Мечников Ілля Ілліч

Нобелівський лауреат з фізіології або медицини, імунолог, ембріолог, фізіолог, патолог, біолог
(Перенаправлено з Мечніков Ілля Ілліч)
Мечников Ілля Ілліч
Ilya Mechnikov nobel.jpg
Народився 3 (15) травня 1845(1845-05-15)
Іванівка, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 2 (15) липня 1916(1916-07-15) (71 рік)
Париж, Франція Французька республіка
Громадянство Франція Франція
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність Українець
Alma mater Харківський університет
Університет Ґіссена
Геттінгенський університет
Мюнхенська академія
Відомі учні Микола Гамалія, Іван Савченко, Олександр Безредка
Відомий завдяки: фагоцитоз
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1908)
медаль Коплі

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Nobel prize medal.svg

Ілля Ілліч Мечников (нар. 3 (15) травня 1845(18450515), Іванівка, Харківська губернія, Російська імперія — пом. 2 (15) липня 1916(19160715), Париж, Французька республіка) — український[1] науковець волоського походження, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.

Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів.

Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883).

Зміст

РодинаРедагувати

За батьком, Іллею Івановичем Мечниковим, офіцером з Петербургу, походить з шляхетного україно-волоського роду Спадаренко. Засновником української гілки цього роду є Ніколає Мілеску-Спетару[ru] (рум. Neculai Milescu Spătarul), а прізвище «Мечников» є русифікованим «рум. Spătaru, зброєносець». Мати — Емілія Левівна Мечникова (Невахович), донька єврейського письменника Лева Неваховича, родом з Летичіва.[2]

ЖиттєписРедагувати

Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив 1864 року).

18641867 — працював у Гессені, Геттінгені та Мюнхені.

1867 — отримав ступінь магістра зоології.

Працював у Новоросійському університеті (Одеса; 18671868; доцент зоології) та Петербурзькому університеті (18681870).

18701882 — завідувач кафедри зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету (Одеса)

18861887 — завідував організованою ним (разом із Миколою Гамалією) першою в Російській імперії Одеською бактеріологічною станцією (нині Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології).

Надалі Мечников змушений був емігрувати до Франції за українофільські настрої.

18881916 — завідувач лабораторії в Інституті Пастера в Парижі1905 р. — заступник директора інституту).

Сім'яРедагувати

  • Перша дружина — Людмила Федорович, племінниця видатного російського ботаніка, його друга Андрія Бекетова.
  • Друга дружина — Ольга Бєлокопитова, донька власника маєтку у селі Попівка (тепер Смілянський район, Черкащина).[3]

Звання та нагородиРедагувати

Почесний член Петербурзької академії наук (1902). Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1908 «За вивчення імунної системи».

ТвориРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

В філателіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати