувати

Будь ласка, не займайтесь війною редагувань — за такі дії вас може бути заблоковано.

Щодо вашого відкоту, у мене чітко окреслені претензії, які я вже навів вище:

  1. Наведене вами джерело не має стосунку до активних дієприкметників. Я попросив навести цитату, яка доводить протилежне — ви проігнорували.
  2. Я також попросив бодай одну цитату з одного АД, в якій йдеться, що вживання активних дієприкметників це «важка, нескінченна» праця. Ви не лише проігнорували це прохання, а й вжили замість цих слів фразеологізм «сізіфів труд», що явно суперечить енциклопедичному стилю.

Вікіпедія, натомість, працює так, що кожне твердження мусить ґрунтуватися на певному авторитетному джерелі. Тут не місце для просування власних поглядів. --Α.Μακυχα 08:57, 22 жовтня 2013 (UTC)

відповів на сторінці обговорення.--Ґалаха (обговорення) 11:11, 22 жовтня 2013 (UTC)

Війна на сторінці Вікіпедія:Список помилок перекладу з російськоїРедагувати

Доброго вечора! Прошу утриматися від ведення він редагувань щодо такого стилістичного питання як використання ідіоми сізіфів труд. Як відомо, Вікіпедія пишеться в енциклопедичному стилі, а такому стилю, як пишуть джерела, ідіоми та інші експресивні одиниці чужі. Прохання не додавати до сторінок Вікіпедії ідіом та інших експресивних висловів, і тим більше не вести він редагувань щодо їх додання до статей. Дякую за розуміння — NickK (обг.) 18:21, 23 жовтня 2013 (UTC)

добре.--Ґалаха (обговорення) 11:12, 24 жовтня 2013 (UTC)

ЗапрошенняРедагувати

Хімічний елементРедагувати

Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чому Ви додаєте термін "первень" до статті про хімічний елемент? Я такого терміну ніколи не чула. У Вас є посилання на джерела? --Formiate (обговорення) 08:16, 18 листопада 2013 (UTC)

звісно є. ось первень в праці Шевельова. ось ще.--Ґалаха (обговорення) 11:02, 18 листопада 2013 (UTC)

СтилістикаРедагувати

Вітаю! Побачив, що Ви виправляєте помилки у статтях. Наприклад, погоджуюся, що торішній краще. Утім, де Ви взяли, що у році - це неправильно? Крім того, у Вашому девізі помилка: присутня купа безграмотних. Присутньою може бути лише особа . Я там деякі Ваші редагування, що суперечать нормі, виправив. Раджу Вам не правити там, де Ви не впевнені або не знаєте правил. Скажімо, в одній статті Ви слово шпори замінили на остроги, коли шпори - це термін орнітології. Так категорично не можна робити в науковому тексті. Успіхів. --Bulakhovskyi (обговорення) 22:39, 30 листопада 2013 (UTC)

отут уже були обговорювали. виправив, просто забрав ☺ зважу на заувагу.
ви там виправили з на із, десь читав, що із це радше із середини на зовні, і не треба ним надуживати. до речі, там була якась присада, і тут я зрозумів, що не знаю відповідника до perch, бо сідало недуже вдало.--Ґалаха (обговорення) 23:16, 30 листопада 2013 (UTC)
Щодо в році - року, то тут не можна надавати перевагу одній формі. Форма у році не суперечить чинній нормі. Щодо чергування з-із-зі, то є "Український правопис". З мною аж ніяк не звучить, то треба зі мною. Присада - це термін, тому такі слова краще не чіпати, якщо не перевірив за спеціальним словником. --Bulakhovskyi (обговорення) 23:40, 30 листопада 2013 (UTC)
на одній сторінці - краще одній формі. я потрохи пройдусь по історіях країн. я мав на увазі саме із. а цей термін є в якомусь українському словнику?--Ґалаха (обговорення) 23:52, 30 листопада 2013 (UTC)
Є в тлумачному присада як мисливський термін: Місце днювання качок. --Bulakhovskyi (обговорення) 23:55, 30 листопада 2013 (UTC)
ну то вже краще сідало...--Ґалаха (обговорення) 23:57, 30 листопада 2013 (UTC)
Річ у тім, що тут ми маємо справу з науковим текстом. І принцип «краще-гірше» застосовувати не можна. Це суб'єктивний критерій. Терміни існують у строгій формі і зі строгим значенням. Якщо у словнику форма присада, то треба вживати лише її. Раджу Вам ознайомитися зі специфікою наукового стилю. Вся біда Вікіпедії, що її всі кидаються правити, що призводить до сплутування термінів і понять. Хтось напише, що зубодер краще за стоматолога. І що робити, але це ж безглуздя. Є усталений термін, який ми мусимо вживати. Ви, до речі, не лінгвіст за фахом, як я бачу. Тому краще радьтеся зі спеціалістами або спирайтеся на джерела. --Bulakhovskyi (обговорення) 00:03, 1 грудня 2013 (UTC)
та хай буде собі, тільки ж він туди ніяким боком не тулиться. не набридне, якщо я почну радитись ☺ до речі, що таке поршки?--Ґалаха (обговорення) 00:25, 1 грудня 2013 (UTC)
Чесно кажучи, перший раз чую. Мабуть, щось діалектне. --Bulakhovskyi (обговорення) 16:20, 5 грудня 2013 (UTC)
це з тієї ж статті.--Ґалаха (обговорення) 16:49, 5 грудня 2013 (UTC)

Хрущ травневийРедагувати

Вітаю, колего! Бачив Ваше намагання зробити статтю про хруща кращою. На жаль, там косметичним прибиранням не закінчиться. Стаття на 90% переписана з підручника біології, де хрущ є модельним об'єктом для розуміння будови комахи. А там має бути лише про вид, до речі, один з двох звичайних видів роду в Україні. По структурі щось таке, як Жалібниця. Як руки дійдуть - зроблю (чи хтось інший). Тому прошу не витрачати часу й сил. --Brunei (обговорення) 13:38, 12 грудня 2013 (UTC)

та вже, трохи, потратив ☺ а другий вид - це такий десь вдвічі менший від травневого (у нас їх звуть житніми) ? --Ґалаха (обговорення) 15:21, 12 грудня 2013 (UTC)
Ці два види надійно розрізняються лише за будовою пігідія. Тому в нашій вікі два виходи: або їх описати прямо в роді, як у англовікі, або розписувати коротко по видах, як в дойчевікі. Мені більше подобається другий варіант, оскільки в роді ще є декілька видів, нехарактерних для Центральної Європи. За Вашим посиланням якраз ще один вид, якого у нас нема. --Brunei (обговорення) 16:40, 12 грудня 2013 (UTC)
ясно. але в нас водиться якийсь жучок, якщо не хрущ, схожий на нього. правда в нього надкрила не такі жорсткі й трохи світліші (скорше рудуваті). --Ґалаха (обговорення) 16:55, 12 грудня 2013 (UTC)
Скоріш за все, Ви маєте на увазі нехруща. Це вид хрущів з іншого роду. --Brunei (обговорення) 20:42, 12 грудня 2013 (UTC)
ага, він. в українській підгризень.--Ґалаха (обговорення) 21:45, 12 грудня 2013 (UTC)
А що це за словник? В українській науковій літературі я такої назви не бачив. --Brunei (обговорення) 22:10, 12 грудня 2013 (UTC)
не знаю ☺ я знайшов у Словниу зоологічної номенклатури. ось. --Ґалаха (обговорення) 22:23, 12 грудня 2013 (UTC)
Ага, Шарлемань. Нда, застарів, звичайно. Але нового загального нема, лише окремі роботи... --Brunei (обговорення) 23:24, 12 грудня 2013 (UTC)
ну його ж перевидали, та й думаю, що хрущі за 100 років не змінились ☺--Ґалаха (обговорення) 00:05, 13 грудня 2013 (UTC)

Турянський Осип ВасильовичРедагувати

Ви додали посилання на твори Туранського в мережевому магазині у джерела. Відповідно питання. Де ви його використали у статті? --Максим Підліснюк (обговорення) 17:13, 19 грудня 2013 (UTC)

Тим паче, що там усього лиш 1 твір. Максим Підліснюк (обговорення) 17:14, 19 грудня 2013 (UTC)
в які джерела? в посилання ж... можу тільки додати, що з моїх спостережень - вона розвивається. --Ґалаха (обговорення) 17:32, 19 грудня 2013 (UTC)
Аби це не виглядало як реклама, додайте пару слів про той твір та подійте посилання у форматі <ref>Вставте тут невідформатований текст</ref> --Максим Підліснюк (обговорення) 18:43, 19 грудня 2013 (UTC)
аха, нема мені чим зайнятися крім реклами...--Ґалаха (обговорення) 19:02, 19 грудня 2013 (UTC)

Бандера Степан АндрійовичРедагувати

Наведіть аргументовано неможливість використання займенника «який» у якості сполучного слова. І займіться чимось корисним або, хоча б, не шкодьте.

А це для Вашої освіти в цьому питанні:

ЩО , ЯКИЙ , КОТРИЙ , КОТОРИЙ.

У багатьох людей, що вивчили українську мову не в колисці з уст матері, а з книжок, часом виникає питання, коли саме слід ставити той чи той займенник із цих трьох — що, який, котрий. Дехто вважає, ніби відповідно до російського слова который треба скрізь на початку підрядного речення ставити тільки займенник що, наприклад: «Людину, що стояла на розі вулиці, я вже десь бачив», — а займенниками який (яка, яке) й котрий (котра, котре) можна користуватись тільки в запитаннях: «Яка в тебе мета?», «Котра зараз година?». Іншим здається, що займенник який стосується тільки речей, а котрий — людей, тимчасом як займенника що можна, мовляв, уживати однаково до людей і до речей тощо.

Усі ці здогади не мають під собою реального ґрунту. Справді, вживаємо що до людей і до речей: «Біжи, коню, біжи, ворон, з гори кам’яної до тієї дівчиноньки, що чорнії брови» (народна пісня); «Дай мені сокиру, що в коморі лежить» (із живих уст). Те саме можна сказати й про займенник який: «Який їхав, таку й стрів» (М. Номис); «Край дороги, якою котився віз, лежав білий пісок і пересипався на вітрі» (М. Коцюбинський). І точнісінько те саме можна повторити про займенник котрий: «Та нещаслива та дівчинонька, котра любить козака» (народна пісня); «Або погибель, або перемога, сі дві дороги перед нами стане... Котра з цих двох нам судиться дорога?» (Леся Українка).

вельми дякую за просвітлення!
насправді я виправив зараз на нині, заразом виправивши який на що. але й уявити не міг, що те що може так когось заїсти.
можу відповісти запитанням - Наведіть аргументовано неможливість використання займенника «що» у якості сполучного слова. інша річ, що для приєднання підрядних речень перевагу слід надавати питому для української мови - що.
до речі, помилково вживати котрого в ролі відносного сполучника, це для Вашої освіти в цьому питанні...--Ґалаха (обговорення) 21:23, 22 грудня 2013 (UTC)
  • Можна додам від себе . По-перше, зауваження вгорі цілком слушне: вживання сполучників що і який не залежить від категорії істот-неістот. По-друге, не вживайте конструкцію в якості. Цієї суто російськомовної конструкції немає в жодній мові. Укр. слід казати Він працює як учитель (або вчителем), Що в ролі (функції) сполучного слова. До речі, українська мова тут подібна до англійської (He works as a teacher). --Bulakhovskyi (обговорення) 21:39, 22 грудня 2013 (UTC)
вживання сполучників що і який не залежить від категорії істот-неістот - взагалі цікаво, звідки ця байка взялась.
або вчителем - або за вчителя...
до речі, може заглянете на сторінку обговорення українців...--Ґалаха (обговорення) 21:49, 22 грудня 2013 (UTC)
Добродію, з Вашою манерою спілкування вести дискусію важко. Вам навели аргументи знаного в Україні мовознавця Олександра Пономарева, який не просто стверджує, а й наводить приклади з творів класиків української літератури. Так званий принцип авторитетності. Утім, Вам як не спеціалісту це навряд чи про щось говорить. А за вчителя можна порадіти, заступитися. Ваші смаки - це дуже добре, але у вікіпедії все має спиратися не на суб'єктивні твердження, а авторитетні джерела. --Bulakhovskyi (обговорення) 21:58, 22 грудня 2013 (UTC)
добродію, ви, мабуть, мене не зрозуміли. я мав на увазі, що хто вигадав байку - вживання сполучників що і який залежить від категорії істот-неістот.
за вчителя.--Ґалаха (обговорення) 22:19, 22 грудня 2013 (UTC)
Можливо, я не так зрозумів. Щодо Вашого джерела, то вживання форми за вчителя у Сергія Єфремова свідчить не про те, що форма вчителем не правильна, а зайвий раз засвідчує синтагматичне багатство української прийменникової системи. --Bulakhovskyi (обговорення) 22:28, 22 грудня 2013 (UTC)
тож ніхто не каже, що вчителем - це неправильна форма. просто дивно, чого ви проігнорували за вчителя.--Ґалаха (обговорення) 01:45, 23 грудня 2013 (UTC)

ШтукатуркаРедагувати

Вітаю! Роблячи подібні редагування, наводьте, будь ласка, галузеві словники. Академічний словник не є галузевим, він має загальний характер. В ньому є терміни, діалектизми, просторічні слова, жаргонізми тощо. Прошу Вас утриматися від редагувань, які стосуються термінів, бо можна сплутати поняття. Термінологія не така проста, як здається на перший погляд. Слава Богу, не одну сотню робіт прочитав і знаю, про що кажу. --Bulakhovskyi (обговорення) 22:35, 8 січня 2014 (UTC)

  • Навіть якщо такий термін і є (я не заперечую), орієнтуватися треба на більш поширений. Це публічний ресурс, яким користується багато людей. Не треба збивати з пантелику. Більшість не знає взагалі такого слова. --Bulakhovskyi (обговорення) 22:38, 8 січня 2014 (UTC)
в чому проблема? дописати словники, чи що?
Більшість не знає взагалі такого слова - проводили опитування?
Конкретні посилання, будь ласка - біля кожного слова ставити, чи що?
діалектизми, просторічні слова, жаргонізми тощо - тут нічого такого не зазначено. --Ґалаха (обговорення) 22:42, 8 січня 2014 (UTC)
Не треба проводити опитування. Ремонт - невід'ємна частина нашого життя, а тому постійно чуємо ці слова. Щодо термінів джерела треба наводити обов'язково!!! Інакше й бути не може. До речі, я глянув словники та ще деякі політехнічні. У деяких подано обидва слова (що, до речі, суперечить термінологічній нормі, яка не допускає існування синонімів). Утім, на першому подано штукатурка і похідні. У термінологічних словниках це є вказівкою на пріоритетність у вживанні слова. Ви ці нюанси навряд чи знаєте, тому не гріх запитати в когось. Щодо тиньк, його як варіант слід додати в статтю про штукатурку. --Bulakhovskyi (обговорення) 22:54, 8 січня 2014 (UTC)
P.S. Так не можна робити: Ви побачили слово й одразу побігли заміняти, бо Вам щось не сподобалось. Ви апелюєте до словників, коли самі їх уважно не читаєте. Ви у статті Географічний полюс додали термін бігун. Так, такий термін є в українській мові, але проблема в тому, що він застарів, це явний архаїзм. І про це зазначено у словнику, посилання на який Ви зараз наводите. Мені довелося уточнити Ваше редагування, бо воно спантеличує. Хтось нетямущий гляне й подумає, що зараз так на полюс кажуть українською, коли це не так. --Bulakhovskyi (обговорення) 23:06, 8 січня 2014 (UTC)
натякаєте на ОД? чи до чого тут те, що ви чуєте? у Великому тлумачному словникові сучасної української мови, наприклад, штукатурка - синонім тинька, а не навпаки. а в Українсько-російському політехнічному словникові штукатурки немає взагалі, як і в Українсько-польському.
Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття дає за основу тиньк, синонім - штукатурка. в Англійсько-українсько-англійському словникові наукової мови тільки тиньк.
а тепер скажіть, чого ви так на мене налетіли, і чому я не можу там написати тиньк? чи статтю - Русизми в україномовних інтерфейсах програм, ви писали для годиться?
я бачу що вам немає чим зайнятися, окрім як ходити за мною по слідах і потім гудити?
зараз може й не кажуть, тепер може й кажуть...
Ви зараз наводите навели - див. Огієнка.--Ґалаха (обговорення) 00:09, 9 січня 2014 (UTC)
Я вже пояснив: слово тиньк рідковживане. А в академічному, звісно, штукатурка подано як синонім до тиньк, бо стаття про тиньк, а не штукатурку!!! А штукатурка, добродію, не російське слово. Гляньте в етимологічний словник. Я за Вами не ходжу, просто як патрульний перевіряю правки, особливо звертаючи увагу на мовні виправлення, бо все-таки мій фах. А термінологія - частина мого життя, бо дисертацію написав з термінології. Я логіки не бачу в тому, щоб міняти штукатурку на мало кому відоме в Україні слово тиньк. І чого це воно зненацька стало загальновживаним? Бо Ви його стали вживати? А щодо статей, то скажу Вам, що потихеньку пишу про функціонування української мови у Вікіпедії (мені колега з Інститут української мови пообіцяла надрукувати в їхньому часописі). Так у цій статті маю намір описати ці випадки, коли люди не розуміють суть справи й роблять подібні неконструктивні правки. То Ви заміняли який на що. Тепер що на черзі? У Вікіпедії стільки неякісних з мовного боку статей. Спрямуйте краще сили на їхнє поліпшення-покращення. --Bulakhovskyi (обговорення) 00:29, 9 січня 2014 (UTC)
ви понаписували з кожному реченні по трохи.
я й ніде не писав, що воно російське, просто дивно читати вас на сайті ТК СНТТ, де в сусідній гілці радять замінити штукатурні (роботи) на тинькарські, а ви тут і тинькнути не даєте!
знову про маловідоме і загальновживане. ви проводили якісь опитування? я ж вас питаю чому, з огляду на все вище написане, в тій статті не можна вжити слова тиньк?
ну заміняв який на що, що власне не так? я ж ніби й спрямовую, принаймні намагаюся, але тут приходите ви і твердите протилежне...--Ґалаха (обговорення) 00:58, 9 січня 2014 (UTC)
Добродію, статті треба теж уважно читати. Автори пропонують (і це ще не закон) повернути призабуте слово тиньк, яке належить явно до пасивної, а не активної лексики, позаяк активне слово штукатурка. Наберіть в Google слово тиньк, він видасть три-чотири результати, а наберіть штукатурка. Їх буде кілька мільйонів і російською, і українською. Ось Вам і поширеність. Ці автори знайшли це слово та намагаються повернути. Це їхні рекомендації. Існують інші думки та інші джерела. Щодо Ваших правок, то рідко бачив, щоб Ви вичитували всю статтю. У спірній статті, до речі, купа помилок, які Ви оминули, зате виставили туди тиньк, про яке, до речі, я теж вперше почув. На жаль, доводиться витрачати час на такі пустопорожні дискусії, доводячи, що небо вгорі, а земля внизу. До речі, цікаво, хто Ви за фахом. Свій не приховую, його спільнота знає, а Ваш? --Bulakhovskyi (обговорення) 02:01, 9 січня 2014 (UTC)
чудово. ви вперше почули про тиньк, і тому забракували його.
дорікали вже хоч би тоді, коли самі б її вичитали. ну то не гайте. краще б порадили тут.
про застарілі слова і терміни. тому, перш ніж тикати мене носом, краще б прочитали що написано на головній сторінці того словника.--Ґалаха (обговорення) 13:28, 9 січня 2014 (UTC)
Добродію, я читав всі ці праці. І з багатьма цими авторами особисто знайомий. Так, у Пономарева цікава стаття, але ж і свої мізки мають бути. У тому й проблема, що слово маловідоме. --Bulakhovskyi (обговорення) 13:42, 9 січня 2014 (UTC)
добродію, ви так і не відповіли, чому я не можу написати тиньк? тільки тому що він вам не до вподоби? бо по вашому не можна писати й одвірок, адже постійно чуємо косяк.
так само цікаво, чого це ви затаврували первня застарілим? коли його легко можна знайти в наукових статях, сучасних перекладах, а в примітці біля нього зазначено торішній словник.
чи ви не розрізняєте застарілого і маловживаного?--Ґалаха (обговорення) 01:15, 11 січня 2014 (UTC)
Я Вам на все відповів. Тиньк слово рідковживане. Щодо інших слів, то наведіть десяток сучасних праць з хімії, де це слово вживається. Не мовознавчі. Ви так і не назвали своєї професії. На жаль, елементарних речей не розрізняєте Ви. Вести пустопорожні дискусії немає бажання. І прошу Вас утриматися від мовних правок, а особливо мовної самодіяльності, яка, перепрошує, досить часто має присмак дилетантства. --Bulakhovskyi (обговорення) 01:21, 11 січня 2014 (UTC)
то одвірок теж не можна писати?
як ви хвацько додали десяток ☺ може ще сотню?
могли й не перепрошувати, бо я ніби й не приховую, що дилетант. але те, як ви чванитеся, виглядає негарно, якщо не смішно...--Ґалаха (обговорення) 02:27, 11 січня 2014 (UTC)
  • І будь ласка, перечитуйте Ваші дещо недолугі редагування на зразок Напади печенігів відбувалися і 996997 років (нісенітниця, яку не можна второпати) та Впродовж першої половини 10 ст. напади печенігів суттєво не відбились на стосунках Русі (стосунки бувають між хлопцем і дівчиною, але не між державами). І було б непогано вивчити елементарні правила пунктуації за восьмий клас. --Bulakhovskyi (обговорення) 01:29, 11 січня 2014 (UTC)
    • та ніби бувають. але ж 988–997 років, може бути?
    • до речі, нащо ви виправили ядерного, на недолугого грубозернистого? таке слово взагалі існує?--Ґалаха (обговорення) 02:41, 11 січня 2014 (UTC)
    • Читайте примітки у словниках, де написано рідко. Грубозернистий — термін, який означає великі зерна. Ядерний асоціюється з ядрами, тому й виправив. Все буває, але Ваша правка з роками спотворила зміст. Словники — це добре, але думати теж треба. Уважно, будь ласка. --Bulakhovskyi (обговорення) 11:56, 11 січня 2014 (UTC)