Вікіпедія

Вікіпедія:Список помилок перекладу з російської

Скорочення

Ambox important.svg Цей список укладається на підставі типових граматичних та стилістичних помилок перекладу з російської, що трапляються у текстах Вікіпедії.

Якщо вам часто трапляються помилки, можливо, не очевидні для інших користувачів, скористайтеся пошуком і спробуйте виправити їх в інших статтях, а також додати до цього списку. Не варто прогнозувати майбутні помилки і додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь — для цього існують словники та правила правопису.

Окрім списку помилок, нижче наведено рекомендації щодо засобів та стилістики передачі українською мовою деяких невластивих їй особливостей російської.

Іменування статейРедагувати

Перекладаючи з Російської Вікіпедії, слід звернути увагу на різницю в іменуванні статей. Насамперед це стосується імен.

Російською Неправильно Правильно Коментар
Шевченко, Тарас Григорьевич Шевченко, Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Типова помилка

Окремі помилкиРедагувати

Російською Неправильно Правильно Коментар
более высокая
более светлый 		більш висока
більш світлий 		вища
світліший 		Типова помилка при перекладі з російської — невикористання лаконічніших українських конструкцій. (не є граматичною помилкою, однак бажано вживати українські однослівні відповідники)
более ста більше ста понад сто, більш ніж (як) сто росіянізм
в 2000 году у 2000 році 2000 року не є граматичною помилкою, окремими мовознацями вважається росіянізмом[1]
в большинстве случаев в більшості випадків здебільшого використання коротких українських відповідників часто є бажаним
в другом месте в іншому місці деінде використання коротких українських відповідників часто є бажаним
в конце концов в кінці кінців зрештою
урешті-решт (врешті-решт)
кінець кінцем 		росіянізм
в первую очередь у першу чергу насамперед, передусім використання коротких українських відповідників часто є бажаним
в прошлом году
в позапрошлом году 		в минулому році
в позаминулому році 		торік
позаторік 		використання коротких українських відповідників часто є бажаним
видное место видне місце чільний та видний слід зважати на наявність синонімів
выглядеть, иметь вид виглядати мати вигляд не є граматичною помилкою, окремими мовознавцями вважається росіянізмом
вместо этого замість цього натомість використання коротких українських відповідників часто є бажаним
во все стороны в усі сторони навсібіч використання коротких українських відповідників часто є бажаним
встречаются случаи зустрічаються випадки трапляються випадки Українською «зустрічатися» потрібно вживати там, де йдеться про зустріч.[2]
ВУЗ ВУЗ ЗВО, виш Багато які джерела вважають неправильним вживання терміна «вуз», вважаючи, що питомо українськими мають бути «ВНЗ», «виш»[3]. Автори доводять, що прикметник «учбовий» є штучним, утворений «переінакшенням» російського «учебный», наводячи за доказ відсутність слова «учба» в українській мові[3][4][5][6]. Хоча слово «учба» і не фіксоване словниками[7][8], з погляду морфології воно не уявляється чимось чужим українській мові (пор. «косьба», «лічба», «сівба», «стрільба», «журба», «плавба»). Деякі дослідники навіть припускають, що незасвідчене староукраїнське слово стало джерелом російського «учёба», яке тривалий час теж було виключно розмовним[6] (літературна форма — ученье (учення)).
вылитый (похожий) вилитий викапаний «вилитий» у значенні «схожий» — це росіянізм
вынужден был
должен был (бы)
буду вынужден
должен буду 		був вимушений
повинен був
буду змушений
повинен буду 		мусив
мусив, мав (би)
муситиму
матиму 		Деколи буває доладніше вживати інфінітиви: мусити (крайній ступінь потреби) і мати (не обов'язковість потреби). До того ж останній є питомішим для української мови.
данное время,
данные обстоятельства 		даний час,
дані обставини 		цей (конкретно)
подібний (приблизно)
цей час, подібні умови 		калька
действующий діючий чинний (голова, закон)
дієвий (засіб), дійові (особи) 		активні дієприкметники на -юч- властиві українській мові але вживаються рідше (див. відповідний розділ)
до сего времени, до сих пор до цього часу, до цих пір досі використання коротких українських відповідників часто є бажаним
до сей поры
с этого времени 		до цієї пори
з цього часу 		дотепер
відтепер 		використання коротких українських відповідників часто є бажаним
до тех пор; до того времени
до тех пор, пока 		до тих пір; до того часу
до тих пір, поки 		доки
допоки 		використання коротких українських відповідників часто є бажаним
затруднения утруднення утруднення та скрута слід зважати на наявність синонімів
исключение виключення 1) виняток
2) виключення (дія) 		росіянізм
исполняющий виконуючий виконувач, виконавець, під час виконання тощо не є граматичною помилкою, окремими мовознавцями вважається росіянізмом, активні дієприкметники на -юч- українській мові менш властиві (див. відповідний розділ)
их їх їх та їхній в літературній російській их означає як особовий їх, як і присвійний займенник їхній, тому треба зважати на контекст.[9]
к ним относятся до них відносяться до них належать Слова «відношення» та «відноситися» вживаються у математиці, філософії, логіці.[2]
каждый раз кожного разу щоразу, щодня, щомиті… використання коротких українських відповідників часто є бажаним
как правило як правило зазвичай коротша конструкція, що не має російського відповідника (формально — помилкою не є)
как только як тільки щойно використання коротких українських відповідників часто є бажаним
кромка кромка окрайок, крайка, пруг[10]

ребро (пруг), кант[11]
(об)лямівка, пруг, оторочка[12]

 росіянізм
крупный крупний великий, чималий, буйний, дорідний детальніше
лучший друг / фильм / футболист
новейший 		кращий друг / фільм / футболіст [без порівняння]
новіший 		найкращий

новітній, найновіший 		Контекстуальна помилка. Кращий вживають при порівнянні: цей фільм кращий за той, але найкращий фільм 2005 року.
любые любі́ будь-які росіянізм
многочисленный багаточисельний, багаточисленний численний росіянізм[13]
на фоне на фоні тло та фон слід зважати на наявність синонімів
наиболее значительное найбільш значне найзначніше не є граматичною помилкою, однак бажано вживати українські однослівні відповідники
найти понимание знайти порозуміння порозумітися використання коротких українських відповідників часто є бажаним
находиться где-то знаходитися десь перебувати, бути, міститися, лежати, розташовуватися не є граматичною помилкою, окремими мовознавцями вважається росіянізмом[14][15][сумнівно — обговорити]
не смотря на не дивлячись на попри, не зважаючи на калька з російської
не хватать не вистачати бракувати використання коротких українських відповідників часто є бажаним
нести потери нести втрати зазнавати втрат та нести слід зважати на наявність синонімів
ни единого ні єдиного жодного росіянізм
обобщающий узагальнюючий узагальнювальний, підсумковий не є граматичною помилкою, окремими мовознавцями вважається росіянізмом, активні дієприкметники на -юч- українській мові менш властиві (див. відповідний розділ)
овладевать оволодівати оволодівати та опановувати слід зважати на наявність синонімів
около ста
около двух (трех) 		біля ста
біля двох (трьох) 		близько (коло) ста; із сто
близько (коло) двох; зо два (три) 		Поширена помилка, ураз треба пам'ятати, що прийменник з позначає приблизність тільки спільно зі знахідним відмінком. Тобто з десять (десятьох), а не з десяти.[16][17]
основная масса основна маса загал та маса слід зважати на наявність синонімів
отменить, отменять відміняти скасувати, скасовувати росіянізм
отношение відношення ставлення до чогось/до когось, наприклад, ставлюсь до шовінізму негативно; відношення (у термінах): арифметичне відношення, відсоткове відношення калька
отношения відносини відносини — між країнами, наприклад, суспільні, капіталістичні; стосунки/взаємини — між особами, країнами, установами калька
по крайней мере по крайній мірі 1) принаймні
2) щонайменше 		росіянізм
по понедельникам, по местам, по годам… по понеділкам, по місцям, по рокам… щопонеділка, по місцях (на місця), щороку… росіянізм
попадать попадати влучати та потрапляти слід зважати на наявність синонімів
попробовать еду какую-либо пробувати скуштувати та спробувати слід зважати на наявність синонімів
порядок порядок порядок та лад слід зважати на наявність синонімів
представляет собой представляє собою є, являє собою калька
принцип принцип принцип та засада слід зважати на наявність синонімів
принимать участие приймати участь брати участь калька з російської
принадлежность приналежність належність, належати, належний, належність до кого, чого: до козацького роду, до інтелігенції, до модного угрупування, до молодіжної організації калька
приходить в сознание приходити до свідомості опритомніти, отямитись використання коротких українських відповідників часто є бажаним
рассчитывать розраховувати вираховувати та сподіватися, очікувати слід зважати на наявність синонімів
режущая кромка ріжуча кромка лезо, різальний окрайок, вістря, різець[18] росіянізм
ряд чего-то ряд чогось низка та ряд слід зважати на наявність синонімів
с обеих сторон по обидві сторони обабіч використання коротких українських відповідників часто є бажаним
с тех пор
с каких пор 		з тих пір
з яких пір 		відтоді
відколи 		використання коротких українських відповідників часто є бажаним
с целью … з метою … щоб …
для … 		не є граматичною помилкою
сейчас зараз тепер (нині) і зараз не є граматичною помилкою, зараз — це в цю саму мить або негайно, притьмом (Пійдіть гінця мені кликніте. До мене зараз щоб прийшов), а тепер — позначає проміжки часу від одного дня (Як не тепер, то в четвер), до сьогодення загалом.[19]
совпадение,
совпадение обстоятельств 		співпадіння,
співпадіння обставин 		збіг,
збіг обставин 		калька
согласно чему-либо, в соответствии с чем-либо згідно чого,
згідно чому,
згідно до чого,
відповідно чого,
у відповідності до чого,
у відповідності з чим,
відповідно з чим
тощо 		згідно з чим,[20]
відповідно до чого[21]		 росіянізми
существующий існуючий нинішній, сучасний, наявний не є граматичною помилкою, окремими мовознавцями вважається росіянізмом, активні дієприкметники на -юч- українській мові менш властиві (див. відповідний розділ)
так как (поскольку) так як оскільки, позаяк калька
такие как такі як як-от калька
таким образом таким чином отже, так, у такий спосіб не є граматичною помилкою, окремими мовознавцями вважається росіянізмом
тратить время
тратить силы 		витрачати час
тратити сили 		тратити та гаяти,
марнувати 		слід зважати на наявність синонімів
учебный учбовий навчальний в українській мові нема слова «учба», є іменник «навчання»[2]
учиться грамоте навчатись грамоті навчатись грамоти [22][23]
фактор фактор чинник та фактор слід зважати на наявність синонімів
через некоторое время через деякий час згодом використання коротких українських відповідників часто є бажаним
что есть силы що є сили щосили, чимдуж, щодуху використання коротких українських відповідників часто є бажаним
эксплуатировать человека експлуатувати людину визискувати та експлуатувати слід зважати на наявність синонімів
это не является доказательством (кем, чем) це не є доказом це не є доказ (хто, що) граматична калька[24][25]

Активні дієприкметникиРедагувати

На думку багатьох мовознавців, активні дієприкметники не властиві українській мові,[26][27] натомість особливістю української мови є їх уникнення.[26][28] Спроби, як заявляють деякі мовознавці, «живосилом застосувати в українській мові невластиву форму активного дієприкметника псують милозвучність й утруднюють вимовляння».[26] Прямі відповідники російським дієприкметникам в апозитивно-присудковій функції із суфіксами -ущ-, -ющ-, -ящ-, -вш- в українській мові відсутні.[27][26][29][30] Однак, чинний правопис, хоч і з поправкою рідко, допускає вживання активних дієприкметників теперішнього часу в українській.[31] Внаслідок цього[джерело?] «внормованого непорозуміння»,[32] в сучасній мові можна зустріти такі слова як: працюючий, діючий, всеохоплюючий, оточуючий, поступаючий — це результат силкувань мовців чи літредакторів[джерело?], що намагаються якнайточніше передати російські активні дієприкметники українською.[33] Але деколи їх творення ускладнене, а зазвичай просто невиправдане, адже в українській вдосталь засобів опріч активних дієприкметників,[34] що ними можна скористатися:[35]

  • дієсловами, конструкціями на зразок — той, що іде; який іде; ідучий.
  • віддієслівними прикметниками — господствующий → панівний; пануючий; вращающий → обертальний; обертаючий; плавающий → плавучий; плаваючий
  • відіменниковими прикметниками — координирующий → координаційний; координуючий; провоцирующий → провокаційний; провокуючий.
  • активними дієприкметниками минулого часу — отстающий → відсталий; відстаючий; недостающий → забраклий; бракуючий.
  • дієприслівниками — Человек, употребляющий грязную пищу, может заболеть → Людина, вживаючи брудну їжу, може занедужати; вживаючий.
  • іменниками з тим самим або іншим коренем — выступающий [на митинге] → промовець; виступаючий; начинающий → початківець; починаючий.
  • іменниками-прикладками — несущее крыло → крило-носій; несуче крило; митингующие студенты → студенти-мітингарі; мітингуючі студенти.
  • прикметниками зі словами щораз, чимраз, дедалі — нарастающие давление → щораз більший тиск; возрастающий спрос → дедалі більший попит.
  • інколи можна замінити відповідним пасивним дієприкметником.

Водночас не відповідає дійсності і погляд, що активних дієприкметників геть немає в українській літературній мові. Наприклад, такі активні дієприкметники як «блукаючий», «зникаючий» та «сивіючий» знаходимо у класиків: Михайла Коцюбинського,[36] Лесі Українки[37] та Івана Франка[38] відповідно. Їх наявність в українській інтелігентській і письменницькій мові деякі мовознавці пояснюють впливом російської[39] та польської літературних мов, або ж, як можна бачити у Шевченковій мові, безпосередньо церковно-слов'янської.[28]

Також не слід думати, що в українській мові немає слів прикметникового типу на -чий, -щий, -ший, -мий. Такі слова є. Але багато з них вже втратили свої часові відтінки й правлять тепер за звичайних прикметників, характеризуючи сталу ознаку якоїсь речі чи істоти,[28] наприклад: бачу́чий, летю́чий, маю́чий, роботя́щий, цілющий, колючий, палючий, пекучий і т. ін.,[27] або за іменників, наприклад: ведучий.

Пасивні дієприкметникиРедагувати

Прямі відповідники пасивних дієприкметників російської мови із суфіксами -ем- в українській мові відсутні.[26] Їх можна передавати наступними способами:

  • за допомогою описової форми (называемый → що (який) називається, а краще званий (так называемый → так званий))
  • пасивними дієприкметниками недоконаного виду, якщо вони утворюються з суфіксом -ува-, -юва- (получаемый → одержуваний, сравниваемый → порівнюваний)
  • дієприкметниками з суфіксом -ан- (называемый → називаний; обнаруживаемый → відкриваний, викриваний, а можна й знайдений, відшуканий).

Активний та пасивний стан дієсловаРедагувати

Розрізняють два стани дієслова: активний і пасивний.

  • Дієслова, що означають дію, спрямовану від її носія, вираженого називним відмінком, на предмет, виражений знахідним відмінком без прийменника, належать до активного стану: науковці вивчають питання, робітники ремонтують будинок, співак виконував пісню, мама вмиває дитину, вітер похилив дерево, друг зустрів друга.
  • Дієслова, що означають дію, спрямовану на предмет, виражений у реченні називним відмінком, від її носія, названого орудним відмінком, належать до пасивного стану: питання вивчається науковцями, будинок ремонтується робітниками, пісня виконувалася співаком. При цьому до перехідного дієслова приєднується частка -ся і воно втрачає свою перехідність.[40]

Пасивні дієслівні конструкції з часткою -ся характерні для російської мови.[2] Українська мова, натомість, уникає пасивних конструкцій. Тому слід, де це можливо, надавати перевагу дієсловам активного стану над пасивними дієсловами.[40] Наприклад:

  • план складається комісією → комісія складає план
  • закид заперечується вірянами → віряни заперечують закид
  • окремо пишуться → окремо пишемо
  • дефіс не ставиться → дефіс не ставимо
  • об'єкт виділяється натиском → об'єкт виділяємо натиском, об'єкт виділяють натиском тощо.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Б. Антоненко-Давидович. У (в) — до, в — на // Як ми говоримо.
  2. ↑ а б в г Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою kuz08 не вказано текст
  3. ↑ а б Галина Лесна. Нові засоби мовної номінації у сучасній украиїнській пресі. Słowo. Tekst. Czas VII. Nowe środki nominacji językowej w nowej Europie / Materiały VII Międzynarodowej Konferencji Naukowej (Szczecin, 21-23 listopada 2003 r.). – Szczecin, 2004. – S. 129-133. 
  4. ↑ Навчальний, учбовий. http://slovopedia.org.ua. Словопедія. 
  5. ↑ Українська мова – рідна наша мова. Говори українською правильно!. http://biblioteka-bagrianogo.edukit.kiev.ua. Бібліотека імені Івана Багряного для дітей ЦБС Солом'янського району м. Києва. 
  6. ↑ а б Слова "учбовий" немає в українській мові. Блог професора Пономарева. 
  7. ↑ Учбá, -и, ж. Те саме, що навчання. Приклади вживання: Сучасні радянські поети самі говорять, яке значення для їхнього ідейно-художнього зростання мáла учба в Маяковського … учба творча, скерована на те, щоб продовжувати і розвивати традиції Маяковського (Микола Бажан, Твори: Статті. Нариси, 228); Найбільшою «хибою» в цій рецензії являється незламна віра Т. Клоччя в те, що «невпинна учба вдосконалить і розів'є творчий хист молодих письменників» (Іван Микитенко, Зібрання творів, 1965, 82); З іншого краю, десь від села, став долинати ледь чутний собачий гавкіт, що переходив у виття, тривожне, численне. — На місяць там вони виють, чи що? — запитала Мар'яна. — Собачі маневри зараз біля радгоспу, учба на всю ніч,— пояснив дід Лука. (Олесь Гончар, Іван Драч, 1987, 182);  … масу бійців і червонофлотців, у них зосереджується культурномасова робота: працюють найрізноманітніші гуртки, школи, провадиться політична і загальноосвітня учба, організується художня самодіяльнсть, наочна пропаганда. (Радянська Україна, Соціалістична культура, 1938, 20); Iншi приголосні перед -ба та -ко не м'якшаться: журба, плавба, сiвба, учба, служба, сipко, бровко. (Рідне слово, 1934, 133); «…показано період участі у відбудові зруйнованого господарства, суботники тощо, учба, зміна зміни, без Леніна, але ж…» (із Кіно-газети за 1929 рік).
  8. ↑ Яке слово вибрати?. http://kultura-movy.wikidot.com. Культура мови на щодень. 
  9. ↑ Займенник «їхній» — цілком літературний // Блог професора Пономарева.
  10. ↑ Коли йдеться про крайню частину чогось.
  11. ↑ Коли йдеться про поздовжній вузький край, бік якогось предмета.
  12. ↑ Коли йдеться про смужку тканини, хутра і т. ін. на краях одягу, взуття.
  13. ↑ Б. Антоненко-Давидович. Чисельний і численний, багаточисельний // Як ми говоримо.
  14. ↑ Б. Антоненко-Давидович. Знаходитися, знайтися, бути, перебувати, лежати // Як ми говоримо.
  15. ↑ Про чистоту рідної мови та культуру мовлення
  16. ↑ Микола Сулима. Прийменники // Українська фраза.
  17. ↑ Олена Курило. Прийменники // Уваги до сучасної української літературної мови.
  18. ↑ Якщо не йдеться про інструмент.
  19. ↑ Б. Антоненко-Давидович. Зараз, тепер, нині, тепереньки, теперечки, тепера, ниньки // Як ми говоримо.
  20. ↑ Відповідно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. ↑ Відповідно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  22. ↑ Б. Антоненко-Давидович. Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках // Як ми говоримо.
  23. ↑ Євгенія Чак. Чи правильно ми говоримо?.
  24. ↑ Сулима М. Орудний відмінок // «Українська фраза» — 1926.
  25. ↑ Б. Антоненко-Давидович. Називний відмінок у складеному присудку // Як ми говоримо.
  26. ↑ а б в г д Б. Антоненко-Давидович. Дієприкметники // Як ми говоримо.
  27. ↑ а б в Курило О. Прикметники дієслівного походження на -чий // Уваги до сучасної української літературної мови.
  28. ↑ а б в Сулима М. Дієприкметники // "Українська фраза" – 1926.
  29. ↑ Морфологія і синтаксис // Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. — Київ: Либідь, 1999. — С. 156.
  30. ↑ Дієслово // Синявський О. Норми української літературної мови. — Х.–К., 1931.
  31. ↑ Дієприкметник // Український правопис. — К.: Наукова думка, 2012. — 288 с.
  32. ↑ Б. Антоненко-Давидович. Про одне внормоване непорозуміння // Як ми говоримо.
  33. ↑ Пономарів О. Активні та пасивні дієприкметники // Культура слова: мовностилістичні поради.
  34. ↑ Моргунюк В. Творення, вживання та йменування слів, яким властива категорія виду // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2008. — № 620. — С. 20–25.
  35. ↑ Кочерга О., Пілецький В. Процесові прикметники в науковій мові // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 676. — С. 23–26.
  36. ↑ Блукаючий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  37. ↑ Зникаючий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  38. ↑ Сивіючий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  39. ↑ Улянич А. Дослідження мови творів Івана Франка в україністиці // 2008.
  40. ↑ а б Ющук І. П.Стан дієслова. Зворотні дієслова. // Українська мова. (підручник)

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Список_помилок_перекладу_з_російської&oldid=38461405