Обговорення Вікіпедії:Критерії значущості/Періодичні та продовжувані видання

Застереження

На мою думку не варто сліпо копіювати критерії з en:Wikipedia:Notability (periodicals) а врахувати їх з оглядом на українські реалії --Perohanych (обговорення) 15:18, 17 березня 2012 (UTC)

Які ще такі реалії? Можна докладніше? --Igor Yalovecky (обговорення) 09:24, 25 червня 2012 (UTC)

Ніяк не можу погодитися з такою адаптацією як офіційні періодичні друковані видання партій та громадських організацій, що виходять не рідше разу на місяць і не менше трьох років, та мають сумарний тираж всіх випусків за всі роки не менше 20 тисяч. Шляхом нескладного ділення отримуємо щомісячний наклад у 500 примірників, що аж ніяк не є непересічною цифрою. Не думаю, що для більш-менш пристойної організації чи партії важко протягом трьох років розповсюджувати 500 примірників на місяць серед своїх членів, і при цьому таке видання може бути абсолютно не відоме за межами організації (чи відомо комусь про газету студентського самоврядування НТУУ «КПІ» з накладом 3000 примірників на місяць або газету Сумського державного університету з накладом 1000 примірників на місяць?) Таким чином ми легалізуємо всі агітаційні видання (не думаю, що роздати на вулиці протягом трьох років 20 тисяч примірників є великою проблемою), видання різноманітних релігійних громад, які нікому не відомі за їх межами тощо. При цьому не ставиться ніяких вимог до якості статті, тобто цілком достатньо написати: «Жмеринський залізничник» — офіційне друковане видання ГО «Спілка залізничників Жмеринки». Видається з 2005 року раз на місяць. Наклад 250 примірників. Джерело: сайт ГО «Спілка залізничників Жмеринки». Як на мене, потрібно додати додаткові критерії, такі як офіційна реєстрація, розповсюдження через каталог передплатних видань Укрпошти, наявність нетривіальної інформації та незалежних авторитетних джерел тощо, інакше ми ризикуємо отримати купу стабів про нікому не відомі видання — NickK (обг.) 18:29, 17 березня 2012 (UTC)

Врахував --Perohanych (обговорення) 19:37, 17 березня 2012 (UTC)

Думка Kharkivian

Зважачи на досвід колег з ен-вікі (en:Wikipedia:Notability (periodicals), en:Wikipedia:Notability (academic journals) та en:Wikipedia:Wikipedia:Notability (media)) та ру-вікі ru:Википедия:Критерии значимости средств массовой информации, вважаю, що запропонований варіант створений для того, аби писати про періодичну пресу всіх організацій, де людина може бути членом, чи міст, де вона проживає.

Проект пана Perohanych'а вважаю вкрай не досконалим, а тому маю цілу низку зауважень та доповнень. Відразу зазначу, що пункт 1 та пункт 2 нинішнього проекту я використав у пунтах додаткових 2 та 3 критеріях для періодичних видань після 1945 року своїх доповнень, змінивши формулювання. Пункти 3 та 4 нинішнього проекту вважаю за необхідне вилучити.

Свою доповнення на зауваження викладаю нижче:

Періодичні видання

Основні критерії

Необхідне дотримання одного з нижченаведених пунктів (для видань після 1945 року - воно є обов'язковим):

• Видання нагороджене національною чи міжнародною премією, відзнакою тощо за свою діяльність
• Видання є загальнонаціональним та вважається надійним джерелом інформації (на нього неодноразово покликаються інші засоби самової інформації, воно фігурує в оглядах періодичної преси тощо).
• Видання виходить у світ не менше 45 років з перервами не більше 5-ти років сукупно .
• Одноразовий наклад для щоденних чи тих, що виходять не менше 3-х разів на тиждень — не менше 15 тисяч, для інших — не менше 20-ти тисяч примірників для України та вдвічі більше для інших країн .
• Воно має або мало у штаті працівників (за виключенням осіб, які запрошені спеціально вести авторські колонки чи блоги, або є тимчасовими працівниками) щонайменше 3-х значимих осіб-журналістів, які мають відзнаки чи нагороди за роботу на журналістській ниві.

Додаткові критерії

Достатньо дотримання одного додаткового критерію значимості за ситуації, коли в статті наявна більша за тривіальну інформація (напр., розкрита історія видання).

Періодичні видання після 1945 року

• Преса має поширюватись в межах цілої області, обласних центрів та інших міст з населенням не менше 300-т тисяч та відповідні їм адміністративні одиниці в інших країнах.
• Вони є офіційними періодичними друкованами виданнями Центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
• Вони є офіційними періодичними друкованами виданнями обласних адміністрацій та рад, міських рад обласних центрів та інших міст з населенням більше 100 тисяч, а також відповідних до них органів управління, самоуправління в інших країнах, що виходять не рідше разу на тиждень і не менше 7-ми років.

Періодичні видання у 1920—1945 років

• Видання існує щонайменше 20 років з перервами не більше 3,5 років сукупно
• Видання з накладом не менше 7 тисяч примірників
• Видання українських організацій є значимими, якщо існують не менше 3-х років з накладом не менше 5-ти тисяч примірників.

Періодичні видання останньої третини 19 ст. — 1920 роках

• Видання існує не менше 7-ми років з перервами не більше 2-х років сукупно
• Видання накладом не менше 3-х тисяч.
• Всі видання українських організацій є значимими.

Всі видання, які виходили у світ до останньої третини 19 століття є значимі.

Наукова періодика

• Наукові видання, внесені до списків видань ДАК та їх відповідників в інших країнах є значимими.
• Наукові видання значимих наукових товариств та спільнот є значимими.

Загальні зауваження

Ці доповнення ґрунтуються, як на досвіді наших колег з інших вікіпедій, зважають на українську ситуацію та здоровий глузд. Ми маємо розуміти, що періодичне видання є значимим (як, наприклад, і особа, якщо це діяч загальнорегіонального або національного рівня), якщо вони поширюються в межах цілої області, або в межах цілої країни. При цьому, я вважаю, що регіональні видання відносяться для додаткових критеріїв значимості, за умови дотримання одного з основних пунктів, якщо видання існує після 1945 року.
Натомість я зробив історичний поділ для видань, які виходили у різний час - зважаючи на історичні особливості часу, вартість преси, чисельність населення, значимість преси як засоба інформації як такої.
Вважаю за необхідне доповнити це правило і нормами щодо наукових видань, зважаючи на практику укр-вікі.

Нарешті, готовий для дискусії та можливих поступок за умови, якщо автор правила чи спільнота запропонують конструктивні на мій погляд положення. З повагою, --Kharkivian (обг.) 17:27, 17 березня 2012 (UTC)

Об’єднати усі пункти про довоєнні українські та україномовні видання → історична значимість, відсутність живих авторів та свідків (не сьогодні, так вже завтра) → усі значимі, якщо є згадки в довідниках.

На жаль, я проти подібної постановки питання. Я проти правила без врахування моїх зауважень в повному обсязі. --Kharkivian (обг.) 21:02, 17 березня 2012 (UTC)

Пане, Харків'янине, ну Ви ж історик!!!!!!! а таке понавписували, та навіть Франкові газети видавалися тиражем не більше 1 000 екземплярів, а Просвітянські й тим меншим (там специфіка була зовсім інша, себто, не високих тиражів, а багатотиражності та передруку/теперішнього копіпасту:). Я вже не кажу про літературні альманахи. А в військово-революційні часи, а в часи колективізації - преса регіональна (Січеславська, Харківська, Луцька.....) виходила теж не більше 1000 екземплярів, видавалася відомими особами та історичними постатями - невже то все відкидувати?????

Невже Ваші рекомендації зводяться до представлення ЛИШЕ «Радянської України» та «Труд». Тому вважаю. що в ваших критеріях поставлена зовсім невірна фабула (яка може відповідати лише епосі «високої преси» - для України, зачинаючи з 70-х років й закінчуючи 20000-ми).--Когутяк Зенко (обговорення) 19:49, 18 березня 2012 (UTC)

Думка Jbuket

Гадаю, не варто все аж так ускладнювати. Досить буде п. 3 викласти в такій редакції:

• Офіційні періодичні друковані видання партій та громадських організацій, що виходять не рідше разу на місяць і не менше трьох років, та мають середній місячний наклад протягом цього часу не менше 20 тисяч.

Так ми відсіємо передвиборчі агітки та малотиражки "для своїх".--Jbuket (обговорення) 19:34, 17 березня 2012 (UTC)

Думка А1

Підтримую пропозицію Пероганича з двома обов'язковими уточненнями:

• 1) перше речення уточнити: "…незалежно від тиражу і періодичності виконуються одночасно такі критерії:
• 2) «Незалежно від перелічених критеріїв значимими є» доповнити пунктом, який запропонував Євген Букет вище. —А1 21:29, 17 березня 2012 (UTC)

Також підтримую тезу про те, що правило не повинно бути занадто складним, адже чим довше правило, тим менше імовірності, що його сумлінно читатимуть. --А1 21:29, 17 березня 2012 (UTC)

«чим довше правило, тим менше імовірності, що його сумлінно читатимуть.» +100 Золоті слова. Я б навіть сказав так — «...., що його будуть читати.» Serg7255 (обговорення) 17:45, 18 березня 2012 (UTC)

Думка Yakudza

По-перше, критерії не повинні писатись під якусь окрему країну, а повинні бути загальними. Цей проект стосується лише України, що значно обмежує його. По-друге, запропоновані критерії настільки розпливчаті, що під них підпадає будь-яке видання, в тому числі стінгазета дитячого садка "Сонечко", бо в ній також є нетривіальна інформація. Видання, яке було офіційно зареєстровано але видало жодного номера, також буде за ними значимо. Гадаю, що для допрацювання (точніше кардинальної переробки) цих критеріїв варто взяти за основу аналогічні англійські. --yakudza 22:26, 18 березня 2012 (UTC)

Думка Григорія Ганзбурга

Навіщо звужувати поле зору універсальної енциклопедії? Значення мають усі періодичні видання, що друкувалися типографськими засобами (окрім хіба що видань рекламних оголошень). Григорій Ганзбург (обговорення) 23:36, 18 березня 2012 (UTC)

підтримую--MaxHerz (обговорення) 22:26, 12 квітня 2012 (UTC)

Думка Alex K

1. Не треба обмежуватися Україною. А якщо обмежуєтеся — змініть назву Періодичні видання в Україні
2. Треба встановити обов'язковий критерій на тираж (для кожної країни свій)
3. Треба встановити обов'язковий критерій на вік видання (може бути значимий неофіційний самвидав)...--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 (обговорення) 07:33, 19 березня 2012 (UTC)

Критерій тиражу

Щодо критерію тиражу пригадав ось такий приклад. Що є більш значимим газета, яка видається мільйонним тиражем чи газета, що видала декілька номерів тиражем декілька десятків екземплярів на ксероксі без ніякої реєстрації та передплати? Зазначу, що газета, яка видається мільйонним тиражем не містить нічого крім реклами і програми телепередач і безкоштовно розноситься у кожну квартиру. І виходить так, що про газету яка була видана на жахливому папері з жахливою поліграфією з несерйозною назвою «Відрижка» [1] крім того, що на даний момент містить три згадки в статтях Вікіпедії, вона детально описується в монографіях [2], оглядах [3] [4] [5] [6] та книгах [7]. А газету видану мільйонним тиражем одразу викидають у смітник не читаючи навіть назви, від неї не те що через 100 років, а й через рік не залишиться жодної згадки. Таких газет виникають і щезають тисячі щорічно і я не думаю, що в них є значимість для Вікіпедії. --yakudza 09:48, 19 березня 2012 (UTC)

Якщо Ви нашу пресу - цілком згодний, о такі випадки бувають, але дивлячись чи є це справді щоденна газета, а не рекламка якогось магазину чи агітка під час виборів. В усьому світі видання з мільйонними накладами - є цілком авторитетними виданнями (звичайно, якщо не йде мова про видання бульварної преси чи аля Playboy). Зрештою, питання накладу, як на мене, необхідно додати для видань наших днів (після Другої світової війни). Якщо певне періодичне видання визнане як явище свого часу, і існує кілька публікацій, які це підтверджують, то це цілком підійде під загальні критерії значимості: об'єкт має висвітлення у вавторитетних незалежних джерелах. Зрештою, якшо ми ведемо мову про газету Решетилівські вісті накладом 3 тисячі примірників та газету Команда кількастотисячним накладом, то значимість обох видань різна: одне відоме на всій території України, а інше лише окремо взятому районі, ну, припустімо ще подеколи за межами району або, коли до цього видання звертаються в Полтавській обласній бібліотеці. Для цих аспектів цілком необхідно вводити поняття тиражу. При чому, для України можна один показник, а для решти світу він може бути більший, приміром у 2 рази. --Kharkivian (обг.) 12:26, 19 березня 2012 (UTC)

Я нагадаю ще раз, що в нас Вікіпедія українською мовою, а не Вікіпедія України. Якщо ми можемо надавати розумні пільги україномовним часописам, особливо в Російській та Австро-Угорській імперіях, де це було рідкістю, то я не розумію, чому за рівних накладів газета угорців України буде значимішою за газету угорців Словаччини. Тож критерій накладу явно не може бути адекватним показником — NickK (обг.) 13:21, 19 березня 2012 (UTC)

Думка Spudei

1. Не погоджуюсь зі встановленням тиражів і тривалості видання для старих видань. На основі чого взагалі придумувати ці числа, якщо нема аналогів в інших вікіпедіях? Окремий тираж для кожної країни - це взагалі перебір.
2. Для старої періодики достатньо загальних параметрів значимості: висвітлення в джерелах, авторитетність редколегії (відомі публіцисти). Сумніваюся, що хтось буде створювати статті про якісь забуті в архівах і бібліотеках видання ХІХ - поч. ХХ ст..
3. Також не потрібна дискримінація "всі видання українських організацій значимі". Було б добре, якби хтось взявся за періодику представників нацменшин, це теж значима частина історії України. Потрібні параметри для всіх видань, незалежно від країни. Якісь загальні параметри (без тиражів та інших чисельних критеріїв) значимості якраз найбільше підходять.
4. Англійська вікіпедія ніби якось обходиться без різних додаткових параметрів та керується загальними параметрами значимості. В нашому випадку головне чітко прописати сучасну періодику, щоб обмежити наплив статей про маленькі газетки. --Spudei (обговорення) 17:36, 19 березня 2012 (UTC)

З другим пунктом я з Вами взагалі не згоден. З повагою, --Lion in city (обговорення) 19:19, 1 квітня 2012 (UTC).

Це хороший і головне аргументований коментар)) Давайте пояснення чому. --Spudei (обговорення) 19:21, 1 квітня 2012 (UTC)

Думав і так зрозуміло. З чого Ви взяли, що видання ХІХ - поч. ХХ ст. забуті в архівах і бібліотеках? З повагою, --Lion in city (обговорення) 19:25, 1 квітня 2012 (UTC).

Ви напевно не зрозуміли мою думку. Я це і маю на увазі, що напевно майже нема "забутих" видань того часу без ніякої верифікації. Тому не потрібно придумувати додаткові правила, бо стара преса і так майже завжди значима: 1)давністю 2)наявними дослідженнями про неї 3)авторитетними публіцистами. Більшість старих газет пов"язані з відомими особистостями, про котрих пише вікіпедія. Тобто газети можуть бути значимі для історії газетної справи, якогось політичного руху, регіону, країни чи галузі науки, навіть якщо недовго видавалися чи не дуже великим тиражем. І тим більше це стосується не лише України. На основі чого ми будемо встановлювати цифри для інших країн, якщо в них нема такого? Тому недоцільно придумувати (саме придумувати) якісь цифри значимості. Звичайно можуть бути маленькі видання, на які ніхто не звертав уваги. Тоді доцільність статей про них краще вирішувати згідно з загальними критеріями значимості, а не видуманими цифрами. --Spudei (обговорення) 19:43, 1 квітня 2012 (UTC)

Ну по-перше цілком теоретично й практично існують такі видання, про які згадки знайти тяжче, ніж їх самих. Не сприйміть за образу, але історикам деколи тяжко зрозуміти математиків чи навпаки)). Але так, Ви праві, я не до кінця зрозумів висловлювання. Люблю лаконічність. З повагою, --Lion in city (обговорення) 20:01, 1 квітня 2012 (UTC).

Ну якщо це будуть видання без джерельних згадок, то написання статей про них буде оригінальним дослідженням, чи не так? --Spudei (обговорення) 20:11, 1 квітня 2012 (UTC)

А якщо вказати вказати джерело із посиланням на саме видання про яке стаття? --Lion in city (обговорення) 20:36, 1 квітня 2012 (UTC).

Думка Lodovico

Матка Бозка! Це тепер будь-яке твердження "Наукових записок Тернопільського державного педагогічного університету" буде значимим? "Пропал Калабуховский дом"(с) --Lodovico (обговорення) 18:43, 19 березня 2012 (UTC)

Я сподіваюсь, здоровий глузд переможе і цього не станеться. --Brunei (обговорення) 08:41, 13 травня 2013 (UTC)

Думка

1. Уточніть будь ласка пункт у виданні є нетривіальна інформація.
   1. Я теж вважаю, що "тривіальне" не критерій. Я би краще орієнтувався на те, чи містить видання власні авторські матеріали, чи просто передруковує з інших джерел. Останніх повно в інтернеті, але я не хотів би бачити статтю про жодне з таких видань. Обсяг власних матеріалів бажано теж якось визначити у відсотках. Може 75%, може 50%, але не 5-10. --Shulha (обговорення) 10:40, 7 квітня 2012 (UTC)
2. офіційні періодичні друковані видання обласних, районних та міських рад і державних адміністрацій, що виходять не рідше разу на місяць і не менше 12 місяців. (пропоную залишити лише «жирне»)
3. всі видання засновані у 18 ст.. Чому лише 18 століття?

З повагою, --Lion in city (обговорення) 19:23, 1 квітня 2012 (UTC).

Нетривіальна інформація

Оця інформація, безумовно, нетривіальна http://gazeta.ua/post/316128 А оце http://dt.ua/LAW/pro_verhovenstvo_prava_v_ukrayini-102323.html - це всі і так знають, це тривіально. Добре, шо не "небанальна інформація".

І справді, я думаю слід тримати в голові не тіки українські видання при формуванні цих критеріїв, слід мати на увазі шо українські медіа дуже погано бачать далі власного носу, тому цілком може бути шо про головну газету Гватемали, скажімо, не буде жодної згадки, крім того, туди ше не запустила свої щупальця укрпошта та облради..

• всі видання засновані у 18 ст. - дуже дивний критерій
• про видання існують незалежні авторитетні джерела - здається, ця конструкція якась крива.. взагалі, це базовий критерій для будь-якої статті, не певен чи є сенс його дублювати. В анлійській вікіпедії прекрасна стаття, нашо вигадувати велосипед..

З повагою, --Pozytyv (обговорення) 15:10, 2 червня 2012 (UTC)

Думка Igor Yalovecky

[перенесено зі сторінки проєкту]

Спочатку думав відповідати по пунктах, але вирішив сказати, що по таких пунктах до Вікі пролізе повно всякого непотребу, зовсім не цікавого для загалу, у нас же тут не довідник укрпошти чи міністерства якогось. Додам лише про умову існування незалежних авторитетних джерел, по-перше, їх має бути багато, тобто широке висвітлення, по-друге, це не можуть бути каталоги тощо, тобто це мають бути джерела другого рівня. --Igor Yalovecky (обговорення) 09:08, 25 червня 2012 (UTC)

• • Підтримую. «Каталог передплатних видань Укрпошти» не може бути критерієм. Чимало солідних видань не користуються їх послугами. І правильно роблять. Наявність у списку ВАК (ДАК) фахових видань є обов"язковим. До цих видань висуваються досить серйозні вимоги. Важливим показником є тривалість виходу. Як на мене — щонайменше, протягом 5 років. Крім того, варто врахувати, що є періодичні фахові видання (їх дуже мало), і подовжувані (збірники, записки ect…) --robot777 (обговорення) 20:49, 11 квітня 2013 (UTC)Andreev777
    • втоді — усереднений по палаті перелік доставки кур'єрськими службами. Тобто, якщо у першому наближенні, «Укрпошта» не є відхтовхним моментом, «Укрпошта»+куркі служби — вже є. --Albedo (обговорення) 18:04, 17 лютого 2013 (UTC)
  • Ще раз звертаю увагу шановних авторів цього обговорення: показники «Укрпошти», кур'єрських служб і т.і. НЕ можуть бути критерієм! Розповсюджуватися видання може будь-яким зручним для нього способом. Хоч на вулиці продавати…. Разом з тим, існує Постанова Кабміну України щодо списку обов'язкової розсилки примірників видання (це — бібліотеки, органи влади, Книжкова палата тощо). Без виконання цієї вимоги ніяке видання в Україні існувати не може. Крім того, існують не лише періодичні, але й подовжувані видання, а вони ніяким чином не зав'язані на передплату… Для наукових видань єдиним суттєвим критерієм може бути надання йому статусу «фахового» Міністерством освіти і науки (ВАК-ДАК). Щодо інших наукових, критерієм може бути наявність у складі засновників установи, що внесена до реєстру наукових установ і організацій України. Ще одним критерієм може бути наявність видання у переліку наукових видань Національної бібліотеки України ім. Вернадського.--robot777 (обговорення) 20:49, 11 квітня 2013 (UTC)
• Питання важливе. Вдячний Perohanych за пропозицію теми для обговорення. Цікавими, як на мене, є пропозиції Igor Yalovecky, Albedo, Kharkivian, Білецький В. С., зрештою, — всіх хто долучився і кого турбує… Візьму на себе сміливість частково (і, безумовно, — попередньо) «узагальнити» дискусію щодо критеріїв значимості стосовно наукових видань і аргументувати своє бачення.

1. Головним критерієм для наукового (періодичного та продовжуваного) видання має бути його внесення ВАК (ДАК) України до переліку фахових у тій чи іншій галузі науки. Цей критерій — найважливіший, оскільки статус фахового видання надається за умови дотримання низки вимог, у тому числі щодо наявності Свідоцтва про держреєстрацію, відповідного складу редколегії, наявності у числі засновників видання наукової установи чи навчального закладу, тривалості виходу видання (не менше одного року) на час подання документів у ВАК (ДАК) для отримання статусу фахового, дотримання його періодичності тощо. У вимогах ВАК є й норма щодо рекомендації (до друку та до поширення через мережу Інтернет) Вченою радою наукової установи, вищого навчального закладу про що зазначається у вихідних відомостях видання.
2. Безумовно — наявність ISSN.
3. Наукове видання має буди присутнім на сторінці «Наукова періодика України» на сайті НБУВ ім. І. В. Вернадського. Вкрай важливим показником, як на мене, є наявність видання у реферативній базі даних НБУВ.
4. Тираж не може бути критерієм значимості. Поясню: постановою ВАК визначено, що тираж наукового видання має бути не менше 100 примірників. За умови розміщення видання на сайті НБУВ (це робиться, як правило у форматі PDF) і вільного доступу до нього, тираж взагалі не може бути будь-яким показником. У цьому контексті, не може бути критерієм і наявність передплатного індексу «Укрпошти» чи способу розповсюдження.
5. Не може бути критерієм і періодичність видання. Журнал, збірник, альманах тощо, можуть мати будь-яку періодичність. Зауважу — більшість авторитетних зарубіжних наукових видань, що входять до наукометричних баз (у тому числі Scopus), — щорічники, або ж виходять двічі на рік.

---

Таким чином, вважаю, що безумовними (формальними) критеріями значимості для сучасних вітчизняних наукових періодичних та продовжуваних видань мають бути такі:

1. Наявність видання у Переліку наукових фахових видань ВАК (ДАК) України (протягом будь-якого періоду часу)
2. Наявність ISSN
3. Наявність видання на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в переліку «Наукова періодика України».

Всі інші критерії можуть бути змістовними (додатковими).

Слушною, як на мене, є пропозиція Igor Yalovecky щодо визначення критеріїв для наукових видань України до часу набуття нею незалежності. Очевидно, варто сформулювати й ці критерії.

Прошу підтримати. З повагою,--robot777 (обговорення) 15:27, 14 квітня 2013 (UTC)

Думка MYLKOV

Погляд стосується лише видань ХІХ - 1917 р.:

• погоджуюся з трьома критеріями Spudei, однак, на мій погляд, формулювання "авторитетні публіцисти" - не завжди буде працювати на користь реального визначення значення видання, оскільки не є точним;
• мої тези (побудовані на основі критеріїв Spudei) - вважати всі видання вказаного періоду значимими, якщо вони:
• 1. Вийшли не менше одного разу;
• 2. Наявність про них досліджень (в даному випадку важливими стають і деякі видання, які мали лише один номер, напр. херсонський альманах "Степ" - 1893 р. (?), 1 номер, 100 примірників, однак див. тут інф. про нього: http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf);
• 3. Наявність в авторському колективі (редакції) осіб, про які є дослідження (цей критерій можна цілком застосовувати й до пізніших видань, принаймні до 1991 р.).

Що стосується періоду до ХІХ ст. - тут безумовно всі видання є значимими.

--MYLKOV (обговорення) 05:39, 11 серпня 2012 (UTC)

Уточнення для часописів з однаковою назвою

Який порядок уточнювальних слів у назвах часописів з однаковою назвою? Якщо газета з різних міст і років, то потрібно уточнювати за містом чи роком? Як уточнювати назву, якщо місто те саме, тільки роки різні (див. приклад «Комара»). Взірці однакових назв періодичних видань (назва; роки виходу; місто) — назва статті у Вікіпедії:

• «Знання» (1927- ; Харків) — ?
• «Знання» (1935-1936; Львів) — ?
• «Кіно» (1925-1933; Харків, Київ) — Кіно (журнал)
• «Кіно» (1930-1936; Львів) — Кіно (журнал, Львів)
• «Комар» (1900-1905; Львів) — ?
• «Комар» (1933-1939; Львів) — Комар (часопис)

Бо значимість і на око визначити можна, а стандарт опису назви варто би придумати. --Friend 20:47, 5 вересня 2012 (UTC)

Як завжди

Знову це затягнулося на довгий час. Потрібно робити підсумок --Газдюк Юхим (обговорення) 16:55, 4 жовтня 2012 (UTC)

Мотивація перейменування

оскільки таке поняття існує для неразових видань, пропонується не зосереджуватися лишень на Періодичних, а й на продовжуваних виданнях.--Albedo (обговорення) 17:56, 17 лютого 2013 (UTC)

Коментарі до Варіант 2

[перенесено зі сторінки проєкту]

Цей варіант більш прийнятний, на мою думку. Списки ВАК-ДАК суто формальні, там згадуються видання, до яких пишуть лише автори з організації-засновника. Їх часто-густо ніхто не читає. А ми ж визначаємо тут значимість, відомість. --Brunei (обговорення) 08:35, 13 травня 2013 (UTC)

Шановний Brunei, шановні друзі!

У продовження дискусії навколо визначення критеріїв значимості фахових видань, хотів би зауважити ще кілька речей. 1. Багатьом не подобається ВАК-ДАК. Це — очевидно. Я взагалі вважаю, що складно знайти людину, яка була б у захваті від їх діяльності. Але, колишній ВАК (зараз ДАК МОНУ) — центральний орган виконавчої влади держави і його вимоги є нормативними. Хочемо ми цього чи ні… Але саме МОН, згідно положення про Міністерство визначає правила у цій сфері діяльності. 2. Дискусія щодо цитувань мені особисто взагалі видається надуманою. Прагнення до створення всіляких рейтингів, очевидно, є наслідком впливу різних «ТОР»: 10, 100, 1000 і т. д. і часто є просто елементом іміджу, маркетинговим прийомом, залученим із сфери шоу-бізнесу…. Наука робиться дещо інакше. Показник цитувань — надумана річ! Адже до набутку науковця можуть звернутися й через 100 років і почати його активно цитувати. Наприклад, М. Драгоманова, М. Грушевського чи В. Вернадського за їх життя цитували значно менше, ніж, скажімо, протягом останніх 10 років…. Інша справа, що набуток має бути значним хоча б за обсягом. а забезпечити можливість розвідок науковця оприлюднення (можливо колись у майбутньому вкрай важливих для науки) й мають фахові видання. З повагою, --robot777 (обговорення) 10:27, 16 травня 2013 (UTC)

Відповів тут --Brunei (обговорення) 09:59, 17 травня 2013 (UTC)

«колишній ВАК (зараз ДАК МОНУ) — центральний орган виконавчої влади держави і його вимоги є нормативними» — ВАКи/МОНи затверджують кандидатські. Чи всі кандидати наук є значимими? Якщо ні, то чому мають бути за умовчанням значимими всі видання з ВАК-вського списку? --ReAl, в.о. 21:17, 6 жовтня 2014 (UTC)

Погоджуюся з Вами, шановний ReAl! Але у пропозиції не йдеться про те, що значимими такі видання мають бути «за умовчанням». Це — лише один із критеріїв (неосновний, але необхідний). Необхідним він бачиться тому, що надання Міністерством освіти і науки виданню статуса фахового передбачає певні умови, без виконання яких видання такого статусу не отримає. Зокрема:

• наявність у видання (журналу, збірника наукових праць) свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ із загальнодержавною або зарубіжною сферою розповсюдження;
• засновником або співзасновником видання має бути наукова установа або вищий навчальний заклад III–IV рівнів акредитації;
• видання тематично має бути спрямоване на певну галузь науки;
• у складі редколегії видання має бути не менше шести докторів наук з відповідної галузі науки, серед яких не менше трьох докторів наук повинні бути штатними працівниками засновника (співзасновника), про що зазначається у вихідних відомостях про видання, а головний редактор — штатним працівником засновника (співзасновників);
• кожен випуск видання рекомендується до друку Вченою ради наукової установи чи Вишу, про що зазначається у вихідних відомостях;
• тираж — не менше 100 примірників;
• редакційне оформлення видання має відповідати вимогам ДСТУ
• тощо.

Ще раз заначу, що віднесення МОН України видання до переліку фахових не може бути єдиним критерієм. Тому й пропонувалося у якості критеріїв (окрім фахового статусу):

1. Наявність міжнародного стандарту ISSN;
2. Наявність видання у електронній базі НБУВ;
3. Наявність видання у реферативній базі даних НБУВ;
4. Додатковим і важливим критерієм значимості для вітчизняних видань може бути віднесення видання до «Літопису журнальних статей» Книжковою палатою України.
5. Суттєвим показником може бути тривалість видання — видається (або видавалося) протягом не менше певного часу (5, 7, 10 років — це вже як визначимося…).

Оскільки в Україні поки що не створено Національної системи індексів цитування, емпірично довести, що «видання постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах» досить складно, а інші механізми врахування «популярності», як довів Friend, — є сумнівними (та й загалом — то моя суб'єктивна, хоча й обгрунтована, думка — для наукових (підкреслюю — наукових) видань рейтинги не можуть бути значимим показником, оскільки наука — то особлива і специфічна сфера діяльності, а науковий пошук і його результат не завжди зорієнтований на потребу дня сьогоднішнього, тому — не завжди актуальні і не завжди відомі широкому загалу…). Так само проблематично буде довести, що «Періодичне видання має значний вплив у своїй галузі» — які критерії цього впливу? Що означає «значний»? Тому, гадаю, — доцільніше було б орієнтуватися на певні й конкретні критерії, аби зменшити рівень двозначності й невизначеності при трактуванні значимості і (за можливості) убезпечитися від суб'єктивного підходу. З повагою до спільноти, --robot777 (обговорення) 21:13, 7 жовтня 2014 (UTC)

Зараз ви написали - "у пропозиції не йдеться про те, що значимими такі видання мають бути «за умовчанням»." А у пропозиції ви пишете:

Незалежно від перелічених критеріїв значимими є: видання, що входить до списку ВАК (ДАК) фахових видань

Що це як не визнання значимими цих видань за умовчанням? --Igor Yalovecky (обговорення) 06:02, 9 жовтня 2014 (UTC)

Шановний п. Igor Yalovecky! Дякую за увагу до висловлених мною пропозицій. Зазначу, — щодо статусу «фахових», було написано так: «Це — лише один із критеріїв (неосновний, але необхідний)». Тобто, - не основний, але необхідний. У тексті пропозицій мною обгрунтовано доцільність внесення, у якості ОДНОГО із критеріїв значимості, наявність статусу «фахового». Крім того, мною запропоновано, щонайменще, 5 додаткових критеріїв. Гадаю, що підхід до визанчення значимості має бути комплексним, із урахуваням запропонованих критеріїв. З повагою, --robot777 (обговорення) 21:05, 9 жовтня 2014 (UTC)

• Підтримую Brunei. --Igor Yalovecky (обговорення) 11:35, 2 жовтня 2014 (UTC)
• Проведімо практичний експеримент. Зараз створю статті й треба буде визначити, що з цього списку енциклопедично важливе. Рейтинг українських бібліотекознавчих видань:

1. Вісник Книжкової палати України
2. Бібліотечний вісник
3. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія
4. Бібліотечний форум України
5. Бібліотечна планета
6. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
7. Вісник Харківської державної академії культури
8. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики
9. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития
10. Рукописна та книжкова спадщина України. Археологічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів
11. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. --Friend 09:45, 3 жовтня 2014 (UTC)

• Щодо згадок у літературі, є така пісня.--Brunei (обговорення) 12:19, 3 жовтня 2014 (UTC)

  Це й відповідь на пункт 4. вищенаведеного варіянту критеріїв. --Friend 14:11, 3 жовтня 2014 (UTC)

  Я саме це і мав на увазі. --Brunei (обговорення) 18:52, 3 жовтня 2014 (UTC)

• Шановні Friend та Brunei! Дякую за цікаву інформацію. Але, як на мене, свідчить вона лише про те, що будь-які рейтинги та індекси є дуже відносним показником. Ці показники залежать від критеріїв «рейтингування» (а їх відбір - теж часто-густо суб'єктивна річ...). Яскравим, у цьому сенсі, є приклад спроби шановного Friend провести «практичний експеримент» із підготовки статей про бібліотекознавчі видання. Згідно рейтингу, на який Ви посилаєтеся ([8]), «Вісник Книжкової палати України» має найвищі показники і займає 1 місце. У той же час, до рейтингу НБУВ, який наводить Brunei ([9]), це видання взагалі не увійшло (тобто, не набрало навіть 1 балу із 10 можливих). Крім того, із Вашого рейтингового списку, у рейтингу Національної бібліотеки України відсутні 5 із 11 видань списку бібліотекознавчих, одне видання (Бібліотечний вісник) має рейтинг «7», два видання - рейтинг «5», ще два - рейтинг «4». При цьому, за умовами рейтингу НБУВ, показник менше 4-х пропонується вважати незначимим... Тобто, йдеться про відносність показників будь-якого рейтингу при визначенні значимості. Адже, гадаю, Ви не будете ставити під сумнів значимість статті про журнал «Товариш», хоча він припинив своє існування ще 125 років тому і не входить до жодного (!) рейтингу? Безумовно, певні критерії значимості для наукових видань мають бути. Окремі із них я вже пропонував. Від чогось - можна відмовитися, або - доповнити гарною ідеєю щодо рейтингу НБУВ (Національна бібліотека - вагома установа). У цій справі (сподівася, що Ви погодитеся) має бути якомога менше емоцій і суб'єктивності. Із повагою до спільноти, --robot777 (обговорення) 20:43, 3 жовтня 2014 (UTC)

  Реальна ситуація в Україні зараз така, що жодне зі згаданих видань не є значимим. Вони невідомі багатьом професіоналам, загал же про них не дізнається ніколи. Та й писати про них, окрім списку вельмишановної редколегії, нема чого. Почекаємо справжніх рейтингів, а не аматорських, і справжніх журналів, а не відстійників непотрібних думок. --Brunei (обговорення) 20:47, 3 жовтня 2014 (UTC)

Реальна ситуація в Україні зараз така, що наукових видань (у порівнянні із темпами наукового прогресу) — вкрай мало. Крім того, наукові видання не зорієнтовані на «широкий загал», а в науковому середовищі бібліотекознавців ці видання, очевидно, значимі. Широкий загал взагалі може й не знати про існування такої науки, але від того значимість наукових видань для науковців-бібліотекознавців і, відпоівдно, для суспільства не меншає. Звичайно, широкому загалу більше відомі такі видання, наприклад, як Ваш Магазин - наклад 70 тис. прим., Туризм і відпочинок - 25 тис. прим., «Моя газета», або ж «Афіша Волині» (подати оголошення до якої (за відповідним посиланням) можна прямо із Вікіпедії ) ... Дуже важко, також (вибачте) поділити думки на «потрібні» і «непотрібні». Наукова діяльність — то непростий, творчий процес пошуку і знахідок (або ж - їх відсутності...). Набутки науки можуть (гіпотетично) стати актуальними не сьогдні, а через 100 років... Академіками стають колишні аспіранти... А починати цей шлях і рухатися ним можливо лише через публікації, як форми наукової діяльності. З повагою до Вашої точки зору, --robot777 (обговорення) 12:46, 4 жовтня 2014 (UTC)

Ви кажете нісенітницю. В Україні зараз близько 2 тисяч наукових видань. У всесвітній базі даних Scopus - меше 20 тисяч. Невже українська наука складає хоча б десяту частину світової за науковою продукцією? Звичайно, ні. То навіщо стільки журналів? Що там друкують? Краще читати журнал Туризм і відпочинок, ніж Біологічний вісник мелітопольського педінституту, я Вам точно кажу. Бо у пересічного громадянина з'являється відчуття порожнечі, а у спеціаліста - регіт, що переходить у відчай. Це не наука, це макулатура для звітів. У лайні іноді трапляються смарагди, але ж як рідко... У нас і половина академіків випускають мотлох. Бо коли вони були аспірантами, вони теж заповнювали звіти - а наука лишалася обабіч. --Brunei (обговорення) 18:49, 4 жовтня 2014 (UTC)

Що ж Ви так, шановний п. Brunei! Я – Вам «З повагою до Вашої думки», а Ви мені – «нісенітниця», «лайно» ... Та, зрештою, справа не в тому. Я розумію і поділяю Вашу занепокоєність якістю публікацій у вітчизняних наукових виданнях (до речі, — свої враження від наукових публікацій Ви теж отримали із цих видань. Значить — вони вже відіграли свою інформативну роль ). Звичайно, — багато чого треба міняти, але (можливо) у таких категоріях оцінювати ВСЮ українську науку не варто? Адже й «смарагди» інколи трапляються. А це – рідкісна річ. За визанченням... Щодо Вашого підходу. Я покопирсався в Інтернеті. Коротко про результати: 1) Ви правильно зазначили – дійсно, в Україні зареєстровано 1927 наукових періодичних і продовжуваних видань. 2) Але між «зареєстровано» і «видається» нажаль, поки що, – прірва (за даними НБУВ – на січень 2014 р. — тих, що видаються лише 825. Про періодичність їх виходу я вже не кажу...). 3). Щорічно у світі видається 125-127 тисяч наукових журналів. Scopus індексує близько 21 000 назв ВСІХ наукових видань (серед них – лише 2955 – журналів. А серед тих, до слова, – 1295 – із медицини). 30% журналів у Scopus — видання США, 15% — Великої Британії. Загалом, до системи індексації Scopus входить лише кожен 42 журнал, що видається у світі. Крім того, за умовами Scopus до бази приймаються лише англомовні, або ж із якісною розлогою англомовною анотацією видання. Чи не вбачаєте Ви у цій справі об’єктивної, поки що, проблеми? З часом, я переконаний, ми подолаємо й цю проблему. Але то — з часом... На час вивчення англійської мабудь не варто призупиняти науковий пошук (хай і не завжди вдалий).

Але зараз не про те. Оскільки тут йдеться про «критерії значимості періодичних видань» не могли б Ви запропонувати власне бачення таких критеріїв? Дякую. З повагою, --robot777 (обговорення) 23:28, 4 жовтня 2014 (UTC)

Я поважаю Вас, як співрозмовника, але я не можу поважати думку, яка містить нісенітницю. Ви далі мені вдало доводите, що наукова спільнота має ще меншу кількість журналів, ніж за моїми обчисленнями, а тому вал українських "домашніх" публікацій на тлі наукового світу зашкалює. Звісно, є ті 100 тисяч наукових журналів, які мало хто читає. Там часто публікується галіматья рівня останніх робіт професора Дюсберга. Проте чи є вони значимими для науки і суспільства? Звісно, ні. Якщо ж з нікому невідомого журналу виросте щось путнє, то тоді його не гріх і у Вікі додати. Аякже.--Brunei (обговорення) 18:13, 9 жовтня 2014 (UTC)

Щодо критеріїв, то мені наведені подобаються:

• Періодичне видання має значний вплив у своїй галузі, як-от вища освіта.
• Періодичне видання отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні.
• Періодичне видання було або є друкованим органом обраної і престижної наукової спільноти (наприклад, Національна академія наук України або Лондонське королівське товариство).
• Періодичне видання постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах.
• І ще одне на додачу, щоб порятувати деякі наші «вісники»: Періодичне видання неперервно існує більше 50 років як наукове джерело.

--Brunei (обговорення) 18:13, 9 жовтня 2014 (UTC)

Шановний п. Brunei! Вдячний Вам за оцінку мене як співрозмовника. Поважаю Вашу думку — очевидно, вона продиктована прагненням сприяння розвитку вітчизняної наукової сфери. У цьому — ми однодумці. Запевняю Вас! Дещо скореговані (доречі, — з урахуванням Вашої думки) пропозиції щодо критеріїїв значимості наукових видань, мною запропоновані 21:13, 7 жовтня 2014. Просив би Вас ознайомитися з ними. Як зміг, — я їх обгрунтував. Крім того, — висловив сумніви щодо Ваших пропозицій. Тобто, вони (Ваші пропозиції) можуть бути доцільними. Але виникає низка проблем із критеріями Ваших критеріїїв (вибачте за тавтологію). Наприклад: «значний вплив у галузі» (як буде визначатися рівень значний/незначний? За якими показниками?), «отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні» (яку саме? якого рівня? Без наявності значимих вітчизняних (і визнаних на рівні наукової спільноти видань (а до них входять і ті, що є фаховими) отримати таку нагороду вкрай важко... Крім того - чи важливим є цей показник — «нагорода»? Це теж безкритерійне і досить часто - суб'єктивне явище... Нажаль); Вітчизняне видання не зможе бути засноване Лондонським королівським товариством — нажаль... чи - на щастя...); щодо «постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах» («постійно» — це — скільки? 2,3, 10 разів?). Щодо «50 років як наукове джерело» — розумію Вашу іронію. Разом з тим, за цією категорією значимості «проходить» лише Радянське право. Зрозумійте мене правильно, — я не проти Ваших пропозицій! Я — за те, щоби ми напрацювали реальні для нашої реальності (знову, — вибачте за тавтологію) критерії... З незмінною повагою, --robot777 (обговорення) 21:55, 9 жовтня 2014 (UTC)

Хм, це Ви запропонували ці критерії, я лише додав один пункт. Тобто Ви навели те, що Вам не подобається? Круто. А під мій останній критерій підходять купа журналів: Економіка України (журнал) - 56 років, Український ботанічний журнал - 74 роки, Український біохімічний журнал - 88 років, Український історичний журнал - 57 років та інші. У той же час Проблемы прочности - 45 років, але теж непогано. Можна дати 40 замість 50. Тепер передивився, дійсно: «має значний вплив у своїй галузі» - порожні слова. Щодо престижної і старої научної спільноти - там все гарно. В Україні є старі і престижні наукові спільноти: НАН, Інститут біохімії Палладіна, Інститут теоретичної фізики Боголюбова, Київський університет тощо. «отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні» - теж ясно. Якщо кращу статтю року за версією американської, європейської чи східноазіатської наукової спільноти надруковано в якомусь «Університетському віснику», то це вже привід для статті у Вікі. «постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах» - це про імпакт-фактор. Є чи нема. У більшості наших - нема. Особливо, коли робити поправку на самоцитування. --Brunei (обговорення) 18:16, 10 жовтня 2014 (UTC)

Шановному п.Brunei відповів тут — [[10]] --robot777 (обговорення) 21:25, 10 жовтня 2014 (UTC)

• Не можна порівнювати сучасні видання із виданнями 100-річної давнини. --Igor Yalovecky (обговорення) 07:05, 4 жовтня 2014 (UTC)

Звичайно, — не можна... Для видань 100-річної давнини — свої критерії значимості. Згадане видання, свого часу, проіснувало взагалі лише рік. Річ про інше, — про відносність критеріїв значимості. Для ілюстрації цього й наведено приклад... Дякую. --robot777 (обговорення) 12:46, 4 жовтня 2014 (UTC)

Пропозиція

Давайте повернемося на СО. Тут хаос, а має бути лише проект. Там і розміщую критику. --Brunei (обговорення) 18:20, 10 жовтня 2014 (UTC)

Наукові видання

З українською науковою періодикою купа проблем. З одного боку, вона не відома за межами України й Росії. З іншого, її часто-густо не читають самі українські науковці. Чому не читають? Бо там публікуються статті "для звітів", для захисту дисертацій, для висловлення необгрунтованих думок. Гарно, якщо фаховий журнал рецензується. Але поки для України це виключення. В наших журналах можна зустріти плагіат та псевдонауку. Можна опублікувати у якомусь "Віснику Запорізької інженерної академії" статтю, де називати теорію відносності псевдонауковою, а "ефіродинаміку" - наукою. Певен, що прийде час і нашого варіанту російського "Корчеватєля". Тому варто обмежити рекламу видань, які, чесно кажучи, не зовсім наукові.

Проблема має ще один бік для самої Вікі. Якщо буде написано, що ці сумнівні джерела можна вважати науковими, то нам буде легко довести все, що завгодно, оскільки ці видання не сильно перебірливі у публікаціях. Завтра в інших статтях Вікі нам будуть доводити, що існує левітація, телегонія, переселення душ - і все, що завгодно. З акуратними посиланнями на неякісні статті у наших же фахових виданнях.

Ми радісно вказуємо на соринку в оці світової науки, а поки не спиляли і половини тої колоди, що сидить в нашому оці. Тому англомовні правила ввижаються мені більш об'єктивнимм: вплив, вшанування, поважна спільнота, цитування. Інакше ми і далі будемо борсатися в тому мотлосі, що маємо сьогодні.

З повагою, --Brunei (обговорення) 09:52, 17 травня 2013 (UTC)

Продовження про наукові видання

Пан Andreev777 продовжує наполягати на тому, щоб формальні критерії були безумовними, а змістовні - додатковими. Я розцінюю це як насмішку над здоровим глуздом, оскільки на папері у нас часто-густо намальовані парки, гуртожитки і мости, а в реальному житті на цих місцях - калюжі і МАФи. Тому моя пропозиція відмовитися від ранжування критеріїв, а зробити їх максимально змістовними і чіткими.

Критика критеріїв наукової періодики займає багато місця, але я спробую узагальнити.

• Наявність видання у Переліку наукових фахових видань ВАК (ДАК) України (протягом будь-якого періоду часу) - там повно ненаукової маячні (див. вище про ефіродинаміку).
• Наявність ISSN - отримати його легше легшого для будь-якої періодики
• Наявність видання на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в переліку «Наукова періодика України» - незрозумілий критерій. Вернадка вважає науковим багато різної маячні.
• Додатковим і важливим критерієм значимості для вітчизняних видань може бути віднесення видання до «Літопису журнальних статей» Книжковою палатою України - те ж саме. Чого б це журнали Віче (журнал) і Дзвін_(журнал,_Львів) були б визнані науковими?
• Суттєвим показником може бути тривалість видання — видається (або видавалося) протягом не менше певного часу (5, 7, 10 років — це вже як визначимося…) - а тут згода. Але не менше 35-40 років. З доперіоду інфляції публікацій.
• Крім того, це критерії для українських наукових видань, а не для всіх.

Отже, моя зустрічна пропозиція єдиних сутнісних критеріїв для українських і світових наукових періодичних видань

• Можна навести як мінімум 3 оригінальні дослідницькі статті у періодичному виданні про наукові відкриття, які увійшли у підручники. Якщо ні, то →
• Періодичне видання було або є друкованим органом старої і престижної наукової спільноти (наприклад, Національна академія наук України, Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України або Лондонське королівське товариство).Якщо ні, то →
• Періодичне видання цитується як джерело в наукових роботах, має високий імпакт-фактор у власній галузі. Якщо ні, то →
• Періодичне видання неперервно видається більше 50 років як наукове джерело.

Вікіпедія не каталог журналів. Тут мають бути тільки най-найкращі і найбільш відомі. Інші нехай існують на сайті Бібліотеки Вернадського. Гарне місце. --Brunei (обговорення) 18:48, 10 жовтня 2014 (UTC)

ех, друже, як я Вас розумію! але навряд чи вдастся нам з вами завалити тушу академічного мастодонта, який вже і так здох, але більшість робить вигляд що він «живєє всєх живих» --Helgi (обговорення) 19:13, 5 серпня 2015 (UTC)

Пропозиції

Шановний п. Brunei! Вдячний Вам за увагу до моїх пропозицій та детальний їх аналіз. Зауважу, що я ні на чому не наполягаю — лише запропонував власний погляд на проблему, що обговорюється, та прийнятні (з моєї точки зору) критерії значимості для вітчизняних наукових видань. Саме для вітчизняних, оскільки кожна країна має власну специфіку організації науки і наукової діяльності.

Тож, конкретизую свої пропозиції критеріїїв значимості для вітчизняних наукових видань

1. Наявність видання у Переліку наукових фахових видань ВАК (ДАК) Міністерства освіти і науки України (зауважу — МОН України «є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки» — це із положення про Міністерство — норма законодавства. Ми маємо враховувати, що Закони України є обов'язковими для виконання на території держави)
2. Наявність міжнародного стандарту ISSN (не такий простий процес отримання міжнародного стандарту ISSN, як Ви собі уявляєте. Надається він (цей ISSN) — безкоштовно, але для його отримання необхідним є виконання певних вимог. Чому ж тоді, наприклад, жоден із «Вісників» Запорізького університету (переглянув просто для прикладу, оскільки Ви згадували Запорізькі вісники) цього ISSN не має?)
3. Наявність видання у електронній базі НБУВ (я вже звертав Вашу увагу [[11]]на те, що із 1927 наукових періодичних і продовжуваних видань, що зареєстровані в Україні, лише 825 представлені в електронній базі НБУВ. До речі, Ваших «улюблених» «Вісників» Запорізької інженерної академії й Маіуполького університетів у списку наукових видань НБУВ немає).Ви не вважаєте це «фільтром»? Й ще — я не є спеціалістом із «ефіродинаміки», і, можливо — це науковий фейк... З іншого боку — можливо ця тема буде актуальною через 100 років? (це лише допущення!!!), а ще — пошукав і занйшов монографію "Общая эфиродинамика", видану М.: Энергоатомиздат, 2003, обсягом 594 с., із посиланнями на 537 джерел наукової літератури [[12]]... У дискусію з цінності цієї праці я не вступаю. Але ж, через 100 років її оцінка може не співпадати із сьогоднішньою Вашою. Все може бути... Чи не так? Нині ж мова не йде про статтю «Ефіродинаміка», а про наукові видання...)
4. Наявність видання у реферативній базі даних НБУВ (це означає, що видання є не лише науковими, але й реферативними, а це — вже зовсім інший рівень наукового видання. Науковці це знають, а серьозні науковці — враховують при підготовці публікацій у таких виданнях).
5. Віднесення видання до «Літопису журнальних статей» Книжковою палатою України (як на мене, — суттєвий критерій значимості. «Літопис» — це своєрідний архів кращих видань України за певний період. За цими виданнями українські дослідники-науковці будуть вивчати наше сьогодення через 100 років... Крім того, щодо «Літопису наукови статей» — у моїй пропозиції йдеться про наукові видання. А із Ваших прикладів — Журнал «Віче» — є фаховим наковим виданням із юридичних наук, а журнал «Дзвін» не є науковим виданням).
6. Тривалість видання — видається (або видавалося) протягом не менше певного часу (дякую за підтримку Вами цієї пропозиції. Але запропонований Вами термін у 50 (а потім - 40) років, уважаю не виправданим, оскільки сучасній вітчизняній науці - 23 роки (тому й пропонувалося 5-10 років), бо у нашому обговоренні не йдеться про ІСТОРІЮ української науки. Крім того, усі видання до 1991 року були під впливом і цензурою радянської влади. Сподіваюся, - Ви не є апологетом тієї влади).

Що стосується імпакт-фактору — свої сумніви (зауважу - не заперечення, а - сумніви! доцільності запроваждження (поки що!) цього критерію — через наявність об'єктивних перепон для його впровадження я вже висловлював [[13]]).

У МОН України, у НАН України, у Національній науковій бібліотеці, у Книжковій палаті України, в академічних інститутах і в університетах, в редакційних колегіях їх наукових видань — працюють фахівці, українські науковці. Гадаю, ми не маємо об'єктивних причин для недовіри цим людям, або ж — ігнорування їх думки, оцінок і досвіду.

Ось такі мої пропозиції. Вважаю свою місію, (як небайдужого користувача укрВікі), щодо внесення пропозицій виконаною і сподіваюся, що Ви і спільнота підтримаєте їх. З повагою,--robot777 (обговорення) 21:23, 10 жовтня 2014 (UTC)

Ваша позиція зрозуміла. Можна було би дискутувати далі, але я вважаю помилкою створення окремих критеріїв для наукових журналів, які видаються в Україні. Таке явище як українська наука об'єктивно існує лише в сенсі історії науки (так, Мечніков і Беліцер - українські науковці, хоча працювали у Російській імперії і СРСР; вони створили наукові школи, які довгий час впливали на науку на нашій території). Якщо взяти сучасних українських науковців, то найкращі з них публікують свої наукові роботи у світових виданнях англійською мовою, не звертаючи уваги, де саме розташоване видавництво: у США, Великій Британії, Нідерландах, Німеччині чи Китаї. Головне, що це майданчики для світової науки, а самі ці науковці бувають більшими патріотами й активістами української справи, ніж добровольці «Айдару» (до речі, у ньому теж служить кілька вчених). Тобто українські журнали не несуть ніякого вагомого впливу на українську науку (окрім її дискредитації, звісно) поза історичного контексту: круто, звісно, що Палладін заснував Український біохімічний журнал, як перший такий у СРСР. Плюс є українські наукові журнали, що є лідерами в унікальних галузях знання: україністика, українська фольклористика, українське мовознавсто і літературознавство, історія України й історія української науки. Але ці журнали безумовно кращі за міжнародні аналоги або є унікальними, тому проходять мій четвертий критерй. Отже, я не бачу причини виокремлювати українські наукові журнали з усіх інших, а тому не готовий розглядати будь-які окремі критерії. --Brunei (обговорення) 09:57, 12 жовтня 2014 (UTC)

Як на мене, дискусія так важко складається внаслідок невизначеного її предмету. Поламаний плівковий фотоапарат незначущий в категорії «Фотоапарати», але значущий в категорії «Прес-пап'є». Для початку я б запропонував розмежувати значущість: наукова і літописно-історична. Для останньої («на рубежі XX-XXI сторіч на друк цього часопису небагата Україна витратила 10 тон паперу» — чим не значущість?) застосовувати критерії п.robot777 із одним доповненням — про «10 тон». Історичне бачиться з певної віддалі, тож доповнення таке: видається протягом щонайменше 20 років. Для першої, наукової, — критерії п.Brunei, мабуть, теж із доповненнями (чи воно є у вказаних критеріях?): наявний або англомовний переклад (Springer доволі активно зараз цим займається), або щонайменше англомовна назва+резюме; наявний власний сайт або можливість добути статті за допомогою іншого (типу sciencedirect). Неангломовної науки зараз не існує. І останнє: мій досвід в царині природничих наук, а для суспільно-балакучих, можливо, мають бути інші критерії, для обговорення яких в мене немає компетенції. P.S. А прогрес потроху рухається: в НБУВ є вже і Вісник Маріупольського університету. --Olion17 (обговорення) 01:31, 6 грудня 2014 (UTC)

Всі ці бази НБУВ і МАК(ДАК) мало значать для значимості наукового журналу. --Igor Yalovecky (обговорення) 11:11, 26 січня 2015 (UTC)

А давайте створимо експертну вікі-раду для розгляду КЗ періодики

і кожен фахівець у своїй царині (я до прикладу у мінералогії) будемо обгрунтовано висловлювати свою думку. ясно, що академіки образяться - але то їх проблеми - най пишуть статті так, щоб було цікаво і зрозуміло --Helgi (обговорення) 19:20, 5 серпня 2015 (UTC)

Ага, давайте! Тільки справа до академіків не дійде, почнеться ще на рівні місцевих докторів наук і деяких кандидатів. :-)--Brunei (обговорення) 12:14, 8 серпня 2015 (UTC)