Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)

Новогру́дське воєводство (лат. Palatinatus Novogrodensis, пол. Województwo nowogródzkie) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Великого князівства Литовського в 1507-1795 роках (від 1569 року в складі Речі Посполитої як провінція); створене у 1507 р. з частини Троцького воєводства[3]. Центр — місто Новогрудок.

Новогрудське воєводство

Palatinatus Novogrodensis
Województwo nowogródzkie

Recueil d'armoiries polonaises Новогрудское.png
Banner of Nowogrudek Voivodeship (1609-1618)-1.svg
Герб Прапор
столиця Новогрудок
Найбільше місто Новогрудок, Вовковиськ,
Слуцьк, Несвіж, Слонім
Країна Велике князівство Литовське
Офіційна мова білоруська,
польська
Населення
 - повне 409 458 (у 1790 р.)[1]
 - густота (4-те місце)
Площа
 - повна 36 920[2] (до 1795);
 км²
 - широта 53°36′20″ п. ш.
 - довгота 25°49′35″ сх. д.
Висота
 - максимальна
(324)
Дата заснування 1507
Дата ліквідації 1795
 - раніше відомий як Новогрудське намісництво
Navahradzkaje vajavodztva. Наваградзкае ваяводзтва.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Новогрудське воєводство

ІсторіяРедагувати

Це воєводство було утворене в 1507 році на місці Новогрудського намісництва. Під час адміністративно-територіальної реформи 1565—1566 років у воєводстві були утворені три повіти —

У Новогрудський повіт як окрема адміністративна одиниця входило Слуцьке князівство, перетворене в 1791 році в Случерецький повіт, який увійшов у 1793 р. в Мінську губернію Російської імперії. У Новогрудському воєводстві був утворений Столовичський повіт, а Вовковиський повіт відійшов до Гродненського воєводства.

Наприкінці XVI століття Новогрудська земля отримала до герба зображення Архангела Михаїла: На кольоровому малюнку з привілею 1595 року Архангел Михаїл одягнений в чорне, поле герба червоне[5].

Воєводство межувало з Берестейським воєводством на півдні, Троцьким на північному заході, Віленським на півночі та Мінським на сході. Воєводство посилало шість депутатів на Сейм Речі Посполитої. Воєводство мало сенаторів: воєвода і каштелян. Сеймики повітові обирали двох депутатів до Сейму та двох депутатів до Трибуналу Великого князівства Литовського. У ньому були три повітові старости: в Новогрудку (належало воєводі), Слонімі й Вовковиську. Економія Новогрудка й Слоніма належала великому князеві Литовському.

У 1793 р. під час другого поділу Речі Посполитої більша частина воєводства була приєднана до Російської імперії. Остаточно воєводство було приєднано до Росії після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році, його територія увійшла в Слонімську губернію.

ВоєводиРедагувати

 
Новогрудське воєводство на мапі I Речі Посполитої (1569—1795), польською

ПриміткиРедагувати

  1. Tabela: Summaryusz Generalny wszelkich dochodów Rzeczypospolitey tak w Koronie iako i w Litwie z kalkulacyą mil kwadratowych, tak со do dymów, podatków, iako i ludzi, w: Dziennik rządowo-ekonomiczno handlowy. Zaymuiący różne Wiadomości, Rządowe, Handlowe, Ekonomiczne, Fabryczne, Kontraktowe na Dobra, Summy, i Produkta. Zajmujący 3 miesiące kwiecień may czerwiec 1790. R.5. T. II. Warszawa 1790.(пол.)
  2. Гайба М. Новагародскае ваяводства // ВКЛ. Энцыкл. Т. 2. — Менск, 2005. С. 359.(біл.)
  3. Stanisław Kutrzeba: Historia ustroju Polski w zarysie, Tom drugi: Litwa. Lwów i Warszawa: 1921, s. 88.(пол.)
  4. Walery Bubień, Sejmik nowogródzki, słuczorzeski i stwołowicki w czasach panowania Stanisława Augusta Poniatowskiego 1764—1795, Kraków 2007, s. 11.(пол.)
  5. Цiтоу А., «Герб i пячаткi Новагродка» // Наваградскiя чытаннi. Выпуск IV. С. 32. — Мн.,1996.(біл.)

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати