Архієпископ Даміан, (в миру Олег Олександрович Давидов, нар. 1 грудня 1959, Одеса, Українська РСР, СРСР)  — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату), архієпископ Фастівський, вікарій Київської митрополії, намісник (ігумен) Введенського чоловічого монастиря (м. Київ) та чоловічого монастиря на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні (с. Томашівка Фастівського району Київської області).

Архієпископ Даміан
Олег Олександрович Давидов
Архиепископ Дамиан (Давыдов) в Киеве. 2019.jpg
Архієпископ Фастівський,
вікарій Київської єпархії
з 30 серпня 2012
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: вікаріатство засноване
 
Альма-матер: Одеська духовна семінарія
Діяльність: священник
Народження: 1 грудня 1959(19591201)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Священство: 30 жовтня 1988
Чернецтво: 27 жовтня 1988
Єп. хіротонія: 30 серпня 2012

Нагороди:

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

CMNS: Даміан у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Олег Олександрович Давидов народився 1 грудня 1959 року в м. Одеса у сім'ї робітників.

З вересня 1967 по травень 1977 року навчався в середній школі № 113 м. Одеси, по закінченню поступив в Одеське професійне кулінарне училище і закінчив 1979 році з присвоєнням кваліфікації кухар-кулінар 4 розряду.

У 19791981 роках проходив строкову військову службу, після закінчення якої був прийнятий паламарем — прибиральником вівтаря в Свято-Різдво Богородичну церкві м. Одеси на Слобідці-Романівці.

У 19811986 роках прислуговував у церкві, поєднуючи з роботою в різних установах: одеський головпоштамт, агентство «Союздрук» та 7 поліклінічне відділення.

У 1986 - 1990 роках навчався у Одеській духовній семінарії.

1 березня 1988 року став послушником одеського Успенського чоловічого монастиря, із 12 липня — Києво-Печерської Лаври.

27 жовтня 1988 року — пострижений в чернецтво з іменем Даміан на честь Даміана Печерського, 30 жовтня рукопокладений в сан ієродиякона, 13 листопада — в сан ієромонаха.

У 1990 році закінчив Одеську духовну семінарію.

1992 рік — призначений настоятелем столичного Введенського храму в Печерську.

7 грудня 1996 року — після перетворення Введенського храму у монастир призначений намісником київського Введенського чоловічого монастиря.

21 квітня 1997 року — возвендений у сан архімандрита.

24 січня 2007 року — включений до складу комісії по канонізації святих при Священному Синоді УПЦ (МП)[1].

8 липня 2011 року — був делегатом від Київської митрополії на Соборі УПЦ (МП)[2].

25 серпня 2012 року — обраний, а 27 серпня 2012  — наречений єпископом Фастівським, вікарієм Київської Митрополії.[3].

30 серпня 2012 року — відбулася архієрейська хіротонія. Її очолив митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан). Йому співслужили митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел (Лебідь), архієпископи Бориспільський Антоній (Паканич), Тульчинський і Брацлавський Іонафан (Єлецьких), Білогородський Миколай (Грох), Уманський і Звенигородський Пантелеімон (Бащук), Яготинський Серафим (Дем'янів), Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко), Городницький Олександр (Нестерчук), єпископи: Ніжинський і Прилуцький Іриней (Семко), Макарівський Іларій (Шишковський), Олександрійський і Світловодський Антоній (Боровик), Васильківський Пантелеймон (Поворознюк), Броварський Феодосій (Снігірьов), Шепетівський і Славутський Діонісій (Константинов), Обухівський Іона (Черепанов), Ірпінський Климент (Вечеря), Бердянський і Приморський Єфрем (Ярінко), Бородянський Варсонофій (Столяр).

19 лютого 2015 року призначений благочинним у справах монастирів Київської єпархії.

1 квітня 2015 року призначений на посаду намісника (ігумена) чоловічого монастиря на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні Київської єпархії в с. Томашівка Фастівського району Київської області [4].

5 січня 2018 року призначений керуючим Васильківським вікаріатством Київської єпархії [5].

17 серпня 2018 року возведений у сан архієпископа [6].

НагородиРедагувати

  • Церковні
    • хрест з прикрасами (28.04.1994)
    • орден св. рівноап. вел. кн. Володимира (УПЦ (МП), 29.12.2006)
    • другий хрест з прикрасами (27.11.2008)
    • орден свт. Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського (УПЦ (МП), 1.12.2009)
    • орден свт. Феодосія Чернігівського (УПЦ (МП), 31.08.2010)
    • відзнака Предстоятеля Української Православної Церкви (УПЦ (МП), 14.06.2012)
    • орден св. блгв. кн. Ярослава Мудрого (УПЦ (МП), 1.12.2014)
    • орден прп. Антонія і Феодосія Печерських (УПЦ (МП), 11.08.2015)
  • Інші
    • знак Імператорського Ордена Святої Анни (Російський Імператорський Дім, 1.06.2011)
    • орден св. рівноап. кн. Володимира IV ступеня (Російський Імператорський Дім, 22.01.2012)
    • звання «Почесний член Одеської духовної семінарії» (грудень 2012)

ПриміткиРедагувати

  1. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 24 січня 2007 року [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Українська Православна Церква МП.
  2. Список учасників Собору УПЦ (8 липня 2011 року) [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Українська Православна Церква МП.
  3. КИЇВ. Предстоятель УПЦ очолив хіротонію намісника Введенського чоловічого монастиря столиці архімандрита Даміана (Давидова) на єпископа Фастівського, вікарія Київської Митропоолії. [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Українська Православна Церква МП.
  4. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 1 квітня 2015 року. Журнал №9. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019. 
  5. Блаженніший Митрополит Онуфрій провів збори з вікарними архієреями та благочинними Київської єпархії. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019. 
  6. Українська Православна Церква молитовно відзначила четверту річницю інтронізації свого Предстоятеля. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019. 

ПосиланняРедагувати