Новоолександрівка (Запорізький район)

село в Україні, адміністративний центр Новоолександрівської сільської громади Запорізького району Запорізької області

Новоолекса́ндрівка (до 1914 року — По́ди, з 1914 по 1932 роки — Олександрталь) — село в Україні, адміністративний центр Новоолександрівської сільської громади Запорізького району Запорізької області. За даними Всеукраїнського перепису населення від 5 грудня 2001 року населення села становило 1473 особи[1]. До 2018 року орган місцевого самоврядування — Новоолександрівської сільської ради, до складу якої входили села Новооленівка та Юльївка.

село Новоолександрівка
Військовий меморіал в селі Новоолександрівка
Військовий меморіал в селі Новоолександрівка
Військовий меморіал в селі Новоолександрівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Запорізький район
Громада Новоолександрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23060210010059808
Основні дані
Засноване 1879 (145 років)
Перша згадка 1879[2]
Населення 1473 особи (2001)[1]
Площа 23,032 км²
Густота населення 63,95 осіб/км²
Поштовий індекс 70433
Телефонний код +380 61
Географічні дані
Географічні координати 47°45′02″ пн. ш. 35°21′55″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
103 м
Відстань до
обласного центру
21,3 км
Відстань до
районного центру
21,3 км
Найближча залізнична станція Лежине
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна[3],60
Карта
Новоолександрівка. Карта розташування: Україна
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Новоолександрівка. Карта розташування: Запорізька область
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Новоолександрівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Новоолександрівка розташоване за 21,3 км до обласного центру (до межі міста 10 км). Сусідні населені пункти: села Новооленівка (0,5 км) та Григорівка (6 км). Поруч пролягає автошлях національного значення Н08 (Бориспіль — Кременчук — Дніпро — Запоріжжя — Пологи, Маріуполь). Найближча залізнична станція Лежине (за 6 км). Головна вулиця Новоолександрівки — Центральна. До прийняття закону України про декомунізацію — вулиця Леніна[3]. Село переважно забудоване одноповерховими приватними будинками, проте також є і багатоквартирні будинки (декілька двоповерхових будинків і один п'ятиповерховий) радянської забудови[4].

Історія

ред.

Засноване німцями-колоністами, які були лютеранами у 1879 році як село Поди[2] (за іншими даними у 1869 році)[5].

У 1914 році перейменоване в село Олександрталь. З 1932 року має сучасну назву — Новоолександрівка.

На околицях села знаходяться декілька курганів, досліджено поселення епохи бронзи. У могильнику ранньослов'янської черняхівської культури виявлено 6 поховань.

16 травня 2018 року, в ході децентралізації, Новоолександрівка набула статусу адміністративного центру Новоолександрівської сільської громади.

З огляду на загрозу проникнення озброєних військових російських окупантів та проросійських терористів з вересня 2014 року в Новоолександрівці проводилося будівництво оборонних споруд[6][7][8].

Населення

ред.
Мовний склад населення Новоолександрівки (2001 рік)
Мова: Відсоток:
українська мова
  
87,1 %%
російська мова
  
12,15 %%
інші мови
  
0,14 %%

За даними Всеукраїнського перепису населення від 5 грудня 2001 року населення села становило 1473 особи. При цьому за даними перепису 1989 року в селі постійно проживало 1722 особи[1].

Рідною мовою українську назвали 87,1 % опитаних жителів села, російську — 12,15 %, інші мови — 0,14 %[1].

Об'єкти соціальної сфери

ред.

Екологія

ред.

Неподалік від села, між сусідніми селами Юльївка та Григорівка, розташований шламонакопичувач заводу «Запоріжсталь» та алюмінієвого комбінату, що негативно впливають на екологію[10].

У 2021 році біля села Новоолександрівка посилилася багаторічна проблема. Вздовж Оріхівської траси розрослося озеро з фекалій через несправну роботу каналізації. За словами мешканців Новоолександрівки, проблема існує вже близько з 2013 року, проте з 2019 року стоки перемістилися ще ближче до проїжджої частини автошляху національного значення Н08. Водії скаржилися, що запах відчувають цілий рік, навіть коли проїжджаючи Новоолександрівку із зачиненими вікнами. За словами місцевих депутатів, на вирішення проблеми з обласного бюджету неодноразово виділялися великі кошти, проте на їхньому місці так і не запустили в роботу. Новоолександрівці припускають, що має місце корупція у керівництві ОТГ[11].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Банк даних Всеукраїнського перепису населення. Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 вересня 2018.
  2. а б Офіційний веб портал Верховної Ради України. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  3. а б Розпорядження голови Запорізької ОДА № 115 від 21 березня 2016 «Про перейменування об'єктів топоніміки міст та районів Запорізької області» (PDF). Запорізька ОДА. Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
  4. В єдиному п'ятиповерховому будинку в селі Новоолександрівка роками протікає дах. (рос.)
  5. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615
  6. На Запоріжжі вже збудували половину запланованих оборонних споруд. Espreso.tv. 14 вересня 2014. [Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  7. Зміцнення оборони області стає справою всієї громади. Запорізька обласна державна адміністрація. 12 вересня 2014. [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  8. Активисты продолжают укреплять границу Запорожской области. Городской портал Запорожья. 14 вересня 2014. [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  9. Сайт Новоолександрівської загальноосвітньої школи. Сайт Новоолександрівської загальноосвітньої школи. [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  10. Шламонакопичувач «Запоріжсталі» та Запорізького алюмінієвого комбінату (відео). YouTube.
  11. Під Запоріжжя вздовж траси утворилося величезне болото з фекалій: на місці працювали екологи (відео). Акцент. 17 грудня 2021. [Архівовано 19 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.