Сапіга Павло Іванович

Павло Сапіга (біл. Павел Сапега, пол. Paweł Sapieha; бл. 1490 — 1579) — державний і військовий діяч, дипломат Великого князівства Литовського і Речі Посполитій.

Павло Сапіга
Павло Сапіга
воєвода новогрудський
1558 — 1579
Народився бл. 1490
Помер 1579
Похований Церква Пресвятої Трійці
Країна Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Alma mater Ягайлонський університет
Батько Іван Сапіга
Мати Anna Chodkiewiczd[1]
У шлюбі з Олена Гольшанська-Дубровицька
2) Олександра Ходкевич
Діти 4 сина і 6 доньок
Релігія православ'я
кальвінізм

ЖиттєписРедагувати

Представник білорусько-литовського роду Сапіг гербу Лис, з Коденської гілки. Син Івана Сапіги, воєводи підляського, віл його першої дружини. народився близько 1490 року. У 1502—1504 роках навчався в Краківській академії. Потім оженився на представниці князівського роду Гольшанських.

1517 року стає державцем (старостою) брацлавським. Невдовзі після цього признається господарським маршалком. 1519 року після поділу родинних володінь з братами і сестрами отримав Коденську волость. 1530 року став фундатором православної церкви Святого Духа в Кодені.

Брав участь у війні 1534—1537 років з Великим князівством Московським. 1549 року очолював королівських комісарів, що вели перемовини з представниками великого князя московського з приводу продовження перемир'я. 1556 року призначається воєводою підляським. 1557 року після смерті брата Фридеріка успадкував Ботьки, Дубно і Кнориди. 1558 року отримує посаду воєводи новогрудського. Був учасником 8 послідовних сеймів Великого князівства литовського у 1559—1568 роках.

Був учасником Лівонської війни, насамперед відзначився у військовій кампанії 1561 року. Був противником Люблінської унії між Польщею та Литвою. Втім зрештою поставив свої підпис і печатку під остаточним текстом.

У 1570-х роках навернувся до кальвінізму. 1573 році на елекційному сеймі підтримав кандидатуру Генріха Анжуйського. Помер 1579 року.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Олена, донька Юрія Гольшанського, князя дубровицького

Діти:

  • Олександр
  • Микола (д/н—1599), воєвода мінський, берестейський і вітебський
  • Богдан (д/н—1593), каштелян берестейський і смоленський, воєвода мінський
  • Богдана (д/н—1550), дружина князя Івана Соломирецького, старости пінського
  • Теодора, дружина: 1) Адама Чижа, дворянина господарського; 2) Остафія Воловича, великого канцлера литовського
  • Марина, дружина Онікея Корсака, підкоморія полоцького

2.Дружина — Олександра, донька Олександра Ходкевича, воєводи новогрудського

Діти:

  • Андрій (1539—1621), воєвода полоцький і смоленський
  • Василиса, дружина Якуба П'ясецького, конюшого литовського
  • Регіна, дружина Мацея Дембицького, воєводи венденсбкого
  • Марина, дружина Миколи Ясинського, писаря великого литовського

ДжерелаРедагувати

  • Świętosława Orzelskiego bezkrólewia ksiąg ośmioro 1572—1576, Kraków 1917, s. 149
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713