Енциклопедія історії Білорусі
Енциклопедія історії Білорусі (біл. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі у 6 тамах; ЕІБ) — довідкове видання, шеститомна (шостий том вийшов у двох книгах) енциклопедія білоруською мовою, присвячена історії та культурі Білорусі.
| Енциклопедія історії Білорусі | |
|---|---|
| Энцыклапедыя гісторыі Беларусі у 6 тамах | |
 Обкладинки всіх 6 томів (том № 6 у двох книгах) | |
| Загальна інформація | |
| Автор | редколегія: Геннадій Петрович Пашков, М. В. Біч, Б. І. Сачанка та інші |
| Жанр | енциклопедія, історія |
| Країна |  Білорусь |
| Мова оригіналу | білоруська |
| Видавництво | «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі» |
| Перекладач | відсутній |
| Оформлення | наукові консультанти: Я. К. Анішченко та інші |
| Дати публікацій | |
| Перше видання | 1993–2003 |
| Українською мовою | відсутня |
Зміст
ред.У даній енциклопедії наводяться відомості про політичні, громадянські, військові події з історії Білорусі, а також про адміністративно-територіальний поділ, стан економіки, культури, науки і техніки на різних етапах історії. Важливе місце у цьому виданні займають геральдика, генеалогія, нумізматика, історична картографія та ряд інших тем.
Оцінки
ред.На обкладинці перших двох томів енциклопедії містилося зображення стародавнього білоруського герба «Погоня», однак починаючи з третього тому (1996 р.) його прибрали. Білоруський історик Геннадій Саганович пояснює це появою політичної цензури в офіційній білоруській історіографії, що суперечить академічній культурі наукового середовища. У цей же час новий заступник головного редактора видавництва «Білоруська Енциклопедія» Петро Петриков виступив з жорсткою критикою колишнього керівництва енциклопедії, стверджуючи, що на його думку головною особливістю перших томів «Енциклопедії історії Білорусі» була «яскраво виражена антиросійськість, а в багатьох випадках завзята русофобія»[1]. Навівши приклади про деякі статті, написані співробітниками Інституту історії, Петро Петриков огульно звинуватив це відомство в тому, що воно буцімто здійснює «тотальну фальсифікацію» публікуючи історичні факти білоруської історії. Пострадянський стереотипний менталітет і політичний характер подібних випадів показав директор Інституту історії Михайло Костюк[2] і його заступник Михайло Біч[3], які вступили у полеміку з П. Петриковим.
За часів нових керівників видавництва «Білоруської Енциклопедії» концепція чергових томів «Енциклопедії історії Білорусі» змінювалося так би мовити «на ходу», і навіть підготовлені до друку наукові статті віддавалися на політичну цензуру. Наприклад, Петро Петриков всюди в історичних статтях енциклопедії викреслював слово «русифікація», він не дозволяв повідомляти деякі історичні факти, не пропускав жодної критики щодо Росії й радянської влади в історії Білорусі і т. п.. Через грубе втручання в енциклопедичні тексти багато сумлінних науковців (зокрема, Валянтина Вяргей, Андрій Кіштимов, Володимир Конон, Микола Крівальцевіч, Геннадій Саганович та інші) відмовилися від подальшої співпраці з цим видавництвом і забрали звідти свої наукові статті[4].
Результати такої редакторської роботи в цих томах енциклопедії також критикує білоруський історик Валентин Грицкевич[5].
Див. також
ред.- Шаблон — {{ЕІБ}}
Примітки
ред.- ↑ Петрыкаў П. Туман русафобіі ахутаў Беларускую Энцыклапедыю // Беларуская думка. — 1993. — Вип. 3.
- ↑ Міхаіл Касьцюк. Палітызаваная гісторыя не можа быць сапраўднай навукай // Голас Радзімы. — .
- ↑ Міхась Біч. Туман дылетанцтва і тэндэнцыйнасці // Голас Радзімы. — .
- ↑ Генадзь Сагановіч. Вайна з беларускай гісторыяй // ARCHE. — 2001. — Вип. 3 (17) (25 листопада). Архівовано з джерела 10 серпня 2010. Процитовано.
- ↑ В. П. Грыцкевіч. Сённяшнія клопаты беларускай гістарыяграфіі // Белорусский сборник: Статьи и материалы по истории и культуре Белоруссии, СПб.. — 1998. — Вип. 3 (17) (25 листопада). Архівовано з джерела 18 травня 2004. Процитовано.
Джерела
ред.- М. В. Біч i інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Беліца // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993. — Т. 1. — 494 с. — ISBN 5-85700-074-2.
- М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Беліцк-Гімн // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1994. — Т. 2. — 537 с. — ISBN 5-85700-142-0.
- М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Гімназіі-Кадэнцыя // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1996. — Т. 3. — 527 с. — ISBN 985-11-0041-2.
- М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Кадэты-Ляшчэня // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1997. — Т. 4. — 432 с. — ISBN 985-11-0041-2.
- М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. М-Пуд. // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1999. — Т. 5. — 592 с. — ISBN 985-11-0141-9.
- М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Пузыны—Усая // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2001. — Т. 6/1. — 592 с. — ISBN 985-11-0214-8.
- М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Маст. Э // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2003. — Т. 6/2. — 612 с. — ISBN 985-11-0276-8.