Ян Миколай Радзивілл

литовський політик

Ян Миколай Радзиві́лл (лит. Jonas Mikalojus Radvila, пол. Jan Mikołaj Radziwiłł, *17 травня 1681 — †20 січня 1729) — князь, державний діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій. Шостий ординат Клецька. Є автором щоденника, де описано події 1704—1710 років.

Ян Миколай Радзивілл
Jonas Mikalojus Radvila
Jan Radziwiłł (krajczy wielki litewski).PNG
Народився 16 травня 1681(16810516)
Клецьк
Помер 20 січня 1729
Чернавчиці
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність литвин
Діяльність державний діяч
Alma mater Несвізький єзуїтський колегіум
Титул князь
Посада воєвода новогрудськийd, Каштелян віленський, Confederate of the Confederacyd, депутат Сейму Речі Посполитоїd, Крайчий, Q13032818? і Q66201003?
Конфесія католик
Рід Радзивілли
Батько Домінік Миколай Радзивілл
Мати Анна Маріанна Полубинська
Брати, сестри  • Міхал Антоній Радзивілл і Миколай Фаустин Радзивілл
У шлюбі з Генрієта Дорота Пшебендовська
Діти 2 сина і 1 донька
Нагороди
POL Order Orła Białego BAR.svg
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, гілки Несвізької. Старший син Домініка Миколая Радзивілла, підканцлера литовського, і Анни Маріанни Полубинської. Народився 1681 року. Навчався в Несвізькому єзуїтському колегіумі. Водночас брав участь в політичному житті Речі Посполитої. У 14 років був старостою лідським, а в 1696 — послом (депутатом) Новогрудського воєводства на конвакційний сейм. 1697 року після смерті батька успадкував Клецьку ординацію. 1699 року стає крайчим великим литовським.

Після закінчення навчання здійснив закордонну поїздку Німеччиною, Францією, Іспанією, Голландією. У 1701 році в Паризькому парламенті виступив з протестом проти обрання королем Пруссії Фрідріха I, який, не дивлячись на це, брав участь у його весіллі. Був опікуном молодших братів Міхала Антонія і Миколи Фаустина. Намагався поліпшити фінансові й майнові справи за допомогою одруження з дочкою і єдиною спадкоємицею великого підскарбія коронного Яна Єжи Пшебендовського. 1703 року отримує староства юрборське і судовське.

Весілля відбулося в 1704 році в Берліні в присутності прусського короля. Ян Миколай Радзивілл отримав як посаг близько 600 тис. злотих. Однак ці кошти не допомогли розрахуватися з боргами. Того ж року обирається представником Новогрудського воєводства до Сандомирської конфедерації. Брав участь у війні проти шведів на боці короля Августа II. 1707 року призначається каштеляном віленським. Отримав орден Білого Орла. 1709 року стає воєводою новогрудським. Оскільки під час Північної війни Клецька було зруйновано резиденцію тимчасово переніс до маєтку Чернавчиці біля Берестя.

1714 року його шлюб розпався, дружина втекла від Яна Миколая до родичів. Однією з причин стала смерть сина Юзефа Ольбрахта, в якій Генрієта Дорота звинувачувала Радзивілла: той начебто бив її під час вагітності. У 1718 році вона змогла домогтися папської згоди на розлучення.

Помер 1729 року. Усі володіння успадкував син Мартин Миколай.

РодинаРедагувати

Дружина — Генрієта Дорота, донька великого підскарбія коронного Яна Єжи Пшебендовського.

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • Jonas Mikalojus Radvila. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.
  • Шышыгіна-Патоцкая К. Нясвіж і Радзівілы, Мн.: Беларусь, 2007.