Никодим (Пустовгар)
Єпископ Никодим, (справжнє ім'я Микола Григорович Пустовгар, нар. 28 грудня 1980, Носівка, Чернігівська область, УРСР) — архієрей РПЦвУ, єпископ Тезоіменитство — в день пам'яті праведного Никодима.
| Єпископ Никодим (Пустовгар) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 17 грудня 2019 | ||
| Церква: | Українська православна церква | |
| Попередник: | новостворена вікарна єпархія | |
| Альма-матер: | Київська духовна академія | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Пустовгар Микола Григорович | |
| Народження: | 28 грудня 1980 (43 роки) м. Носівка, Чернігівська область | |
| Священство: | 24 березня 2006 | |
| Чернецтво: | 18 грудня 2005 | |
| Єп. хіротонія: | 17 грудня 2019 | |
Життєпис ред.
Народився 28 грудня 1980 року в робітничій родині в Носівці Чернігівської області. 1987–1996 — навчався у СШ № 2 Носівки.
1996 року вступив до Чернігівського духовного училища.
1999 — прийнятий на ІІ курс Почаївської духовної семінарії.
2002–2005 — насельник Почаївської лаври, де ніс послух на криласі, у трапезній та на просфорні.
2005 — насельник Преображенського новгород-сіверського монастиря Чернігівської єпархії.
18 грудня 2005 року пострижений у чернецтво з ім'ям Никодим на честь святого праведного Никодима.
24 березня 2006 року рукопокладений у сан ієродиякона, а 2 квітня— в сан ієромонаха.
10 жовтня 2006 року призначений на посаду благочинного Спасо-Преображенського Новгород-Сіверського монастиря Чернігівської єпархії.
Рішенням Священного Синоду від 27 липня 2007 року призначений на посаду намісника вищевказаного монастиря[1].
З 2012 по 2016 рік навчався в Київській духовній академії, де захистив дипломну роботу на тему: «Історія Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Кінець XVIII—XIX стт.»[2].
30 квітня 2013 року возведений у сан архімандрита.
6 грудня 2019 року Синод УПЦ призначив Никодима єпископом Любецьким, вікарієм Чернігівської єпрархії[3].
Архієрейська хіротонія відбулася 17 грудня 2019 року у храмі на честь великомучениці Варвари, який знаходиться на території Київської обласної клінічної лікарні[4]. Богослужіння очолив митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський). Йому співслужили митрополити Вишгородський і Чорнобильський Павел (Лебідь), Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич), Тернопільський і Кременецький Сергій (Генсицький), Херсонський і Таврійський Іоан (Сіопко), Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій (Полікопа), Володимир-Волинський і Ковельський Володимир (Мельник), Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря), архієпископи Боярський Феодосій (Снігірьов), Конотопський і Глухівський Роман (Кимович), Фастівський Даміан (Давидов), Волинський і Луцький Нафанаїл (Крикота), єпископи Діонісій (Константинов), Гостомельський Тихон (Софійчук), Баришівський Віктор (Коцаба), Білогородський Сильвестр (Стойчев), Переяслав-Хмельницький Діонісій (Пилипчук), а також духовенство храму та гості у священному сані.
Нагороди ред.
- наперсний хрест (2007)
- палиця (20 квітня 2011)
- хрест з прикрасами (10 квітня 2012)
- другий хрест з прикрасами (7 квітня 2019)[5]
Примітки ред.
- ↑ Журнал № 70 засідання Священного Синоду УПЦ від 27.07.2007 року [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019
- ↑ Бібліотека Київської духовної академії і семінарії. lib.kdais.kiev.ua. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Підсумки Священного Синоду УПЦ від 6 грудня [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]- процитовано 19.12.2019
- ↑ «Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив Божественну літургію та архієрейську хіротонію у Свято-Варваринському храмі на території столичної лікарні» [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019
- ↑ «Архіпастирський візит Новгород-Сіверський монастир» [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019
Джерела ред.
- Біографія на сайті РПЦвУ [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019