Обговорення:Українофобія

Active discussions
Рік 2010 2011
Переглядів 3738 9408
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 4 травня 2007 року.
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 22 квітня 2011 року.
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 15 червня 2012 року.

Зміст

Category:Ukrainophobia у ВікісховищіРедагувати

Нажаль після свавільного видалення користувачем Butko (помилуйтеся тільки на його альбом!!! Тут і Якудза і Еруд і Білецький і А1, усі радіють-сміються, хоч на хліб намащуй) категорію доводиться відновлювати заново. Цікаво, що участь у знищенні 2категорії взяв і такий нині відомий опікун статей Київська Русь, Московське царство, Росія Користувач:Gleb Borisov. --Bulka UA 05:16, 10 квітня 2011 (UTC)

ДоповненняРедагувати

Гадаю, що можна доповнити прикладами сучасності: фільми Брат-2, 72 метри [1], Тузла, Газпром. --Yakudza -พูดคุย 09:51, 23 грудня 2006 (UTC)

Слушна ідея. Бажано б було документальні факти: фотографії, чиїсь статті про українофобство циї подій. Може є які карикатури на українців або фото українофобських випадів було б дуже добре.--Hillock65 13:16, 23 грудня 2006 (UTC)
http://caricatura.ru/parad/Serdyukov/5305/ --Yakudza -พูดคุย 14:10, 23 грудня 2006 (UTC)

Посилання на джерелаРедагувати

Прохання додавати ваші посилання на джерела.

Ви хоч би джерела ці читали, та думали трохи.

  • Фільм "Юля" - це не українофобія, а дурний смак разом з політичним брудом. Коли був фільм про російського генерального прокурора с дівчатами у сауні, то це що було? Русофобія? Політичний бруд і нічого іншого.
  • Далі, критику канадського історика Хімки подають як джерело по єврейській українофобії. Дивимось. Т.з. "джерело" лише лист до газети від не знамо кого. Треба хоч подивиттись хто такий цей Хімка. Професор історичного факультету університету Альберти, довгий час керував канадським інститутом з україністики (Canadian Institute of Ukraine Studies). Знайшли Українофоба.
  • Далі, "Українофобія як державна політика Росії: - стаття з Хай-вея (www.hw.net.ua). Це джерело - журналістський аналог вікіпедії, де хто хоче пише що захоче. Теж мені "Джерело".
  • Далі, " Українофобія?, Давайте розберемося з питанням ненависті до українців..." - лінк на форум інтернет видання. Що це за "джерело"?

Взяли б і написали краще обзор теми базуючись на авторитетних джерелах, аніж колекцію випадкових лінків та картинок. Теж мені стаття на тему. --Irpen 01:14, 26 березня 2007 (UTC)

Я б порадив вам охолонути трошки. Ви не помітили на сторінці тег про те що стаття в процессі редагування. Всі лінки на сторінці обговорення не мають нікого відношення то статті, це мої джерела, я використовиватему те що мені підійде. Матеріал на сторінці обговорення не порушує ніяких правил. Почекайте коли стаття буде закінчена і потім будете давати свої рецензії і думки про джерела. А поки прохання не заважати працювати. Ліпше йдіть поганяйте націоналістів на англ вікі. --Hillock65 01:44, 26 березня 2007 (UTC)

Hillock, з якої радощі Ви мені тут вказуєте куди йти та що робити. Коли Ви до англ. вікі заходили, я Вас не ганяв, навпраки навіть. Це Ви так заохочуваєте редакторів? То я з таким відношенням мабуть і дійсно припиню участь на ук-вікі. Мені так здається, що Ви тільки зрадієте. --Irpen 02:00, 26 березня 2007 (UTC)

Можливо я некоректно висловився, вибачайте. Мені взагалі байдуже куди ви підете, аби ви мені не заважали. Ваш внесок в українську вікіпедію настільки значимий та неоціненний, що я не можу уявивити як би ми тут без вас впоралися. --Hillock65 02:11, 26 березня 2007 (UTC)

Основна причина українофобіїРедагувати

В статті вказано, що "Основною причиною українофобії є невігластво та невихованість". Особисто я вважаю, що навпаки. Зазвичай українофоби люди освітчені, на перший погляд дуже виховані (питання лише де і коли), хоча буває по різному. Вважаю, що дану фразу необхідно вилучити. В статті ксенофобія є опис причини виникнення більш правильний. Українофобія - це механізм захисту. Це не означає, що ми комусь загрожуємо. Але в геополітиці... Саме існування українців та України в подальшому може бути небезпечним для гегемонії країн чи утворень звідки ми спостерігаємо зараз найбільшу кількість українофобів, чи тих до кого культурно та ментально вони себе зараховують. --Oleh Kernytskyi 18:15, 26 березня 2007 (UTC)

Цілком погоджуюсь. Був би дуже зацікавлений у розвитку саме геополітичного аспекту різних ставлень до самостійності України. Три найголовніши гравці в цей "грі" очевидні: Росія, Польша, США. Маю високоякісний матеріал для розвитку цього, але нажаль бракує часу. Як каже один мій знайомий, "Обіцяю постаратись" :). --Irpen 17:08, 23 квітня 2007 (UTC)

Видалення зображення, що не відповідає змісту статтіРедагувати

Зображення людини, яка зріклася свого роду-племені, не може вважатися українофобським (якщо, звісно, вважати Україну не тою нацистською державою, яка насильницьки змушує людей асимілюватися). Це - протест проти манкуртизації, а не проти українського народу. Тому зображення вилучається.--Hmel' 15:26, 17 квітня 2007 (UTC)

Я би радив вам спочатку спитати а потім видаляти. Які докази у вас того, що хтось чогось зрікся? І що таке манкутерізація? Прохання висловлювати свої претензії зрозумілою мовою, особливо якщо ви з чимось не погоджуєтеся.--Hillock65 15:42, 17 квітня 2007 (UTC)
Манкурт — це з Чингиза Айтматова. Відомий був свого часу киргизький письменник. Verdi 16:09, 17 квітня 2007 (UTC)

Вважаю, це не мені, а саме вам треба довести, що це зображення людини є українофобським. Що там українофобського?--Hmel' 09:35, 18 квітня 2007 (UTC) Зображення:Stydno.jpg

  • Так, поїдання борщу сприяє манкуртизації у дуже важкій формі, полегшити яку може хіба що лікування "истинно русским напитком" квасом та регулярним носінням фофудді. Крім того, борщ викликає різновид наркотичної залежності, і той хто спробував його, одназу починає балакати на "мове" і "отрекаться от русского имени" [3]. Через що борщозалежного періодично гризуть докори сумління. --Yakudza -พูดคุย 17:33, 17 квітня 2007 (UTC)
Те, що ви тут є адміном, аж ніяк не може бути виправданням вашого нечемного, глузливого тону--Hmel' 09:35, 18 квітня 2007 (UTC)
Мій глузливий тон не стосується нікого особисто з вікіпедистів, а тільки маргінальних українофобських політичних сил. Таких як автори плакатів, що зображені у статтях або як ось цей "письменник". --Yakudza -พูดคุย 12:09, 18 квітня 2007 (UTC)
І хто це тут поборник чемності? Користувач Hmel', який характеризує Україну, як "нацистську державу"? Перш ніж робити зауваження іншим, варто було б самим показати приклад чемного відношення до співрозмовників. --Hillock65 12:58, 18 квітня 2007 (UTC)
Я НІКОЛИ не називав Україну нацистською державою. Будь ласка, читайте уважніше те, що я пишу (зокрема тут). Я писав, що вона НЕ Є нацистською державою, яка своєю ідеологією вважає насильницьку асиміляцію. Тому цей плакат, який направлений проти забуття свого імені не може бути українофобським. Чи, може, русофобами були ті, хто за часів царизму закликав зберігати свою українську мову?--Hmel' 15:20, 18 квітня 2007 (UTC)

Українофобія в плакаті в тому, що хтось має соромитися того, що він не росіянин і що українцем можна стати тільки з'ївши борщу та вивчивши мову. Це яскравий приклад українофобії, до того ж вище є посилання на точно таку ж статтю про зрікання від русского імені. Це гасло тих, хто українців взагалі не вважає народом, а спаплюженеми росіянами, вигадкою Австрії чи Польщі. Якщо це не українофобія, то тоді я вже не знаю... --Hillock65 15:40, 18 квітня 2007 (UTC)

Щодо зображень з пропагандистськими плакатими, прохання до авторів, вказати не тільки на джерело, але й на контекст. Якщо хтось щось намалював та повісив в ЖЖ - таке зображення, навіть з посиланням на джерело нічого не доказує. Якщо зображення випускає відома політична організація, як оцей "матюки перетворюють тебе в москаля" шедевр Тягнибока, чи преса, то це дуже важливо і треба вказати. Навіть плакат розміщений у мережі такою організацією можна вживати, але проста зображення невідомо звідки та від кого без контексту чи пояснення джерела порушає не тільки НТЗ, але й вимагання "надійні джерела". --Irpen 17:17, 23 квітня 2007 (UTC)

Я взагалі здивований, що це зображення "з’їв борщ" попало у серйозну статтю. Це скоріше до гумористичного руху Фофуддя... Станіслав

Манкуртизація чи яничарство? Нюхайте полин!Редагувати

Відкриваємо статтю Манкурт, і читаємо, робимо висновки. Що отримаємо? Що нам хочуть сказати, що даний термін можна використати до іноземців, котрих захопили у рабство і заставили забути свою історію, мову і т.д.

  • Питання №1: Чи може бути піддано під термін манкуртизація повернення манкуртів до своїх джерел і первинності? Якщо перехід з яничарства до українства при спогадах від запаху полину відбувається безболісно?
    • Не треба пересмикувати. Плакат, в першу чергу, стосується тих, хто ніяких українських джерел і первинності взагалі не має. Яничарство тут ні до чого--Hmel' 15:26, 18 квітня 2007 (UTC)
Навіть, якщо прийняти вашу думку про те, що плакат стосується іноземців, які відрікаються від рідної культури і стають українцями, то фрази "сьєл борщ" і "виучіл "мову"" свідчать про латеннту побутову українофобію автора плакату. Тобто манера виконання цього твору говорить про те, що його автор зневажливо ставиться до української мови і культури. Це може бути прикладом українофобства. інша справа на кого націлений плакат...--Alex K 15:42, 18 квітня 2007 (UTC)

Я б не погодився, що плакат стосується тих, хто немає ніяких українських джерел. Навпаки, тих хто завжди почував себе українцем звинувачують в зріканні чогось і ще таким способом як споживання борщу. Тобто йдеться про те, що бути українцем неприродньо, що це результат зради Росії. Це класичне звинувачення українофобів, що українці вигадка і результат конспіративних антиросійських технологій. Чи можна бути поляком чи росіянином коли зречешся чого небудь? Напевно що ні, бо вони такий тип ксенофобії вже пережили раніше.--Hillock65 16:07, 18 квітня 2007 (UTC)

  • Питання №2: Висміювання повернення до своєї мови та історії може бути названо українофобією, якщо мова йде зазвичай лише представниками росіян по відношенню до української культури?
    • Мова йде не про свою мову чи культуру. Плакат про це не говорить. Які українські корені, наприклад, у Єханурова чи Януковича?--Hmel' 15:26, 18 квітня 2007 (UTC)
      • Тобто плакат, на вашу думку, звертається саме до таких як Єхануров та Янукович, аби їм було соромно? Щож, тим паче, манкуртизація і яничарство ні до чого. Це чиста українофобія! Висміюється сама думка, що можна почати розмовляти українською. Це жахливо! --Oleh Kernytskyi 16:11, 18 квітня 2007 (UTC)

Питання реторичні! Відповіді всі знають. --Oleh Kernytskyi 11:20, 18 квітня 2007 (UTC)

РусофобіяРедагувати

Ну як можна бути або такими підлими, або безграмотними, щоб в статті ru:Русофобия добавити в роздил Русофобия в Википедии посилання на картинку в ук-вікі:

Я двічі робив відміну цієї правки!

Гадаю, що цей приклад, як свідоме перекручування фактів, можна згодом буде добавити і в цю статтю, як розпалювання українофобії у Вікіпедії. --Oleh Kernytskyi 09:36, 21 квітня 2007 (UTC)

Не переймайтеся так проблемами російської вікіпедії, окрім неї ще є з півсотні інших, де може ще щось написане необ'єктивне про Україну. Поставте НТЗ ще в самому підрозділі і обґрунтуйте в обговоренні. Якщо буде більше показового матеріалу, можна зробити окремий підрозділ. Поки що, як на мене, зарано. Треба значно більше солідного матеріалу.--Hillock65 10:22, 21 квітня 2007 (UTC)

Побутова українофобіяРедагувати

Порушення НТЗ, бо секція концентрується виключно на російській у-фобії, ігноруючи, не менш поширене явище серед наприклад поляків чи румун. --Irpen 02:36, 22 квітня 2007 (UTC)

В чому ви вбачаєте ненейтральність? Про поляків чи румун там нема, бо я не знайшов нічого. Виходить значить немає, якщо є — наведіть приклади. Там вже є про те, що побутова українофобія зустрічається серед інших народів, про конкретні приклади інших нема бо я не міг знайти. Чия це вина, що про українофобію росіян знайти легше ніж про українофобію румун? Це є просто відображенням існуючої ситуації і не більше. Як це може бути ненейтральним? --Hillock65 02:45, 22 квітня 2007 (UTC)

"Не знайшов, значить нема". Ви розмовляли з заробітчанами? Відношення ще гірше ніж у США до мексиканців. Мабуть погано шукали. "Легше знайти бо мабуть Ви краще знаєте мову на якій проявлення російської українофобії найбільш вирогідно зустріти, а ще й краще знаєте інтернет країни, де шукати. --Irpen 02:49, 22 квітня 2007 (UTC)

Стаття пишеться на підставі джерел. Якби ви стверджували що існує сила силенна прикладів українофобії у польщі чи румінії і я навмисно зосередився на РОсії - то була б інша справа. Розмова з заробітчанами не джерело!!!! Чому ви дозволяєте собі робити такі упереджені і образливі коментарі в мій адрес! Я якраз шукав і дуже добре і виклав все що знайшов. Я шукав на тих мовах, що знаю. Яким чином той факт, що українофобія в Росії пре з відусюди, А в польщі і румунії не знайти може бути моєю виною? Я навів приклад побутової українофобії і пояснив що вона існує у багатьох країнах а не тільки у Росії. А ілюстрував якраз російськимми прикладами. В чому тут упередженість? Якщо ви вважаєте себе ображеним знайдіть приклади українофобії і в Румінії і в Афганістані. --Hillock65 03:25, 22 квітня 2007 (UTC)

З огляду на аргументацію, прошу адміністраторів прибрати недоречні і невиправдані шаблони в підрозділах статті. --Hillock65 03:36, 22 квітня 2007 (UTC)

Сторінка обговореннйа Яро.П., поза сумнівом дійсно українофоба, не є дійсним джерелом, так само як і уся російська бікіпедія. На ВП як на джерело можна посилатись тільки у статтях про саму вікіпедію. Джерела потрібні зовнішні. --Irpen 04:06, 22 квітня 2007 (UTC)

Я вважаю, що як приклад це посилання дуже важливе, і існує як ілюстрація, а не як джерело.--Hillock65 04:08, 22 квітня 2007 (UTC)
  • На мою думку, неповнота розділу не свідчить про його ненейтральність. Справді потрібно додати хоча б про побутову українофобію у Польщі або Румунії. У деяких проявах вона навіть сильніша ніж в Росії. Тобто, розділ потрібно допрацювати, а шаблон, гадаю, зайвий. Щодо посилання на сторінку обговорення Яро.П., то також не вважаю його авторитетним джерелом, і, гадаю, що варто прибрати. Якщо б слово "хохлокост" було вжито у якійсь статті чи хоча б у ЖЖ якого відомого діяча типу Крилова, Холмогорова чи Дугіна, то тоді б цей приклад можна було б навести. --Yakudza -พูดคุย 05:40, 22 квітня 2007 (UTC)

Українофобія в СШАРедагувати

НТЗ і ОД. Уся секція базуєтсья на ізольованому прикладі. Що доказує один приклад? Узагальнення єдиного прикладу ба весь народ є ОД автора. --Irpen 02:49, 22 квітня 2007 (UTC)

Яке узагальнення? Я що стверджую, що всі американці палають українофобією? Читайте уважніше: Ненависть та упереджене ставлення до українців існує також і в США. Існує і я навів приклад! Чи це одинокий випадок чи загальна тенденція, ніяких висновків там не робиться!--Hillock65 03:16, 22 квітня 2007 (UTC)

Єдине що доказує цей приклад - непрофесійність одного журналіста (чи може редактора). З таких ізольованих прикладів взагалі ніяких висновків робити не можна. Дарую вам ще один приклад. Було опубліковано якось листа чи OpEd, здається в NYTimes, але мабуть в Washingtom Post, про образливість факту того, що в центрі Вашінгтона стоїть пам'ятник Шевченку, в роботах якого "можна зустріти багато анисемітських виразів". Пошукайте на google про цей випадок, знайти буде на важко, по сміху після того листа було багато. І що це доказує, крім того, що є якись дурень? Жодної праці про явище українофобії у штатах я не бачив. Тобто і в ВП писати немає про що. --Irpen 03:41, 22 квітня 2007 (UTC)

Ще раз звертаю вашу увагу на те, що ніяких висновків там не робиться, а вказується на факт українофобії. І все. На відміну від румунії, я знайшов хоча б один. --Hillock65 03:46, 22 квітня 2007 (UTC)

Це не факт у-фобії. Немає ніякого доказу, що за цим були українофобські мотиви. Можлиба елементарна історична неосвіченість про часи війни. --Irpen 04:07, 22 квітня 2007 (UTC)

Саме як українофобію цей випадок розцінюють джерела, які я навів. Це ваша думка, що не було українофобських мотивів, а багато людей якраз вбачали в тому українофобію. Читайте джерела.--Hillock65 04:10, 22 квітня 2007 (UTC)
  • На мою думку цей приклад є цілком доречним у статті. Річ у тім, що незалежно від мотивів дій авторів фільму, це викликало дуже широкий резонанс (принаймні серед українців США та Канади), і було розцінено як приклад антиукраїнських дій. Також, у цьому розділі, на мою думку, все коректно щодо ОД. Бо автор не давав власної оцінки, а тільки навів оцінку дану у "вторинних джерелах". Згаданий Ірпенем лист щодо пам'ятника Шевченку, також викликав дуже багато галасу і не тільки в діаспорі але й в Україні, і також отримав оцінку як факт українофобії. Аналізувати мотиви авторів листа чи редакторів газети, що розмістила його ми у статті не можемо (бо це буде оригінальне досліждення) Загалом, ця тема є публіцистичною, тому у даному випадку публікації у пресі, що викликали широкий резонанс у суспільстві є "авторитетними джерелами". --Yakudza -พูดคุย 06:21, 22 квітня 2007 (UTC)
  • Думаю написно достатньо нейтрально - подано резонансний факт, рясно підкріплений джерелами - цього достатньо щоб написати, що "упереджене ставлення до українців існує". В принципі приклад з Шевченком теж варто було б додати, але, звичайно ж, з посиланнями на джерела. --A1 16:59, 22 квітня 2007 (UTC)

Ні! Все що ми маємо - це ізольований факт, хоч і резонансний, без усякого підтвердження його типовості чи нетиповості. "Цього достатньо щоб написати, що упереджене ставлення до українців існує" - це висновок Вікіпедіста, тобто ОД. Якщо такий висновок роблять джерела, то треба або сказати, що це є переважна думка (тобто, що УФ у США досить поширена), чи це є проста думка висвітлена у газеті А, чи веб-сайті Б. --Irpen 17:21, 23 квітня 2007 (UTC)

В другий раз просив би вас уважніше читати статтю. Спеціально для вас виділю тяжко зрозумілі для вас місця: Ненависть та упереджене ставлення до українців існує також і в США.''' Існує!!!! І я навів приклад! Я не роблю ніяких висновків, поодинокий це випадок чи ні, типовий він чи ні, переважна ця думка чи ні — я відобразив точку зору певної кількості населення США, яка вважала це проявом українофобії. Вважайте - не мою точку зору, а точку зору інших. Так само як певна кількість українських Новосибірців вважають проявом українофобії використання образливих етнонімів в пресі. І все. Ніяких висновків. Сподіваюся що можливо в кольоровому варіанті ви зрозумієте краще і не будете те й саме повторювати безкінечно. Цікаво чому претензії саме до цього підрозділу, адже в Польщі теж один випадок цитується, і в Канаді також? --Hillock65 19:33, 23 квітня 2007 (UTC)
Мені здається, що ідеальний варіант розділу дещо інший ніж зараз, хоча всі приведені факти й доречні. Було б добре не тільки навести приклади, але й дати опис всієї ситуації. Наприклад, «українофобія зустрічається не часто, тому що мало хто що знає про українців. Але існують деякі публікації, які можуть бути інтерпретовані як укріїнофобські та викликають різку реакцію громадських організацій. Найяскравішим прикладом є ... В результаті, багато організацій одностайно звинуватили CBS в ... » Тобто дати деякий аналіз ситуації, а не робити статтю просто набором фактів, які кожний читач може інтерпретувати як він того бажає. Останнє - «нейтральніше», але меньш енциклопедічно. Крім того, слід зробити чіткіший акцент на програмі CBS та її місці в суспільстві (типовості, відношенні до неї, інтерпретаціях), а не на акціях громадських організацій у відповідь. Бо реакція може викликатися не українофобією, а параноїдальністю самих організацій (вважаю у цьому випадку це не так, але це трапляється, особливо серед євреїв, негрів у США та деяких інших народів, коли багато хто любить вважати себе ображеним).--Oleksii0 20:33, 23 квітня 2007 (UTC)
Бачите, тема досить складна і дещо контроверсійна, тому якби я дав опис ситуації, як ви пропонуєте то то якраз би й були висновки, проти яких так скаржиться наш візаві. Всі твердження мають бути підтримані джерелами, бо знову будуть претензії. Звісно, більше матеріалу не зашкодило б, але "що маємо то маємо" (с). Можливо хтось знайде ще щось. Якщо у вас є приклади, чи додаткова інформація — не вагайтеся, доповнюйте! Статтєю ніхто не володіє, всі можуть редагувати, отже якщо маєте щось добавляйте!--Hillock65 21:28, 23 квітня 2007 (UTC)

Зняв НТЗ. Текст підтверджений джерелами. Нехай тема не розкрита вповні, але це підстава до ліплення НТЗ. Поодинокі випадки у інших країнах є свідченнм того, що явище існує. Прояви і форми можуть бути дискусійними. Отже ніякого ОД немає. --Alex K 02:12, 24 квітня 2007 (UTC)

Як вже пояснено, неповне розкриття не обов'язково має наслідок порушення НТЗ, але однобоке представлення з доброю ймовірністю його порушає. Якщо стаття навмисно зосереджується на частині теми, ігноруючи контекст, чи протилежні явища - то є НТЗ. Якщо явлення ілюструється зображеннями проста взятих на форумах, зображень вплив чи розповсюдження якин нез'ясовані, це не проста неповна інформація, а порушення НТЗ. Якщо зі всеї побутової УФ описана тільки маргинальне явище в Росіі. І т.д. Я із інтересом допоможу розвинути статтю, але не треба поспішати. Енциклопедія - не форум і не конференція з датою відсічки для претендентів на участь. --Irpen 03:17, 24 квітня 2007 (UTC)
Знаєте, це вже занадто. Вже декілька користувачів з вами не погоджуються, а ви продовжуєте не враховувати думки інших і повторювати те, що вже спростовували вище. Давайте конкретно по пунктам:
  • Ви стверджуєте, що "стаття навмисно зосереджується на частині теми", і щось там ігнорує. Які докази цього? Те що російську українофобію легше знайти ніж румунську чи польську не є ігнорування. Якби була сила силенна прикладів польської українофобії і їх навмисно пропустили аби звернути увагу на росіян, тоді можна було б говорити про упередженність. Де приклади польської побутової українофобії, які хтось ніби проігнорував? Тільки не треба знову про те що кажуть заробітчани, треба спиратися на конкретні задокументовані факти.
  • Походження ілюстрації не має відношення до теми дискусії. Вона є, і це головне. Якщо у вас є подібна польською мовою чи румунською, прошу добавляйте. Також прошу звернути увагу на інші статті про фобії - чи є ілюстрації в статті про русофобію виключно німецькою та українською мовами упередженням? Принаймні там ніхто таких претензій не робить. Наявність чи відсутність ілюстрацій тією чи іншою мовою не може бути ознакою упередженності.
  • Майже всі погоджуються, що інформація не повна, однак це не є прикладом упередженності. Це свідчить про те, що українофобія в Росії набагато пошириніше явище ніж в будь яких інших країнах. В статті вказано, що побутова українофобія існує в інших країнах, приклади ілюструють її прояви, те що багато прикладів з Росії є відображенням реального становища найбільшої побутової українофобії саме в Росії. --Hillock65 03:55, 24 квітня 2007 (UTC)
  • Стиль секції "Українофобія в США" нагадує того журналюгу з СіБіЕС. Та ж упередженість основана на єдиної програмі що була вже 13 років тому і узагальнення цього випадку на всі Штати цього часу. Не існує українофобія в США. НЕМАЄ ЇЇ у пересічної людини. В кращому разі американець знає що Україна існує "десь там". Помаранчева революція була подією яка значно покращила американську громадську думку щодо України.
Українофобія це як хвороба. Пересічність не показник. Пересічний громадянин США не переймаються нею. Однак є сили які роздмухують українофобію. Саме їх наявність, а точніше їхня діяльність, вказують на те що українофобія в США є. --Alex K 08:01, 24 квітня 2007 (UTC)
  • Я не розумію у чому упередженість? Де ви бачите узагальненість? Там не робиться ніяких висновків. Ніяких. Стверджується, що існує вона в США. І таки існує як видно на прикладах. В якому розмірі і як це явище поширене ніхто нічого не стверджує. На погляди пересічного американця як раз і впливають передачі такого типу. Нейтральність, на мій погляд якраз в тому, що не робиться ніяких узагальнень щодо того наскільке це явище поширене. Стверджується лише, що воно є.--Hillock65 12:14, 24 квітня 2007 (UTC)
  • Мас-медіа в Америці відрізняється широким діапазоном поглядів - що шукаєте, те і знайдете. Потрібні інопланетяни - знайдете, потрібна українофобія - знайдете. До речі той журналюга з СіБіЕС - en:Morley Safer ще у 1965 привернув увагу президента США Ліндона Джонсона який сказав що журналюга з колегами "насрав на американський флаг". Президент наказав здійснити перевірку Morley Safer'а і взнавши що той не комуніст, а тільки канадець, сказав "Я знав що він не американець". Це робота журналіста шукати сенсацій і якщо їх нема - деякі їх винаходять...
Ви навели зайвий приклад того, що США країна, де існують різні погляди і світосприйняння. Це аж ніяким чином не запиречує вашої тези, що "в США українофобії НЕМАЄ". Навпаки вона є, але у інших проявах і формах.--Alex K 08:01, 24 квітня 2007 (UTC)
  • "Ненависть та упереджене ставлення до українців існує також і в США." Як ті ж американці кажуть - Булшит! Це ж Вікіпедія - усі заяви мають бути підтверджені фактами. Який прошарок населення відчуває ненависть до українців? У яких конкретно штатах? Яким чином виразилось упереджене ставлення до українців? Чи були судові процеси щодо упередженого ставлення?
"Заява" про українофобію підтверджина окремим випадком у статті. Перечитайте. --Alex K 08:01, 24 квітня 2007 (UTC)
  • Така провокаційна програма якраз і є свідченням, того що українофобія існує. На спланований характер її вказує те, що її підготовили якраз до візиту Кучми в США. Я привів якраз факт. Це точка зору певної частини населення США, хоч дійсно і невеликої. Знову, ніяких узагальнень не робиться щодо того наскільки воно поширене. У мене не існує документів про ці дані, але є документи що явище є. Є ще декілька прикладів упередженного ставлення до українців, але я ще не знайшов документального підтвердження: по-перше справа Дим'янюка, якого позбавили громадянства і видали Ізраїлю зі звинуваченнями у злочинах проти людства, якого пізніше там і виправдали; і ще скандал довкола пам'ятника Шевченку, якого обізвали антисемітом. Все це мусить бути підтримане документами, я їх ще не знайшов. До того ж мені здається доцільним перейменувати підрозділ на єврейська українофобія, оскільки усі ці випадки спровоковані саме єврейськими організаціями і журналістами. Висловлюйте вашу думку. --Hillock65 12:14, 24 квітня 2007 (UTC)
  • До речі "порушені судові справи" у останнім реченні - це неточність. У 1987 р була спроба відкрити судову справу щодо стрічки "Escape from Sobibor", але суддя відмовив у відкритті справи. Не було справи щодо передачи "The Ugly Face of Freedom". --Tigga 07:51, 24 квітня 2007 (UTC)
  • Я передивлюся ще джерела і виправлю. Взагалі я вітаю критику, тільки якщо вона конструктивна. Бажано крім чипляння шаблонів, та нищівної критики всіх і все давати пропозиції по вдосконаленні статті. Мені ця стаття потрібна і хвилює не більше ніж кого небудь іншого. Ніякого задоволення від її написання я не отримав, і майже зовсім ніякої допомоги, всі документи я знаходив годинами власноруч. Якщо є деякі професійні критики, які самі нічого не пишуть а тільки критикують, то мабуть в тому є сенс, але на цьому прикладі в мене зникло бажання писати невдячні статті, які не тільки мало хто підтримує зі спільноти, але й ніякої допомоги крім критики ще не було. Це відкрита енциклопедія - не погоджуєтеся візьміть і переправте, бачите що упереджене знайдіть відповідні документи і зробіть нейтральною. Сидіти і вказувати іншим великого розуму не треба. --Hillock65 12:14, 24 квітня 2007 (UTC)
Я виправив дещо. Я не знайшов українофобії - це більше випадок упередженої передачі. Щодо критики - це мабуть краще прояснити позиції без відкатів, чи не так? --Tigga 04:56, 25 квітня 2007 (UTC)

В принципі-то українофобія як і будь яка інша хвороба (тут я згоден з Alex K) - це і є саме окремі явища. Звичайно ціла нація не може бути хворою на українофобію, також хвороба не може бути пересічним явищем. Про існування будь-якої хвороби говорять на підставі окремих випадків. Упереджена передача - достатньо яскравий і резонансний випадок. --A1 08:40, 26 квітня 2007 (UTC)

Це інтерпретація того що сталося 13 років тому. Ми не можемо давати твердження на основі окремих випадків - це оригінальне дослідження. Це не так вже важливо, але подані джерела являють собою первинні джерела. --Tigga 09:21, 26 квітня 2007 (UTC)

Війни відкатівРедагувати

Я з Хіллоком ще на одній Вікіпедії грати в війни відкатів не маю наміру. Тут детальніше. Якщо він прибирає усi мої правки із такою войовничістю порушуючи 3RR, атакує опонентів особисто, нехай інші з цим розбираються. Називаємо цей шедевр "Доброю статею"? Ну-ну. --Irpen 06:37, 22 квітня 2007 (UTC)

Про скигленняРедагувати

В дусі Вікіпедії критика має бути спрямована на покращення статті. Наразі виглядає так, що тільки робляться спроби зашкодити, аніж допомогти. На всі претензії критиків, які, доречі приходять на укр вікіпедію тільки за цим і нічим іншим, я відповіді дав і обґрунтував свою точку зору. Незважаючи на це продовжується скиглення що статті сира і ненейтральна. Може й справді так, але де і в чому конкретно? Поки що лунають звинувачення що вони сира, але як покращити конкретно? якщо звісно на думці саме покращення, не помста чи намагання зашкодити. Критика вітається, але бажано конструктивна по конкретним пунктам і зі зрозумілою аргументацією. --Hillock65 13:32, 22 квітня 2007 (UTC)

Я не тільки критикував, але ще й редагував, всі мої павки Ви відкочували без пояснень порушуючи 3RR і супроводжуючи це перехідами на особистості. Мені це набридло. Тема цікава і я б із задоволенням допоміг, особливо маю матеріал та інтерес розвинути секцію про концептуальну у-фобію. Але поки Ваше відношення не зміниться, я не бажаю марно витрачати час. Детальніше на стор. Якудзи. Всього найкращого. --Irpen 14:45, 22 квітня 2007 (UTC)
Те що ви критикували, на все вам дали відповіді, однак ви висуваєте претензії на всю статтю. Щодо особистостей, то хочу вас запевнити, що ви мені абсолютно не цікаві, ні як людина ні як редактор. У вас дещо перебільшенне почуття вашої значимості у цій спільноті — на ваш зовсім мінімальний внесок тут вказували і інші редактори, отже не треба нас знову лякати, що ви звідси підете. Хочете робити внесок - робіть, хочете критикувати - критикуйте, але прохання робити конструктивний внесок і конструктивну критику. Поки що ні того ні іншого ще не спостерігалося. Раджу вам зосередитися на обговоренні статті і на пропозиціях її вдосконалення замість скиглення про всіх і про все. --Hillock65 15:25, 22 квітня 2007 (UTC)

Претензія пов'язана з неможливістю редагувати у будь якому місці статті, коли правки відкочуються 5 разів за годину без пояснень. Подивіться стор. Якудзи про зміст правок. Претензії до конкретних розділів обгрунтовані детально. Прошу серйознішого відношення до поліпшення статті, але особливо зупинити перехіди на особистості. Хто кого цікавить - це на форум Української правди чи іносмі.ру або особистої переписки. --Irpen 17:11, 22 квітня 2007 (UTC)

На кожне ваше "обгрунтування" є відповіді і не тільки мої, ви не вважаєте за потрібне продовжувати діалог, бо вашою ціллю завжди було намагання зашкодити появі цієї статті[4]. Зараз за відсутністю інших "причепок" ви обвинувачуєте інших і займаєтесь вандалізмом. Раджу зосередитися на обговоренні спірних місць, замість скиглення і війни правок.--Hillock65 17:21, 22 квітня 2007 (UTC)
Ось Ви все з початку починаєте. Як Вам було вже вказано, обговорюйте зміст, а не користувачів. Ваши твердження про чиїсь мотивації чомусь зашкодити, це, знову будь-ласка, до форумів: Майдан.уа, чи анти-оранж, що Ви там відвідуєте, це все туди. На форумі Укр. правди обговорюють як авторів, так і статті. У обговорень сторінок Вікіпедії обговорюють зміст сторінки чи шляхи її поліпшення.
Окремо - сумлінно пояснене видалення чого сь з статті - не є актом вандалізму. Вандалізм - це замінити статтю на якесь з слів, що "перетворюють тебе в москаля", чи вписати "я вболіваю за Челсі". Перечитайте означення вандалізму ще раз.
Щодо війни правок, чия б корова мичала. --Irpen 17:32, 23 квітня 2007 (UTC)
Irpen, прохання бути стриманішим у висловлюваннях. Вікіпедія - не поле битви (ВП:ЧНЄВ) --A1 08:23, 26 квітня 2007 (UTC)

.

Прохання до адміністраторівРедагувати

Прошу вашої уваги що стосується шаблонів НТЗ в цій статті. Я розумію певні редактори мають претензії щодо нейтральності і з огляду на контроверсійний характер статті це зрозуміло і мабуть має сенс. Однак прошу прибрати ті шаблони, де вже були подані роз'ясненя і де звинувачувач не веде дискусії. Шаблони на кожному підрозділі без дискусії є намаганням зашкодити статті, а не прагненням її вдосконалювати. Також, прохання ставити шаблони або на всій статті, або по підрозділам, а не всюди де заманеться. Має бути почуття міри. Поки що шаблони всюди з причиною і без причини, виглядає, як помста, а не конструктивна критика. --Hillock65 15:35, 22 квітня 2007 (UTC)

  • Прохання обгрунтувати підстави для POV. На українській вікіпедії не прийнято ставити подібні шаблони безпідставно. Що стосується війни правок, то таких редагувань як [5] бажано було б уникати. Знямаю шаблон {{POV}} поки не буде належного обгрунтування. --A1 15:49, 22 квітня 2007 (UTC)

Я ніколи не ставив шаблон без обгрунтування, див. вище. Належної відпоіді немає окрім "сам дурак". --Irpen 17:07, 22 квітня 2007 (UTC)

Я просив би вас поводитися чемно — ваші "обгрунтування" роз'яснив я і ще двоє користувачів. Ви не запронували ніяких контраргументів і натомість займаєтеся війною правок. Виглядає, що ви використовуєте шаблони не для конструктивного діалогу та пошуку шляхів вдосконалення статті, а як засіб вандалізму і спроби зашкодити вдосконаленню статті. --Hillock65 17:16, 22 квітня 2007 (UTC)

Щодо війни правок, звинувачень у вандалізму чи спекуляцій про наміри редакторів, див. вище. --Irpen 17:34, 23 квітня 2007 (UTC)

НТЗ на секторі чи на стітті?Редагувати

А якщо стоїть на одному секторі НТЗ (Украънофобыя в США), то він обов'язково щей повинен стояти на всій статті чи ні? --Oleh Kernytskyi 20:07, 22 квітня 2007 (UTC)

Не обов'язково. Тільки коли претензії до НТЗ висловлені як у цілому, так і до окремої секції. --Irpen 17:35, 23 квітня 2007 (UTC)

POV-section -> section-stubРедагувати

Я так розумію, що у звязку з тим, що користувач:Ірпен вказав на недостатнє розкриття інформації про побутову Українофобії в інших, окрім Росії місцях, то була помилка стосовно встановленого в секторі шаблону! --Oleh Kernytskyi 20:02, 22 квітня 2007 (UTC)

Шановний Олегу. Ми з Вами непогано поспіврацювали на обговоренні, що привело до видалення жалюгідного та, м'яко кажучи, жахливого шедевру Яро.П. під назвою Фальцификация голодоморной истории, але тут не можу с Вами погодитись. Недостатнє розкриття інформації не обов'язково є синонімом заупередженості, тут я згоден з Вами, але у кожному випадку треба дивитись окремо. Вибачаюсь, що не знаю влучного українського терміну для перекладу означення "undue weight". Селективне вісвітлення українофобії лише в одніеї країні не проста робить статтю чи розділ не повними, а викликає в читача необгрунтоване у джерелах враження, що українофобія - це суто російське явище. Якщо б це було правдою (джерела?), то можна б було говорити проста про неповне висвітлення. Але поки немає обгрунтування такого твердження, присвячення секції про побутову УФ виключно Росії є порушенням НТЗ. --Irpen 17:04, 23 квітня 2007 (UTC)
В принципі схожа ситуація є на статті ru:Русофобия. Хочу погодитися, що там я є у вашому становищі. Теза про те, що в Україні позитивно ставляться до росіян розкрита, а потім окремо вказано, що в Києві і зах. Укр. дуже не люблять Росію. По контексту ми отримаємо, щось намішане, що вводить людей в оману, оперують різними поняттями, створюючи загальну негативну картину. Якось однобоко. В даному випадку, хочу сказати, якщо розділ про побутову Українофобію буде мати однобоке розкриття ситуації в цій статті, і це створюватиме враження, найбільшого і найзліснішого нашого ворога Росії, то підтримую необхідність НТЗ. --Oleh Kernytskyi 08:39, 24 квітня 2007 (UTC)

Я змінив слово "найгірша ситуація" на "значне поширення", бо як на мене - то найгірша ситуація як раз у нас в Україні. А в чому однобокість? Писати в статті про українофобію про теплі стосунки націй недоречно - зміст статті має відповідати назві. Тема українофобії в інших країнах розкрита досить широко, Росія не тягне й на третину статті, тобто "перекосу" в її бік аж ніяк не видно. --A1 08:31, 26 квітня 2007 (UTC)

ПовільнішеРедагувати

Щодо НТЗ прошу додаткового часу. Тижня має бути достатньо. Окремо прошу шановне панство приєднатись до обговорення. Тема надто серйозна, щоб бути представленою "політико-суспільною" статею чи ОД Вікіпедіста. Окрім того, обговорення такої тему більш ніж будь-якої іншої вимагає цивільності та наупередженості. --Irpen 16:53, 23 квітня 2007 (UTC)

Українофобія в ВікіпедїїРедагувати

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C

ІрраціональністьРедагувати

А чому українофобія - ірраціональна? --Helgi 12:59, 3 березня 2009 (UTC)


Пунктуаційна і стилістична неграмотність автора.Редагувати

Автор уперто ігнорує мої редагування і постійно пише перед "як" (у значенні "в якості") кому. Окрім цього вживається надто велике нагромадження повторів слів, що свідчить про обмежений словниковий запас горе-редактора. Щодо інших помилок, то я впевнений, що вони є, однак вже не маю сил, аби дочитати цю "просторічну" статтю.

Українофобія автора статті про українофобію.Редагувати

Я не можу редагувати статтю, адже хтось постійно скасовує усі мої доповнення. Щодо дечого автор відверто помиляється. Наприклад, дратує твердження про те, ніби українці конфліктують з усіма народами, з якими спільно проживають впродовж тривалого часу. Подібне твердження є українофобським, як би парадоксально це не було. З греками українці живуть поруч із VІІІ-VІ ст. до н.е., коли на узбережжі Чорного моря почали з'являтись міста-колонії і, як бачите, жодних проявів агресії не було аж до цього часу, і навряд будуть надалі.

Ксенофобія, власне як і побутова українофобія - дуже поширене явище, спостерігається серед майже всіх народів. В тому числі і українського. Не бачу проблеми. --Гриць 20:17, 8 травня 2010 (UTC)

Олег Тягнибок як АДРедагувати

Лікар та політик Олег Тягнибок не можу виступати АД оскільки не є експертом у даній галузі, читаймо ВП:АД.--SamOdin自分の会話 11:29, 14 лютого 2011 (UTC)

Ви як завжди перекручуєте, це низько і несерйозно для адміна. Олег Ярославович Тягнибок — відомий український політик, голова політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода», у 1999 р. закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка, спецправничий факультет, юрист. У 1994—1998 рр. — депутат Львівської облради народних депутатів, Народний депутат України ІІІ та IV скликань (1998—2006 рр.), кандидат на посаду Президента України на виборах 2010 року, З 2006 р. — депутат Львівської обласної ради (фракція ВО «Свобода»). ВО «Свобода» сьогодні має більшість в трьох обласних радах. --Sapin 12:19, 14 лютого 2011 (UTC)
Ну той що? Експертом з українофобії його це не робить--SamOdin自分の会話 12:38, 14 лютого 2011 (UTC)
Це не аргумент. Це ваші намагання уникнути діскусії, яку ви почали з брехні. --Sapin 12:45, 14 лютого 2011 (UTC)
Це повний маразм. Повний. Якщо Тягнибок експерт з українофобії то Симоненко - експерт з русофобії, а Вітренко з фашизму, а Чевоненко з Фельдамном з антисемітизму. Тягнибок - заангажований політик, він НІКОЛИ не буде неупередженим у цьому питанні. Це все одно що поставити вислови якогось російського політика як доказ русофобії Ющенка. Ще раз, схаменіться. Вікіпедія пишеться на підставі консенсусу, ви намагаєтесь впихнути матеріал, який не знаходить підтримки у інших редакторів, в тому числі тих, хто писав цю статтю. І це якраз після блокування за вставку спаму? --Гриць 12:50, 14 лютого 2011 (UTC)
Ваші порівняння з Симоненком та Вітренко недоречні. "Маразм" - це також не аргумент. Тягнибок - АД і з цим вам придеться миритися. "Заангажований політик" - це ваші смішні ОД, якщо він і заангажований, то лише народом України. Виявляється мене заблокували за вставку спаму? Цікаво... В Вальдимара була інша версія. --Sapin 13:14, 14 лютого 2011 (UTC)
Чому ж це недоречні? Тому що вам не подобається? До Олега Тягнибока можна по різному відноситися як до політика, а от експертом із суспільних питань він НІКОЛИ не буде. У нього робота така бути заангажованим, якби він був нейтральним та неупередженим, то в політиці не мав би ніякого успіху. Політики ніколи не можуть бути експертами з будь яких суспільних питань. --Гриць 13:28, 14 лютого 2011 (UTC)
За рівнем авторітетності він вищий за звичайного експерта з будь якого із суспільних питань, адже як народному депутату, а зараз як депутату обласного рівня та керівнику однієї із впливовіших політичних сил йому безпосередньо доводилось/доводиться розробляти та приймати законопроекти, приймати політичні рішення саме із суспільних питань. Звичайний заангажований експерт може лише обговорювати його дії, не знаючі і половини мотивів, якими керуються політики при розробці/прийяняті рішень із суспільних питань, тобто є набагато меньш інформованим та компетентним за будь якого депутата/лідера політичної сили. Це апріорі зрозуміло. Експерт припускає, а політик знає. Якщо ви вважаєте Тягнибока заангажованим з питання українофобії (до речі, наведіть факти), то ви просто автоматично затверджуєте, що його опоненти також заангажовані з цього питання, але в іншій бік. --Sapin 14:01, 14 лютого 2011 (UTC)
Шановні Колеги! Тягнибок і його опоненти - це політики, а не експерти. Крім того, люди втягнуті у дискусію з проблеми не беруться в якості експертів. Експертів (аналітиків) шукають у Аналітичних центрах - скажімо, Центрі Разумкова тощо.--Білецький В.С. 14:07, 14 лютого 2011 (UTC)
Пан Білецький слушно зазначив. --Friend 14:16, 14 лютого 2011 (UTC)
Наразі вже декілька користувачів виступають проти включення висловлювань Тягнибока як АД з українофобії. Отже консенсусу щодо цих змін до статті не існує. --Гриць 14:14, 14 лютого 2011 (UTC)
Наразі ті, хто може мене підтримати "випадково" заблоковані одним з опонентів в цій діскусії. --Sapin 14:19, 14 лютого 2011 (UTC)
Навіть із підтримкою заблокованих консесусу нема. Є користувачі які за і які проти. Що бити одному морди і ті хто переможе, нехай вносить Тягнибока у статтю? Вікіпедія — не експеримент з демократії. Не існує консенсусу щодо Тягнибока, нема його. --Гриць 14:32, 14 лютого 2011 (UTC)
Таким же самим чином ми можемо сказати про втягнутих у дискусію з проблеми експертів. Ми всі пам'ятаємо війни соціологів. В кого сьогодні на зарплаті Карасьов? Хто фінансує Центр Разумкова? Взагалі, ми говоримо не про експертів як про фах, а про авторітетні джерела - чи є особа експертом (не лише в значенні посади) в даній сфері. Таким шляхом ми однозначно прийдемо до того, що в кого більше бабла - в того більше експертів. --Sapin 14:17, 14 лютого 2011 (UTC)
Ну як ви не вірите експертам також, а інші не довіряють Тягнибоку, для чого взагалі чинити гвалт навколо цієї теми? Почекаємо до кращих часів, коли з'являться експерти, яким довірятимуть усі. --Гриць 14:32, 14 лютого 2011 (UTC)

Висловлення думокРедагувати

Звертаю вашу увагу, що СамОдин здійснив чергове перекручування щодо АД. В вилученому контексті Тягнибок висловлював думку, а не повідомляв факт, який можно перевірити. В ВП:АД говориться, що Думка — це точка зору, якої хто-небудь дотримується, зміст якої може бути, а може й не бути таким, що вдається перевірити. Однак те, що якась людина або група осіб дотримується цієї думки, є фактом, що може бути опублікований у Вікіпедії (за умови перевіреності цього факту, тобто, якщо надано достовірне джерело, яке засвідчує, що людина або група дійсно дотримуються подібної думки).

Тобто, відповідно до ВП:АД я повертаю вилучений контекст. --Sapin 15:10, 14 лютого 2011 (UTC)

Шановний, ви виступаєте один проти застережень декількох користувачів, за відсутності консенсусу, що зазначено вище. Очевидно робите це свідомо, щоб потім волати про репресії та незаконне блокування. Переключитися на якусь іншу тему аж ніяк не можна? --Гриць 15:42, 14 лютого 2011 (UTC)
Шановний, вам потрібно лише читатати правила. Ви не вважаєте що там Тягнибок висловив думку? СамОдин втягнув всіх в обговорення експерт/неексперт, воно не має ніякого відношення до думок Тягнибока, які наведені в статті. Тобто, стосовно думок ніхто не висловлював заперечень. Які факти повідомляв Тягнибок - мені невідомо. В зв'язку з ти, що ніхто крім мене не висловився щодо його думок, вважаю обговорення таким що завершилося. Якщо ви не згодні - звертайтесь до посередників. --Sapin 15:52, 14 лютого 2011 (UTC)
Думки Тягнибока, Симоненко чи Вітренко не можуть бути джерелом у Вікіпедії, вам пояснювали вже декілька разів. --Гриць 16:01, 14 лютого 2011 (UTC)
Про думки не йшлося, лише про факти. --Sapin 16:16, 14 лютого 2011 (UTC)
думки Тягнибока не доречні у енциклопедичній статті. Тягнибок є активним політиком, і тому дуже важко виокремити смисл, може достойний нашої статті, від поточних виборчих гасел. Згадка про українофобію можлива, якщо скажімо в програмі партії є такий розділ (точно не знаю). Але й тут я б поки утримався, адже Свобода поки не парламентська партія (що є певною ознакою суспільного визнання).--Deineka 16:00, 15 лютого 2011 (UTC)
Дейнека, я завжди вас поважаю за поміркованість, але думки авторитетного політика (як би нам подобався/не подобався він та його думки) цікаві щонайменьше 2-3 мільйонам людей, які підтримують його політичну силу. Звичайно, вікіпедісти повинні надавати розмаїття думок, я б і сам хотів побачити в цій статті думки Табачника або Колесніченка про українофобію, але ж зрозуміло чому вони прагнуть цю тему не чіпати... Українофобія - це дуже широке і складне поняття, тож ми повинні представити його якомога більшою кількістю як інформації так і думок. Це абсурдно, що ми із суб'єктивних симпатій/антипатій не надаємо існуючий і представлений в надійних джерелах факт наявності думки авторитетного політика із зазначеного питання. --Sapin 16:35, 15 лютого 2011 (UTC)
Ви правильно зауважили: «Українофобія - це дуже широке і складне поняття, тож ми повинні представити його якомога більшою кількістю як інформації, так і думок». Тож реалізуйте цей постулат, покажіть цей спектр думок в сучасній українській політології. --OlegB 17:22, 15 лютого 2011 (UTC)
Повірте, щодо точки зору Тягнибока не було б жодного заперечення, як би поруч була представлена альтернативна точка зору, згодні? --Sapin 17:26, 15 лютого 2011 (UTC)
Ні, не згоден. Бо це буде шоу імені Савіка Шустера, де кожен політик кричить про своє, а після перегляду ти так нічого і не зміг з'ясувати. --OlegB 19:19, 15 лютого 2011 (UTC)
Якщо ви не можете робити висновки з їх виступів - це ваші проблеми, а не вікіпедії. --Sapin 22:32, 15 лютого 2011 (UTC)
Ні, то таки проблеми вікіпедії, коли важливу проблему в статті висвітлюють не незалежні експерти з даного питання, а заангажовані політики, які завжди говорять тільки те, що від них хочуть почути, що диктується тактикою політичної боротьби. --OlegB 23:45, 15 лютого 2011 (UTC)

Прошу користувача Гриць негайно повернути безпідставно вилучений фрагмент. --Sapin 10:12, 15 лютого 2011 (UTC)

Думка Тягнибока тут звісно доречна. Власне для статей, які висвітлюють конфліктні поняття, актуальним є правило ВП:НТЗ, яке пише таке:

« "Ця політика не означає можливості написання статті з якоїсь однієї єдиної неупередженої, «об'єктивної» точки зору. Навпаки, ця політика встановлює, що ми повинні чесно представити всі існуючі точки зору". »

Що Користувач:Sapin і робить - показує спектр думок різних відомих людей. А якщо будемо писати тільки ті думки, які подобаються нашому адміністративному корпусу - ми йтимемо проти правил - і висвітлимо тему упереджено, так би мовити оком купки людей з повноваженнями. Так що, шановні цнотливці, які бажають замовчати українофобію - зайнялися б Ви ліпше пошуком впливових осіб, точка зору яких на українофобію Вам подобається - наприклад Табачника. Але цензурі, тим більш з суто політичних мотивів на Вікіпедії не місце. --А1 23:01, 15 лютого 2011 (UTC)

Процитую фрагмент моєї відповіді Сапіну: [6]
« Для того, щоб думка з того чи іншого джерела могла потрапити у Вікіпедію, це повинно бути авторитетне джерело у тій галузі, якій присвячена стаття. Тому, думки народних депутатів, шкільних вчителів, двірників, водіїв, медсестер, рок-зірок, лікарів, поетів, журналістів та представників інших почесних професій не мають ніякого значення для статей у Вікіпедії, якщо вони не є загальновизнаними експертами у тій галузі, якій присвячена стаття, тобто якщо у них є наукові праці, визнання в академічному середовищі, науковий ступінь. Думки Табачника та Колісниченка також нічого не значать для Вікіпедії. »

--yakudza 23:31, 15 лютого 2011 (UTC)

Абсолютно згоден. Тому у вузькогалузевих статтях - наприклад хімічних або музикознавчих - повинні бути виключно думки хіміків та музикантів відповідно. А якщо стаття торкається галузі політики - тут навпаки, актуальною є думка політиків, політологів. Думки Табачника на жаль стали занадто значимими, щоб їх можна було обійти. --А1 23:41, 15 лютого 2011 (UTC)
Невелике уточнення, думки Табачника можуть бути за певних умов значимі для цієї статті але не як вторинного джерела (експерта з українофобії), а як первинного (носія українофобських ідей) із всіма застереженнями щодо використання первинних джерел, які прописані у ВП:АД. Десь приблизно так, академік Іван Дзюба у книзі "Прокислі «щі» від Табачника. Галичанофобія — отруйне вістря українофобії" [7] вважає певні висловлювання Дмитра Табачника прикладами українофобії (чи ще чогось там) і навести ті висловлювання Табачника. Тоді буде збережено необхідний баланс у використанні первинних та вторинних джерел, і ніхто не зможе звинуватити цей текст ні у оригінальних дослідженнях, ні у порушенні ВП:БЖЛ, бо Дзюба - це абсолютно залізне джерело. --yakudza 00:00, 16 лютого 2011 (UTC)
Не таке вже й залізне. Дзюба, як відомо (і Вікіпедія так пише), літературознавець і критик. Тож виникає резонне запитання: хіба українофобія є поняттям літературознавства чи літературної критики? Вже сама назва книги "Прокислі «щі» від Табачника. Галичанофобія — отруйне вістря українофобії" свідчить, що це публічистична праця, але аж ніяк не наукова. І, врешті, українофобія — це науковий термін чи публіцистичний? В якій науковій монографії, збірнику наукових праць, визнаних ВАКом, можна знайти означення терміну «українофобія», можливо, навіть полеміку щодо трактування цього терміну? Бо як можна говорити про неї, не знаючи точно, що це таке. --OlegB 06:21, 16 лютого 2011 (UTC)
Цікаве питання. На мою думку, українофобія є скоріш науковим терміном, ніж публіцистичним. Єдине, що не можна дати точного визначення предметом розгляду якої науки вона є. Так само, як скажімо русифікація, яка фактично є одним із проявів українофобії або ширше поняття - ксенофобія. Скоріш за все - це поняття і з галузі історії, і соціології, і політології, і культурології, і етнології та соціальної антропології. Що стосується Івана Дзюби, то він також відомий як автор праці «Інтернаціоналізм чи русифікація», яка має велике визнання як у суспільстві так і серед дослідників українського суспільства 20-го століття (знову ж таки історики, політологи, культурологи) і це визнання є набагато важливішим з точки зору ВП:АД, ніж будь-які наукові ступені того ж самого Дмитра Табачника, який захистився за газетними статтями та написаною чужими руками монографією і якого за історика ніхто в світі не визнає. І ніяка це не публіцистична праця, а доволі поважне історичне та політологіяне дослідження. Не знаю чи публіцистика «Прокислі щі від Табачника» чи ні (судячи з рецензій незважаючи на полемічну назву це науково-просвітницька розвідка) але навіть публіцистичний твір, науково-популярна стаття чи інтерв'ю від автора, який є визнаним авторитетом у певній галузі, написаний у тій же самій галузі для Вікіпедії є авторитетним джерелом. --yakudza 00:19, 18 лютого 2011 (UTC)
А з чого ви взяли, що «українофобія» — академічний (науковий) термін? Хіба він мусить бути академічним, щоби бути описаним чи визначеним у вікіпедії. Мені здається, що ні — для вікі і публіцистика проходить.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:36, 16 лютого 2011 (UTC)
А я нічого не взяв, я поставив запитання: «українофобія — це науковий термін чи публіцистичний?» Щоб знати, як почати статтю: означити українофобію як предмет наукового розгляду політології (чи якоїсь іншої науки — і якої саме) чи розглядати її як вживане в публіцистиці слово без точного окреслення його змісту. --OlegB 08:06, 16 лютого 2011 (UTC)
Якщо Ви маєте бажання означити українофобію як "предмет наукового розгляду політології (чи якоїсь іншої науки...)", то Ви мусите навести відповідний вузькогалузевий довідник, на який маєте бажання спиратися. Оскільки Ви цього не робите, то на яких підставах вимагаєте описувати цей термін як суто академічний??
Можна привести у приклад чимало "термінів", щодо яких не вдасться однозначно відповісти - "наукові" вони чи "публіцистичні". Наприклад, більшість термінів з Категорії "музичні напрямки" були введені зовсім не музикознавцями, і більшості з них бракує ґрунтовних наукових (музикознавчих) досліджень сьогодні, але не можна сказати про повну їх відсутність. В результаті всі Вікіпедії їх описують, але посилаються на різні за фаховим рівнем джерела. Подібна картина буде в категорії Субкультури - чи можна розглядати усі вказані там терміни як культурологічні? І так і ні.
А ось категорії статей, заснованих виключно на повідомленнях ЗМІ - Категорія:Пожежі, Категорія:Техногенні катастрофи, Категорія:Майбутні події. Звертаю увагу на те, що наші цнотливі адміністратори не борються за їх на вилучення. Ось ще кілька без академічних джерел - Категорія:Сімпсони, Категорія:Bleach. І, нарешті, статті взагалі без жодних джерел, навіть публіцистичних, створені одним з адміністраторів - Персоналії Зг, Персоналії Юг, Персоналії Од. Як з цим бути? Теж вилучати, чи будемо сповідувати подвійні стандарти? --А1 11:31, 16 лютого 2011 (UTC)
І мені, і Вам, і тисячам користувачам абсолютно зрозуміло, чим наповнюються статті Персоналії Зг, Персоналії Юг, Персоналії Од тощо. Інше питання: наскільки доцільним є їх перебування у тілі Вікіпедії. Такі статті періодично ставляться на вилучення і з такою ж періодичністю спільнота залишає їх у Вікіпедії, отже бачить певну потребу в цих статтях. Це я просто відповів на Ваш офтопік. Але повернемось до наших баранів, тобто до українофобії. Повторю ще раз: «Я поставив запитання: «українофобія — це науковий термін чи публіцистичний?» Щоб знати, як почати статтю: означити українофобію як предмет наукового розгляду політології (чи якоїсь іншої науки — і якої саме) чи розглядати її як вживане в публіцистиці слово без точного окреслення його змісту». Де Ви в цьому запитанні вгледіли, що я вимагаю «описувати цей термін як суто академічний»? Поки що такого джерела, з якого я би зрозумів, що українофобія є предметом наукового розгляду політології чи якоїсь іншої науки, я не знайшов. Не навели і Ви такого джерела. Може, інші користувачі наведуть, а, може, справді, політологія — це чисто публіцистичний термін. Тоді доведеться зібрати найактуальніші публікації з теми українофобії та зробити їх неупереджений і всебічний огляд. --OlegB 16:23, 16 лютого 2011 (UTC)
Ну що ж, збирайте. Бо поки що чую від Вас лише деструктив, особливо коли вимагаєте представити «Енциклопедію українофобів» чи посвідчення «Заслуженого українофоба України». --А1 22:18, 17 лютого 2011 (UTC)

ВступРедагувати

А шо то за вода у вступі: "певні сили", "політичні цілі", "імперські амбіції"? Чому б авторам не написати чітко і ясно — ким конкретно і для чого --Helgi 13:12, 15 лютого 2011 (UTC)

Там узагалі цікавий пасаж: Конквест писав, що Сахаров писав про українофобію Сталіна. Десь зникло зі вступу українофобство. А це давній термін, ще з XIX століття. --OlegB 14:01, 15 лютого 2011 (UTC)
Згідно яких джерел? Хто у XIX переймався українофобством? --Гриць 14:04, 15 лютого 2011 (UTC)
Цитую: "УКРАЇНОФОБСТВО, а, с, іст. Напрям, склад думок і дій українофоба. У статті «Літературні дрібниці» Салтиков-Щедрін виступав проти українофобства (Рад. літературознавство, 8, 1965, 49)" (Словник української мови. — К.: Наукова думка, 1979. — Т. 10. — С. 423.). А в примітці до цього твору в шостому томі «Собрания Сочинений» Салтикова-Щедріна сказано: «В «Литературных мелочах» Щедрин нанес удар по украинофобству реакционной печати, высмеял великодержавных шовинистов, готовых в каждом, кто сказал хоть слово в защиту украинского языка и литературы, видеть страшного сепаратиста». --OlegB 14:13, 15 лютого 2011 (UTC)
Ну маєте джерело, робіть правки, хоча я б порадив адміністраторам заблокувати статтю до часу, коли пристрасті у Вікіпедії навколо саме цієї теми дещо вщухнуть. Братися за редагування саме цієї статті у час, коли у нас такий гвалт навколо українофобії не зовсім корисна річ. Хоча, вирішуйте самі. --Гриць 14:25, 15 лютого 2011 (UTC)

УКРАЇНОФОБСТВОРедагувати

Гриць, а чому ви завжди прибираєте з визначення іншу словоформу - УКРАЇНОФОБСТВО? --Sapin 16:23, 15 лютого 2011 (UTC)

Я не зустрічав цей термін у літературі, ОлегВ знайшов джерела. Отже, маємо консенсус. --Гриць 16:27, 15 лютого 2011 (UTC)
Та він навіть в орфографічних словниках присутній - УКРАЇНОФОБСТВО
Є і на Ulif. Не завадило б повернути цей синонім - незнання такого слова одним з вікіпедистів не є вагомою підставою для вилучення. --А1 23:08, 15 лютого 2011 (UTC)

У пошуках означенняРедагувати

Статті з назвою «Українофобія» чи «Українофобство» немає ні в Українській радянській енциклопедії, ні в Енциклопедії українознавства. Сучасні «Енциклопедія сучасної України» та «Енциклопедія історії України» до букви У ще не добралися. Тепер перейдемо до словників.

Словник української мови. — Т. 10: Т—Ф. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 423. У цьому академічному словнику маємо такі слова з теми, що нас цікавить:

УКРАЇНОФІЛ, а, ч., іст. Прихильник українців і всього українського; протилежне українофоб. Імена двох визначних поляків-українофілів [Т. Рильського і В. Антоновича] добре відомі всій інтелігенції українській (Л. Укр., VIII, 1965, 242); Відомий., російський учений, замолоду українофіл-романтик І. Срезневський.. палко доводив, що «мова українська є мова, а не наріччя російської та польської» (Від давнини.., І, 1960, 21).

УКРАЇНОФІЛКА, и, ж., іст. Жін. до українофіл. В 70-ті роки [XIX ст.], саме коли в Росії молодіж бралась гаряче до радикально-народницьких думок, українофілок майже зовсім не було (Драг., II, 1970, 188).

УКРАЇНОФІЛЬСТВО, а, с, іст. Напрям, склад думок і дій українофіла.

УКРАЇНОФІЛЬСЬКИЙ, а, є, іст. Прикм. до українофіл і українофільство. Змальовуючи життєво правдиві образи політичних борців за інтереси пригнобленого народу, Панас Мирний протиставляв їх типам українофільської інтелігенції (Іст. укр. літ., 1,1954,394).

УКРАЇНОФОБ, а, ч., іст. Противник, ненависник українців і всього українського; протилежне українофіл.

УКРАЇНОФОБСТВО, а, с, іст. Напрям, склад думок і дій українофоба. У статті «Літературні дрібниці» Салтиков-Щедрін виступав проти українофобства (Рад. літ-во, 8, 1965, 49). УКРАЇНОФОБСЬКИЙ, а, є, іст. Прикм. до українофоб і українофобство.

Беремо сучасний словник: Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред.. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — С. 1502. Він поторює слово в слово (але без прикладів вживання слів) те, що і його попередник, зокрема і помітку «іст.», яка означає поняття з галузі історії.

Обидва словники не містять слова «українофобія». Зате це слово зафіксовано в російській лексикографії: Новое в русской лексике. Словарные материалы-1989 / М. Н. Судоплатова, В. Н. Плотицын, Н. В. Соловьев, В. Д. Бояркина, Н. А. Козулина; Под ред. Н. В. Соловьева. СПб.: Дм. Буланин, 2001. — С. 311—312. Читаємо:

УКРАИНОФОБИЯ, и, ж. Неприязнь по отношению к Украине, украинцам. Нашел понимание у депутатов и призыв проявлять сдержанность в межнациональных вопросах, не разжигать страсти как с трибуны сессии, так и в средствах массовой информации, в отдельных изданиях которых можно в последнее время встретить явные признаки того, что депутат Б. И. Олейник назвал русофобией и украинофобией. [Изв. 19.7]. — Украина + о + …фобия (неприязнь, нелюбов).

Як бачимо, в липні 1989 року українсьький поет Борис Олійник, виступаючи на з'їзді народних депутатів СРСР, ввів у російську мову слово «украинофобия», що зафіксувала газета «Известия» 19 липня 1989 року, а 2001 року і відповідний словник.

В українській мові панувало слово «українофобство». Ось найраніший приклад, який я знайшов: Дорошенко Дмитро. Австрійська Україна в 1906 році // Україна. — 1907. — № 2. — Друга частина. — С. 79: „В Галичині зараз маємо три українські партії: національно-демократичну (головний орган її «Діло» існує з 1880 року), радикальну («Громадський Голос») і соціал-демократичну («Воля», «Земля і Воля»); окремо стоїть невеличка група посла Ол. Барвінського з газетою «Руслан», яка додержується лояльності відносно уряду й польських урядових кругів, лише іноді переходячи в легку опозицію чисто національного характеру, коли ті круги занадто яскраво виявляють своє українофобство“. —OlegB 07:22, 16 лютого 2011 (UTC)

І справді ґуґл-бук дає значно більше посилань на українофобство, ніж на українофобію. До речі, є ще синонім "україножерство" --yakudza 13:39, 16 лютого 2011 (UTC)
Мовознавець Ярослав-Богдан Рудницький писав (ONOMÁSTICA I: The term and Name "Ukraine" by JB Rudnyckyj, 132 p. Winnipeg, 1951): "Двадцяте сторіччя приносить такі слова, як «українофоб», «українофобство» на визначення ворожого ставлення до української національної справи. Зукраїнізовані ці слова мають дещо вульгарний відтінок: «україножер», «україножерка», «україножерство»" (стор. 125). Отже, це не повний синонім, а синонім із вульгарним відтінком. --OlegB 17:15, 16 лютого 2011 (UTC)
Виходячи з цього, дарма Якудза вилучив статтю Україножерство. Україножерство (антиукраїнізм, українофобство) та українофобобія (україноненавистництво) - насправді різні поняття, хоча й близькі. "Українофобія і антиукраїнізм – поняття близькі, але українофобія все-таки буде більше психічним пунктиком (про що б людина не говорила, усе зводитиме до цього пунктика). Антиукраїнізм – це більш концептуальне поняття і зводиться до політики. Є імперська антиукраїнська політика, у якій той пунктик узаконений як концепція." пише у статті Що таке українофобія і як її розпізнати доктор філософії Євген Сверстюк. Тобто, українофобія відноситься до сфери почутів, а антиукраїнізм - це якась конкретна дія, вчинок, підставою антиукраїнізму можуть бути не лише почуття українофобії, а інші мотиви - наприклад економічні, або прагматичні - ви можете любити Україну, але за 100 грн піти на якійсь українофобський мітінг і волати там антиукраїнські гасла. --Sapin 07:12, 10 квітня 2011 (UTC)

БакалецьРедагувати

Я маю деякі сумніви щодо цього автора. Дійсно він доцент і автор більш ніж 50 наукових статей, але у зацитованій статті припустився прикрої помилки: Української мови не було, немає і бути не може приписав Катерині ІІ, хоча усім відомо, що цей вислів належить не Катерині, а міністрові внутрішніх справ Валуєву 1863 року.[8] Які там ще є помилки, я не знаю, але після цього проколу, довіри у мене до автора нема. Якщо у його цитатах так легко знайти помилки, то навіщо його тут цитувати взагалі? Щоб потім вислухувати закиди у використанні ненадійних та сумнівних джерел? Що думає товариство з цього приводу? --Гриць 12:48, 26 лютого 2011 (UTC)

Так, я це помітив. Цей вислів, здається, і не Валуєву належить. Так, Бакалець припустився помилки, але от у СамОдин в статтях про Аушвіц, табори смерті тощо, майже всі його АД спіймані не то що на помилках - але й на відвертій брехні із милом з євреїв, з неіснуючими газовими камерами в таборах на території Німеччини (і не тількі Німеччини), і всі піймані на брехні плюс-мінус пару мільйонів жертв так званого "голокосту", інші штучки... І - нічого, спробуйте тепер довести йому що це не АД... Але Бакалець допоміг краще структурувати статтю - тобто, раніше ми не відокремлювали мотиви та прояви українофобії, а він намагався це зробити, і тим самим задав перспективу. Також серед його здобутків - намагання розглянути українофобію в історичній послідовності розвитку. Щодо цитати - безперечно треба вилучати. --Sapin 21:05, 26 лютого 2011 (UTC)
Навіщо їм взагалі користуватися, якщо він навіть із усім відомою цитатою помилився? Чекатимемо щоб хтось знайшов де віщ ще схибив? --Гриць 10:04, 27 лютого 2011 (UTC)
В нас нема в правилах таких критеріїв "із цитатою помилився" та "усім відомою". --Sapin 05:59, 2 березня 2011 (UTC)

Прояви українофобіїРедагувати

Чи не вважає товариство, що розділи "Побутова українофобія" та "Концептуальна українофобія" потрібно зробити підрозділами в "Прояви українофобії"? --Sapin 21:58, 26 лютого 2011 (UTC)

ГаличанофобіяРедагувати

Висновки у розділі «Галичанофобія» однобокі, написані «під Табачника». Якщо Галичанофобія — це українофобія, як написано у статті, то вийде, що Павло Скоропадський був українофобом. Він у своїх Спогадах «поганенько» про галичан писав, але про наддніпрянців і слобожанців відзивався добре. Дуже недосконалий розділ.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 05:50, 2 березня 2011 (UTC)

Але ж то висловлювання двох АД — академіка та доктора наук. --Sapin 06:00, 2 березня 2011 (UTC)
Це просто говорить про «рівень» аналізу академіка та доктора наук. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:05, 2 березня 2011 (UTC)
Якщо ви зустрінете в джерелах що Павло Скоропадський був українофобом - пішить про це в статті про нього. Якщо ви знайдете в джерелах що Павло Скоропадський був українофілом - вам ніщо не заважає включити це до статті про нього або про українофільство. Про що мова? Вам не подобається явище галичанофобії? Але ж воно існує. --Sapin 07:23, 2 березня 2011 (UTC)
Вибачаюсь, що втрутився у розмову. Як на мене, то проблема у тому, що нічого подібно, що написано у вікі-статті нема у Дзюби. Причина, чому так вийшло досить проста - в статтю додано декілька випадкових цитат із Дзюби, додано декілька власних думок в результаті зміст самих висловлювань виявився викривленим. Ніякого поняття «Галичанофобія» Дзюба не вводить (він ж не Огірко, який заснував декілька нових наукових дисциплін, таких як футболометрія), а лише аналізує погляди Табачника і показує, що ненависть Табачника до Галичини (інакше галичанофобія) є проявом українофобії. І що Табачник ненавидить у галичанах не якісь регіональні особливості, а саме загальноукраїнські риси, приписуючи їх виключно галичанам. Тому окремий розділ про так звану "галичанофобію" не потрібен, бо це ніяке не окреме явище а лише форма прояву українофобії показана на прикладі одного конкретного українофоба. --yakudza 09:55, 2 березня 2011 (UTC)
Гадаю, що поняття "галичанофобії" вже вкорінилося в українському суспільстві (кажу, як той хто має кілька філіалів саме в на східних теренах), зрештою, такі ж регіональні фобії існують й в німців (щодо баварців та гедеоровців:), в поляків щодо сілезців та гуралів..... Так воно в багатьох суспільствах перебуває на побутовому та частково-академічному рівні, ну що порорбиш, що в нас гіпертрофоване суспільство й віцепремєрміністр мое собі дозволити ізрєчь: "галічанє нічєго не делают, токо нас обьєдают - ми бюджет прополняєм а они всьо сєдают". Тому коли такі числені прояви галичанофобії перекочували вз кухонь невігласів до ЗМІ та політичних структур - то оминати це явище не варто. Тим паче, що раніше на такі побутові прояви мало зважали, лише в сотанні 10 років як вони були запущені в суспільство й тепер лише науковці починають розглядати їх під призмою наукоивх теорій щодо міжетнічних та суспільних відносин. Тому цей пунк буде мати свій розвиток й прикладів буде ще доволі багато. --Когутяк Зенко 10:07, 2 березня 2011 (UTC)
Справді побутова регіональна нетолерантність мешканців одих регіонів України до інших завжди була. Я сам спостерігав, як волиняки глузували із галичан або полішуків через їх говір та вимову або з мешканців буковино-бесарабського пограниччя за їх спосіб життя. Так само бачив несприйняття життєвого укладу волиняків гуцулами або несприймання мешканцями Західної України донеччан. Не знаю чи можна назвати це все волино-, донецько-, гуцуло- або галичанофобією... Такі явища є більш менш нормальними у всьому світі і зникають при частіших контактах (в тому числі інформаційних) мешканців різних регіонів. Але в чому я з вами не погоджуюсь це в оцінці, що такі прояви фобій кочують із кухонь у політичні структури. На мою думку, все навпаки. Я погоджуюсь і з оцінкою даною у цій статті [9]
« Чи є такі вислови думкою мешканців Півдня і Сходу України? Ні. На 90% це думка самого Табачника та його керівників-регіоналів, яку вони й нав’язують краянам через тисячі книжок... »
Як мешканець Донецька, який інколи включає телевізор і декілька разів заглядав у регіональні видання, можу засвідчити, що пропаганда подібних поглядів відбувається доволі наполегливо і послідовно, власне, це й з Києва також видно. І повертаючись до Табачника, скажу, що в нього не якась особлива ненависть до галичан (гадаю, що про галичан-москвофілів він дуже позитивно відгукується), а звичайна патологічна ненависть до українців, яку він намагається представити як нелюбов до Галичини і це Дзюба досить чітко підмітив. Загалом, всі ці галичанофобії, бандерофобії, шевченкофобії, мазепофобії та петлюрофобії - суть одна й та ж сама ненависть до України, яка вдягає різні маски. В 19-му столітті, коли слово Україна було лайливим в устах російських шовіністів, вони писали відверто про ненависть до українців, а зараз називають українців або бандерівцями або галичанами у своїх пасквілях. Про це й пишуть і Дзюба, і Ігор Лосєв і інші, а нас у статті розписуються "бандерофобія", "галичанофобія" та ін. як якісь окремі незалежні одне від одного явища. --yakudza 11:33, 2 березня 2011 (UTC)
Погоджуюсь в усьому, крім одного - "бандерофобія", "галичанофобія" та ін. не розписуються як якісь окремі незалежні одне від одного явища, вони є (невідємною) частиною поняття, ви ж самі категоризували їх як "прояви українофобії". Багато людей за толерантного ставлення до українців взагалі - просто скаженіють від "бандєровцєв", дехто відокремлює галичан від українців та ще відпускає жартики про йододефіціт в тому регіоні. Тобто, ці явища мають властиві лише їм ознаки, які полягають...(і т.д. за Лосєвим і Дзюбою). Це окремі явища, з яких, дійсно, складається українофобія. --Sapin 12:21, 2 березня 2011 (UTC)
Щоб переконатися що явище "галичанофобія" існує, а термін широко використовується, достатньо його прогугліти. До речі, в інеті є й критика Дзюби щодо цього терміну, і не просто так Дзюба виніс його у назву книги. Хто в цій країні не стикався з твердженнями, що галичани - то не українці, а поляки, що "ми галичан годуємо, а вони лише стоять на майданах" тощо? Хіба це не галичанофобія? Що таке "випадкові цитати" я не знаю, а які потрібні цитати? Взагалі, при написанні статей я виходжу з того, що читач повинен зайти на вікіпедію і отриманти максімально повну інформацію щодо предмета статті. Я не бачу ніяких підстав приховувати від читача існування такого явища і терміну. --Sapin 11:07, 2 березня 2011 (UTC)
Галичанофобія існує. Але вона не тотожна українофобії. Навіть не синонім цього явища. Можна ненавидіти галичан з Києва, можна кричати на донбасців зі Львова, можна катити бочки на "пихатих" і "змоскалізованих" киян з Донбасу і Львова... але любити Україну! Приклад Скоропадського я вже наводив: людина недолюблювала галичан, але українофобією не страждала. Теза "галичанофобія=українофобія" помилкова.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 12:29, 2 березня 2011 (UTC)
Галичани=українці. Це аксіома. Ніхто й не каже що вона "тотожна українофобії". Українофобія - це широке поняття, яке має багато мотивів та проявів. Воно складається із галичанофобії також. Українофобія - то родове поняття, а галичанофобія - то вид. --Sapin 12:59, 2 березня 2011 (UTC)
Хіба регіональні фобії, що існують всередині будь-якого народу чи країни, можна позиціювати як вид загальнонаціональної фобії? Подумайте! Так кожного українця, який позитивно "не сприймає галичан" (чи донечан, чи киян), розцінюватиметься як... "українофоб". Галичани це українці, але галичанонофобія — це не українофобія. Простіше кажучи, ви — це людина, але нелюбов до вас — не є синонімом людиноненависництвом.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 15:27, 2 березня 2011 (UTC)
Тут немає ніякого протиріччя. Не плутайте фобію із зневажливим ставленням. Вас же не дивують прояви українофобії з боку українців за паспортом Табачника, Болдирєва, Колісниченка, Колєснікова тощо? Читайте уважно Дзюбу - "в «галіційстві» яскраво й вичерпно проявляється те власне українське, чого так не любить Табачник". Вони до хохлів (малоросів) байдуже ставляться, а галичан (українців) не любять і ненавидять. --Sapin 16:02, 2 березня 2011 (UTC)
При чому тут "українці за паспортом"? Хай з ними Дзюба порається. Я лише закликаю вас подумати. Якщо ми твердимо, що галичанофобія — це різновид українофобії, то треба визнати, що Павло Скоропадський був українофобом, бо він терпіти не міг галичан. Якщо волинофобія — це різновид українофобії, то українофобом вийде Тарас Шевченко, бо він не любив "рабську" аристократичну Волинь... Цей список можна перераховувати, доки регіони України не скінчаться. І це не зневага, це саме фобія, несприйняття, нелюбов, а подекуди ненависть. Просто "Табачники" всіх українців називають "галичанами". Їхню галичанофобію слід брати у лапки, бо це прикриття україноненависництва. Власне галичанофобія без лапок є не різновидом українофобії, а звичайнісінькю ненавистю східняків до "вуйок". Точнісінько як юнаки села ХХХ терпіти не можуть юнаків із села УУУ. І більш нічого.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 16:22, 2 березня 2011 (UTC)
Я цілком згоден з вами! Це чудові, неперевершені за логікою ОД, але на жаль ми не можемо їх використати у статі...--Sapin 18:15, 2 березня 2011 (UTC)
Я й не кажу про використання. Я про розуміння того, що таке галичанофобія. У тексті статті я такого розуміння не побачив.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 01:16, 3 березня 2011 (UTC)
Галичанофобію досить чітко визначив академик Дзюба на прикладі Табачника, не бачу там нічого незрозумілого. До речі, в вас нема бажання піти до статті "Антисемітизм" і з'ясувати що таке "семітизм"? --Sapin 18:12, 3 березня 2011 (UTC)

БандерофобіяРедагувати

Стаття Лосєва опублікована в журналі «Сучасність», який є художньо-публіцистичним, а не науковим виданням. Праць учених, в яких би мова йшла про бандерофобію, в статті "Українофобія" не наведено, Гугль-книги теж (окрім двох публіцистичних згадок з посиланням на лосєвську статтю) їх не зафіксував, а спливло вже 10 років. Тобто, бандерофобія поки що виглядає швидше як публіцистичний вислів, аніж як науковий термін. --OlegB 08:24, 2 березня 2011 (UTC)

Ви неуважно читаєте, вот перелік Літератури з роботи науковця Лосєва:

[1] Д. Донцов. "Еще о русском либерализме" // Украинская жизнь. 1912. № 10. С. 84.
[2] Див. І. В. Лосєв. Галицький міф у сучасному російському "українознавстві" // Культурологічні студії. Збірник наукових праць Університету "Києво-Могилянська академія". Випуск II. Київ, 1999.
[3] Возгрин В. Беру свои слова обратно // Голос Крыма. № 23. 13 июня 1997.
[4] Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений. II изд. Т. 27. С. 241.
[5] Достоевский Ф. Одно совсем особое словцо о славянах, которое мне давно хотелось сказать // ПСС. В 30 т. Л.: Наука. Л. О. 1984. Т. 26. С. 78.
[6] Туманов Б. В мировое сообщество со своим пулеметом // Новое время. 1997. № 42. С. 11.
[7] Федотов Г. О национальном покаянии // Федотов Г. Судьба и грехи России: избранные статьи по философии русской истории й культуры. В 4 т. С-П., 1991. Т. 2. С. 47-48.
[8] Малахов В. Идентичность, диалог, ответственность: о философии нашего общения // Дружба народов. 1998. № 11. С. 162-163.
--Sapin 08:48, 2 березня 2011 (UTC)

О, то Маркс, Енгельс і Достоєвський писали про бандерофобію? --OlegB 09:32, 2 березня 2011 (UTC)
Ви ж шукали літературу в його науковій статті? А ці посилання свідчать, що стаття Лосєва наукова. І припиніть непродуктивні відкоти, ви невідомо для чого (хоча відомо для чого) руйнуєте структуру статті і кожного разу знищуєте мої нові правки. До того ж на вікі не прийнято вказувати наукові звання, вказують рід діяльності. --Sapin 09:57, 2 березня 2011 (UTC)

Мені цікаво читати статтю й спостерігати за її розвитком (в кращу сторону). Та й відмічу що більшість правок авторського тексту сторонніми редакторами стали толерантнішими, хоча певні пересмикування таки ще тривають (ну то наслідки минулих боїх:)

Тепер щодо цього пункту - він ще в розвитку й намітився його каркас з належними доповненнями від інших дописувачів. Сам маю застереження два, але їх надам, коли побачу що ці пункти-тези наповненні (під руку - збивати автора з думки не в моїх правилах:).

Тепер, що вважаю помітити:

  • Довга назва підпункту «Ігор Лосєв про бандерофобію в російській свідомості» з маленькою хитреццою - нібито тільки Лосєв й більше ніхто не експлуатує це поняття (а від-так подальші слова «не набув поширення в науковому середовищі...» мене ще більше в цьому переконують - але припускаю добрі наміри...). Ну не пишемо ми в стаття про Кубізм підпункт "Пабло Пікасо - про течію кубізму в мистецтві Франції", "... про вплив кубізму на образотворче мистецтво СРСР" й таких статей сотні - там таких публіцистичних пасажів не має.
  • Вважаю що таке "прєднамєрєноє" пересмикування та акцентування на одній особі - викривляє всю суть поняття та сферу його вживання. Невже читачу не зрозуміло, що цей пукт повністю стосується концепції поданої за Лосєвим (3-4 впоминання автора на 2-3 абзаци - очевидячки). Та неварта так пережовувавти (ще й спрямовуючи:) читачам - най самі пережують й вміру розуміння теми сприймають це.
  • За акцент щодо дохторату Лосєва - погоджуюся - Олег віднайшов й поставив там де то має бути.
  • Непогоджуюся з обєднанням пуктів про Росію й Україну - (йой, та майте хлопці пошанівок до 900 сторінкового титанічного труду визначного науковця, що "Україна не Росія" - що вже зі стоів всіх прибрали - й вже позабували:)

Загалом віддам належне і Сапіну й його "добровільнимпомічникам - стаття вимальовується добротна. Лише прохання до Сапуна - не сприймайте все в штики (припускайте добрі наміри:) , а помічникам дописувачам - більш толерантно-доброзичливо РАДИТИ як покращити сттаттю чи окремі її положення!!! Успіхів!--Когутяк Зенко 09:49, 2 березня 2011 (UTC)

Акцентація на Лосєва сама собою зникне, якщо буде подано аналіз цієї проблеми іншими ученими. Об'єднаний розділ розділиться на два, якщо його друга частина набуде достатнього фактажу. --OlegB 10:00, 2 березня 2011 (UTC)
Це ультиматум? А на яких підставах ви його об"єднуєте, яка в вас логіка? В мене єдина - систематизація. --Sapin 11:09, 2 березня 2011 (UTC)
пише учень твір на уроці, проходить 10 хвилин - через плече йому зазирнув інший ученик (що пише твір на іншу тематику:) й закреслив пару речень. Через кілька хвилин він знову зазирнув до товариша й тепер не погодився з пунктуацією - знову відволік ученика на 10 хвилин від написання твору. Й так тривало цілий урок - наслідок - оден написав абизна-що, і другому завадив хоч щось написати. Та дайте людині викласти свої матеріали та обробити їх, а потім - висловлюйте свої застереження та повчання. Ну так любите підлаштовуватися під наукові стандарти, а поступаєте як прапорщики...... дайтеся на стримок, якщо Вам важко толерантно співпрацювати з цим користувачем. --Когутяк Зенко 10:17, 2 березня 2011 (UTC)
Людина, яка хоче зосередитися на написанні статі, ставить шаблон "пишу". По-друге, така людина не відкидає чужих змістовних правок. Для мене важливо, що термін ввів не просто науковець, а якого саме профілю та рівня, важливо, якого профілю та рівня науковець назвав це дослідження ґрунтовним тощо. --OlegB 12:51, 2 березня 2011 (UTC)
В мене в роботі є матеріали не-Лосєва про бандерофобію в Польщі. --Sapin 10:05, 2 березня 2011 (UTC)

ЧехіяРедагувати

Потрібен розділ про нині квітучу чеську українофобію. Особливо про українсько-чеські відносини.--UeArtemis (обговорення) 06:09, 23 квітня 2012 (UTC)

Усе освітленоРедагувати

До чого в статті постер з Елайджею Вудом? --Елвіс (обговорення) 17:41, 2 червня 2012 (UTC)

Біла гвардіяРедагувати

У новому фільмі «Біла гвардія» також простежуються українофобські нотки. Так Булгаков сам був українофобом. Як моги зняти фільм за сценарієм українофоба, не українофобським. Тут не режисери винні, а автор Білої гвардії. Ми називаємо українофобом Жириновського, хоча він лише клоун, а серед поважних українофобів і Михайло Булгаков і Георгій Жуков і Валерій Лобановський--Kamelot (обговорення) 07:00, 3 червня 2012 (UTC)

БандерофобіяРедагувати

Бандерофобію потрібно зробити окремою статтею, і дати на неї посилання з українофобії. Хтось візьметься? --Zibex (обговорення) 07:17, 3 червня 2012 (UTC)

Погано, що всі беруться. Я відредагувала півстатті, а ви редагували паралельно, вийшов конфлікт і весь мій труд пропав. Треба починати знову, а вичитувать є що!--Учитель Обг 17:27, 3 червня 2012 (UTC)
Вибачте. Ваша редакція не пропадає насправді, вона зберігається в нижньому вікні, треба було опуститися до низу при виникненні конфлікту редагувань. З повагою. --Zibex (обговорення) 18:03, 3 червня 2012 (UTC)
Ви думаєте, що за 6 міс. перебування тут я цього не знаю? Ми редагували один і той же розділ, тому якби я повернула свої редагування, то зникли б ваші.--Учитель Обг 18:44, 3 червня 2012 (UTC)
То скопіюйте свої з нижнього вікна і вставте в останню редакцію. --Zibex (обговорення) 09:59, 4 червня 2012 (UTC)

Українофобія на ДонбасіРедагувати

Чи треба додати інформацію про українофобію на Донбасі? Серед тамтешніх сепаратистів («Донецкая республика» та інш.) є і такі настрої. Вважаю, що було б добре, якщо хтось з вікіпедистів, хто володіє відповідною інформацією та вміє добре писати тексти, додав би про це. Глеб Бераставы (обговорення) 06:38, 2 липня 2012 (UTC)

Знимки КолесніченкаРедагувати

не ілюструють --ASƨɐ 12:51, 4 листопада 2012 (UTC)

))) які аргументи? --Bulka UA (обговорення) 12:58, 4 листопада 2012 (UTC)
Можливо, Ви зрозумієте аналогію [10] --ASƨɐ 13:08, 4 листопада 2012 (UTC)
я запитав вас про аргументи. --Bulka UA (обговорення) 14:52, 4 листопада 2012 (UTC)
Зовнішній вигляд Колесніченка не має стосунку до теми "Мовна політика української влади". --ASƨɐ 20:43, 4 листопада 2012 (UTC)
  • портрети Колесніченка-Ківалова поміщені в розділ про мовну політику оскільки саме з цими персонами безпосередньо асоціюється "мовний закон". --Bulka UA (обговорення) 10:24, 5 листопада 2012 (UTC)
    Нехай. Закон багато з чим асоціюється. То я маю вставляти по галереї для кожного розділу? Це ніяк не покращує розуміння теми (ну хіба що покращить сприйняття для тих, кому ліньки читати). Якщо треба додати якісь ілюстрації, щоб зацікавити читача ("ілюстраційна водичка"), то такі можна взяти, мабуть, із Займіться ділом, а не язиком! --ASƨɐ 10:58, 5 листопада 2012 (UTC)
    Що значить ваше "нехай", "кому ліньки читати"? Досі відсутні якісь більш-менш обґрунтовані аргументи чому портрети авторів одіозного мовного законопроекту не можуть ілюструвати розділу статті в якому йдеться про законопроект. Крім того розділ перспективний для наповнення. Прізвища обидвох фігурують також у розділі "Українофоби". Власне обидві персони чітко асоціюються в українському суспільстві з поняттям українофобії. --Bulka UA (обговорення) 13:40, 5 листопада 2012 (UTC)
    ("Нехай" означає згоду, що "саме з цими персонами безпосередньо асоціюється мовний закон"). Розділ не про сам законопроект, а про деяку оцінку законопроектів. Що кому з ким асоціюється не має значення (ми ж не ілюструємо Україну салом). Спробуймо формалізувати. Є об’єкт статті (українофобія). Є розділ, який розповідає про перетин з пов’язаним об’єктом (законопроект). Пов’язаний об’єкт має свої пов’язані об’єкти (Колесніченко й Ківалов), що мають ключовий атрибут "вигляд", який ми ілюструємо портретами. Чи Ви згідні, що якщо ілюструвати розділи атрибутами другорядно пов’язаних об’єктів, то вийде випадкова галерея? Трохи пов’язаний * трохи пов’язаний = радше непов’язаний (По-моєму, це те саме, що в Креаціонізм#Еволюція вставити портрети Ламарка й Дарвіна. Навіть у статті Природний відбір портрет Дарвіна замість якоїсь схеми виглядає... дивно). Якщо Ви не згідні, то я здаюся і йду розробляти філософію ілюстрування --ASƨɐ 14:36, 5 листопада 2012 (UTC)
    хе-хе. дорогенький! ви маєте намір приховати за мудрствуваннями на логічні теми факт політичної цензури? співчуваю. --Bulka UA (обговорення) 15:09, 7 листопада 2012 (UTC)
    У п’єсі "Голомоза співачка" була репліка: "А справжнє моє ім’я — Шерлок Холмс!" Це про Вас) --ASƨɐ 21:05, 7 листопада 2012 (UTC)

Зло поряд і всерединіРедагувати

Олександр Музичко. Зло поряд і всередині/Газета "День" - публікація з якої можна багато чого запозичити до статті. Наприклад, в розділі ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ кандидат історичних наук Олександр Музичко пище: "щодо українців та України найчастіше йдеться про ненависть до них, дискримінацію, приниження, намагання загалом заперечити факт існування українців як народу та нації і навіть в принципі українського етнокультурного простору". В розділі ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА - " українофобія закорінена в історичні процеси, її існування зумовлено такими історичними явищами та ідеологіями, як існування України в складі кількох імперій, ідея триєдиної «русской» нації, «Русский мир», Велика Польща, радянський комунізм.", "слово «українофобія» молодше за існування явища", " явище страху та ненависті щодо українців безперечно найсильніше проявилось в період формування націй та національних рухів модерної доби: ХІХ — ХХ століття. Найбільшої сили українофобія як фактично частина державної політики набула у Російській імперії у другій половині ХІХ — початку ХХ ст. (з деякими періодами послаблення тиску), СРСР 1930-х, 1970-х років, міжвоєнній Речі Посполитій, періоді Другої світової війни на територіях Райхскомісаріату Україна та Трансністрії", щодо вживання терміну: "українські діячі доволі нечасто вживали саме слово до початку ХХ ст., і вже дещо частіше починаючи від 1905—1907 років (Д. Дорошенко, С. Єфремов, В. Винниченко). З середини ХХ ст. це поняття було забуто в СРСР, перемістившись в середовище української діаспори, звідки переважно повернулося в Україну в 1990-х роках". --Zibex (обговорення) 06:32, 15 травня 2013 (UTC)

ВидаленоРедагувати

Було видалено:

Ліворуч: Вадим Колесніченко на мітингу на підтримку кандидата в президенти Віктора Януковича; президент Росії Дмитро Медвєдєв нагороджує Сергія Ківалова Орденом Дружби

ЗмістРедагувати

Хто-небудь знає чому в цьому обговоренні немає змісту (переліку розділів)? Не знайшов на сторінці "магічного слова" яке забороняє його виведення. --MMH (обговорення) 13:33, 10 грудня 2016 (UTC)

Глибоко науковим «методом тика» (який серед науковців зі вченими ступенями ще має назву «метода проб та помилок») встановлено, що все діло у шаблоні, що зараз переміщений в долішню частину сторінки.--Ejensyd (обговорення) 20:10, 10 грудня 2016 (UTC)
Оформив краще — NickK (обг.) 20:48, 10 грудня 2016 (UTC)
В якому саме шаблоні? --MMH (обговорення) 09:15, 11 грудня 2016 (UTC)

Українофобія в ЗМІРедагувати

Бажано було б додати інформацію, про українофобську діяльність ЗМІ, зокрема в телебаченні (Камеді Клаб UA, Останній Москаль, Квартал, Голос Країни, шоу СТБ та Нового каналу, Інтер) та інтернет-видання.

Повернутися до сторінки «Українофобія»